Рішення № 5903238, 06.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 30/29606.10.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Санта-С”

До 1) Управління освіти Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації (далі відповідач-1)

2) Головного управління Державного казначейства України у м. Києві (далі відповідач-2)

Про зобовязання здійснити платіж та стягнення 352242,94 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

В засіданнях приймали участь:

Від позивача Левкович В.А. представник з довіреністю № б/н від 09.06.09.;

Слюсар Н.А. - директор

Від відповідача-1 Белінський І.О. представник за довіреністю № 1440 від 01.06.09.

Від відповідача-2 Ступак Н.О. представник з довіреністю № 05-04/523-4949 від 12.05.09.

Рішення прийнято 06.10.09. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в звязку з оголошеною в судовому засіданні перервою з 01.10.09. по 06.10.09.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Санта-С” до Управління освіти Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації (надалі відповідач-1) та до Управління державного казначейства Святошинського району м. Києва (надалі відповідач-2) про:

- стягнення з відповідача-1 на користь позивача (298.712 грн. 10 коп. сума основного боргу, 22.104 грн. 69 коп. - інфляційні нарахування, 31.426 грн. 15 коп. пеня) заборгованості у відповідності до умов договору № 37 на послуги з технічного обслуговування, холодного водопостачання, внутрішньої зовнішньої та ливневої каналізації та модульних теплових пунктів від 29.01.08.;

- зобовязання відповідача-2 здійснити платіж розпоряднику державних коштів Управлінню освіти Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації для перерахування цих коштів позивачу за договором № 37 від 29.01.08.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач-1 повністю та вчасно не сплачує вартості за надані позивачем послуги за Договором № 37 від 29.01.08., в звязку з чим у Управління освіти Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації виникла заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю “Санта-С”.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.09. порушено провадження у справі № 30/296, розгляд справи було призначено на 25.08.09. о 16-15.

Відповідачем-1 в судовому засіданні поданий відзив на позов, відповідно до якого ним підтверджується наявність основного боргу в сумі 298 712 грн. 10 коп., в задоволені позовних вимог в частині оплати суми інфляції та пені просить відмовити.

Представник відповідача-2 в призначене судове засідання не зявився, заяв, клопотань не подав та не надіслав.

В судовому засіданні 25.08.09. представником Головного управління державного казначейства України в м. Києві подане клопотання про заміну на підставі ст.ст.22, 25 ГПК України Управління державного казначейства у Святошинському районі м. Києва Головним управлінням державного казначейства України в м. Києві.

Клопотання мотивоване тим, що відділення державного казначейства у районах м. Києва з 31.10.06. припинені як юридичні особи та приєднані до Головного управління державного казначейства України у м. Києві як відокремлені структурні підрозділи, а саме: як Управління Державного казначейства у відповідних районах Головного управління Державного казначейства України у м. Києві.

Крім того Головне управління державного казначейства України у м. Києві просить суд відкласти розгляд справи, та просить зобовязати позивача надіслати на його адресу позовну заяву і додані до неї матеріали.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.09. розгляд справи № 30/296 відкладено на 22.09.09. о 15-20.

В судовому засіданні 22.09.09. Головне управління Державного казначейства України у м. Києві подало клопотання про заміну неналежного відповідача-2 - Управління державного казначейства Святошинського району м. Києва на належного відповідача-2 Головне управління Державного казначейства України у м. Києві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.09. на підставі ст. 24 Господарського процесуального кодексу України здійснено заміну неналежного відповідача-2 Управління державного казначейства Святошинського району м. Києва на належного відповідача-2 Головне управління Державного казначейства України у м. Києві; розгляд справи відкладено на 01.10.09. о 16-00.

В судовому засіданні 01.10.09. представником відповідача-1 подано клопотання про зменшення суми боргу, відповідно до якого відповідач-1 зазначає, що у відповідності до платіжного доручення № 1988 від 26.08.09. відповідач-1 сплатив позивачу 9000,00 грн. боргу, а тому вказує на те, що загальна сума заборгованості на даний час становить 289712,10 грн.

В судовому засіданні 01.10.09. представником відповідача-2 подано суду письмові заперечення на позов, відповідно до якого відповідач-2 просить суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог в частині зобовязання відповідача-2 здійснити платіж розпоряднику державних коштів Управлінню освіти Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації для перерахування цих коштів позивачу за договором № 37 від 29.01.08., та зазначає, що Головне управління Державного казначейства України у м. Києві ніяким чином не порушувало прав та охоронюваних законом інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю “Санта-С”.

В судовому засіданні 01.10.09. представник позивача підтримав свої позовні вимоги.

Представник відовідача-1 в судовому засіданні 01.10.09. не заперечує проти задоволення позову в частині стягнення основного боргу, а в іншій частині позову заперечує.

В судовому засіданні 01.10.09. судом на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 06.10.09. о 14-25 для виготовлення повного тексту рішення по справі № 30/296.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.01.08. між Управлінням освіти Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Санта-С” (Підрядник) було укладено Договір № 37 на послуги з технічного обслуговування мереж центрального опалення, гарячого водопостачання, холодного водопостачання, внутрішньої, зовнішньої та ливневої каналізацій, та модульних індивідуальних теплових пунктів (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) Підрядник в межах договірної ціни виконує власними силами і засобами послуги з технічного обслуговування мереж центрального опалення, гарячого водопостачання, холодного водопостачання, внутрішньої, зовнішньої та ливневої каналізацій, та модульних індивідуальних теплових пунктів в закладах освіти Святошинського району м. Києва згідно вимог Замовника, ДБН, технічних та якісних характеристик, наведених в тендерній документації.

У відповідності до п. 2.1 Договору встановлено, що договірна ціна послуг, що доручені для виконання Підряднику становить 1099245,00 грн.

У відповідності до п. 3.1 Договору, сторонами визначено строк його дії з 02.01.08. по 31.12.08.

Позивач зазначає, що свої зобовязання за Договором виконав належним чином, надавши відповідачу-1 послуги на загальну суму 1169245,00 грн., а відповідач-1 в свою чергу прийняв виконані роботи без зауважень, про що свідчать підписані між позивачем та відповідачем-1 акти виконаних робіт, копії яких залучено до матеріалів справи.

Відповідно до п. 4.1 Договору, розрахунки за надані послуги здійснюються на підставі п. 7 ст. 51 Бюджетного кодексу України на умовах відстрочки платежу до 5 банківських днів.

Пунктом 4.2 Договору встановлено, що Замовник здійснює щомісячно платежі за виконані роботи на підставі актів приймання виконаних робіт, підписаних уповноваженими представниками сторін, до 20 числа звітного місяця.

Позивач вказує на те, що відповідач-1 в порушення вимог законодавства та умов Договору не своєчасно та не в повному обсязі здійснював оплату за надані послуги, а тому в Управління освіти Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації станом на 05.06.09. виникла заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю “Санта-С” в сумі 298712,10 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

В судовому засіданні відповідачем-1 було надано суду докази часткового погашення заборгованості за Договором на суму 9000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1988 від 26.08.09., копія якого залучена до матеріалів справи.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що під час розгляду даної справи, відповідачем-1 на розрахунковий рахунок позивача було частково перераховано суму боргу в розмірі 9000,00 грн.

Відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З огляду на вищенаведене, в звязку з тим, що відповідач-1 частково сплатив заборгованість позивачу, суд вважає, що провадження у справі в частині стягнення 9000,00 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, в звязку з відсутністю предмету спору.

Таким чином, заборгованість відповідача-1 перед позивачем з урахуванням часткової сплати суми боргу становить 289712,10 грн.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач-1 в порушення покладеного на нього законом та Договорами обовязку по сплаті отриманих послуг в сумі 289712,10 грн. не виконав, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Санта-С” щодо стягнення з Управління освіти Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації заборгованості в сумі 289712,10 грн. слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В звязку з тим, що відповідач-1 припустився прострочення по платежах, позивач просить суд на підставі п. 6.1 Договору стягнути на свою користь з Управління освіти Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації 31426,15 грн. пені.

Відповідно до п. 6.1 Договору передбачено, що в разі невиконання договірних зобовязань протягом зазначених вище термінів сторони сплачують одна одній пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми місячного платежу за кожен день затримки.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

В звязку з тим, що взяті на себе зобовязання по сплаті отриманих послуг відповідач-1 належним чином не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню, розмір якої, за розрахунками суду становить 29854,84 грн.

Крім того, позивач просить суд на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України стягнути з відповідача-1 на свою користь 22104,69 грн. збитків від інфляції.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача-1 22104,69 грн. збитків від інфляції (за обґрунтованим розрахунком позивача).

Щодо позовних вимог до Головного управління Державного казначейства України у м. Києві про зобовязання відповідача-2 здійснити платіж розпоряднику державних коштів Управлінню освіти Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації для перерахування цих коштів позивачу за договором № 37 від 29.01.08. суд встановив наступне:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Санта-С” до Головного управління Державного казначейства України у м. Києві мотивовані тим, що укладення Договору № 37 від 29.01.08. та надання послуг за цим Договором проходили на вимогу Державного замовлення.

Позивач вказує на те, що розпорядником бюджетних коштів є відповідач-1, а органом Державного казначейства України є відповілач-1 - Головне управління Державного казначейства України у м. Києві.

Позивач вказує на те, що відповідач-2 не перераховує грошові кошти відповідачу-1, тим самим порушуючи законні права та інтереси позивача на отримання грошових коштів за надані послуги у відповідності до умов Договору № 37 від 29.01.08.

У відповідності до п. 8 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України, бюджетна система України ґрунтується, зокрема, на принципи цільового використання бюджетних коштів - бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Бюджетного кодексу України встановлено, що для здійснення програм та заходів, які проводяться за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 22 Бюджетного кодексу України, головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно за бюджетними призначеннями, передбаченими іншими місцевими бюджетами, - керівники місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів рад та їх секретаріатів, керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів рад.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Бюджетного кодексу України, головні розпорядники коштів місцевих бюджетів визначаються рішенням про місцевий бюджет із дотриманням умов, визначених пунктами 2 і 3 частини першої цієї статті.

Згідно ч. 4 ст. 22 Бюджетного кодексу України, Головний розпорядник бюджетних коштів:

- розробляє план своєї діяльності відповідно до завдань та функцій, визначених нормативно-правовими актами, виходячи з необхідності досягнення конкретних результатів за рахунок бюджетних коштів;

- розробляє на підставі плану діяльності проект кошторису та бюджетні запити і подає їх Міністерству фінансів України чи місцевому фінансовому органу;

- отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України чи рішенні про місцевий бюджет, доводить у встановленому порядку до розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (одержувачів бюджетних коштів) відомості про обсяги асигнувань, забезпечує управління бюджетними асигнуваннями;

- затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня, якщо інше не передбачене законодавством;

- здійснює внутрішній контроль за повнотою надходжень, отриманих розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів, і витрачанням ними бюджетних коштів;

- одержує звіти про використання коштів від розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів і аналізує ефективність використання ними бюджетних коштів.

Основним завданням Головного управління є: забезпечення казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, що передбачає: розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів; контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів за цими зобов'язаннями; у межах своїх повноважень контроль за дотриманням учасниками бюджетного процесу бюджетного законодавства; ведення бухгалтерського обліку і складання звітності про виконання державного та місцевих бюджетів.

Відповідно до ч. 7 ст. 51 Бюджетного кодексу України встановлено, що після отримання товарів, робіт та послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання розпорядник бюджетних коштів приймає рішення про їх оплату та подає доручення на здійснення платежу органу Державного казначейства України, якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 8 ст. 51 Бюджетного кодексу України, Державне казначейство України здійснює платежі за дорученнями розпорядників бюджетних коштів у разі:

- наявності відповідного бюджетного зобов'язання для платежу у бухгалтерському обліку виконання Державного бюджету України;

- відповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню;

- наявності у розпорядників бюджетних коштів невикористаних бюджетних асигнувань.

Відповідно до п. 2.10 Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, визначено, що після затвердження місцевих бюджетів фінансові органи та/або міські (міст районного значення), сільські, селищні ради або їх виконавчі органи складають річний розпис доходів місцевих бюджетів та помісячний розпис доходів загального фонду місцевих бюджетів, розпис фінансування місцевих бюджетів та помісячний розпис фінансування загального фонду місцевих бюджетів, розпис асигнувань місцевих бюджетів та помісячний розпис асигнувань загального фонду місцевих бюджетів за формами згідно з додатками 1, 2 і на паперових та електронних носіях направляють органам Державного казначейства України у визначені чинним законодавством терміни.

Відповідно до п. 2.2 Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів встановлено, що в процесі казначейського обслуговування місцевих бюджетів органи Державного казначейства України здійснюють, зокрема, такі функції:

- обслуговують місцеві бюджети за доходами, видатками, кредитуванням та фінансуванням дефіциту бюджету;

- установлюють порядок відкриття та відкривають рахунки в органах Державного казначейства України:

- формують розрахункові документи і проводять повернення помилково та/або надмірно зарахованих до місцевих бюджетів платежів на підставі відповідних документів органів, за якими згідно із законодавством закріплено контроль за справлянням (стягненням) платежів до бюджету, погоджених з відповідними місцевими фінансовими органами. За умови надходження до органів Державного казначейства України судових рішень про повернення коштів з відповідного місцевого бюджету органи Державного казначейства України виконують ці рішення відповідно до вимог законодавства;

- здійснюють операції щодо виконання платіжних доручень розпорядників та одержувачів бюджетних коштів на підставі підтвердних документів, зареєстрованих зобов'язань, відповідно до розпису місцевих бюджетів і кошторисів, планів асигнувань із загального фонду місцевих бюджетів (далі - план асигнувань) розпорядників бюджетних коштів та/або відповідно до планів використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів;

Таким чином, з наведеного вбачається, що фінансування Управління освіти Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації здійснюється з місцевого бюджету шляхом зарахування відповідних коштів на рахунки відповідача-1, таким чином, до функцій Головного управління Державного казначейства України у м. Києві не відноситься фінансування Управління освіти Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації.

Судом встановлено, що відповідач-1 уклавши Договір № 37 від 29.01.08 з позивачем, вступив з останнім у цивільно-правові відносини, отже повинен самостійно нести відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх зобовязань.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства та організації мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Отже, необхідною умовою для звернення до суду із відповідним позовом є порушення прав та охоронюваних законом інтересів особи позивача у справі.

Аналогічна позиція викладена у Розясненні Вищого господарського суду України № 02-5/111 від 12.03.99., згідно якого крім контрагентів за договором, прокурора, державних та інших органів, позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує ця угода.

Обовязок доведення покладається законом на позивача.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

З огляду на викладене вище, суд встановив, що позивачем належними засобами доказування не доведено суду порушення в розумінні ст. 1 Господарського процесуального кодексу України порушення з боку Головного управління Державного казначейства України у м. Києві законних та охоронюваних інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю “Санта-С”.

За таких обставин, з огляду на недоведеність порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача з боку відповідача-2, суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині зобовязання Головного управління Державного казначейства України у м. Києві здійснити платіж розпоряднику державних коштів Управлінню освіти Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації для перерахування цих коштів позивачу за договором № 37 від 29.01.08.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 36, 44, 49, 77, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Санта-С” задовольнити частково.

2.Стягнути з Управління освіти Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації (03146, м. Київ, вул. Якуба Коласа, 6-А, код ЄДРПОУ 26087866) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Санта-С” (03142, м. Київ, вул. Академіка Кримського, 27-А, код ЄДРПОУ 31779597) 289712 (двісті вісімдесят девять тисяч сімсот дванадцять) грн. 10 коп. основного боргу, 29 854 (двадцять девять тисяч вісімсот пятдесят чотири) грн. 84 коп. пені, 22104 (двадцять дві тисячі сто чотири) грн. 69 коп. збитків від інфляції, 3 416 (три тисячі чотириста шістнадцять) грн. 71 коп. - державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В частині стягнення 1571 (одна тисяча пятсот сімдесят одна) грн. 31 коп. пені відмовити.

4.В частині стягнення 9 000 (девять тисяч) грн. 00 коп. - провадження у справі припинити.

5.В частині позовних вимог до Головного управління Державного казначейства України у м. Києві відмовити.

6.Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

7.Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя Т.М. Ващенко