Ухвала суду № 59031654, 14.07.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 234/10332/15-ц Номер провадження 22-ц/775/1065/2016

Головуючий в 1 інстанції Михальченко А.О. Єдиний унікальний номер 234/10332/15-ц

Доповідач Постолова В.Г. Номер провадження 22-ц/775/1065/2016

Категорія 41

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2016 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді: Постолової В.Г.

суддів: Санікової О.С., Дундар І.О.

за участю секретаря Марченко Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 01 квітня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення матеріальної, моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

В липні 2015 року позивачка звернулася до суду з вказаним позовом до відповідачів, посилаючись на те, що 23.08.2014 р. вона уклала шлюб з ОСОБА_4. Протягом вже приблизно шести років вона є користувачем соціальної мережі «Вконтакте», де у вільний час спілкується зі своїми знайомими. Приблизно у жовтні 2014 року, вона стала свідком загальнодоступної переписки спільних з її чоловіком знайомих, а саме відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та інших. В даній переписці вказані вище особи активно обговорювали її з чоловіком весілля, зокрема і її. При цьому в обговорюванні приймало участь близько десяти осіб, це відбувалося неодноразово та протягом тривалого часу.

Під час даних обговорювань відповідачі неодноразово непристойно висловлювались, з застосуванням нецензурної лексики, на її та її чоловіка адресу, розповсюджували інформацію, яка не відповідає дійсності та прямо принижує її честь та гідність, а також честь та гідність її чоловіка.

Вона намагалася зв*язатися з відповідачами з вимогами пояснити мотиви та підстави для розповсюджування неправдивої інформації відносно неї та її чоловіка, однак дії були безрезультатними та в її бік почали поступати погрози щодо фізичної розправи, які вона прийняла реально і до теперішнього часу відчуває погрозу своєму життю та здоров*ю. По причині постійного нервового стресу стан її здоров*я погіршувався і вона вимушена була звернутися до медичних установ за допомогою.

Просила суд зобов'язати відповідачів спростувати та видалити недостовірну інформацію, поширену відносно неї в соціальній мережі «Вконтакте» та вибачитися перед нею.

Стягнути з відповідачів солідарно матеріальну шкоду у розмірі 83 грн. 30 коп., моральну шкоду у розмірі 50000 грн. 00 коп. та судові витрати.

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 01 квітня 2016 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі позивачка просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на неповне з*ясування судом обставин, які мають значення для справи, на невідповідність висновків суду обставинам по справі та порушення норм процесуального права.

Представник позивачки в суді апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 не з'явилися до суду апеляційної інстанції, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи відповідно до телефонограми .

Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивачки ОСОБА_5, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарги підлягає відхиленню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Встановлено, що судом при розгляді справи таких порушень припущено не було, тому підстави для скасування рішення відсутні.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з недоведеності позивачкою факту розповсюдження відповідачами відомостей, які б принижували її честь та гідність, а висловлювання , які наведені в наданій позивачкою переписці в соціальній мережі«Вконтакте» є оціночними судженнями відповідачів та інших осіб, критичною оцінкою певних фактів.

Судом не встановлено, що фактичною метою переписки у приватному чаті «Вконтакте» з інформацією, щодо позивачки, було приниженням її честі, гідності та ділової репутації.

Доказів, підтверджуючих вимоги, викладені в позовній заяві позивачкою не надано.

Такі висновки суду відповідають фактичним обставинам по справі та нормам матеріального права.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверенням фізичних чи юридичних осіб. поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які береть участь у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч. 2 ст. 59, ч. ч. 1, 2 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести допустимими та належними доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Відповідно до п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року N 12 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" згідно з положеннями статті 277 ЦК і статті 10 ЦПК обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

У п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року N 12 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" судам роз'яснено, що, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Судом встановлено, що в соціальній мережі « Вконтакте» між особами на ім*я «ОСОБА_6», « ОСОБА_3»,«ОСОБА_2», « ОСОБА_7» та іншими було створено закритий чат у якому учасники спілкувалися на різні теми, у тому числі висловлювали свої суб*єктивні думки щодо різних осіб та подій , зокрема однією з тем обговорення було весілля позивачки.

Інформацію, викладену відповідачами в соціальній мережі « Вконтакте» відносно неї та її весілля позивачка вважала недостовірною, такою, що ганьбить її честь і гідність та ділову репутацію, та їй була спричинена моральна і матеріальна шкода.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію» оціночним судженням, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лінгенс проти Австрії» суд розрізняє факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного ст. 10 Конвенції«Про захист прав людини і основоположних свобод».

Згідно зі ст. 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідної дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень ст. 10 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод».

Суд першої інстанції вирішуючи спір та дослідивши переписку в соціальній мережі « Вконтакте», надану позивачкою , дійшов обґрунтованого висновку про те, що наведені в ній висловлювання відносно позивачки є оціночними судженнями відповідачів та інших осіб, критичною оцінкою фактів та недоліків.

Переписка у приватному чаті « Вконтакте» не може розцінюватися як поширення неправдивих відомостей, оскільки не встановлено , що фактичною метою цих дій було приниження честі, гідності та ділової репутації позивачки , а тому законних підстав для задоволення позовних вимог позивачки ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації та відшкодування моральної та матеріальної шкоди немає.

Доводи апеляційної скарги були предметом дослідження суду першої інстанції на правильність правових висновків суду вони не впливають та їх не спростовують та не дають підстав для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, що привело або могло привести до неправильного вирішення справи.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що підстав для задоволення скарги і скасування судового рішення з ухваленням нового рішення немає.

Керуючись ст. ст. 303,307, 308,313-315 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 01 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: