Вирок № 59030662, 19.07.2016, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/4457/16-к

Провадж. № 1-кп/639/320/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2016 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі: головуючого -судді Васильєвої Н.М., за участю секретаря Чорного О.С., прокурора Бєляєва О.І., обвинуваченого- Медвєдєва В.С., потерпілого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкова кримінальне провадження, зареєстроване 16.04.2016 року в ЄРДР за №12016220500001060, за обвинуваченням ОСОБА_2

- 05.01.2015р. Барвінківським райсудом Харківської області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком 3 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 на початку квітня 2016року, більш точної дати в ході досудового слідства встановити не виявилося можливим, влаштувався робітником на станцію обслуговування автомобілів «Шиномонтаж», розташованого за адресою: м.Харків, вул.Нариманова,1А, де працював близько двох тижнів.

15.04.2016р.,в обідній час, ОСОБА_2, знаходячись на своєму робочому місці, попрохав власника даної станції обслуговування автомобілів ОСОБА_1 позичити йому грошові кошти у розмірі 1000 грн. для власних потреб, на що останній відмовив ОСОБА_2 та покинув станцію обслуговування. Саме в той час у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, направлений на викрадення чужого майна.

Реалізуючі свій умисел, того ж дня, близько 19 год., ОСОБА_2С ., знаходячись за вищевказаною адресою , діючи повторно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу таємно викрав чуже майно, належне ОСОБА_1, а саме: литий диск з логотипом «Пежо»,вартість якого в ході досудового розслідування встановити не виявилося можливим, зварювальний апарат «W-master» ,вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №2626 від 27.05.2016р.становить 17745,08 грн, грошові кошти у сумі 220 грн., які знаходились у приміщенні даної станції, після чого з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

В результаті протиправного діяння ОСОБА_2 завдав потерпілому ОСОБА_1 матеріальної шкоди на суму 17965,08 гривень .

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому йому злочині за ч.2 ст.185 КК України визнав у повному обсязі, суду пояснив, що дійсно він, на початку квітня 2016р. влаштувався робітником на станцію обслуговування автомобілів, господарем якої був ОСОБА_1. 15 квітня 2016р. він підійшов до останнього та попросив у борг грошей на ліки дитині, але ОСОБА_1 йому відмовив. Тоді він взяв за місцем роботи зварювальний апарат, диск та гроші з каси у розмірі 220 грн. та викрав вказане майно. Зварювальний апарат заклав у ломбард за 5000 грн. Фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, а також перелік викраденого майна та його вартість не оспорює. У вчиненому щиро розкаюється . Заявлений цивільний позов визнає повністю. Просив суворо не карати його.

Потерпілий ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що у квітні 2016 року ОСОБА_2 працевлаштувався до нього неофіційно працювати на станцію обслуговування автомобілів. 15.04.2016р. в обідній час, після того як він відмовив ОСОБА_2 у позичці грошей, поїхав додому. Наступного дня виявив крадіжку зварювального апарату, литого диску, грошей. Підтвердив фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті. В подальшому змушений був викуповувати зварювальний апарат у ломбарді. Заявив цивільний позов до обвинуваченого про відшкодування спричиненої матеріальної шкоди у розмірі 6000 грн.

Обвинувачений ОСОБА_2 вважав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ним не оспорюються. Цю позицію підтримали потерпілий і сторона обвинувачення.

Беручи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_2 своєї вини, а також те, що він не піддає сумніву фактичні обставини справи, відсутність у суду сумніву в правильності розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, добровільності та істинності позиції обвинуваченого, суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ними не оспорюються, розглянув дане кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, попередньо розяснивши наслідки такого порядку дослідження доказів, обмежившись допитом обвинуваченого, потерпілого, дослідженням матеріалів досудового розслідування, зокрема даних, що характеризують особу обвинуваченого.

Аналізуючи обставини, що визнаються учасниками судового провадження, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 в обсязі предявленого обвинувачення (ст. 337 КПК України) є доведеною. Дії ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка),вчинене повторно.

Суд, призначаючи покарання обвинуваченому, враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення ,яке є правопорушенням середньої тяжкості, особу винного, який раніше судимий, вчинив злочин в період іспитового строку, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, офіційно не працює, був учасником АТО на території Донецької та Луганської областей, має постійне місце проживання та на утриманні неповнолітню дитину, обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого відповідно до ст. 66 КК України, суд вважає визнання вини та щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого , передбачених ст. 67 КК України, не встановлено.

З урахуванням викладеного, останньому повинно бути призначене покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів у вигляді позбавлення волі.

При цьому, оскільки ОСОБА_2 був раніше засуджений 05.01.2015 року Барвінківським райсудом Харківської області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки, а інкримінований злочин за ч.2 ст.185 КК України скоїв у період іспитового строку, тому суд остаточно призначає йому покарання відповідно до ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків.

На підставі ч.5 ст.72 КК України (у редакції Закону України №838-VIII від 26.11.2015 року), обвинуваченому ОСОБА_2 необхідно зарахувати в строк відбування покарання за вказаним вироком строк попереднього ув'язнення за період з 06.05.2016 року (дата фактичного затримання) по 19.07.2016 року (дата ухвалення вироку).

Заявлений цивільний позов потерпілого підлягає повному задоволенню на підставі ст..1166 ЦК України,оскільки він повністю визнається обвинуваченим,підтверджується письмовими доказами. Запобіжний захід відносно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити обраний. Речові докази по справі відсутні. Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого згідно ст. 124 КПК України

Керуючись ст.ст.370,374,377 КПК України, суд,-

засудив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України і призначити йому покарання у вигляді трьох років трьох місяців позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків, до призначеного за вказаним вироком покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Барвінківського райсуду Харківської області від 05.01.2015 року у виді 3 (трьох) місяців позбавлення волі, та остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з 06.05.2016 року

На підставі ч.5 ст.72 КК України засудженому ОСОБА_2С у строк відбування покарання за цим вироком зарахувати строк попереднього увязнення - з 06.05.2016 р. по 19.07.2016р. включно, із розрахунку 1 (один) день попереднього увязнення за 2 (два) дні позбавлення волі

До набрання вироком суду законної сили міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_2С залишити без змін у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань №27.

Заявлений цивільний позов ОСОБА_1 задовольнити. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої злочином -6000 (шість тисяч) грн.

Процесуальні витрати у розмірі 263 грн. 88 коп. за проведення експертизи стягнути з ОСОБА_2 на користь держави з перерахуванням зазначених коштів на р/р НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області, код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, з позначкою виду платежу «за проведення експертиз»

Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а для особи, що перебуває під вартою - з моменту вручення копії судового рішення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Суддя Н.М. Васильєва