Постанова № 59029450, 30.05.2016, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/8137/13-а

Номер провадження 2-а/404/2/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2016 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючого судді - Галагана О.В.,

при секретарі - Голенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кіровоградського обласного військового комісаріату, Кіровоградського міського військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області, Головне управління національної поліції в Кіровоградській області, Управління поліції охорони в Кіровоградській області, про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, пов'язані з призначенням та виплатою пенсії за вислугою років, -

ВСТАНОВИВ:

04 вересня 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до Кіровоградської обласної військової частини Кіровоградський обласний військовий комісаріат, Кіровоградського міського військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області, Відділу Державної служби охорони при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області, просив :

- зобов'язати відповідачів призначити йому пенсію за вислугу років з моменту його першого звернення.

В подальшому позивач неодноразово уточнював позовні вимоги, та на задоволення його клопотань суд здійснював заміну та залучення відповідачів.

Остаточно позивач просив :

- Визнати неправомірною відмову Кіровоградської обласної військової частини Кіровоградський обласний військовий комісаріат та Кіровоградського міського військового комісаріату у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, оформлену листом від 16 березня 2006 року № 1171, з рекомендацією звернутися до органів внутрішніх справ (надано на руки лише 12.07.2006 року).

- Визнати неправомірною відмову Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області №12/М-41 від 01.03.2007 року у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років.

- Визнати неправомірною відмову Відділу Державної служби охорони при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області №19/4-М-26 від 29.08.2006 року у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років та у виплаті пенсії в період з 10.03.2006 року по 31.12.2006 року.

- Визнати неправомірною відмову Головного управління Пенсійного фонду в Кіровоградській області № 458/М.11 від 18.07.2013 року у виплаті ОСОБА_1 пенсії за вислугу років.

- Зобов'язати Кіровоградську обласну військову частину Кіровоградський обласний військовий комісаріат та Кіровоградський міський військовий комісаріат, на підставі частини 3 статті 7 Закону України про звернення громадян», передати заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугу років від 02.03.2006 року у п'ятиденний строк до Управління поліції охорони в Кіровоградській області (правонаступник Відділу Державної служби охорони при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області) та Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області, правонаступником якого є Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області, при цьому вважати, що датою відправлення заяви ОСОБА_1 є 07.03.2006 року.

- Зобов'язати управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області, Головне управління Національної поліції в і Кіровоградській області та Управління поліції охорони в Кіровоградській області: сформувати пенсійну справу ОСОБА_1; призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з 10.03.2006 року; нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з 10.03.2006 року по 31.12.2006 року включно.

- Зобов'язати управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області, Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області та Управління поліції охорони в Кіровоградській області, керуючись Постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 року N1522 «Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян» передати за формою, що затверджується Пенсійним фондом України пенсійну справу ОСОБА_1 з 01 січня 2007 року до Головного управління Пенсійного фонду в Кіровоградській області.

- Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Кіровоградській області прийняти пенсійну справу ОСОБА_1 з 01.01.2007 року від Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області, Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області і Управління поліції охорони в Кіровоградській області та продовжити виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1, починаючи з 01.01.2007 року безстроково.

В судовому засіданні позивач та його представник просили позов задовольнити з підстав викладених в ньому та з урахуванням письмових уточнень та доповнень до нього. Також, позивач подав заяву про поновлення строку звернення до суду (т.2 а.с.73-76).

Представник Кіровоградського обласного військового комісаріату, Кіровоградського міського військового комісаріату проти задоволення позову заперечила та просила відмовити з підстав викладених у письмових запереченнях (т.2 а.с.79-81).

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області проти задоволення позову заперечив просив відмовити з підстав викладених в письмових запереченнях (т.2а.с. 77-78).

Представник Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області проти задоволення позову заперечив просив відмовити з підстав викладених в письмових запереченнях (т.2 а.с.133-135).

Представник Управління поліції охорони в Кіровоградській області проти задоволення позову заперечив просив відмовити з підстав викладених в письмових поясненнях (т.2 а.с.119-120).

Від представника Головного управління Національної поліції в Кіровоградської області надійшли письмові заперечення, просив відмовити у задоволенні позову (т.2 а.с.196-198).

Також, представники відповідачів просили до виниклих правовідносин застосувати строк позовної давності.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідачів, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову , виходячи з наступного.

З'ясовано, що позивач з 17.10.1979 року по 19.06.1992 року проходив службу в Збройних силах СРСР та України. 19.06.1992 року - був звільнений в запас.

З 19.04.1993 року по 12.04.1995 року проходив службу в органах МВС. Відповідно до витягу з наказу по ВДСО при УМВС України в Кіровоградській області від 11.04.1995 року №27 о/с, був звільнений з органів МВС , за власним бажанням.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 у 2006 році виповнилось 45 років, згідно трудової книжки загальний трудовий стаж складає більше 26 років, з них військовий стаж складає 12 років 6 місяців, з урахуванням проходження служби в органах МВС- 13 років 8 місяців.

Позивач на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області не перебуває ( т.1 а.с. 37) .

02.03.2006 року ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського ОВК із заявою про призначення йому пенсії, в зв»язку із досягненням 45-ти річного віку. Листом за № 1171 від 16.03.2006 року Кіровоградським ОВК було роз'яснено, що саме наказом ВДСО при УМВС України в області №27 л/с від 11.04.1995 року ОСОБА_1 було звільнено в запас з органів МВС за власним бажанням, тому він має право звернутись у відомство для призначення пенсії за місцем останньої служби ( а.с. 10 ).

04.08.2006 року позивач звернувся до кадрового відділу Державної служби охорони при УМВС в Кіровоградській області із заявою про призначення йому пенсії, як це передбачено п.2.1 Інструкції «Про організацію роботи по пенсійному забезпеченню військовослужбовців військ внутрішньої і конвойної охорони та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України і членів їх сімей», яка затверджена наказом МВС України від 30.10.1992 року за № 611.

Листом від 29.08.2006 року №19/4-М-26 Відділ Державної служби охорони при Управлінні МВС України в області повідомило позивача про відсутність правових підстав для призначення пенсії, оскільки на день звільнення з органів внутрішніх справ позивач не мав 45-ти річного віку, та заява була подана ним після введення в дію закону «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців» ( т.1 а.с.13 ).

05.02.2007 року позивач звернувся листом до Управління МВС України в області щодо призначення йому пенсії та листом №12/М-41 від 01.03.2007 року відповідач йому повідомив про доцільність звернення до Управління пенсійного фонду України, в зв'язку із змінами законодавства ( т.1 а.с.16-17 ).

Листом №458/М-11 від 18.07.2013 року , за дорученням прокуратури області, на скаргу позивача від 14.06.2013 року , Головне управління пенсійного фонду України в Кіровоградській області , повідомили позивача про відсутність правових підстав для призначення йому пенсії, так як на момент звільнення з військової служби він не досягнув 45-ти річного віку ( т.1 а.с. 38).

Вимоги позивача до Кіровоградського обласного військового комісаріату, Кіровоградського міського військового комісаріату з приводу оскарження дій вказаних осіб щодо відмови в проведенні нарахування пенсії за вислугу років відповідно до п. «б» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» згідно поданої позивачем письмової заяви від 02.03.2006 та направлення необхідних документів до Пенсійного фонду Кіровоградської області були предметом судового розгляду в межах адміністративної справи Кіровського районного суду м. Кіровограда № 2-а-1171-07.

Звертаючись до суду, ОСОБА_1 обґрунтував свої вимоги тим, що незважаючи на те, що на момент звернення до військового комісаріату загальний трудовий стаж позивача більше 25 років, з них не менше 12,6 років військової служби і позивачу виповнилось 45 років, листом від 16.03.2006 Кіровоградський ОВК відмови позивачу в призначенні пенсії, не врахувавши виняткові умови щодо призначення такого виду пенсії відповідно до норм законодавства, чинного на час звернення про призначення пенсії.

Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 16.11.2007 у справі № 2-а-1171-07, яка набрала законної сили, адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без задоволення (т.1. а.с. 75).

Відповідно до п.4 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.

Виходячи з наведеного, приймаючи до уваги, що стосовно позовних вимог, предявлених до Кіровоградського обласного військового комісаріату, про оскарження його дій щодо відмови призначити пенсію за вислугу років та рекомендації звернутись до органів внутрішніх справ - відповіді за №1171 від 16.03.2006, Кіровським районним судом м. Кіровограда вже прийнято рішення від 16.11.2007 у справі № 2-а-1171-07, яке набрало законної сили, тобто наявне судове рішення з того самого спору і між тими ж сторонами, суд дійшов висновку про закриття провадження в адміністративній справі в цій його частині.

Щодо решти позовних вимог, то згідно з п. "б" ст. 12 Закону України № 2262-XII

"Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції Закону від 04 липня 2002 року) право на пенсію за вислугу років мали особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, звільнені зі служби незалежно від підстав та часу звільнення і досягли 45-річного віку, крім осіб, позбавлених військових або спеціальних звань, а також звільнених із служби у зв'язку з засудженням за умисний злочин, вчинений з- використанням свого посадового становища, або вчиненням корупційного діяння, а ті з них, що є інвалідами війни - незалежно від віку, і мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ.

Законом України від 04 квітня 2006 року №3591-IV "Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців" внесено зміни до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", зокрема, змінено назву цього Закону, зміст і редакцію окремих статей та доповнено його новими статтями. Так, статтю 12 викладено в іншій редакції, зокрема, пунктом "б" цієї статті передбачено, що пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д" статті 12 цього Закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України.

Вирішуючи питання про застосування цього закону у часі, Верховний Суд України виходить із того, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо [рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій (далі - Рішення № 5-рп/2002)].

Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (Рішення № 5-рп/2002).

Порядок проходження служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях врегульовано спеціальними нормативно-правовими актами, які покладають на громадян, які перебувають на такій службі, додаткові обов'язки і відповідальність.

Також у цьому ж Рішенні зазначено, що зупинення пільг, компенсацій і гарантій для військовослужбовців та працівників правоохоронних органів без відповідної матеріальної компенсації є порушенням гарантованого державою права на їх соціальний захист та членів їхніх сімей.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці, за винятком тих, які проходять строкову службу, не можуть бути звільнені з військової служби до набуття права на пенсію за вислугу років.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розумінні сутності соціальних гарантій військовослужбовців та прирівняних до них осіб, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини по їхньому пенсійному забезпеченню виникають не в момент звернення за призначенням пенсії, а в момент виникнення права на її призначення.

Суд вважає, що моментом виникнення права на призначення пенсії є 10.03.2006року, коли позивачу виповнилося 45років. Таким чином відмова у 2006 році ВДСО у призначенні пенсії позивачу є протиправною. Проте вимога до їх правонаступника - Управління поліції охорони в Кіровоградській області задоволенню не підлягає. Так, з 01.01.2007року органи ПФУ мають повноваження щодо призначення і виплат пенсій військовослужбовцям. Позивач на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області не перебуває, пенсія даним органом йому не призначалася.

Відповідно до ч.2 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже строк звернення до адміністративного суду з вимогами про оскарження дій відповідачів та зобов'язання їх вчинити певні дії слід обчислювати з моменту, коли позивач дізнався про оскаржувані дії відповідачів, в даному випадку - з дня отримання зазначених вище відповідей.

Таким чином позивач пропустив строк звернення до суду до цього відповідача, а з 01.01.2007року, підстави для такого звернення відсутні.

Не підлягають задоволенню вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, оскільки в межах обґрунтування позову цей відповідач права позивача не порушував.

Суд відмовляє у вимогах до Головного управління національної поліції в Кіровоградській області, оскільки цей відповідач є неналежним.

Суд відмовляє у вимогах до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області, оскільки ВДСО МВС України в Кіровоградській області мало повноваження до 01.01.2007року призначати пенсії своїм працівникам.

З огляду на наведене, суд відмовляє у задоволенні позову в повному обсязі, втому числі з підстав застосування до виниклих правовідносин ст. ст. 99, 100 КАС України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 10-11, 71,86, 99,100, 157,160-163, 254 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Кіровоградського обласного військового комісаріату, Кіровоградського міського військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області, Головне управління національної поліції в Кіровоградській області, Управління поліції охорони в Кіровоградській області, про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, пов'язані з призначенням та виплатою пенсії за вислугою років - відмовити в повному обсязі.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду, апеляційної скарги через Кіровський районний суд м. Кіровограда, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда О. В. Галаган