Ухвала суду № 59028645, 18.07.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/848/16 Справа № 178/929/16-к Головуючий у 1 й інстанції - Доповідач - Семопядний В.О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2016 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

судді доповідача Семопядного В.О.

суддів Сербіна В.В., Піскун О.П.

за участю: секретаря судового засідання Солодовнік О.Д.

прокурора Іваниці Д.О.

захисника ОСОБА_1

підозрюваного ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 17 червня 2016 року щодо

ОСОБА_4, який народився 18 серпня 1978 року у м.Дніпродзержинську Дніпропетровської області, українець, громадянин України, раніше судимий: 21 грудня 2011 року Криничанським районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ст.. 71 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки. Згідно постанови Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 01.04.2014 умовно-достроково звільнений з невідбутим строком 1 рік 1 місяць 1 день, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, б. 1 Криничанський район Дніпропетровської області,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 186, ч. 1 ст. 122 КК України,-

ВСТАНОВИЛА:

зазначеною ухвалою слідчого судді частково задоволено клопотання слідчого ВП ГУНП ГУМВС України в Дніпропетровській області та продовжено строк тримання під вартою до 17 липня 2016 року, ОСОБА_4, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 186, ч. 1 ст. 122 КК України. Розмір застави слідчим суддею не визначено.

Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя послався на те, що є обґрунтована підозра у вчиненні підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, є наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України. ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочинів; перебуваючи на волі, підозрюваний може знищити, сховати, або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, підозрюваний ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, та застосувати до нього запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі.

В обґрунтування своєї скарги, підозрюваний посилається на те що, його вина досудовим слідством не встановлена. Також апелянт зазначає, що доказів того, що існують будь-які ризики, що він, ОСОБА_2, буде переховуватися від суду та слідства, а також те, що він знищить або сховає, спотворить документи, які мають істотне значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні. Крім того, підозрюваний зазначає, що при розгляді клопотання не були досліджені матеріали справи та суддя не надав можливості сказати будь-що на свій захист.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення захисника та підозрюваного, які, кожен окремо, підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити, думку прокурора, який підтримав клопотання слідчого, подане до суду першої інстанції, заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши надані матеріали за клопотанням слідчого та матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Відповідно доч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядкуст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.

Колегія суддів вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого слідчим суддею дотримані, а доводи підозрюваного ОСОБА_4, викладені в апеляційній скарзі щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді, є безпідставними.

Так, дослідженням матеріалів судового провадження вбачається що, у відповідності до п.1 ст.199 КПК України, слідчий за погодженням з прокурором 17 червня 2017року звернувся до Криничанського районного суду Дніпропетровської області з клопотанням про продовження тримання під вартою підозрюваного за ч.3ст.186, ч.1ст.122 КК України ОСОБА_4 до трьох місяців.

Під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, що наведені в клопотанні слідчого дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст.186, ч.1ст.122 КК України, при цьому, обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, підтверджуються матеріалами, доданими до клопотання. Також слідчий суддя врахував що повідомлення про підозру про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 передбаченого ч.3ст.186, ч.1ст.122 КК України було повідомлено 16.06.2015року та те що строк досудового розслідування виконуючим обовязки прокурора керівника Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області продовжено до 3 місяців, а саме до 20 липня 2016року.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя правильно встановив, що доводи поданого клопотання є обґрунтованими, а заявлені ризики, які приймались до уваги судом при обранні запобіжного заходу, не зменшились та існують на даний час.

Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя врахував, що існують обґрунтовані ризики переховування обвинуваченого від суду за скоєння тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до восьми років, та об'єктивно дійшов правильного висновку про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу.

Приймаючи до уваги той факт, що підозрюваний ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст.186, ч.1ст.122 КК України, що витікає з досліджених в суді апеляційної матеріалів, доданих до клопотання, а саме протоколів допиту свідків, протоколом обшуку, а також даних про особу підозрюваного, з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 процесуальних обовязків, запобігання таким ризикам, як спроба вчинити інше кримінальне правопорушення, на що вказують обставини інкримінованого кримінального правопорушення, та те що вищевказане кримінальне правопорушення ним було скоєно під час розгляду в суді іншого кримінального правопорушення за яке його було засуджено 22 квітня 2016року, а також запобігання переховуванню від органів досудового розслідування та суду, на що вказує тяжкість покарання, яка загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення, яке становить строк до 8 років позбавлення волі, розуміючи які, підозрюваний може переховуватися від вказаних органів, обставини кримінального правопорушення, в чому підозрюється ОСОБА_4, вік підозрюваного та стан його здоровя, колегія суддів приходить до висновку, що менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, що випливають зі змісту ст.177 КПК України і тримання ОСОБА_4. під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в п.35 рішення ЄСПЛ у справі «Летельє проти Франції».

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу, оскільки відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі Мюррей проти Сполученого Королівства (п.55 рішення) факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред'явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.

Таким чином, колегія суддів, з врахуванням того, що у даному провадженні існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання цих ризиків, приходить до висновку про те, що слідчим суддею обґрунтовано задоволено подане клопотання та продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_4 до 17 липня 2016 року. Отже, ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, постановленою на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими суддею, а відтак повинна бути залишена без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 17 червня 2016 року, якою продовжено строк тримання під вартою до 17 липня 2016 року, ОСОБА_4, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 186, ч. 1 ст. 122 КК України залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

судді:

В.О. ОСОБА_5 ОСОБА_6 Сербін