Ухвала суду № 59025278, 12.07.2016, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/3392/14-ц

Провадження № 2/175/1293/14

У Х В А Л А

12 липня 2016 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Озерянської Ж.М.,

за участю секретаря Рись Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Слобожанське заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі № 2-175/3392/14-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сімєю, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності на майно, як на частку в спільній сумісній власності, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сімєю, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності на майно, як на частку в спільній сумісній власності.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 26 січня 2016 року по вищевказаній цивільній справі було заборонено будь-яким особам проводити будь-які дії направлені на відчуження домоволодіння № 2 по вул. Широкій в с. Старі Кодаки Дніпропетровського району Дніпропетровської області, до розгляду даної справи по суті.

08 липня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову, в якій просив скасувати заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 26 січня 2016 року в рамках розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сімєю, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності на майно, як на частку в спільній сумісній власності, щодо заборони будь-яким особам проводити будь-які дії направлені на відчуження домоволодіння № 2 по вул. Широкій в с. Старі Кодаки Дніпропетровського району Дніпропетровської області, яке на праві власності належить йому, ОСОБА_1.

Сторони у судове засідання не зявилися.

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ч. 3, 5 ст. 154 ЦПК України, заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу. Питання про скасування заходів забезпечення позову вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про скасування заходів забезпечення позову.

Під час вирішення питання щодо скасування заходів забезпечення позову суд звертає увагу на ті обставини, що будинок, який є предметом судового розгляду по даній цивільній справі № 2-175/3392/14-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сімєю, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності на майно, як на частку в спільній сумісній власності, має загальну площу 248,9 кв.м. житлову площу 88,3 кв.м. та розташований на земельній ділянці, яка належала на праві власності померлому ОСОБА_6 з 02 лютого 1998 року на підставі державного акту на право приватної власності на землю .

В той же час, будинок №2 по вул. Широкій в с. Старі Кодаки Дніпропетровського району Дніпропетровської області, право власності на який було зареєстровано приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за ОСОБА_1, має загальну площу 156,7 кв.м, житлову площу 75,8 кв.м., що підтверджується договорами купівлі-продажу 1/2 частки домоволодіння від 23 жовтня 2015 року та Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Вказані розбіжності об'єктів нерухомості не були предметом дослідження під час вирішення питання про забезпечення позову по даній справі, що призвело до передчасного забезпечення позову та накладення арешту на майно ОСОБА_1

Відповідно до положень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в нашій державі визначено забезпечення права на апеляційне та касаційне оскарження рішення суду.

У відповідності до положень ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної чи творчої діяльності.

Зазначені положення гарантують право кожному мирно володіти своїм майном, виходячи з чого, при вирішенні питання про накладення арешту на майно, суду необхідно ретельно перевіряти усі обставини справи та наявність підстав для застосування такого заходу забезпечення позову.

Також, п. 16 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року за № 2 та п. 19 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» від 12 червня 2009 року за № 5 передбачено, що вживаючи заходи забезпечення позову, необхідно враховувати роз'яснення, дані в постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову».

Тому, ознайомившись з матеріалами цивільної справи, суд вважає за необхідне скасувати заходи по забезпеченню позову з вищенаведених підстав.

Керуючись ст. 154 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі № 2-175/3392/14-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сімєю, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності на майно, як на частку в спільній сумісній власності задовольнити.

Скасувати заборону будь-яким особам проводити будь-які дії направлені на відчуження домоволодіння № 2 по вул. Широкій в с. Старі Кодаки Дніпропетровського району Дніпропетровської області, накладену ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 26 січня 2016 року по цивільній справі № 2-175/3392/14-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сімєю, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності на майно, як на частку в спільній сумісній власності.

Копію ухвали для виконання направити Відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського районного управління юстиції, для відома направити сторонам у справі.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом пяти днів з дня її проголошення.

Суддя Озерянська Ж.М.