Постанова № 59025052, 20.04.2016, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 200/26369/15-а

Провадження №2а/200/444/15

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«20» квітня 2016 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого - судді Женеску Е.В.

за участю секретаря: Кравченко Г.В.,

представника позивача: Дмитроченко Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго» до Дніпропетровської міської ради про скасування рішення Дніпропетровської міської ради «Про внесення змін до рішення міської ради від 27.12.2010 №5/6 «Про місцеві податки і збори на території міста» від 15.07.2015 року №3/65, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ПАТ «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО» звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до Дніпропетровської міської ради про скасування рішення Дніпропетровської міської ради про внесення змін до рішення міської ради від 27.12.2010 №5/6 «Про місцеві податки і збори на території міста» від 15.07.2015 року №3/65 з моменту його прийняття. В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що 15 липня 2015 року Дніпропетровською міською радою прийнято рішення «Про внесення змін до рішення міської ради від 27.12.2010 №5/6 «Про місцеві податки і збори на території міста» №3/65, яким встановлено ставки та пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, яке, відповідно до п.3, набуває чинності з 01.01.2016 р.. 15 липня 2015 року рішення Дніпропетровської міської ради від 15.07.2015 №3/65 було опубліковане в газеті «Наше Місто». Позивач вважає, що приймаючи спірне рішення відповідачем порушено вимоги пп.4.1.9 п.4.1 ст.4, пп.12.3.4 п.12.3 ст.12 Податкового кодексу України, ст.36 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», що є підставою для його скасування. У зв'язку з викладеним просив суд, скасувати рішення Дніпропетровської міської ради «Про внесення змін до рішення міської ради від 27.12.2010 №5/6 «Про місцеві податки і збори на території міста» від 15.07.2015 №3/65» з моменту його прийняття.

Представник позивача в судове засідання з'явився, вимоги підтримав в повному обсязі, надав пояснення аналогічним викладеним у заяві, просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Частиною 3 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого, вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів, і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставах яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

За приписами ч.ч.1,2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як встановлено в судовому засіданні,15 липня 2015 року Дніпропетровською міською радою прийнято рішення «Про внесення змін до рішення міської ради від 27.12.2010 №5/6 «Про місцеві податки і збори на території міста» №3/65, з у рахуванням змін, внесених рішеннями міської ради від 28.12.2011 № 9/19, від 25.12.2013 № 8/45, від 18.06.2014 № 7/53, від 28.01.2015 №7/60. Зазначеним рішенням (п.1) викладено у новій редакції п.п.3,4 рішення міської ради від 27.12.2010 №5/6 «Про місцеві податки і збори на території міста», з урахуванням внесених змін,та встановлено ставки та пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (додаток 1 до рішення), ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку (додаток 2 до рішення). Крім того, у п.3.1. додатка 3 слова «просп. Калініна» замінено на «просп. Сергія Нігояна».

Згідно з п.п.2,3 вказаного рішення воно підлягає офіційному оприлюдненню і набуває чинності з 01.01.2016.

15 липня 2015 року рішення Дніпропетровської міської ради від 15.07.2015 №3/65 було опубліковане в газеті «Наше Місто».

Рішення Дніпропетровської міської ради від 15.07.2015 №3/65 набуло чинності 01.01.2016.

Як вбачається із матеріалів справи, Позивач зареєстрований як юридична особа за адресою: шосе Запорізьке, 22, м. Дніпропетровськ, 49107, та є платником земельного податку, орендної плати за землю, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що підтверджується актами звірення розрахунків,Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, Витягами про державну реєстрацію прав.

Таким чином, виходячи з приписів ч.2 ст.171 КАС України, Позивач є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Пункт 24 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, з поміж інших, також питання встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 3.1. ст. 3 ПК України податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

За приписами п.7.3 ст.7 ПК України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Згідно з п.12.3 ст.12 ПК України сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Податок на майно, серед іншого, складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, плати за землю (ст.265 ПК України).

Таким чином, діюче законодавство України визначає повноваження міських рад приймати рішення про встановлення місцевих податків та зборів, у тому числі щодо ставок податку на майно.

Разом з тим,ст.4 ПК України визначено принципи, на яких ґрунтується податкове законодавство України, до яких, серед інших, відноситься принцип стабільності.

Так, відповідно до пп. 4.1.9 п. 4.1 ст.4ПК України, за принципом стабільності зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Як встановлено судом, рішення Дніпропетровської міської ради №3/65 прийнято 15.07.2015 та відповідно до п.3 набуває чинності з 01.01.2016, тобто зміни до елементів податків та зборів внесені пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки, що суперечить основним засадам податкового законодавства.

Таким чином, відповідно до вимог пп.4.1.9 п.4.1 ст.4ПК України, рішення міської ради, яким внесені зміни до елементів податків та зборів, які будуть діяти з 01.01.2016, мало бути прийнято не пізніше 01.07.2015.

Крім того, відповідно до пп.12.3.4 п.12.3 ст.12 ПК України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Аналіз змісту зазначеної норми закону дає підстави для висновку про те, що останнім днем для оприлюднення рішення про встановлення місцевих податків та зборів є 14 липня року, що передує плановому періоду, з огляду на що оприлюднення спірного рішення 15 липня 2015 року є порушенням строків, визначених пп.12.3.4 п.12.3 ст.12 ПК України.

Таким чином, судом встановлено, що приймаюче оскаржуване рішення Дніпропетровська міська рада не дотрималася вимог, встановлених Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Так, відповідно до ст.1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» регуляторний акт - це прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого, спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання; прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.

Враховуючи наведене, рішення Дніпропетровської міської ради «Про внесення змін до рішення міської ради від 27.12.2010 №5/6 «Про місцеві податки і збори на території міста» від 15.07.2015 №3/65 є регуляторним актом.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» регуляторні органи затверджують плани діяльності з підготовки ними проектів регуляторних актів на наступний календарний рік не пізніше 15 грудня поточного року, якщо інше не встановлено законом. План діяльності з підготовки проектів регуляторних актів повинен містити визначення видів і назв проектів, цілей їх прийняття, строків підготовки проектів, найменування органів та підрозділів, відповідальних за розроблення проектів регуляторних актів. Затверджені плани діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, а також зміни до них оприлюднюються у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону, не пізніш як у десятиденний строк після їх затвердження.

Судом встановлено, що оприлюднений на офіційній сторінці Дніпропетровської міської ради План діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, затверджений рішенням виконкому міської ради від 19.11.2014 №657, не передбачає підготовку проекту рішення Дніпропетровської міської ради «Про внесення змін до рішення міської ради від 27.12.2010 №5/6 «Про місцеві податки і збори на території міста».

За приписами ст.8 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» стосовно кожного проекту регуляторного акта його розробником

готується аналіз регуляторного впливу. Аналіз регуляторного впливу готується до оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень та пропозицій.

Стаття 9 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» визначає, що кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань. Про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій розробник цього проекту повідомляє у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону. Проект регуляторного акта разом із відповідним аналізом регуляторного впливу оприлюднюється у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону, не пізніше п'яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення цього проекту регуляторного акта.

Відповідно до вимог ст.36 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, якщо наявна хоча б одна з таких обставин: відсутній аналіз регуляторного впливу; проект регуляторного акта не був оприлюднений.

Як вже зазначалось вище, відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем доводи Позивача щодо порушення вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» під час прийняття регуляторного акта не спростовано.

Враховуючи вищевикладене, та системний аналіз вказаних вище норм чинного законодавства і обставин справи, суд прийшов до висновку,що приймаюче оскаржуване рішення Дніпропетровська міська рада не дотрималася вимог закону про захист охороняємих прав та інтересів землекористувачів та платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, міста Дніпропетровська у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, рішення відповідача, як суб'єкта владних повноважень, прийнято всупереч приписам пп.4.1.9 п.4.1 ст.4, пп.12.3.4 п.12.3 ст.12 Податкового кодексу України, ст.36 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», що є підставою для скасування рішення Дніпропетровської міської ради «Про внесення змін до рішення міської ради від 27.12.2010 №5/6 «Про місцеві податки і збори на території міста» від 15.07.2015 №3/65 з моменту його прийняття.

Враховуючи характер порушень вимог діючого законодавства України, суд приходить до висновку, що поновлення порушених прав та інтересів землекористувачів та платників податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, міста Дніпропетровська, у тому числі позивача, можливо лише шляхом скасування спірного рішення міської ради.

Враховуючи те, що позовні вимоги по суті задоволені, суд в порядку ст.94 КАС України має підстави для присудження на користь позивача з відповідача понесених позивачем судових витрат в сумі 1378 гривень.

Керуючись, ст.ст. 2, 5, 9, 11, 12, 70, 71, 86, 94, 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго» до Дніпропетровської міської ради про скасування рішення Дніпропетровської міської ради «Про внесення змін до рішення міської ради від 27.12.2010 №5/6 «Про місцеві податки і збори на території міста» від 15.07.2015 року №3/65 - задовольнити.

Рішення Дніпропетровської міської ради «Про внесення змін до рішення міської ради від 27.12.2010 №5/6 «Про місцеві податки і збори на території міста» від 15.07.2015 року №3/65 - скасувати.

Стягнути з Дніпропетровської міської ради на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО» судовий збір у розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Е.В. Женеску