Ухвала суду № 59017857, 13.07.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/7227/15

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О. А.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,

суддів: Зуєвої Л.Є., Федусика А.Г.,

при секретарі Жигайлової О.Е.,

за участю представника апелянта - Севастьянової О.М.,

представника відповідача - Ковташа Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Югвинпром" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Югвинпром" до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними дій щодо визначення митної вартості товарів за контрактом, визнання недійсною та скасування картки відмови, стягнення надлишково сплачених коштів, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2015 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив визнати протиправними дії Одеської митниці Державної фіскальної служби щодо визначення митної вартості товарів за контрактом № В-У/2015 від 07.09.2015 р. без врахування змін його ціни; визнати недійсною та скасувати картку відмови від 31.10.2015 року № 500080005/2015/002221 Одеської митниці Державної фіскальної служби щодо визначення митної вартості товарів за контрактом № В-У/2015 від 07.09.2015 р.; стягнути з Одеської митниці ДФС надлишково сплачені кошти за розмитнення товару за контрактом № В-У/2015 від 07.09.2015 р. у розмірі 60584,01 грн. на користь ТОВ "Югвинпром". Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, під час здійснення неправомірних дій щодо застосування необґрунтованої ціни до митного оформлення товару позивача, не мав підстав для незастосування основного методу визначення митної вартості товарів ТОВ «Югвинпром» - за ціною договору, оскільки позивачем для підтвердження митного оформлення товару було подано усі документи, які підтверджують вартість товару та усі складові митної вартості.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції, задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 34-39 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 07.09.2015 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Югвинпром» як покупцем та TOB «СОМ LER EXSPO», республіка Молдова, як продавцем укладено Контракт № В-У/2015, згідно умов якого продавець зобов'язується поставити виноград свіжий, технічний, європейський білий та червоний, дроблений та валом, врожаю 2015 року, призначений для подальшої промислової переробки та виготовленню вина, а покупець зобов'язаний купити товар у кількості та асортименті згідно інвойсів на кожну конкретну партію товару (т.1 а.с.13-14).

Згідно п. 2.2 Контракту № В-У/2015 ціни на товар сформовані на умовах (Інкотермс 2010): Україна, Одеська область, Саратський район, с. Заря (винзавод), с. Плахтіївка (винзавод), с. Кулевча (винзавод).

До Контракту № В-У/2015 сторонами було укладено додаткові угоди №1 від 07.09.2015 р., №2 від 07.09.2015 р. (т.1 а.с.15-16).

Митна вартість становить згідно Специфікацій від № 1 - 240 доларів США, Специфікацій № 2-9 - 220 доларів США, специфікацій № 10, № 11 - 180 доларів США (т.1 а.с.17-27).

При розмитненні товару 31.10.2015 року до відділу митного оформлення № 4 митного поста «Білгород-дністровський» Одеської митниці ДФС уповноваженою особою декларанта - Компанією «Юкка» у вигляді ТОВ подано до митного оформлення митну декларацію в режимі «імпорт» № 500080005/2015/002221 (т.2 а.с.97-98).

Митна вартість товару була визначена із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Однак, відповідно до доводів позивача, Одеською митницею ДФС було відмовлено у прийнятті поданої до митного оформлення митної декларації № 500080005/2015/002221 та прийнято картку відмови від 31.10.2015 року № 500080005/2015/002221.

Не погоджуючись з діями відповідача щодо визначення митної вартості товарів за Контрактом № В-У/2015 від 07.09.2015 року без врахування змін його ціни; із карткою відмови від 31.10.2015 року № 500080005/2015/002221, ТОВ «Югвинпром» звернулись до суду із даним адміністративним позовом.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що жодних доказів, які б підтверджували порушення відповідачем прав та законних інтересів позивача останнім до суду не надано, у зв`язку з чим суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до ч.8 ст.52 МК України у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

При цьому, відповідно ст.53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);4) виписку з бухгалтерської документації;5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;7) копію митної декларації країни відправлення;8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний:1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що органи доходів і зборів мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості товарів.

В той же час, нормами чинного митного законодавства чітко визначено перелік підстав на підставі яких, митним органом може бути відмовлено декларанту у митному оформленні товарів.

Відповідно до ч.1 ст.24 МК України кожна особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем безпідставно було відмовлено у прийняті митної декларації № 500080005/2015/002221 від 31.10.2015 року та неправомірно здійснено коригування митної вартості товару.

Однак, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, суд критично ставиться до доводів останнього, виходячи з наступного.

Відповідно до п.20 ч.1 ст.4 МК України митна декларація - заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури.

Згідно ч.1 ст. 264 МК України митна декларація реєструється та приймається органом доходів і зборів у порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Митна декларація та інші документи подаються органу доходів і зборів в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, - декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати органу доходів і зборів оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів (ч.2 ст.264 МК України).

Орган доходів і зборів не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом (ч.9 ст.264 МК України).

В той же час, згідно ч.10 ст.264 МК України відмова органу доходів і зборів у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта.

Орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: 1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених ст.335 цього Кодексу; 2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів; 3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом (ч.11ст.264 МК України).

Відповідно до положень ч.12 ст.264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

В той же час, згідно до ч.1 ст.256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Таким чином, як вбачається з вищевикладених норм чинного законодавства у разі відмови у прийнятті митної декларації, посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації, один примірник якої невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, картка відмови у прийнятті митної декларації № 500080005/2015/002221 або будь-яке інше вмотивоване рішення про неможливість здійснення митного оформлення товарів, відповідачем не приймалось.

Твердження позивача відносно прийняття Одеською митницею ДФС картки відмови від 31.10.2015 року № 500080005/2015/002221 спростовується матеріалами справи. Так, вказаний позивачем документ як картка відмови у прийнятті митної декларації № 500080005/2015/002221 від 31.10.2015 року є електронним повідомленням від митниці про встановлені розбіжності в наданих документах (т.1 а.с.35). Таке повідомлення є способом реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень та саме по собі не тягне за собою будь-яких правових наслідків для підприємства.

З огляду на вищеззначене, колегія суддів погоджується з висновокм суду першої інстанції, що електронне повідомлення митниці від 31.10.2015 року не порушує охоронюваних законом прав та інтересів позивача та не є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке б породжувало певні правові наслідки, було спрямоване на регулювання тих чи інших відносин і мало обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин, й тому не є рішеннями суб'єкта владних повноважень у розумінні п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України.

Судом першої інстанції встановлено , що 01.11.2015 року уповноваженою особою декларанта компанією «Юкка» у вигляді ТОВ самостійно визначено митну вартість товару з використанням методу визначення митної вартості митної вартості товару за ціною договору щодо ідентичних товарів, про що подано митну декларацію № 00080005/2015/002223 (т.1 а.с.221).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що поивачем жодних доказів, які б свідчили про відмову відповідача у прийнятті поданої позивачем митної декларації, останнім до суду не надано, у зв'язку з чим позовні вимоги щодо визнання недійсною та скасування картки відмови від 31.10.2015 року № 500080005/2015/002221 Одеської митниці ДФС щодо визначення митної вартості товарів за Контрактом № В-У/2015 від 07.09.2015 року; стягнення з Одеської митниці ДФС надлишково сплачені кошти за розмитнення товару за Контрактом № В-У/2015 від 07.09.2015 року у розмірі 60584,01 грн., на користь ТОВ "Югвинпром" задоволенню не підлягають.

Суд, також, критично ставиться до доводів позивача щодо протиправного визначення митної вартості товарів за Контрактом № В-У/2015 від 07.09.2015 року без врахування змін його ціни.

Відповідно до ч. 3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст.55 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.55 МК України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч.6 ст.54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (ч.3 ст.55 МК України).

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що нормами чинного законодавства також чітко визначено, що в разі коригування митним органом митної вартості товарів, останній приймає рішення про коригування митної вартості товарів.

Проте, як встановлено судом під час розгляду адміністративної справи, що підтверджується поясненнями сторін, рішення про коригування митної вартості товарів заявленої під час митного оформлення товарів, відповідачем не приймалося, зазначена вище митна декларація не змінювалась та не визнавалась недійсною.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Югвинпром" є необгрунтованими та безпідставними, тому не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що постанова Одеського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Югвинпром" - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Повний текст рішення виготовлено 18.07.2016 року.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: Л.Є. Зуєва

Суддя: А.Г. Федусик