Рішення № 5901142, 31.08.2009, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

31 серпня 2009 р. Справа 2/148-09

за позовом: Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства "Вінницярибгосп", 23222, Вінницька область, Вінницький район, с.Якушинці, вул.Зарічна, 12

до: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення 4572,52 грн.

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

позивача : Брилянт І.О.- за довіреністю;

відповідача : не з'явився.

ВСТАНОВИВ :

Заявлений позов Сільськогосподарським відкритим акціонерним товариством «Вінницярибгосп» до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 4572,52 грн. заборгованості за оренду приміщення.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 27.07.2009р. порушено провадження по справі з призначенням судового засідання на 31.08.2009р.

В судове засідання зявилась представник позивача, яка позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не зявився, витребуваних ухвалою суду від 27.07.2009 року доказів не надав. При цьому ухвалу про порушення провадження у справі надіслано на адресу відповідача, яка вказана в позовній заяві, яка є ідентичною, яка вказана у свідоцтві про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 серії В02 № 819424.

Крім того, суд звертає увагу на п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року за № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році», п. 11 інформаційного листа вищого Господарського суду України від 15.03.2007 року за № 01-8/123 « Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

За таких обставин, відповідно до ст.75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, зясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

02 січня 2009 року між позивачем (згідно договору орендодавець) та відповідачем (згідно договору орендар) було укладено договір оренди приміщення (надалі - договір), відповідно до умов якого, відповідач прийняв на себе зобовязання та отримав у платне тимчасове користування приміщення (інвентарний № 394) кімнату №1 , надалі приміщення, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, площею 95, 86 м2.

02 січня 2009 року відповідач, згідно акту приймання передавання від 02 січня 2009 року, отримав дане приміщення у користування з метою виготовлення та складання меблів у задовільному стані та без пошкоджень.

Пунктом 4.1 договору оренди приміщення від 02.01.2009р. визначено, що розмір орендної плати складає 1437,90 грн. без ПДВ за кожний місяць користування приміщенням із розрахунку 15 грн. за один м2. Відповідно до пункту 4.2 даного договору встановлено, що орендна плата перераховується на поточний рахунок орендодавця Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства «Вінницярибгосп», або вноситься у касу останнього за наступний місяць не пізніше 15 числа кожного поточного місяця.

У відповідності до пункту 6.2 договору, орендодавець (СВАТ «Вінницярибгосп») має право розірвати договір в наслідок невиконання або неналежного виконання умов даного договору. Так, 06 березня 2009 року позивач розірвав договір оренди приміщення від 02 січня 2009 року в односторонньому порядку. Повідомлення (Вих. № 01/09-1 від 06.03.2009р.) про розірвання договору оренди приміщення від 02.10.2009р. позивач надіслав відповідачу поштою, що підтверджується поштовим повідомленням № 119348 від 17.04.2009р.

Таким чином, відповідач користувався приміщенням, згідно договору оренди приміщення від 02 січня 2009 року, терміном з 02 січня 2009 року по 06 березня 2009 року.

Тобто, у відповідача перед позивачем зявилися зобовязання по сплаті орендної плати у розмірі 2875, 80 грн.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або викання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). Згідно статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинити зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; заміна умов зобовязання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати майно у користування за плату на певний строк.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Тому Вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 2875, 80 грн. підлягає задоволенню.

Крім сплати основного боргу за порушення строків внесення орендної плати на підставі п. 8.1. договору позивач заявив вимогу стягнення пені за період з 02 січня 2009 року по 06 березня 2009 року (59 днів) у сумі на суму 1696 (одна тисяча шістсот девяносто шість) грн. 72 коп з розрахунку 1% від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобовязання за кожний день прострочення виконання. Згідно статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється законом або актом цивільного законодавства.

При підрахунку правильності нарахування штрафних санкцій, судом встановлено, що позивачем при обчисленні кількості днів несвоєчасного виконання зобовязання була допущена помилка, а саме термін прострочення складає не 59 днів, як то зазначено позивачем, а 63 календарних днів. Крім того, розмір суми пені 1696, 72 грн. перевищує обмеження, встановлені Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», тобто за повні 63 календарні дні до стягнення підлягає задоволенню 119,12 грн. пені.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

З врахуванням встановлених обставин та наявних у справі документів суд вважає суму боргу відповідача перед позивачем доведеною.

Керуючись ст.11, 16, 525, 526, 530 ЦК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 33, 43, 49, ст. 75, ст. 82, ст. 84, 115 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (21000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства «Вінницярибгосп» (23222, Вінницька обл., Вінницький р-н, с. Якушинці, вул. Зарічна, 12, ЄДРПОУ 00476576) 2875, 80 грн. основного боргу; 119,12грн. пені, 66,80 грн. державного мита та 77,28 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу

3. Видати наказ після набранням рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати сторонам.

Суддя

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 03 вересня 2009 р.

віддрук. прим.: 1 - до справи; 2 - позивачу- Сільськогосподарському відкритому акціонерному товариству "Вінницярибгосп" (23222, Вінницька область, Вінницький район, с.Якушинці, вул.Зарічна, 12); 3 - відповідачу- Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (АДРЕСА_1).