Ухвала суду № 59008671, 13.05.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

доповідач 1 інстанції - ОСОБА_1

суддя-доповідач - ОСОБА_2

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2010 року справа №2а-26020/09/1270

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючий: Сіваченко І.В.

судді: при секретарі судового засідання: за участю представників сторін: від позивача від відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 С.П. ОСОБА_5 не з'явився не з'явився розглянувши апеляційну скаргуЛенінська міжрайонна державна податкова інспекція у м. Луганську на постановуЛуганського окружного адміністративного судувід 25 листопада 2009 р. по адміністративній справі№2а-26020/09/1270 (суддя Матвєєва В.В. )за позовомТовариство з обмеженою відповідальністю "Луганський акумулятор-1" до треті особи Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у м. Луганську проскасування податкових повідомлення-рішення № 0000732360/0 від 08.09.2009р.

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганський акумулятор - 1» звернулося до суду з цим позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про скасування податкового повідомлення рішення № 0000732360/0 від 08.09.2009 року на суму 495 063,00 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2009 року у справі № 2а-26020/09/1270 позов було задоволено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у м. Луганську подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, проти чого заперечував представник позивача.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу не обґрунтованою, а судове а судове рішення таким, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

При розгляді справи в апеляційній інстанції встановлено наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганський акумулятор-1» зареєстровано у Виконавчому комітеті Луганської міської ради 27.12.2000 № 25370169Ю0010969, взято на податковий облік в Ленінській ДПІ 10.01.2001.

У період з 05.08.2009 по 18.08.2009 посадовими особами Ленінської МДІП було проведено позапланову виїзну перевірки ТОВ «Луганський акумулятор-1» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок підприємства у банку за травень, червень 2009 року, які виникли за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у період з квітня 2008 року по червень 2009 року.

Висновками акту від 26.08.2009 відповідачем встановлено порушення п.п7.7.2 п.7.7 ст.7 з урахуванням вимог п.п7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв'язку з чим виявлено невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації ТОВ «Луганський акумулятор-1» та зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 495 063,00 грн.

31.08.2009 позивачем було надано до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції заперечення до акту перевірки. Рішенням від 02.09.2009 про результати розгляду заперечень відповідачем відмовлено в їх задоволенні та 08.09.2009р. винесено податкове повідомлення-рішення № 0000732360/0, яким виявлено невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації ТОВ «Луганський акумулятор-1» та збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 495 063.00 грн.

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 3 квітня 1997 року сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

З п.п.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону вбачається, що платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.

Відповідач не заперечує, що позивач мав право на отримання відшкодування з ПДВ у наступних податкових періодах: за лютий 2008 року 259784 грн., за березень 2008 року - 78787 грн., за травень 2008 року 27989 грн., за липень 2008 року - 50025 грн., за серпень 2008 року 231262 грн., за вересень 2008 року - 216937 грн., за жовтень 2008 року 111287 грн., за грудень 2008 року - 72049 грн., всього 1048130 грн. ОСОБА_5 зазначеної суми позивачем було прийнято рішення про зарахування сум у зменшення податкових зобовязань та до відшкодування залишилась сума 495063 грн.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач мав право на отримання бюджетного відшкодування у сумі 495063 грн., починаючи з лютого 2008 року.

Відповідно до вимог чинного законодавства позивач прийняв рішення про відшкодування ПДВ та подав до податкової інспекції декларацію з ПДВ за попередній звітний період, тобто за травень 2009 року, де зазначив суму бюджетного відшкодування (а.с.29), та заяву від 19.06.2009 року про повернення суми бюджетного відшкодування в розмірі 495063 грн. (а.с.32).

Згідно п.п 7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Пунктом 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 року №1120-р передбачено, що у разі виникнення у платника податку права на податковий кредит на підставі податкових накладних, отриманих у попередніх звітних періодах, платник самостійно в установлений Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» строк вносить у декларацію з податку на додану вартість відомості, зазначені у такій податковій накладній та реєстрі отриманих і виданих податкових накладних відповідно до п.п7.2.8 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість".

Згідно п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 зазначеного Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Пунктом 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 року №1120-р передбачено, що у разі виникнення у платника податку права на податковий кредит на підставі податкових накладних, отриманих у попередніх звітних періодах, платник самостійно в установлений Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» строк вносить у декларацію з податку на додану вартість відомості, зазначені у такій податковій накладній та реєстрі отриманих і виданих податкових накладних відповідно до п.п7.2.8 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість".

Ленінська МДПІ у м. Луганську не довела суду, що позивач повинен нести відповідальність, а саме зменшення відшкодування ПДВ, якщо мав право на таке відшкодування, але не скористався таким правом у конкретний термін.

Згідно ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду. Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2009 року у справі № 2а-26020/09/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський акумулятор - 1» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську «про скасування податкових повідомлення рішення № 0000732360/0 від 08.09.2009 року» залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту набрання законної сили.

Головуючий: І.В.Сіваченко

Судді: С.П.Дяченко

ОСОБА_3