Ухвала суду № 59007627, 13.07.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

13 липня 2016 року

справа № 808/8858/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Суховарова А.В. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Запорізької митниці ДФС на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2016 року у справі № 808/8858/15 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІОН" до Запорізької митниці ДФС, третя особа на стороні відповідача: Головне управління Державної казначейської служби України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “КЛІОН” (далі – позивач, ТОВ “КЛІОН”) звернулося до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (т.2, а.с.8), просило: 1) визнати протиправними дії Запорізької митниці ДФС (далі відповідач) щодо відмови оформлення висновку про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених митних та інших платежів; 2) зобов'язати відповідача подати до Головного управління Державної казначейської служби України в Запорізькій області висновок про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених позивачем коштів в розмірі 1 057 846 грн. 44 коп. (напрям перерахування коштів – для повернення на поточний рахунок платника податків в установі банку: п/р 26001962491256 у ПАТ “ПУМБ”, МФО 334851).

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2016 року адміністративний позов задоволено частково. Так, суд визнати протиправними дії Запорізької митниці ДФС щодо відмови оформлення висновку про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених митних та інших платежів, які оформлені листами №656/11/08-70-10 від 02.07.2015 та №1077/11/08-70-10 від 29.09.2015, щодо мита на суму 18402 грн. 77 коп.. Зобов'язав відповідача надати до Головного управління Державної казначейської служби України в Запорізькій області висновок про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених ТОВ “КЛІОН” коштів у сумі 18402 грн. 77 коп. (напрям перерахування коштів – для повернення ТОВ “КЛІОН” на поточний рахунок платника податків в установі банку: п/р 26001962491256 у ПАТ “ПУМБ”, МФО 334851). В задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.

З постановою суду першої інстанції не погодилися як позивач, так і відповідач.

Апеляційна скарга позивача ухвалою судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2016року була повернута скаржнику на підставі ч.3 ст.189 КАС України, у зв’язку з не усуненням недоліків, зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху.

Відповідач у поданій апеляційній скарзі, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2016 року у частині зобов’язання митниці направити висновок про повернення надмірно сплачених коштів у сумі 18402,77грн.. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що позивачем до заяви не були надані документи, які б підтверджували суму надмірно сплачених митних та інших платежів, а відтак, у відповідача не було законних підстав для підготування висновку та направлення його до Головного управління Державної казначейської служби України в Запорізькій області.

Представник позивача заперечував проти доводів відповідача, прохав відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції в оскарженій відповідачем частині залишити без змін.

Представник третьої особи у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлявся належним чином.

Заслухавши представника позивача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 05.06.2015 позивач звернувся до Запорізької митниці ДФС із заявою, в якій, зокрема, зазначено, що при здійсненні в 2014 році митного оформлення товарів ТОВ “КЛІОН” в режимі імпорт Запорізька митниця ДФС неодноразово приймала Рішення про коригування митної вартості товарів, згідно яких позивач при здійсненні митного оформлення товарів надавав гарантію в розмірі різниці між заявленою декларантом митною вартістю та митною вартістю, визначеною митницею (шляхом грошової застави). ТОВ “КЛІОН” в судовому порядку оскаржувало рішення митниці про коригування митної вартості товарів, однак після спливу строку дії наданих гарантійних зобов'язань Запорізька митниця ДФС перераховувала суми грошової застави ТОВ “КЛІОН” до державного бюджету. На час подання заяви деякі рішення про коригування митної вартості товарів Запорізької митниці ДФС за вказаним у заяві переліком скасовані рішеннями Запорізького окружного адміністративного суду, які набрали законної сили. Як наслідок, розмір грошової застави у загальній сумі 154618 грн. 74 коп. є надмірно сплаченими до бюджету платежами. На підставі викладеного, позивач просив відповідача: оформити висновок про повернення з Державного бюджету України ТОВ “КЛІОН” надмірно сплачених митних та інших платежів у сумі 154618 грн. 74 коп. та направити його до органів Державної казначейської служби України, напрям перерахування коштів - для повернення ТОВ “КЛІОН” на поточний рахунок платника податків в установі банку: п/р 26001962491256 у ПАТ “ПУМБ” , МФО 334851. (т.1, а.с.11).

Відповідач надав відповідь позивачу, оформлену листом №656/11/08-70-10 від 02.07.2015. У відповіді митним органом повідомлено заявника, що до митного оформлення підприємством було заявлено за ВМД №112050000/2014/012660 від 28.05.2014 №112050000/2014/013159 від 03.06.2014; №112050000/2014/013486 від 06.06.2014; №112050000/2014/013618 від 10.06.2014; №112050000/2014/014242 від 17.06.2014; №112050000/2014/014443 від 20.06.2014; №112050000/2014/014257 від 18.06.2014; №112050000/2014/013722 від 11.06.2014 товар морські продукти. Рішеннями Запорізької митниці про коригування митної вартості №112050000/2014/000194/2 від 30.05.2014; №112050000/2014/000199/2 від 05.06.2014; №112050000/2014/000212/2 від 13.06.2014; №112050000/2014/000206/2 від 10.06.2014; №112050000/2014/000211/1 від 12.06.2014; №112050000/2014/000220/2 від 18.06.2014; №112050000/2014/000231/1 від 20.06.2014; №112050000/2014/000242/2 від 02.07.2014 заявлена митна вартість була скоригована на загальну суму 154618,74 грн. За вказаними деклараціями, рішень про визнання заявленої декларантом митної вартості, Запорізька митниця ДФС не приймала. Також зазначено, що відповідно до п.43.1 ст.43 Податкового кодексу України надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідного цієї статті та ст.301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. Підстав для оформлення висновку про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених митних та інших платежів у сумі 154618,74 грн. Немає. (т.1, а.с.12).

Також, 14.09.2015 позивачем подано до Запорізької митниці ДФС заяву за вих.№238, в якій, зокрема, зазначено, що при здійсненні в 2014 році митного оформлення товарів в режим імпорт Запорізька митниця ДФС неодноразово приймала Рішення про коригування митної вартості товарів, ТОВ “КЛІОН” надавав гарантію в розмірі різниці між заявленою декларантом митною вартістю та митною вартістю, визначеною митницею (шляхом грошової застави), про що зазначалось в графі 47 ВМД. Товариство в судовому порядку оскаржувало Рішення про коригування митної вартості товарів Запорізької митниці ДФС, однак після спливу строку дії наданих гарантійних зобов'язань митниця перераховувала суми грошової застави до державного бюджету, про що повідомляла позивача листами. Позивач вказав, що рішення про коригування митної вартості товарів Запорізької митниці ДФС за переліком, скасовані рішеннями судів, які на час подання заяви набрали законної сили. Позивач вважає, що розмір грошової застави у загальній сумі 904666 грн. 00 коп. є надмірно сплаченим до бюджету, а тому просив відповідача оформити висновок про повернення з Державного бюджету України ТОВ “КЛІОН” надмірно сплачених митних та інших платежів у сумі 904666 грн. 00 коп. та направити його до органів Державної казначейської служби України, напрям перерахування коштів - для повернення ТОВ “КЛІОН” на поточний рахунок платника податків в установі банку: п/р 26001962491256 у ПАТ “ПУМБ”, МФО 334851 (т.1, а.с.13-14).

Відповідач надав відповідь, викладену у листі №1077/11/08-70-10 від 29.09.2015, в якій, вказав, що митниця рішень щодо визнання заявленої декларантом митної вартості не приймала. Предметом розгляду зазначених у заяві справ у суді було оскарження рішень про коригування митної вартості товару. Запорізькою митницею ДФС рішення судів виконані. У митного органу відсутнє рішення суду щодо повернення коштів на загальну суму 904666,00 грн. З урахуванням зазначеного та наданих документів немає підстав для повернення надмірно сплачених митних платежів …” (т.1, а.с.15-16).

Позивачем надано до суду довідку про відсутність заборгованості з податків, зборів, що контролюються ГУ ДФС у Запорізькій області, за якою позивач станом на 17.12.2015 не має заборгованості зі сплати податків, зборів (т.2, а.с.9).

Суд встановив і цього не заперечував позивач, що до податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ “КЛІОН” відносило суми податку на додану вартість за митними деклараціями, які були оформлені після винесення Запорізькою митницею ДФС Рішень про коригування митної вартості товарів.

Водночас, ті ж самі суми податку на додану вартість становлять предмет спору у цій справі, що тягне за собою подвійне відшкодування ПДВ з державного бюджету: перше – за Заявою про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4), а друге – за цим позовом до Запорізької митниці ДФС.

В той же час, з наданих позивачем документів вбачається, що позивачем не заявлено до відшкодування і, відповідно, підлягає поверненню 18402 грн. 77 коп. різниці ввізного мита (між ціною декларанта та ціною митного органу), яке не ввійшло до складу податкового кредиту за відповідний податковий період.

Згідно з ч.7 ст.55 Митного кодексу України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.306 Митного кодексу України способами забезпечення сплати митних платежів є: фінансові гарантії.

У ч.1 ст.309 Митного кодексу України зазначено, що забезпечення сплати митних платежів фінансовою гарантією здійснюється у таких формах: 1) надання фінансової гарантії, виданої гарантом (гарантія, що надається у вигляді документа); 2) внесення коштів на відповідний рахунок або в касу митного органу (грошова застава).

Сторони підтвердили факт сплати фінансової гарантії за митними деклараціями у повному обсязі при випуску товару у обіг.

Фінансові гарантії надаються на суму митних платежів, нарахованих на товари, які декларуються за однією митною декларацією або заявляються до митного режиму транзиту за одним транспортним документом (ч.3 ст.310 Митного кодексу України).

Порядок внесення грошової застави та її повернення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів (ч.9 ст.313 Митного кодексу України).

Як зазначено у п.1 Розділу ІІ “Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами”, затвердженого 20.07.2007 наказом Державної митної служби України №618, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 за №1097/14364 (надалі – “Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами”), платник податків має право на повернення залишків коштів передоплати з депозитного рахунку 3734, відкритого на ім'я митного органу в Головному управлінні Державного казначейства України в місті Києві (далі - депозитний рахунок 3734), та з відповідного банківського балансового рахунку 2603 “Розподільчі рахунки суб'єктів господарської діяльності”, відкритого митному органу в уповноваженому банку (далі - банківський рахунок 2603).

Відповідно до п.1 Розділу ІІІ вказаного вище Порядку, для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України. (…) У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити банку, найменування та код за ЄДРПОУ платника податків - юридичної особи та напрям перерахування коштів: а) для повернення платнику податків - на поточний рахунок платника податків в установі банку; б) для подальших розрахунків як передоплата або грошова застава: на депозитний рахунок 3734; на банківський рахунок 2603; г) для погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на митні органи, незалежно від виду бюджету.

До заяви додаються: аркуші з позначенням “ 3/8” комплектів бланків митних декларацій форм МД-2 і МД-3 і доповнення (у разі їх оформлення) або другий аркуш оформленої посадовою особою митного органу уніфікованої митної квитанції МД-1, за якою помилково та/або надмірно сплачено митні та інші платежі; документи, що підтверджують суму помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів; документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяв про повернення надмірно сплачених митних та інших платежів, у випадках, передбачених в абзацах третьому - восьмому цього пункту.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що недодання позивачем до заяв всіх за переліком документів передбачених п.1 Розділу ІІІ Порядку, не впливає на волевиявлення позивача та не може бути підставою для відмови у поверненні документально підтверджених надмірно сплачених платежів.

Крім того, відповідачу відомі всі обставини щодо надмірно сплачених позивачем платежів у сумі 1057846 грн. 44 коп., а отже ненадання позивачем до своїх звернень (від 05.06.2015 за вих.№137 та від 14.09.2015 за вих.№238) відповідних документів – не вплине на обізнаність Запорізької митниці ДФС.

Заяви позивач направив до митниці 05.06.2015 за вих.№137 та 14.09.2015 за вих.№238, платіжні доручення датовані 2014 роком (датами здійснення митних формальностей). Звідси, на думку суду, позивач своєчасно звернувся до Запорізької митниці ДФС зі зверненнями.

У п.6 Порядку зазначено, що керівник (заступник керівника) митного органу на підставі результатів перевірки (у разі її проведення) підписує Висновок про повернення, Реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України (далі - пакет документів на повернення коштів). Пакет документів на повернення коштів передається до Загального відділу для реєстрації та відправки до органу Державного казначейства України. Копія Висновку про повернення, оригінал заяви платника податків про повернення коштів з Державного бюджету України та документ, у якому відображаються результати перевірки заяви платника, залишаються у Відділі для контролю.

Відповідно до ч.1 ст.301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов’язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів (ч.2 ст.301 Митного кодексу України).

Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (ч.3 ст.301 Митного кодексу України).

У звітному періоді, в якому відбулось оформлення аркуша коригування, платник податку має право включити до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість, яка зазначена в аркуші коригування та сплачена до бюджету. У разі коли податковий (звітний) період, в якому платник податку здійснив доплату коштів до Державного бюджету України у зв'язку зі збільшенням митної вартості імпортних товарів, передує податковому (звітному) періоду, в якому оформлено аркуш коригування до митної декларації платник податку має право включити суму ПДВ, сплачену митним органам, до податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому оформлено аркуш коригування до митної декларації.

Отже, у разі якщо платником податку при ввезенні товарів на митну територію України сплачені суми ПДВ, зазначені в аркуші коригування до МД, помилково не були включені до складу податкового кредиту у періоді виникнення права на таке включення, то платник податку має можливість суми сплаченого ПДВ включити до податкового кредиту шляхом подання уточнюючого розрахунку (з урахуванням строків давності).

При вирішенні питання щодо обсягу сум, які підлягає поверненню ТОВ “КЛІОН”, суд виходив з того, що суми переплаченого податку на додану вартість вже включені позивачем до складу податкового кредиту на підставі п.187.8 ст.187, п.193.1 ст.193, п.198.1, п.198.3 ст.198, п.201.12 ст.201 Податкового кодексу України.

Відтак, повернення вказаних сум повинно здійснюватись за Заявою(-ами) про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4), поданою(-ми) до податкової звітності з податку на додану вартість відповідного податкового періоду.

Ввізне мито встановлюється на товари, що ввозяться на митну територію України (ч.1 ст.272 Митного кодексу України).

Встановлення нових та зміна діючих ставок ввізного мита, визначених Митним тарифом України, здійснюються Верховною Радою України шляхом прийняття законів України (ч.2 ст.272 Митного кодексу України).

Надані позивачем суду документи, пояснення представників сторін свідчать про те, що позивачем не заявлено до відшкодування і, відповідно, підлягає поверненню 18 402 грн. 77 коп. різниці ввізного мита (між ціною декларанта та ціною товару, відкоригованою митним органом), яке не ввійшло до складу податкового кредиту за відповідний податковий період.

Згідно з ч.2 ст.45 Бюджетного кодексу України Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Відповідно до п.43.1 ст.43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Як зазначено в довідці про відсутність заборгованості з податків, зборів, що контролюються ГУ ДФС у Запорізькій області, ТОВ “КЛІОН” не має податкового боргу зі сплати податків, зборів, платежів (т.2, а.с.9).

Сторонами не надано доказів, що процедура повернення фінансової гарантії, встановленої ст.ст.55, 313 Митного кодексу України, була предметом спору в адміністративних справах, за якими рішеннями судів скасовані рішення Запорізької митниці про коригування митної вартості товарів.

Відтак, у цій справі предметом розгляду є лише процедура розгляду заяви довільної форми про повернення коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами.

З урахуванням наведенного вище, суд обґрунтовано дійшов висновку, що оскільки відповідач не виконав процедурних обов’язків щодо алгоритму дій, покладених на нього зазначеними вище нормами права, така бездіяльність митного органу є протиправною.

Відтак, права та інтереси позивача будуть поновлені через зобов'язання Запорізької митниці ДФС надати Головному управлінню Державної казначейської служби України в Запорізькій області Висновок про повернення з Державного бюджету України ТОВ “КЛІОН” 18402 грн. 77 коп. ввізного мита, надмірно сплаченого за митними деклараціями, за якими здійснено випуск товарів у вільний обіг з цінами, відкоригованими Запорізькою митницею ДФС.

Колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Запорізької митниці Державної фіскальної служби - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2016 року у справі № 808/8858/15 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали виготовлено 14.07.2016р..

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: А.А. Щербак