Постанова № 59006478, 18.05.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2016 р. Справа № 804/2287/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю"РАФТОЛА" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

21.04.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Рафтола» (далі ТОВ "Рафтола", позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська, відповідач) з вимогами про:

- визнання протиправними дії ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська щодо відмови у прийнятті податкової декларації ТОВ «Рафтола» з податку на додану вартість за листопад 2015 року, а податкову декларацію ТОВ «Рафтола» з податку на додану вартість за листопад 2015 року визнати такою, що прийнята датою її фактичного отримання, тобто 17.12.2015 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що відповідачем було надіслано електрону квитанцію №1, якою підтверджується отримання податкової декларації ТОВ «Рафтола» з податку на додану вартість за листопад 2015 року, проте повідомлено позивача, що документ не прийнято через те, що не було укладено договір про визнання електронної звітності. Також, позивач стверджує, що податкова декларація була подана відповідно до вимог законодавства, а отже інших підстав для відмови у прийнятті декларації у податкового органу не було. Просив задовольнити позовну заяву у повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце його проведення повідомлявся належним чином. Надав до суду клопотання, в якому просив суд розглядати справу в порядку письмового провадження.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, про дату, час та місце його проведення повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи обмеженість строку вирішення справи та те, що відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин не прибув у судове засідання, суд не вбачає підстав для відкладання розгляду справи, та вважає за можливе вирішити справу за наявними у ній доказами у письмовому провадженні за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, відповідно до частин 4, 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Рафтола» зареєстроване як юридична особа та знаходиться на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська.

25.04.2013 року між Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рафтола» укладено договір № 3360 про визнання електронних документів.

Згідно із договором орган ДПС зобов'язаний забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді та їх комп'ютерну обробку, забезпечити направлення квитанцій на електронну адресу платника податків.

17.12.2015 року позивач направив до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2015 року, однак декларацію не було прийнято, що підтверджується квитанцією № 1, в якій зазначено, що декларація не прийнята, у звязку з тим, що не укладено договір про визнання електронної звітності.

Вирішуючи спір суд зазначає, що пунктом 49.3 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Наказом Державної податкової адміністрації від 10 квітня 2008 року № 233 була затверджена Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, яка визначає загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису (далі Інструкція).

За визначеннями, наведеними у пункті 1 розділу 1 Інструкції, квитанція про одержання податкового документа в електронному вигляді (далі - перша квитанція) - це електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт і час одержання податкового документа в електронному вигляді; квитанція про приймання податкового документа в електронному вигляді (далі - друга квитанція) - це електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт та час приймання (неприймання) податкового документа в електронному вигляді у базу даних органів ДПС.

Відповідно до пункту 7.4 розділу 3 Інструкції, перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.

Згідно з пунктом 7.5 розділу 3 Інструкції, підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС

Пунктом 7.6 розділу 3 Інструкції, передбачено, що якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин.

Відповідно до пункту 7 розділу 1 Інструкції, підставою для прийняття податкового документа в електронному вигляді є: його відповідність затвердженому формату (стандарту); підтвердження ЕЦП платника податків та його посадових осіб, підписи яких є обов'язковими для звітів в паперовій формі за умов, встановлених в статтею 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис»; чинність відповідного посиленого сертифіката ключа під час накладання ЕЦП (підтверджується за допомогою позначки часу, отриманої від акредитованого центру сертифікації ключів, або якщо до моменту одержання електронного документа строк дії відповідного сертифіката не був закінчений або відповідний сертифікат не був скасований/ блокований).

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається із матеріалів справи договір від 25.04.2013 року № 3360 про визнання електронних документів, укладений між Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рафтола», на момент подання декларації був чинний, однак єдиною підставою для неприйняття податкової звітності відповідач визначив відсутність договору.

З огляду на те, що Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська не було доведено обставин, які є підставою для неприйняття податкового документа в електронному вигляді, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно відмовив в прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2015 року.

Оскільки, відповідно до пункту 49.13 статті 49 Податкового кодексу України у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом, то обов'язок платника податків щодо своєчасного подання податкової декларації є виконаним належним чином.

Судові витрати розподілити відповідно до вимог ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю"РАФТОЛА" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного Управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо відмови у прийнятті податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Рафтола» з податку на додану вартість за квітень 2015 року, та вважати податкову декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Рафтола» з податку на додану вартість за квітень 2015 року такою, що подана у день її фактичного отримання Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області 31 липня 2015 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Рафтола» судовий збір у розмірі 1378,00 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) ОСОБА_1