Постанова № 59006366, 11.07.2016, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" липня 2016 р. Справа № 17/5007/133/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Гулова А.Г. , суддя Розізнана І.В.

при секретарі судового засідання Клімук Л.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу господарського суду Житомирської області від 14.04.2016 року

за скаргою комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та визнання протиправною та скасування постанови про арешт коштів боржника у справі №17/5007/133/11

за позовом дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради

про стягнення 27 636 365,90 грн.

За участю представників сторін:

стягувача - не з'явився,

боржника - не з'явився,

відділу примусового виконання рішень ДВС України - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 14.04.2016 р. у справі №17/5007/133/11 (суддя Маріщенко Л.О.) визнано неправомірними дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, які полягають у винесенні постанови про арешт коштів боржника від 14.03.2016 року ЗВП №41851495 в частині накладення арешту на рахунок відкритий в філії Житомирського обласного управління АТ "Державний ощадний банк України" згідно договору банківського рахунку №2600/2079 від 19.02.2015 р. Знято арешт з рахунку комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради, що відкритий в філії Житомирського обласного управління АТ "Державний ощадний банк України".

В обґрунтування своєї ухвали суд першої інстанції, посилаючись на пп. 43, 45-46 постанови КМУ від 15.02.2002 р. "Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги", вказав, що рахунок №26007303022079, відкритий у філії Житомирського обласного управління ПАТ "Ощадбанк України", призначений під реалізацію міжнародного проекту, тому кошти, які надходять на цей рахунок, повинні бути використані за цільовим призначенням. З огляду на що, враховуючи ч.5 ст.65 Закону України "Про виконавче провадження", ст.26-1 Закону України "Про теплопостачання", господарський суд дійшов висновку, що рахунок №26007303022079 відкритий у філії Житомирського обласного управління ПАТ "Ощадбанк України", є рахунком із спеціальним режимом використання, тому кошти, які знаходяться на ньому, не підлягають стягненню в порядку Закону України "Про виконавче провадження".

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить відмовити в задоволенні скарги комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради.

Апелянт, зокрема, зазначає, що боржником у скарзі не наведено обґрунтованих доказів, які підтверджували б необхідність зняття арешту з рахунків. Звертає увагу суду, що в жодному законодавчому акті не вказано, що кошти, які перебувають на рахунках філії ПАТ "Ощадбанк України" та спрямовані на реалізацію міжнародних проектів, не підлягають стягненню згідно Закону України "Про виконавче провадження".

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" подала відзив на апеляційну скаргу, у якому просила скасувати ухвалу господарського суду Житомирської області від 14.04.2016 р. у справі №17/5007/133/11, а апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задоволити.

07.06.2016 р. на поштову адресу Рівненського апеляційного господарського суду від комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому боржник вказує на те, що 15.10.2013 р. між Північною екологічною фінансовою корпорацією на КП "Житомиртеплокомуненерго" для фінансування проекту "Впровадження інноваційних технологій в системі теплопостачання міста Житомира, укладено кредитний договір, додатковою угодою №3 до якого внесено зміни, зокрема, щодо рахунку, який КП "Житомиртеплокомуненерго" використовує для прийому й здійснення платежів за договором, а саме №26007303022079. З огляду на що даний рахунок, призначений під реалізацію відповідного міжнародного проекту, тому кошти, які надходять на нього, повинні бути використанні за цільовим призначенням, та не підлягають стягненню за змістом ч.5 ст.65 Закону України "Про виконавче провадження".

11.07.2016 р. на електронну адресу суду від комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності їх представника.

У судове засідання апелянт та стягувач не забезпечили явку своїх представників у судове засідання.

Зважаючи, що судом вжито необхідних заходів для завчасного повідомлення учасників судового процесу про дату, час і місце розгляду справи відповідно до статті 98 ГПК, що підтверджено повідомленнями про вручення поштових відправлень, явка представників в судове засідання обов'язковою не визнавалась, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представників учасників судового процесу за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши апеляційну скаргу та відзиви на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Апеляційним судом встановлено, що рішенням господарського суду Житомирської області від 02.02.2012 у справі №17/5007/133/11 стягнуто з Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" - 24220214,93грн. - заборгованості, 1067037,10грн. - пені, 682532,27грн. - інфляційних нарахувань, 599544,50грн. - 3% річних, 56460,00грн. - витрат по сплаті судового збору.

На виконання зазначеного вище рішення суду 21.02.2012 року виданий наказ, який був переданий кредитором до державної виконавчої служби для примусового виконання.

Відповідно до ст.115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Частиною 1 ст.116 ГПК України визначено, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 45 ГПК України також унормовано, що господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на всій території України рішень, ухвал, постанов; рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України.

Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (ст. 115 ГПК України).

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону України "Про державну виконавчу службу" завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання судових рішень, передбачених законом.

У відповідності з нормами ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

14.03.2016 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про арешт коштів боржника - КП "Житомиртеплокомуненерго", що знаходяться на всіх рахунках і вкладах чи на зберіганні в банківських установах та будуть відкриті у : Філії - Житомирського обласного управління публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", Публічному акціонерному товариству акціонерний банк "Укргазбанк", окрім рахунків захищених відповідно до Бюджетного кодексу України, Закону України "Про державний бюджет України на 2016 рік", Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованнями", статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання" та інших рахунків, захищених відповідно до законодавства.

15.10.2013 року між Північною екологічною фінансовою корпорацією (НЕФКО) та КП "Житомиртеплокомуненерго" для фінансування проекту "Впровадження інноваційних технологій в системі теплопостачання міста Житомира" укладено кредитний договір (т.5, а.с.147-151).

19.02.2015 року на підставі договору банківського рахунку №2600/2079, укладеного між філією Житомирське обласне управління ПАТ "Ощадбанк України" та КП "Житомиртеплокомуненерго" останньому відкрито поточний рахунок №26007303022079 в гривні, євро та швейцарських франках.

Згідно п. 5.3 Постанови НБУ № 492 від 12.11.2003 року, кошти на поточні рахунки в іноземній валюті юридичних осіб - резидентів зараховуються через розподільчі рахунки, що зумовило відкриття боржникові й розподільчих рахунків №26035308022079, код валюти 978, №26036307022079, код валюти 756 та №26038305022079, код валюти 980.

Додатковим договором від 02.11.2015 року до Кредитного договору від 15.10.2013 року внесено зміни, зокрема, щодо рахунку, який КП "Житомиртеплокомуненерго" використовує для прийому й здійснення платежів за Кредитним договором, а саме рахунок №26007303022079 у філії Житомирське обласне управління ПАТ "Ощадбанк України" (т.5, а.с. 202-205).

Відповідно до вимог п.2.7 Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 N270 реєстрація змін до кредитного договору в Національному банку України відбулась 18.12.2015 року за №314/1 (т.5, а.с.152).

За змістом пункту43 Порядку залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги, затвердженого Постановою КМУ від 15.02.2002 року №153 "Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги" реципієнт забезпечує цільове використання міжнародної технічної допомоги під час реалізації проектів (програм).

Згідно п.45 зазначеної Постанови, реципієнт веде облік використаних коштів, які надаються в рамках міжнародної технічної допомоги у вигляді фінансових ресурсів (грантів), а бенефіціар за результатами моніторингу згідно з додатком 3 до цього Порядку здійснює нагляд за цільовим використанням міжнародної технічної допомоги.

Відповідно до п.46 Постанови, в разі виявлення нецільового використання реципієнтами міжнародної технічної допомоги під час реалізації проекту (програми) бенефіціар порушує питання щодо усунення реципієнтами виявлених порушень. У разі коли порушення не усунено, бенефіціар зобов'язаний подати Мінекономрозвитку пропозиції щодо зупинення реалізації проекту (програми) до усунення реципієнтами виявлених порушень або у разі неможливості усунення виявлених порушень - щодо анулювання рішення про державну реєстрацію проекту (програми), що тягне за собою припинення проекту (програми).

Отже, вірним є висновок суду першої інстанції про те, що рахунок №26007303022079, відкритий у філії Житомирське обласне управління ПАТ "Ощадбанк України", призначений під реалізацію відповідного міжнародного проекту, тому кошти, які надходять на цей рахунок, повинні бути використані за цільовим призначенням.

Однак, наведений обов’язок використання коштів за цільовим призначенням стосується виключно реципієнта та не забороняє державному виконавцеві звертати стягнення на кошти, отримані як міжнародна технічна допомога лиша за наявності однієї такої умови, й такий висновок узгоджується з наступним.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про теплопостачання", інвестиційна програма - комплекс заходів, затверджений в установленому порядку, для підвищення рівня надійності та забезпечення ефективної роботи систем централізованого теплопостачання, який містить зобов'язання суб'єкта господарювання у сфері централізованого теплопостачання щодо будівництва (реконструкції, модернізації) об'єктів у цій сфері, поліпшення якості послуг, з відповідними розрахунками та обґрунтуваннями, а також зазначенням джерел фінансування та графіка виконання;

Цією ж нормою визначене поняття "поточних рахунків із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами" (далі - спеціальні рахунки), до яких віднесені рахунки суб’єктів господарювання у сфері централізованого теплопостачання, призначені для накопичення та використання коштів виключно для виконання інвестиційних програм у зазначеній сфері.

Суб'єкти господарювання у сфері теплопостачання - власники спеціальних рахунків зобов'язані використовувати кошти, що перебувають на таких рахунках, виключно для виконання інвестиційних програм. Використання зазначених коштів у будь-яких інших цілях забороняється (ч. 6 ст. 26-1 Закону України "Про теплопостачання").

Однією з гарантій виконання власником спеціальних рахунків обов’язку щодо використання коштів, що знаходяться на спеціальних рахунках виключно для виконання інвестиційних програм, є в тому числі і нормативна заборона стягнення в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" коштів, що знаходяться на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих на виконання статей 19-1 та 26-1 Закону України "Про теплопостачання" (ч. 5 ст. 65 Закону України "Про виконавче провадження").

За змістом ч. 2 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.

Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих, зокрема, на виконання статей 19-1 та 26-1 Закону України "Про теплопостачання".

Оцінюючи правомірність дій державного виконавця щодо накладення арешту на спірні банківські рахунки, суд приймає до уваги те, що наведені норми прямо забороняють державному виконавцеві накладати арешт на рахунки та звертати стягнення лише на ті кошти, які передбачені виключно для виконання інвестиційних програм в сфері теплопостачання та які знаходяться на спеціальних рахунках боржника.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 14.12.2012 року № 630, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 14.12.2012 року № 381 (зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 11.01.2013 року за № 97/22629) було затверджено Порядок розроблення, погодження та затвердження інвестиційних програм суб'єктів господарювання у сфері теплопостачання (далі Порядок).

Вказаний Порядок установлює механізм розроблення, затвердження, погодження, схвалення інвестиційних програм суб'єктів господарювання у сфері теплопостачання з метою визначення обґрунтованості запланованих ними капіталовкладень та/або витрат у структурі інвестиційної складової тарифів на теплову енергію за регульованим тарифом на принципах економічної доцільності, а також цільового використання коштів цими суб'єктами (п.1.1).

Відповідно до п.2.1. Порядку, з метою обґрунтування запланованих витрат ліцензіатів, які спрямовуються на капітальні інвестиції в будівництво, реконструкцію, модернізацію об'єктів теплопостачання, придбання матеріальних та нематеріальних активів та/або сум, спрямованих на повернення кредитів, виплат за договорами фінансового лізингу та інших зобов'язань, які планується використати для фінансування зазначених цілей, ліцензіат розробляє інвестиційну програму, затверджує та здійснює її погодження, схвалення (для ліцензіатів Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері комунальних послуг).

Затверджена інвестиційна програма щодо об'єктів теплопостачання, що перебувають у державній або приватній власності, подається ліцензіатом на розгляд до уповноваженого органу.

Після затвердження інвестиційної програми стосовно об'єктів теплопостачання, що перебувають у комунальній власності, ліцензіат звертається із заявою щодо погодження цієї програми до органу місцевого самоврядування, повноваження якого поширюються на територію, на якій здійснюється діяльність ліцензіата (п.3.2. Порядку).

Отже, в залежності від форми власності об’єктів теплопостачання, інвестиційна програма ліцензіата підлягає схваленню чи погодженню у відповідному органі державної влади чи органі місцевого самоврядування.

Пунктом 4.9 порядку передбачено, що за результатами розгляду інвестиційної програми уповноважений орган в установленому порядку приймає рішення про її схвалення (погодження). Копія рішення направляється ліцензіату протягом п'яти робочих днів з дати його прийняття.

КП "Житомиртеплокомуненерго" ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції не було надано доказів про розроблення та схвалення (погодження) інвестиційної програми, у виконання якої останнім було б відкрито банківські рахунки, на які державним виконавцем було накладено арешт. Крім того, не було суду надано також і доказів віднесення таких рахунків до рахунків із спеціальним режимом використання, як того вимагає п.1.4. Порядку.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що належні боржникові у виконавчому провадженні поточні рахунки, на які державним виконавцем було накладено арешт не передбачені для виконання інвестиційних програм в сфері теплопостачання, у зв’язку з чим державний виконавець в силу наведених вище положень Закону України "Про виконавче провадження" не був позбавлений права винести постанову про арешт коштів боржника, що знаходяться чи можуть знаходитись на таких рахунках.

Оцінюючи правомірність оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в частині зняття арешту з рахунків, колегія суддів приймає до уваги наступне.

У п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 № 9 зазначено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Отже, за умови наявності правових підстав для скасування постанови про арешт коштів боржника в частині накладення арешту на рахунки, хоча таких судом апеляційної інстанції встановлено не було, у суду відповідно могли бути наявними правові підстави лише для зобов'язання відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вжити заходів щодо зняття арешту з коштів, а не для самостійного вчинення дій, пов’язаних із здійсненням виконавчого провадження.

Суд першої інстанції під час винесення оскаржуваної ухвали наведеного не врахував, у зв’язку з чим, неправильно застосовано наведені норми матеріального права та дійшов висновків, які не відповідають обставинам справи, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, є підставою для скасування прийнятого у справі рішення та винесення нового про відмову в задоволенні скарги.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105, 106, 121-2 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу господарського суду Житомирської області від 14.04.2016 року - задоволити.

2. Ухвалу господарського суду Житомирської області від 14.04.2016 року у справі №17/5007/133/11 - скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким в задоволенні скарги комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та визнання протиправною та скасування постанови про арешт коштів боржника від 14.03.2016 року та зняття арешту у справі №17/5007/133/11 відмовити повністю.

4. Стягнути з комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (10014, Житомирська область, м. Житомир, вул. Київська, 48, код 35343771) на користь Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, ЄДРПОУ 00015622) судовий збір за розгляд апеляційної скарги у розмірі 1378,00 грн.

5. Доручити господарському суду Житомирської області видачу судового наказу.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

7. Матеріали справи №17/5007/133/11 повернути до господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Гулова А.Г.

Суддя Розізнана І.В.