Рішення № 59004519, 07.07.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 8/66/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2016 Справа № 908/1606/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АВ метал груп (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Шолом-Алейхема, 5)

до відповідача ОСОБА_1 підприємства Сталекс-пром (69065, АДРЕСА_1)

про стягнення 8238 грн. 50 коп. основного боргу за договором № 173/01М від 11.03.2015 р., 1287 грн. 59 коп. пені, 92 грн. 49 коп. річних процентів, 349 грн. 37 коп. втрат від інфляції грошових коштів

Суддя І. А. Попова

Представники:

Позивача ОСОБА_2, дов. від 01.01.2016 р.

Відповідача не з'явився

Заявлено позовні вимоги про стягнення 8238 грн. 50 коп. основного боргу за договором № 173/01М від 11.03.2015 р., 1287 грн. 59 коп. пені, 92 грн. 49 коп. річних процентів, 349 грн. 37 коп. втрат від інфляції грошових коштів.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.06.2016 р. порушено провадження у справі № 908/1606/16, розгляд справи призначено на 07.07.2016 р. Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 07.07.2016 р.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених в позові, в обґрунтування вимог вказує, що на виконання умов договору поставки № 173/01М, укладеного з відповідачем 11.03.2015 р., поставив відповідачу товар на загальну суму 29187 грн. 48 коп. Відповідач, порушуючи умови договору, здійснив оплату отриманого товару частково в розмірі 20948 грн. 98 коп., внаслідок чого за ним склалась заборгованість у сумі 8238 грн. 50 коп. за поставку за видатковою накладною № 5002534 від 26.01.2016 р. на суму 13238 грн. 50 коп. Відповідно до ст.ст. 509, 525, 526, 610, 625, 629 ЦК України, ст.ст. 193, 199, 216, 217, 231, 232, 265 ГК України позивач просить стягнути з ПП Сталекс-пром 8238 грн. 50 коп. основного боргу. Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань згідно п. 7.1 договору позивач просить стягнути з відповідача 1287 грн. 59 коп. пені, нарахованої за період з 06.02.2016 р. по 07.06.2016 р. Також, відповідно до ст. 625 ЦК України до стягнення заявлено 92 грн. 49 коп. річних процентів, нарахованих за період з 06.02.2016 р. по 07.06.2016 р. та 349 грн. 37 коп. втрат від інфляції грошових коштів, нарахованих за період з березня по травень 2016 р.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, представник відповідача в судове засідання за викликом не зявився, правом надати відзив на позов не скористався. Згідно п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України. За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань Приватне підприємство Сталекс-пром зареєстровано за адресою: 69065, АДРЕСА_2. Ухвала суду від 13.06.2016 р. про порушення провадження по даній справі, яка направлялася на адресу відповідача, не повернута органом зв'язку, тому з урахуванням обставин справи вважається належним виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу щодо вчинення судом певних процесуальних дій.

Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Оскільки всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду, проте відповідач не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обовязком сторін, суд дійшов висновку про можливість розгляду позовної заяви по суті в судовому засіданні 07.07.2016 року за відсутності представника відповідача.

Згідно до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд встановив, що Товариством з обмеженою відповідальністю АВ метал груп (постачальник, позивач у справі) та ОСОБА_1 підприємством Сталекс-пром (покупець, відповідач у справі) 11.03.2015 р. укладено договір поставки № 173/01М, за умовами якого постачальник зобовязався у порядку та строки, встановлені договором, передати у власність покупця металеві вироби (далі - товар), асортимент, кількість і ціна якого вказується у Специфікації/ях та/або в рахунках на оплату, а покупець зобовязався прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором.

Порядок розрахунків узгоджено розділом 3 договору, пунктом 3.3 якого передбачена 100% попередня оплата, якщо інше не обумовлене у Специфікації/ях. Додатковою угодою № 1 від 26.01.2016 р. внесено зміни до даного пункту договору та встановлено наступний порядок оплати: відстрочка оплати 10 календарних днів з моменту поставки товару. Строк оплати за товар встановлено в рахунках, якщо інше не зазначено у Специфікації/ях. Факт оплати товару є підтвердженням отримання покупцем рахунку. У випадку прострочення покупцем оплати за рахунком або неповної оплати рахунку, у постачальника не виникає зустрічне зобовязання щодо поставки товару. При цьому постачальник має право направити покупцю новий рахунок із зазначення нових цін.

Як свідчать вивчені матеріали, на виконання умов договору поставки № 173/01М від 11.03.2015 р. за видатковою накладною № 5002534 від 26.01.2016 р. позивачем поставлено відповідачу, а останнім отримано товар на загальну суму 13238 грн. 50 коп., про що свідчить підпис на зазначеній накладній та довіреність № 1 від 26.01.2016 р. видана уповноваженій особі відповідача.

Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в статті 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами. Згідно з вимогами пункту 7 статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до частини другої статті 692 ЦК України покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою для виникнення обовязку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Як вказує позивач та підтверджується матеріалами справи, відповідачем зобовязання щодо оплати товару виконані частково в розмірі 5000 грн., що свідчить про порушення ним умов договору. Згідно представленого позивачем розрахунку за відповідачем склалася заборгованість в розмірі 8238 грн. 50 коп.

Оскільки відповідач не надав суду доказів виконання зобовязання щодо оплати отриманого від позивача товару в узгодженому розмірі та у визначені строки, заявлені позовні вимоги не спростував, суд вважає вимоги про стягнення основного боргу в сумі 8238 грн. 50 коп. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги про стягнення пені в розмірі 1287 грн. 59 коп., нарахованої за період з 06.02.2016 р. по 07.06.2016 р., позивач обґрунтовує п. 7.1. договору № 173/01М від 11.03.2015 р., яким передбачено, що у випадку порушення строку оплати за товар, що поставляється, покупець зобовязаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми простроченого платежу, за кожний день порушення строку.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

За приписами частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною третьою статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Частиною шостою статті 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

З огляду на наведене, судом встановлено підстави щодо стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання. Суд знаходить представлений розрахунок неустойки обґрунтованим, вимоги не суперечними ст. 232 ГК України та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, оскільки судом встановлено, що відповідач прострочив виконання зобов'язання по оплаті отриманого товару, розрахунок заявлених до стягнення річних процентів та втрат від інфляції грошових коштів перевірено, вимоги про стягнення річних процентів в сумі 92 грн. 49 коп., нарахованих за період з 06.02.2016 р. по 07.06.2016 р., суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення втрат від інфляції грошових коштів в розмірі 349 грн. 37 коп., нарахованих за період з березня по травень 2016 р., суд зазначає: здійснивши перерахунок втрат від інфляції за допомогою інформаційної системи Законодавство, судом встановлено, що за період з березня по травень 2016 р. розмір втрат від інфляції грошових коштів складає 389 грн. 26 коп. Однак, враховуючи приписи ст.ст. 22, 83 ГПК України, суд не виходить за межі позовних вимог і стягує заявлену позивачем суму втрат від інфляції грошових коштів в розмірі 349 грн. 37 коп.

Позовні вимоги задовольняються.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, ст. 193 ГК України, ст. ст. 526, 625 ЦК України, керуючись ст.ст. 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 підприємства Сталекс-пром (69065, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 37442848) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АВ метал груп (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Шолом-Алейхема, буд. 5, ідентифікаційний код 36441934) 8238 (вісім тисяч двісті тридцять вісім) грн. 50 коп. основного боргу, 1287 (одна тисяча двісті вісімдесят сім) грн. 59 коп. пені, 92 (девяносто два) грн. 49 коп. річних процентів, 349 (триста сорок девять) грн. 37 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 1378 (одна тисяч триста сімдесят вісім) грн. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення складено 13 липня 2016 року.

Суддя І.А. Попова