Рішення № 59004310, 07.07.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.07.2016 Справа № 905/1649/16

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Мальцева М.Ю.

при помічнику судді Романцової О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 ОСОБА_2», м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас-Анко», м. Донецьк

про стягнення 467069,39 гривень

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_3, ОСОБА_4 за довіреністю

Від відповідача: не з'явився

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 ОСОБА_2» звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас-Анко» про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу у розмірі 467069,39 гривень.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на копію договору фінансового лізингу №LC6103-01/12 від 05.01.2012 р. з додатками, копію акту приймання передачі предмета лізингу від 03.03.2012 р., копію рахунків фактури: №LC6103-01/12/29-051 від 01.08.2014р., №LC6103-01/12/30-053 від 01.09.2014р., №LC6103-01/12/31-055 від 01.10.2014р., №LC6103-01/12/ev-056 від 02.10.2014р., №LC6103-01/12/32-058 від 03.11.2014р., №LC6103-01/12/33-060 від 01.12.2014р., №LC6103-01/12/ev-062 від 26.12.2014р., №LC6103-01/12/34-063 від 05.01.2015р., №LC6103-01/12/35-065 від 02.02.2015р., №LC6103-01/12/36-067 від 02.03.2015р., №LC6103-01/12/v-068 від 02.03.2015р., копію загального розрахунку на сплату заборгованості №30540743/04/2016 за період липень 2014р.-квітень2016р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 12.05.2016 р. порушено провадження по справі № 905/1649/16.

13.06.2016 р. через канцелярію суду позивач надав пояснення (розрахунок заборгованості).

07.07.2016р. Позивач через канцелярію суду надав пояснення (уточнення до розрахунку).

Відповідач, який належним чином був повідомлений про час і місце слухання справи в засідання суду не зявився, витребуваних документів не надіслав, тому відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними документами.

Представники позивача та відповідача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у звязку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України відкладався.

ВСТАНОВИВ

05.01.2012р. позивачем (лізингодавцем) та відповідачем (лізингоодержувачем) укладено договір фінансового лізингу №LC6103-01/12 від 05.01.2012 р.(далі-Договір), відповідно до умов якого лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого зазначається в Специфікації (Додаток №2 до цього Договору), а Лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього Договору (п. 1.1 Договору лізингу).

Об'єктом лізингу є сідловий тягач Scania G380 LA4*2HNA Euro3, 2011 р.в., загальною вартістю 784165,63 гривень (відповідно до специфікації від 05.01.2012р.).

Факт передачі майна в лізинг підтверджується наявним в матеріалах справи актом прийому-передачі від 03.03.2012 р., підписаним та скріпленим печатками сторін.

Порядок сплати лізингових платежів узгоджено сторонами в розділі 4 договору фінансового лізингу та згідно Графіку (додаток 1 до договору фінансового лізингу), кількість періодів лізингу становить 36, останнім періодом лізингу є березень 2015 року.

Відповідно до п. 1.1. договору фінансового лізингу, положень Загальних умов фінансового лізингу, що є додатком № 4 до договору фінансового лізингу, відповідач прийняв на себе зобов'язання сплачувати лізингові платежі.

Пунктом 3.1 договору, передбачено, що заборгованість лізингоодержувача перед лізингодавцем виникає в момент здійснення лізингодавцем платежів, розрахованих за правилами п.п.2.2, 2.3 та з урахуванням п.2.5 цього договору. Розмір такого перевищення, розрахований у грошовому еквіваленті іноземної валюти є базою для розрахунку лізингових платежів, вартості фінансування та є заборгованістю лізингоодержувача зі сплати вартості предмета лізингу виражених у грошовому еквіваленті іноземної валюти. Перерахунок у гривню, зазначених в цьому пункті договору нарахувань з метою їх оплати лізингоодержувачем здійснюється за правилами п.2.4 цього договору.

Відповідно до п. 4.1. договору, Лізингоодержувач за цим договором сплачує відсотки за фінансування придбання предмета лізингу та поточні лізингові платежі.

Пунктом 4.2 договору встановлено, що Лізингоодержувач сплачує відсотки за фінансування придбання предмета лізингу за періоди: з моменту виникнення заборгованості до настання першого періоду лізингу за ставкою LIBOR 3M плюс 11.00 % від всієї суми заборгованості, визначеної в порядку п.3.1 цього договору. Сума відсотків в грошовому еквіваленті іноземної валюти підлягає перерахунку у гривню за Курсом продажу(Розділ 1 Загальних умов), крім того ПДВ.

Згідно з п.4.3 договору Лізингоодержувач протягом строку лізингу щомісяця сплачує Лізингодавцю авансом поточні лізингові платежі, які розраховуються на перший робочий день кожного лізингового періоду за поточний місяць та складаються з суми, що ставиться в погашення вартості предмета лізингу та комісії Лізингодавця (надалі - Комісія Лізингодавця).

До настання першого періоду лізингу, визначеного за правилами пункту 5.4. Загальних умов (Додаток 4 до цього Договору). Лізингоодержувач сплачує тільки відсотки за фінансування, розраховані від заборгованості Лізингоодержувача згідно пункту 3.1. цього договору у гривні та за ставкою, визначеною в пункті 4.2 цього договору.

Відповідно до п.4.4 договору розмір комісії для кожного періоду лізингу розраховується за ставкою, визначеною в п.4.2 цього договору, від заборгованості Лізингоодержувача у грошовому еквіваленті іноземної валюти для відповідного періоду лізингу згідно Графіку (додаток 1 до договору).

Оплата всіх лізингових платежів за цим договором, здійснюється Лізингоодержувачем в національній валюті України гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Лізингодавця (п.4.6.договору).

Згідно з п.5.3. Загальних умов, що є додатком №4 до договору, Лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця з урахуванням п.5.4 цих загальних умов на підставі рахунку Лізингодавця, направленого на вказану в договорі електронну адресу Лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв'язку.

У разі неотримання рахунку Лізингодавця до 5 числа поточного місяця Лізингоодержувач зобов'язаний звернутися до Лізингодавця та отримати відповідний рахунок самостійно.

Відповідно до п.6.1., 6.1.1., 6.1.2 Загальних умов Лізингодавець має право в односторонньому порядку змінити суму лізингових платежів у наступних випадках(включаючи, але не обмежуючись): У випадку зміни встановленого на день укладеного Договору розмір ставки EURIBOR на період 3 місяця (якщо в п.1.8. Договору Сторони обрали валюту Євро) або розмір ставки USD LIBOR на період 3 місяці (якщо в п.1.8. Договору Сторони обрали валюту Долари США) розмір комісії змінюється відповідно за кожний з періодів лізингу починаючи з такого чергового періоду лізингу. При цьому для визначення LIBOR на період 3 місяці застосовується календарний квартал. У випадку зміни чинного законодавства щодо лізингової діяльності Лізингодавця, системи оподаткування, розміру податків, зборів, обовязкових платежів, повязаних з Предметом лізингу та/або виконанням Лізингодавцем своїх обовязків за Договором.

Відповідно до п.6.2. загальних умов змінений за правилами п.6.1. цих Загальних умов розмір лізингових платежів зазначається у відповідному рахунку Лізингодавця та підлягає сплаті Лізингоодержувачем у безпірному порядку.

Відповідач з заявами або листами про неотримання рахунків до Позивача не звертався.

Згідно розділу 7 «Страхування» Загальних умов, на лізингоодержувача протягом строку лізингу покладено обовязок забезпечувати страхування Предмета лізингу в страховій компанії та вчасно продовжувати страхування Предмету лізингу на випадок знищення (загибелі), розкрадання (викрадення), пошкодження (псування) Предмета лізингу до повного виконання зобовязань за Договором. У випадку, якщо Лізингоодержувач до закінчення дії страхового договору або граничного строку не здійснить сплату страхових платежів (платежу), то Лізингодавець має право самостійно застрахувати такий Предмет лізингу. А Лізингоодержувач зобовязаний відшкодувати Лізингодавцю такі витрати зі страхування Предмету лізингу, крім того ПДВ у розмірах, визначених чинним законодавством України.

Відповідно до п.6.2 Договору у випадку настання в підпунктах 6.1.1-6.1.7 цього Договору обставин Лізингодавець письмово повідомляє про це Лізингоодержувача з зазначенням строку для усунення таких порушень.

22.12.2015 року за вих. №1731/12-15 на адресу відповідача через ТОВ «ТЕКС Україна» та на електронну адресу, згідно до умов договору, направлена вимога, але така вимога не була виконана та порушення умов щодо сплати лізингових платежів за Договором не були усунуті Відповідачем.

В наслідок несвоєчасної оплати з боку відповідача виник борг у розмірі 467069,39 грн. за період з липня 2014 року по березень 2015 року.

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у примусовому спонуканні до виконання прострочених грошових зобов'язань за договором фінансового лізингу.

Дослідивши договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором фінансового лізингу, який підпадає під правове регулювання норм Закону України «Про фінансовий лізинг», а також статей 806-809 ЦК України та статті 292 ГК України.

Згідно ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона передає другій стороні у користування майно на певний строк і за встановлену плату.

Як встановлено ч.2 ст.1, п.2 ч. 2 ст. 11 Закону України „Про фінансовий лізинг", ч. 1 ст. 806 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 292 Господарського кодексу України за користування майном на умовах фінансового лізингу лізингоодержувач має сплачувати лізингові платежі.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Отже, в контексті зазначених норм укладений позивачем та відповідачем договір є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

Як вбачається із матеріалів справи відповідач свої зобов'язання за Договором фінансового лізингу №LC6103-01/12 від 05.01.2012 р. належним чином не виконував, лізингові платежі сплачував не в повному обсязі, у зв'язку з чим утворилася заборгованість, що підтверджується матеріалами справи.

В підтвердження наявної заборгованості позивачем надані рахунки-фактури: №LC6103-01/12/29-051 від 01.08.2014р., №LC6103-01/12/30-053 від 01.09.2014р., №LC6103-01/12/31-055 від 01.10.2014р., №LC6103-01/12/ev-056 від 02.10.2014р., №LC6103-01/12/32-058 від 03.11.2014р., №LC6103-01/12/33-060 від 01.12.2014р., №LC6103-01/12/ev-062 від 26.12.2014р., №LC6103-01/12/34-063 від 05.01.2015р., №LC6103-01/12/35-065 від 02.02.2015р., №LC6103-01/12/36-067 від 02.03.2015р., №LC6103-01/12/v-068 від 02.03.2015р.,на загальну суму 467069,39 грн.

Відповідач не представив суду доказів перерахування боргу у сумі 467069,39 грн., в зв'язку з чим господарський суд робить висновок, що борг не погашений до теперішнього часу.

Згідно приписів ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).

Статтею 36 ГПК України встановлено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до вимог передбачених ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судові витрати підлягають стягненню в порядку, що передбачений ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11,509,526,530,806-806 Цивільного кодексу України, ст.ст.173 -175 Господарського кодексу України та ст.ст. 22, 33,34, 41, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідністю «Райфайзен ОСОБА_2» до Товариства з обмеженою відповідністю «Донбас-Анко» задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідністю «Донбас-Анко» (83007, м.Донецьк, просп. Київський, б.68, код ЄДРПОУ 30540743) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 ОСОБА_2» (04073, м. Київ, проспект Московський, 9, корп. 5, код ЄДРПОУ 34480657, поточний рахунок 26008439273 в АТ «ОСОБА_1 ОСОБА_2», МФО 380805) заборгованість у розмірі 467069,39 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 7006,04 грн.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття (складання).

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 07.07.2016р.

Повне рішення складено 11.07.2016р.

Суддя М.Ю. Мальцев