Ухвала суду № 59002564, 06.06.2016, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

06.06.2016 Справа №607/12224/15-к

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Базан Л.Т., при секретарі судового засідання Горіній Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого оцінювачем ПТ «Ломбард Партнер», не одруженого, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України,

за участю: прокурора Маслюка О.П., захисника ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_1 в межах кримінального провадження №12015210010001287, внесеного в ЄРДР від 19 травня 2015 року, звернувся до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із клопотанням, погодженим із прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю прокуратури Тернопільської області ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2, якому 03 червня 2016 року повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України (заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене в особливо великих розмірах, організованою групою), яке мотивується наступним.

Так, органом досудового розслідування встановлено, що в жовтні 2014 року у ОСОБА_5 виник злочинний намір, направлений на заволодіння грошовими коштами громадян, які останні мали перераховувати на надані їм рахунки в якості першого обовязкового платежу як умову отримання у лізинг нових легкових автомобілів, вартість яких була меншою від середньої ринкової для аналогічної моделі на момент оформлення договору фінансового лізингу. При цьому, наміру виконувати свої зобовязання згідно укладених договорів фінансового лізингу по наданню автомобілів клієнтам у ОСОБА_5 не було. Задля надання своїй діяльності законного вигляду ОСОБА_5 за допомогою свого родича ОСОБА_6 створив товариство з обмеженою відповідальності «Лізингову компанію «Делюкс-Авто».

Для організації та реалізації свого злочинного умислу по заволодінню грошовими коштами громадян ОСОБА_5 на початку січня 2015 року залучив до злочинної діяльності ОСОБА_2, за безпосередньої участі якого та спільно із ним до злочинної групи в середині січня 2015 року залучили ОСОБА_7 та ОСОБА_8

Крім того, 09 грудня 2014 року у відділенні ПАТ «КБ «Приватбанк» директором товариства ОСОБА_6 відкрито банківський рахунок №26504055100049, а 24 березня 2015 року другим директором товариства ОСОБА_9 у відділенні №501 АТ «УкрСиббанку» відкрито поточний банківський рахунок №26000557485100, на які за умислом ОСОБА_5 потерпілі повинні були вносити власні грошові кошти за придбання автомобілів.

Також з метою забезпечення злочинної діяльності групи ОСОБА_5 в січні 2015 року підшукано та взято в оренду нежитлове офісне приміщення по вул.Острозького, 30 в м.Тернополі, а пізніше з 14 лютого 2015 року ОСОБА_2 взято в оренду нежитлове офісне приміщення №19 по вул.Чорновола, 1а в м.Тернополі, яке до квітня 2015 використовувалося ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 для обману потерпілих та укладення договорів фінансового лізингу.

З метою збільшення надходжень грошових коштів на банківські рахунки ТОВ «ЛК «Делюкс-Авто», учасниками організованої злочинної групи в мережі «Інтернет» розміщено оголошення про реалізацію легкових автомобілів у лізинг, вказавши контактні телефони, якими користувалася ОСОБА_7 Остання, згідно розподілених ролей між учасниками групи, під час спілкування по телефону із потенційними потерпілими, вводила їх в оману, обіцяючи доставку автомобіля по місцю проживання в найкоротший термін у випадку оплати частини його вартості, свідомо не повідомляючи істотних умов договору фінансового лізингу, що мали суттєве значення для осіб у прийнятті рішення щодо укладання угод. Крім того, ОСОБА_5 проект договору фінансового лізингу був розроблений таким чином, щоб його текст для юридично недосвідченої особи був занадто складним для розуміння та усвідомлення його основних положень і у подальшому до висвітлення його змісту уповноваженою особою ТОВ в іншому значенні.

Отже, вказане вище ТОВ «Лізингова компанія «Делюкс-Авто» використовувалося в шахрайській схемі із заволодіння грошовими коштами громадян, а саме на рахунках товариства акумулювалися грошові кошти потерпілих осіб. Громадяни під впливом обману та надання їм неправдивої інформації щодо істотних умов договору, добровільно вносили на рахунки зазначеного ТОВ власні кошти, будучи запевненими ОСОБА_7 та, вважаючи, що переказують їх в рахунок оплати частини вартості автомобіля, який кожен потерпілий мав намір придбати у власність, були переконані, що в іншому випадку автомобіль вони не отримають.

Після внесення певної суми грошових коштів на рахунок ТОВ «ЛК «Делюкс-Авто» із ошуканим громадянином ОСОБА_7, яка була уповноваженою особою товариства, укладала договір фінансового лізингу, копію якого разом із додатками передавала останньому, повідомляючи недостовірну інформацію, що замовлений автомобіль буде доставлений по місцю проживання клієнта протягом 3-5 днів, а по закінченню вказаного часу, повідомляла різні вигадані причини, чому автомобіль не надійшов, таким чином відтерміновуючи отримання автомобіля.

Водночас, ОСОБА_5 ОСОБА_2 та ОСОБА_8, які мали фактичний доступ до рахунків товариства, після поступлення грошових коштів за допомогою банківських карток знімали їх готівкою, не маючи жодного наміру виконувати умови укладених договорів.

В результаті злочинних дій учасників організованої групи ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 замовленого легкового автомобіля від ТОВ«ЛК «Делюкс-Авто» ніхто із громадян не отримав через повідомлення потерпілим недостовірної інформації про умови надання майна в лізинг та яка суттєво відрізнялась від положень договору.

Таким чином, протягом лютого квітня 2015 років члени злочинної групи ОСОБА_8, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 шляхом обману заволоділи наступними сумами грошових коштів: ОСОБА_10 54560 грн., ОСОБА_11 13860 грн., ОСОБА_12 35600 грн., ОСОБА_13 58080 грн., ОСОБА_14 26400 грн., ОСОБА_15 34800 грн., ОСОБА_16 28000 грн., ОСОБА_17 56000 грн., ОСОБА_18 31160 грн., ОСОБА_19 32760 грн., ОСОБА_20 35200 грн., а всього на загальну суму 406 420 грн., що в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину та вважається шкодою в особливо великих розмірах.

Грошові кошти, перераховані зазначеними вище особами на розрахунковий рахунок ТОВ «ЛК «Делюкс-Авто» №26504055100049, відкритий у ПАТ «КБ «Приватбанк», за період з 04.02.2015 року до 06.03.2015 року ОСОБА_5, ОСОБА_2 та ОСОБА_8 були зняті готівкою з банкоматів, встановлених в м.Тернополі за допомогою картки вказаного банку №5169 3305 0535 2119 та привласнені вказаними особами і ОСОБА_7

Грошові кошти в сумі 90000 гривень, в тому числі перераховані ОСОБА_13 і ОСОБА_20 на розрахунковий рахунок ТОВ «ЛК «Делюкс-Авто» №26000557485100, відкритий у АТ «УкрСиббанку» 08.04.2015 року та 15.04.2015 року зняті із вказаного рахунку за допомогою грошових чеків №ЛИ 1056016 та №ЛИ 1056028 відповідно. Вказані грошові кошти в подальшому привласнені ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які переслідували корисливі мотиви незаконного збагачення.

У клопотанні зазначено, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованого йому кримінального правопорушення, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: заявами та показаннями потерпілих ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 про заволодіння їхніми грошовими коштами шляхом шахрайства на загальну суму 406 420 грн.; копіями договорів фінансового лізингу, укладених потерпілими ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20; копіями квитанцій про оплату потерпілими грошових коштів на рахунки ТОВ «Лізингова компанія «Делюкс-Авто» №26504055100049, №26000557485100; показаннями свідків ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_6; документами юридичних справ ТОВ «Лізингова компанія «Делюкс-Авто», щодо відкриття та обслуговування рахунків в ПАТ «КБ «Приватбанк» та АТ «УкрСиббанк»; виписками за особовими рахунками №26504055100049, №26000557485100 та картковому рахунку №5169330505352119 ТОВ «Лізингова компанія «Делюкс-Авто»; документами реєстраційної справи ТОВ «Лізингова компанія «Делюкс-Авто»; показаннями підозрюваних ОСОБА_8 та ОСОБА_7; іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Старший слідчий зазначає, що метою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_2, згідно ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним (обвинуваченим) покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам:переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка іншого підозрюваного, обвинуваченого; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_2 притягується до відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років з конфіскацією майна, а також встановлено обставини, які виправдовують тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2, та підтверджують наявність зазначених ризиків, зокрема те, що ОСОБА_2 підтримує звязки із свідками та іншими особами, причетними до вчинення кримінального правопорушення, знає фактичне їх місце проживання та, перебуваючи на волі може незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, з метою дачі ними неправдивих показів, або відмови від добровільно наданих показань. Так, з врахуванням характеру тяжкості покарання, що загрожує ОСОБА_2 у випадку визнання підозрюваного винним у кримінальному правопорушенні, в якому він підозрюється, характеру правопорушення, а також те, що останній має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, є всі підстави вважати, що перебуваючи на волі, ОСОБА_2 може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, що свідчить про наявність вищезазначених ризиків.

Зібраними в провадженні матеріалами, що характеризують особу підозрюваного ОСОБА_2 встановлено, що він не одружений, є уродженцем ІНФОРМАЦІЯ_5, де і зареєстрований, за місцем проживання не зареєстрований, що свідчить про слабку міцність соціальних звязків підозрюваного в місці його проживання, а також характер інкримінованого йому кримінального правопорушення, які вчинені організованою групою, що дає підстави вважати, що перебуваючи на волі, він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, а застосування менш суворих запобіжних заходів не забезпечить виконання ОСОБА_2 покладених на нього процесуальних обовязків.

Крім цього, не встановлено всіх учасників даного кримінального правопорушення, не зясовано всіх обставин його вчинення, а тому, в разі застосування до ОСОБА_2 більш мякого запобіжного заходу, не повязаного з триманням під вартою, орган розслідування не матиме можливості запобігти його спілкуванню з іншими співучасниками вчиненого кримінального правопорушення, перешкоджанню ним в розслідуванні кримінального провадження.

Вищевикладене свідчить про те, що на даний час існують ризики того, що ОСОБА_2, перебуваючи на волі, не буде виконувати покладені на нього процесуальні обовязки та матиме можливість перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування кримінального провадження.

Перевіривши надані матеріали клопотання, дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, який підтримав клопотання з наведених у ньому підстав та просив його задовольнити, підозрюваного та захисника, які заперечили у задоволенні наведеного клопотання та просили застосувати до ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, мотивуючи це недостатністю наведених у клопотанні ризиків та необґрунтованості повідомленої йому підозри, приходжу до висновку, що клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 необхідно задовольнити, відмовивши у задоволенні клопотання підозрюваного та захисника про застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, виходячи з наступних підстав.

Так, відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років.

Згідно ст.178 КПК України обставиною, яка враховується при обранні запобіжного заходу, крім ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, які зобовязаний слідчий суддя оцінити при постановленні ухвали є тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується.

Так, ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, санкція якого передбачає основне покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років.

При цьому, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України підтверджується оголошеними та дослідженими у судовому засіданні доказами, які приєднані до клопотання.

Водночас, вивченням особи ОСОБА_2 встановлено, що незважаючи на те, що він позитивно характеризується за попередніми місцями роботи, навчання та за місцем фактичного проживання, є особою молодого віку, працює, однак проживає у ІНФОРМАЦІЯ_6 без реєстрації, не одружений, утриманців не має, обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину проти власності, вчиненого організованою групою, чим спричинено матеріальну шкоду потерпілим в особливо великих розмірах.

Вищевказані обставини дають підстави вважати, що з урахуванням особи ОСОБА_2 та його поведінки, у випадку незастосування до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання підозрюваному іншого більш м'якого запобіжного заходу, як про це клопоче захисник та підозрюваний, існують ризики, що ОСОБА_2 матиме можливість: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Разом з тим, згідно ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.

А відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, позитивні характеризуючі дані про особу ОСОБА_2, який, однак, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, а також вік підозрюваного, його сімейний та майновий стан, приходжу до висновку про необхідність визначення розміру застави в межах, встановлених законом у даному випадку та який достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 182, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ :

У задоволенні клопотань захисника та підозрюваного про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відмовити.

Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити та застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши останнього негайно під варту із зали суду.

Датою закінчення строку дії ухвали вважати 00 год. 00 хв. 01 серпня 2016 року.

Визначити ОСОБА_2 розмір застави у сумі 150 000 грн. (сто пятдесят тисяч гривень) для внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області (р/р 37319038003454, МФО 820172, ідентифікаційний код 26198838, ОСОБА_26: Державна казначейська служба, призначення платежу застава за «Гаптара Станіслава Станіславовича» у кримінальному провадженні №12015210010001287 за ухвалоюТернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 червня 2016 року).

У випадку внесення застави, покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки: зявлятися за першою вимогою до слідчого, прокурора чи суду залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися із м.Тернополя без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватись від спілкування із підозрюваними ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_7, потерпілими ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, свідками ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_6; здати на зберігання органу досудового розслідування свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

Роз'яснити ОСОБА_2, що якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до апеляційного суду Тернопільської області протягом пяти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебува є під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя Тернопільського

міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_27