Рішення № 59001631, 13.07.2016, Апеляційний суд Сумської області

КОПІЯ

Справа №585/375/13-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Шульга В. О.Номер провадження 22-ц/788/1021/16 Суддя-доповідач - Попруга С. В. Категорія - 27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2016 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Попруги С. В.,

суддів - Гагіна М. В. , Ільченко О. Ю.

за участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4

на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 04 травня 2016 року

у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4

про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а:

17 лютого 2012 року ПАТ КБ «Креді Агріколь Банк» (далі-Банк) звернувся до суду з вищевказаним позовом, який в подальшому уточнив, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідно до укладеного кредитного договору № 1278/703998 від 29 серпня 2008 року ОСОБА_3 було надано кредит у розмірі 35000 доларів США на строк до 28 серпня 2028 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,4 % річних.

З метою забезпечення виконання ОСОБА_3 взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, між ОСОБА_4 та позивачем було укладено договір поруки від 29 серпня 2008 року, відповідно до умов якого ОСОБА_4 на добровільних засадах зобов'язалась відповідати перед позивачем за виконання ОСОБА_3 своїх зобов'язань за договором щодо сплати основного боргу, нарахованих відсотків, комісійної винагороди, штрафів та пені, як солідарні боржники.

У порушення закону та зазначених умов договору відповідач зобов'язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконав.

Збільшивши позовні вимоги, позивач просив стягнути солідарно з обох відповідачів заборгованість за кредитним договором, яка станом на 18 січня 2016 року становила 48321,93 доларів США, що включає в себе:

- 34270,85 доларів США - заборгованість за кредитом;

- 14051,08 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом (т.1, а.с.167-169, 172).

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 04 травня 2016 року позов публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4 солідарно на користь публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» заборгованість за кредитним договором № 1278/703998 від 29 серпня 2008 року в розмірі 48321,93 доларів США та судові витрати в сумі 17673,48 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по суті посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права просять скасувати оскаржуване рішення і ухвалити нове, яким відмовити в позові.

В доводах апеляційної скарги зазначається, що помилковим є висновок суду першої інстанції про те, що укладений кредитний договір відповідає вимогам законодавства, оскільки відповідач ОСОБА_3 не був ознайомлений з графіком погашення кредиту, як додатком до кредитного договору. Зокрема, вказаний додаток не був підписаний сторонами при укладенні кредитного договору, що свідчить про те, що банк не узгодив з відповідачами розміри щомісячних платежів щодо погашення сум основного боргу, сплати процентів за користування кредитом тощо.

Крім того, суд не врахував доводи відповідачки ОСОБА_4 про те, що порука є припиненою в силу ч.4 ст.559 ЦК України, так як позивач, звернувшись з вимогами 26 лютого 2009 року та 29 липня 2009 року до позичальника ОСОБА_3, а до поручителя ОСОБА_4 - 29 липня 2009 року про дострокове виконання у повному обсязі умов кредитного договору, змінив, тим самим, строк виконання основного зобов'язання. Тому, подавши 02 березня 2012 року позов до суду, банк пропустив шестимісячний строк для пред'явлення вимоги до поручителя, отже, порука ОСОБА_4 за договором поруки від 29 серпня 2008 року є припиненою.

У судовому засіданні ОСОБА_4 підтримала доводи апеляційної скарги.

Представник Банку ОСОБА_6 заперечила проти задоволення апеляційної скарги.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, задовольняючи позов, суд першої інстанції правильно визначив розмір заборгованості на підставі належних, допустимих та достовірних доказів і доводи апеляційної скарги про те, що відповідач ОСОБА_3 не був ознайомлений з додатком № 1 до кредитного договору, в силу чого він, на його думку, є недійсним, висновків суду у зазначеній частині не спростовують.

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 04 вересня 2015 року було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_3 до ПАТ «Креді Агріколь Банк», третя особа: ОСОБА_4, про визнання кредитного договору недійсним, яке набрало законної сили 16 грудня 2015 року, вже була надана оцінка доводам відповідачів щодо не підписання відповідачем ОСОБА_3 додатку № 1 до кредитного договору, з приводу чого суд встановив, що непідписання додатку № 1 сторонами не є недотриманням письмової форми кредитного договору № 1278/703998 від 29 серпня 2008 року, оскільки кредитний договір та усі додатки до нього складені в письмовій формі, тобто зафіксовані в кількох документах, та підписані сторонами, за винятком додатку № 1. Суд дійшов висновку, що перед укладенням спірного договору позивач був ознайомлений з графіком погашення (додатком № 1) (т.1, а.с. 143-149, 150-152).

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У той же час, ухвалюючи рішення про солідарне стягнення кредитної заборгованості, суд не врахував наступні обставини.

Як передбачено п.п. 4.1, 4.2 укладеного між ОСОБА_4 та ПАТ «Креді Агріколь Банк» договору поруки від 29 серпня 2008 року, сторони цього договору встановлюють, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання усіма сторонами і втрачає свою дію з моменту повного виконання забезпеченого ним зобов'язання.

При цьому, сторони констатують, що строк закінчення цього договору не вказується сторонами конкретно, так як він визначається моментом повернення суми кредиту за кредитним договором.

Сторони цього договору встановлюють, що строк виконання цього договору може бути переглянутий сторонами лише по їх письмовій згоді.

Згідно з ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Разом з тим, за положеннями ч.1 ст.251, ч.1 ст.252 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що в договорі поруки не визначений строк дії поруки, оскільки сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За умовами п.п. 3.2.5, 3.2.6, 3.2.7 укладеного між ПАТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_3 кредитного договору від 29 серпня 2008 року № 1278/703998 у разі несплати позичальником чергового платежу кредиту згідно з п.1.1 цього договору та/або процентів за користування кредитом згідно з п. 2.4 цього договору протягом 30 днів банк направляє позичальнику письмове повідомлення про наявність простроченої заборгованості, в якому вказується розмір заборгованості з урахуванням належних до сплати процентів та штрафних санкцій.

Невиконання зобов'язання по погашенню простроченої заборгованості в строк до 30 днів з дати повідомлення дає право банку вимагати дострокового погашення кредиту в повній сумі, нарахованих процентів за користування кредитом, штрафів та пені. У цьому випадку банк направляє позичальнику та/або поручителю вимогу про дострокове погашення кредиту в повній сумі та нарахованих процентів за користування кредитом, штрафів та пені.

Якщо позичальник протягом 31 дня з моменту направлення йому вимоги банком не виконає вимогу про дострокове погашення, банк вправі розпочати процедуру примусового стягнення боргу, включаючи звернення до суду за стягненням або звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку (т.1, а.с. 7-12).

Як вбачається з матеріалів справи, 29 липня 2009 року Банк направив позичальнику ОСОБА_3 вимогу в 10-ти денний термін погасити заборгованість на суму 35454,44 доларів США та повідомив відповідача, що при невиконанні ним умов договору банк вправі ставити питання про дострокове стягнення кредиту в повній сумі та пені. Вказану вимогу відповідач ОСОБА_3 отримав 18 серпня 2009 року (т.1, а.с. 21).

Отже, пред'явивши 29 липня 2009 року вимогу до відповідачів про дострокове виконання у повному обсязі умов кредитного договору, позивач, тим самим, змінив строк виконання основного зобов'язання, як це передбачено ч.2 ст.1050 ЦК України.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 09 березня 2010 року Банк звертався до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1278/703998 від 29 серпня 2008 року на загальну суму 36562,14 доларів США (т.2, а.с. 6-7).

Ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 12 жовтня 2011 року позовну заяву ПАТ «Креді Агріколь Банк» до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за кредитним договором залишено без розгляду (т.2, а.с. 8).

Відповідно до ч.1 ст.265 ЦК України залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності.

Отже, пред'явивши 17 лютого 2012 року позов до позивача ОСОБА_4, позивач пропустив встановлений ч.4 ст.559 ЦК України шестимісячний строк від настання строку виконання основного зобов'язання для пред'явлення вимоги до неї, як поручителя, у зв'язку з чим порука за укладеним між цими сторонами договором поруки від 29 серпня 2008 року є припиненою.

Таким чином, у задоволенні позову ПАТ «Креді Агріколь Банк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором необхідно відмовити, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог та стягнення боргу за кредитним договором лише з ОСОБА_3

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, встановленому ст. 88 ЦПК України.

Оскільки позивач станом на момент подачі позовної заяви сплатив судовий збір в сумі 3219 грн. (т.1, а.с. 1), однак в подальшому заявою від 12 лютого 2016 року позивач збільшив розмір позовних вимог на 805,42 доларів США (48321,93 доларів США - 47516,51 доларів США), тому позивачу необхідно було доплатити судовий збір, виходячи з різниці від вказаних вимог, а саме: в розмірі 1378 грн. відповідно до п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» станом на момент подання уточненої позовної заяви.

З урахуванням зазначеного, позивачу підлягають поверненню понесені ним та документально підтверджені витрати по сплаті судового збору за подання до суду позовної заяви у розмірі 4597 грн. (3219 грн. + 1378 грн.), які необхідно стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача.

Крім того, оскільки рішення суду ухвалено на користь відповідачки ОСОБА_3., тому відповідно до ст. 88 ЦПК України їй підлягають поверненню понесені нею та документально підтверджені витрати зі сплати судового збору за подання до суду апеляційної скарги в сумі 1770,45 грн. (3540,90 грн. / 50%).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 291, 303, 304, 307, п.4 ч.1 ст. 309, 313, 316, 317, 319, ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задовольнити частково.

Скасувати рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 04 травня 2016 року.

Позов публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» заборгованість по кредитному договору № 1278/703998 від 29 серпня 2008 року в розмірі 48321,93 доларів США та на повернення судового збору 4597 грн.

Відмовити в позові публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» на користь ОСОБА_4 судовий збір за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду в сумі 1770 грн. 45 коп.

Рішення набрало законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -