Постанова № 590001, 21.04.2007, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

20.04.07р.

Справа № А37/98-07

за позовом Приватного підприємства "Спецінвест", м. Дніпропетровськдо Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська про визнання нечинними податкових повідомлень- рішень.

Суддя Кеся Н.Б.

Представники:

Від позивача: Міронова В.М. дов № 05/03 від 05.03.2007 року

Від відповідача: не з’явився

На підставі ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина постанови.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство „Спецінвест” (далі –позивач) звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська (далі –відповідач) і з ураувханням уточнення позовних вимог від 21.03.2007року просить суд визнати не чинними податкове повідомлення –рішення форми „Р” за № 0000752306/0/13779 від 02.08.2006 року та рішення форми „С” за № 0000752306/0/15793 від 04.09.2006 року відповідача на суму штрафних санкцій в розмірі 8750,0гшрн.

В обґрунтування позову позивач посилається на:

- відсутність у податкового органу першого рівня права винесення рішення про відкликання оспорюваного рішення у сфері регулювання обігу готівки форми „Р” з одночасним повідомленням про набуття чинності іншого рішення форми „С”, яке винесене поза меж законодавчо визначеного терміну (строку) на його винесення саме по законодавчо встановленій формі;

- відсутність у податкового органу першого рівня права розгляду питань у сфері регулювання обігу готівки, які суб’єктом господарювання порушені у первинній скарзі і які не входять до повноважень органів державної податкової служби та підлягають пересиланню за належністю відповідному органу в термін не більше п’яти днів з повідомленням особи, що подала таку скаргу;

- безпідставність застосування податковим органом до наведених в акті касових операцій вимог п. 2.11 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, в редакції іншій ніж та , що діяла саме на момент здійснення таких операцій;

- безпідставність визначення податковим органом десяти денного терміну сплати (погашення ) визначених вказаним вище рішенням штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідач позов не визнав, в останнє судове засідання не з’явився, раніше надав письмові та усні заперечення, в яких посилається на те, що податкове повідомлення –рішення ним відкликане у зв’язку з неправильним обранням форми документу про застосування спірних штрафних санкцій. Рішення від 04.09.2006 року за № 0000752306/0/15793 про застосування штрафних (фінансових) санкцій прийнято у зв’язку з встановленням порушень з боку позивача.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд –

ВСТАНОВИВ:

На підставі акту від 18.07.2006 року за № 209ДСК/23-4-26/32906298/100 „Про результати виїзної планової перевірки приватного підприємства „Спецінвест” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 20.05.2004 року по 31.03.2006 року відповідачем видано податкове повідомлення рішення від 02.08.2006 рок за № 0000752306/0/13779, яким до позивача застосовані штрафні санкції на суму 8750 грн.

Листом від 04.09.2006 року за № 15798/10/23-3-33 відповідач повідомив позивача, що податкове повідомлення –рішення за формою „Р” від 02.08.2006 року за № 0000752306/0/13779 слід вважати відкликаним і надіслав до виконання рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за формою „С” від 04.09.2006 року за № 0000752306/0/15793 на ту ж суму.

Обставини справи свідчать про те, що застосування вказаних штрафних санкцій пов’язується з наступними обставинами.

Перевіркою встановлено, що в порушення п. 2.11 Положення про проведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого Правлінням Національного Банку україни № 637 від 15.12.2004 року підприємством був затверджений авансовий звіт з порушенням встановлених термінів складання та подання до бухгалтерії відповідних звітів, своєчасності повернення до каси підприємства залишку невикористаних коштів, а саме:

- підзвітною особою Кириченко Андрієм Миколайовичем був наданий авансовий звіт № АО –0000003 від 15.02.2005 року згідно якого 15.02.2005 року був витрачений залишок не використаних коштів у сумі 10000,00 грн.. Грошові кошти були отримані Кириленко Андрієм Миколайовичем під звіт 11.02.2005 року згідно видаткового касового ордера № 1 від 11.02.2005 року.

Перевіркою встановлено, що в порушення п. 2.11 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого Правлінням Національного банку України № 637 від 15.12.2004 року з каси підприємства були видані готівкові кошти під звіт без повного звітування підзвітною особою за раніше отримані кошти, а саме:

- підзвітній особі Кириленко Андрію Миколайовичу, згідно видаткового касового ордеру № 2 від 14.02.2005 року були видані під звіт грошові кошти у сумі 25000,00 грн. без звітування підзвітною особою за витрачання невикористаних коштів у сумі 10000,00 грн.

На порушення п. 2.11 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого Правлінням національного банку України № 637 від 15.12.204 року, перевіреним підприємством був затверджений авансовий звіт з порушенням встановлених термів складання та подання до бухгалтерії відповідних звітів своєчасності повернення до каси підприємства залишку невикористаних коштів на суму 10000,00 грн., а також з каси підприємства були видані грошові кошти під звіт у сумі 25000,00 грн., без повного звітування підзвітною особою за раніше отриманні кошти.

Наведені фактичні обставини позивачем не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Факти, які встановлені відповідачем в ході перевірки, засвідчені в акті не заперечуються позивачем, свідчать про порушення позивачем вимог п. 2.11 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого Правлінням Національного банку України від 15.12.2004 року за № 637.

Штрафні санкцій, що застосовані до позивача, відповідають нормам Указу Президента України від 12 червня 1995 року №436/95 „Про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки”.

У зв’язку з цим рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 04.09.2006 року за № 0000752306/0/15793 є обґрунтованим і правомірним.

Посилання позивача на те, що вказане рішення прийнято з порушенням встановленого порядку суд вважає таким, що не звільняє в будь-якому випадку позивача від встановленої Законодавством відповідальності за вчинені правопорушення .

Щодо позовних вимог про визнання недійсним податкового повідомлення –рішення форми „Р” від 02.08.206 року за № 0000752306/0/13779 суд вважає за можливе відмовити повністю у зв’язку з тим, що даний акт державного органу ним відкликаний, повернутий позивачем до відповідача, оригінал цього документу залучений до матеріалів справи. Таким чином, для позивача вказане податкове повідомлення - рішення не створило будь –яких правових наслідків, тому в даному випадку суд не вбачає порушення прав та інтересів позивача.

Аргументи позивача про те, що в акті перевірки відповідач не вказав про застосування норм правого акту з усіма доповненнями та змінами, суд вважає таким, що не впливає на результати вирішення спору.

Керуючись ст. 94, 160-163, п.6 Розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу Адміністративного судочинства України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

В позові відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена у строки та порядку, передбачені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Б.Кеся

Постанову підписано у повному обсязі 23.04.2007року