Ухвала суду № 58997258, 18.07.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 356/481/14-ц Головуючий у І інстанції Голік Г. К.Провадження № 22-ц/780/3918/16 Доповідач у 2 інстанції Яворський М. А.Категорія 20 18.07.2016

УХВАЛА

18 липня 2016 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду Київської області Яворський М.А., розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Березанського міського суду Київської області від 08 травня 2014 року по справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 08 травня 2014 року позовну заяву повернуто позивачу.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, яка за формою та змістом не відповідає вимогам ст. 295 ЦПК України, крім цього, її подано 26 травня 2016 року, тобто з пропуском процесуального строку, встановленого законом, не порушуючи питання про його поновлення та без посилання на поважність причин його пропуску, також апеляційна скарга не оплачена судовим збором.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 07 червня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Березанського міського суду Київської області від 08 травня 2014 року залишено без руху та встановлено строк тридцять днів з моменту отримання копії ухвали для виправлення вказаних недоліків.

14 червня 2016 року апелянт отримав копію ухвали Апеляційного суду Київської області від 07 червня 2016 року (а.с. 36).

21 червня 2016 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_2 направив до Апеляційного суду Київської області - заяву про поновлення строків на апеляційне оскарження, яка надійшла до суду 24 червня 2016 року та зареєстрована за № 12263/16.

У заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, ОСОБА_2 не вказує назву процесуального документу, який підлягає оскарженню, що було однією з підстав залишення апеляційної скарги без руху, а причини пропуску строку оскарження мотивує тим, що має хронічні невиліковні захворювання та на момент оскарження перебував закордоном. На підтвердження цього надає копії довідок з лікарняно-консультативної комісії відділення поліклініки Березанської міської лікарні від 18.03.2014 № 395, від 22 лютого 2016 року № 54, від 04 травня 2016 року № 160 та копію паспорта громадянина Російської федерації 51№ 4753403.

Як, вбачається з відміток органів прикордонної служби у паспорті апелянта, останній вибув з України 21 липня 2015 року та прибув до Росіїйської федерації 21 липня 2015 року, вибув з Росіїйської федерації 27 січня 2016 року та прибув до України 27 січня 2016 року. Дані обставини суд не може вважати належними причинами пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не ґрунтуються на доказовому підґрунті.

Також апелянт просив суд звільнити його від сплати судового збору у зв'язку з тим, що ніякого виду соціальних виплат не отримує, що підтверджується копією довідки Баришівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України від 14 червня 2016 року № 90/03 (а.с.40).

Однак, такі доводи апелянта є безпідставними, оскільки ОСОБА_2 являється громадянином Російської Федерації, що «в апріорі» не передбачає сплати йому соціальної допомоги, передбаченої законодавством України.

На підставі вищевикладеного та із врахуванням того, що ОСОБА_2 отримав копію ухвали суду 15 травня 2014 року та не оскаржував судове рішення в строк визначений ЦПК України, звернувся до апеляційного суду більш як через два роки після постановлення оскарженого судового рішення, суд приходить до висновку про відмову у відкриті апеляційного провадження.

Відмовляючи у поновленні строку на апеляційне оскарження та відкриті апеляційного провадження суд враховує, що Європейський суд з прав людини зазначає, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи є підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (рішення у справі "Пономарьов проти України" від 3 квітня 2008 року заява № 3236/03).

При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії").

Апелянтом ОСОБА_2 порушено процедуру оскарження ухвали суду першої інстанції, а тому відмова у відкритті апеляційного провадження ОСОБА_2 на ухвалу Березанського міського суду Київської області від 08 травня 2014 року по справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування у зв'язку із не поважністю причин пропуску строку на апеляційне оскарження узгоджується із принципом юридичної визначеності та не свідчить про обмеження права на доступ до правосуддя.

Така правова позиція відповідає статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини та основних свобод та рішенням Європейського суду з прав людини зі справи "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 року та зі справи "Бакалов проти України" від 30.11.2004 року.

На підставі викладеного та керуючись ч. 3 ст. 297 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Березанського міського суду Київської області від 08 травня 2014 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Суддя М.А.Яворський