Постанова № 58997246, 04.07.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/3864/16-п Головуючий у І інстанції Криворучко І. В.Провадження № 33/780/398/16 Доповідач у 2 інстанції ІгнатюкКатегорія 429 04.07.2016

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 липня 2016 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області в складі:

судді судової палати з розгляду кримінальних справ Ігнатюка О.В., з участю: представника Київської митниці Державної фіскальної служби України Захарова А.О., представника правопорушника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника Київської митниці ДФС України на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 червня 2016 року,

в с т а н о в и в:

Постановою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 червня 2016 року на

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Полтавської області, який мешкає в АДРЕСА_1

за вчинення порушення митних правил, передбаченого ст.471 МК України, накладене стягнення у виді штрафу у розмірі 1700 грн. без конфіскації вилучених коштів;

вилучену валюту у розмірі 10 120 євро та 72 доларів США повернуто ОСОБА_4

ОСОБА_4 притягнуто до відповідальності за те, що він, 06 квітня 2016 року прибув до України з Чехії м. Прага та обрав проходження митного контролю у формі спрощеного митного контролю, тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявив, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягали письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадали під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України та засвідчив про факти, що мають юридичне значення. Після перетину «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор», у нього були виявлені не заявлені 20 120 Євро та 72 доларів США, які із них 20 000 Євро знаходилася в кишені курточки пасажира, яка була одягнута на ньому, 120 Євро та 72 доларів США знаходилися в барсетці ОСОБА_4 Зазначена готівка переміщувалася без ознак приховування. Із вказаної суми йому було пропущено 10 000 Євро та за протоколом про порушення митних правил вилучено 10 120 євро та 72 доларів США.

У апеляційні скарзі представник Київської митниці ДФС порушив питання про скасування постанови судді. В обґрунтування апеляційної скарги указав на те, що суддею були порушенні норми матеріального та процесуального права, а саме не були всебічно, повно і об'єктивно з'ясовані всі обставини справи, з урахуванням особи, що притягується до адміністративної відповідальності. Указав на необґрунтованість посилання суду першої інстанції на те, що у разі застосування до ОСОБА_4 стягнення у виді конфіскації предмету правопорушення, на останнього буде покладено «індивідуальний надмірний тягар». Поряд із цим, указав, що відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_4 перетинає митний кордон два - три рази на рік, оскільки працює менеджером в чеській компанії «EGT Exress», яка відповідно до інформації, розміщеної в Інтернеті, займається міжнародними перевезеннями та логістикою. Тому виникають сумніви щодо обізнаності ОСОБА_4 з митними правилами.

Також зазначив, що як доказ легальності походження коштів суд прийняв до уваги довідки банку та розписки від 2013 року. Просив постанову скасувати, прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України та накласти стягнення у виді конфіскації вилученої валюти та штрафу у відповідному розмірі.

Вислухавши пояснення:

представника Київської митниці ДФС, який апеляційну скаргу підтримав, підтвердив її доводи та просив її задовольнити;

представника правопорушника, який доводи апеляційної скарги вважав необґрунтованими, просив залишити її без задоволення, а постанову судді без зміни;

вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Висновки судді про доведеність події порушення митних правил, передбачених ст. 471 МК України та винності ОСОБА_4 у його вчиненні за обставин, наведених у постанові стверджуються зібраними у справі доказами, а саме: протоколом про порушення митних правил від 06.04.2016 року № 0288/125120103/16, протоколом опитування в справі про порушення митних правил від 06.04.2016 року, доповідною запискою головного державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Бориспіль-аеропорт» від 06.04.2016 року, поясненнями ОСОБА_4, та іншими доказами.

На підставі указаних доказів суддя дійшов до обґрунтованого висновку про необхідність притягнення ОСОБА_4 до відповідальності за ст. 471 МК України та на законних підставах, із дотриманням вимог ст. 33 КУпАП наклав на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 1 700 грн. без конфіскації вилученої валюти. За своїм видом та розміром накладене на ОСОБА_4 стягнення сприяє досягненню визначеній у ст. 23 КУпАП меті адміністративних стягнень та відповідає принципу справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини, закріпленого у ст.1 Першого протоколу до Конвенції захисту прав людини і основоположних свобод.

Доводи апеляційної скарги щодо неповноти дослідження обставин справи та як наслідок хибності висновку про відсутність підстав для конфіскації коштів, не ґрунтуються на зібраних матеріалах із яких вбачається, що усі обставини справи суддею були досліджені всебічно, повно і об'єктивно, висновки судді ґрунтуються як на матеріалах справи, так і на вимогах закону.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено те, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до положень ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини у справі «Трегубенко проти України» від 02 листопада 2004 року, зазначив, що позбавлення майна може бути виправданим лише у випадку, якщо буде показаний, inter alia, «інтерес суспільства» та «умови, передбачені законом». Більше того, будь-яке втручання у право власності обов'язково повинно відповідати принципу пропорційності. Як неодноразово зазначав Суд, «справедливий баланс» має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Пошук такого справедливого балансу пролягає через всю Конвенцію. Далі Суд зазначає, що необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар» (див. рішення щодо Брумареску (Brumaresku), параграф 78).

Таким чином, оцінюючи дотримання права на мирне володіння своїм майном, передбаченого ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Європейський суд з прав людини виходить із оцінки забезпечення «справедливого балансу» / дотримання принципу пропорційності (справедливої рівноваги між інтересами суспільства і основними правами окремої людини) (п.п. 69, 73 рішення у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, п.п.31, 34 рішення у справі «Ісмаїлов проти РФ» від 06 листопада 2008 року).

Апеляційний суд Київської області звертає увагу на те, що хоча правильне застосування законодавства незаперечно становить суспільний інтерес, проте із урахуванням обставин даної справи, не відповідатиме принципу пропорційності (справедливої рівноваги між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту основних прав конкретної особи). Необхідну рівновагу не буде забезпечено, якщо відповідна особа буде нести «особистий і надмірний тягар».

Так, приймаючи рішення про відсутність підстав для конфіскації вилученої валюти ОСОБА_4, суд першої інстанції обґрунтовано врахував те, що грошові кошти, які ОСОБА_4 перевозив через митний кордон України, були його і отримані за рахунок повернення позики та яку необхідно було повернути в якості повернення боргу.

Наведене указує на те, що вилучена сума коштів, для ОСОБА_4 є значною, оскільки на його утриманні перебуває двоє дітей, один з яких навчається в технікуму та потребує оплати навчання, а інша дитина ходить до дитячого садочку, що також потребує певних матеріальних витрат. Окрім того, із його сім'єю проживає його мати, яка є пенсіонеркою та потребує фінансової підтримки у зв'язку з похилим віком та перенесення важкої операції.

Апеляційний суд прийшов до висновку, що застосування стосовно ОСОБА_4 стягнення у виді конфіскації затриманої валюти, буде порушенням зазначеного вище принципу пропорційності наслідком якого стане накладення на ОСОБА_4 індивідуального надмірного тягаря. Наведене указує на правильність рішення судді про незастосування щодо ОСОБА_4 стягнення у виді конфіскації валюти.

Підстав для скасування чи зміни постанови судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 квітня 2016 року щодо ОСОБА_5 суд не вбачає, у зв'язку із чим, залишає цю постанов без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника Київської митниці ДФС України залишити без задоволення.

Постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 червня 2016 року щодо ОСОБА_4 залишити без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя /підпис/ О.В. Ігнатюк