Постанова № 58996694, 12.07.2016, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/1264/16-а

П О С Т А Н О В А

Іменем України

12 липня 2016 року Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Проць Т.В.,

при секретарі Бенчук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Київського обласного військового комісаріату Міністерства оборони України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

В травні 2016 року позивач звернувся до Обухівського районного суду Київської області з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, Київського обласного військового комісаріату про визнання бездіяльності протиправною, та зобов'язання вчинити певні дії. Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач зазначив, що він в період з 23 грудня 1982 року по 13 листопада 1984 року проходив військову строкову службу в Республіці Афганістан, де велися бойові дії в зв'язку з чим отримав статус «Учасник бойових дій». Під час проходження військової служби позивач отримав осколочні поранення. Згідно витягу з протоколу засідання №1525 від 20.06.2013 року Центральної військо-лікарської комісії Міністрерства оборони України по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, поранення позивача пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. 21.10.2013 року позивачу була встановлена ІІ група інвалідності довічно, що підтверджується довідкою до акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії КИО-1 №0401778 від 22.10.2014 року. Позивач зазначає, що він звернувся до відповідачів з заявою про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги по інвалідності. 04 травня 2016 року в Обухівському районному військовому комісаріаті позивачем отримано витяг з протоколу комісії Міністерства оборони України від 01 квітня 2016 року №20 про повернення документів, оскільки в наданих матеріалах немає підтверджень настання інвалідності під час проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби. Позивач просить в судовому порядку визнати неправомірною відмову Міністерства оборони України у нарахуванні та виплаті йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності 2 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії та зобов'язати Міністерство оборони України здійснити нарахування та виплату йому одноразової грошової допомоги по інвалідності 2 групи, яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії у розмірі, що визначається у відсотках десятирічного грошового забезпечення, виходячи зі складу грошового забезпечення, визначеного ч.2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» на день встановлення інвалідності - 21 жовтня 2013 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі з підстав, наведених в адміністративному позові.

Представник відповідача Міністерства оборони України в судовому засіданні проти позову заперечив, посилаючись на відсутність підстав для задоволення заяви позивача та призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю. Пояснив, що відповідачем не відмовлено позивачу, а лише направлено документи для доопрацювання через відсутність підтверджуючих обставини та час поранення документів.

Представник відповідача Київського обласного військового комісаріату просила суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог через їх безпідставність.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач в період з 29.09.1982 по 13.11.1984 року проходив строкову військову службу і з 23.12.1982 року по 13.11.1084 року приймав участь в бойових діях на території республіки Афганістан, що підтверджується довідкою Обухівського районного військового комісаріату Київської області від 21.10.2015 року № 2653, військовим квитком.

Згідно висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи №1938/ж від 09.10.2015 року, в період проходження військової служби позивачем було отримано осколкові поранення, що виникли внаслідок розривної дії снаряду, яке за давністю утворення відповідає періоду участі в бойових діях в республіці Афганістан, тобто в 1984 році.

Згідно витягу з протоколу засідання №1525 від 20 червня 2013 року Центральної військо-лікарської комісії Міністерства оборони України по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, поранення позивача пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Відповідно довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії КИО-1 №0401778 від 22.10.2013 року позивачу довічно з 21.10.2013 року встановлена ІІ група інвалідності, причиною якої є поранення, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби.

В 2016 році позивач звернувся із заявою до Київського обласного комісаріату про виплату одноразової грошової допомоги.

23.02.2016 року за Вих. №2/5/471 Київський обласний військовий комісаріат вказану заяву з документами у відповідності до п.7 Постанови КМУ № 499 від 28.05.2008 року «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб» направив до Департаменту фінансів Міністерства оборони України, для нарахування і виплати позивачу одноразової грошової допомоги.

Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 01.04.2016 року №20 подані документи направлені на доопрацювання, оскільки не містять підтверджень настання інвалідності під час проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, позивач дійсно звертався до Київського обласного військового комісаріату з заявою про виплату одноразової грошової допомоги з посиланням на Постанову Кабінету Міністрів України № 499 від 28.05.2008 року, як на законодавчу підставу для виплату допомоги.

Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до ч.2 ст.16 Закону, у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до десятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок та умови, виплати грошової допомоги передбаченої частиною 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в різний період часу регулювались наступними прийнятими Кабінетом Міністрів України нормативно правовими актами:

- постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №499 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб" ;

- постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві".

Отримання одноразової грошової допомоги на підставі статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" пов'язується не з фактом звільнення позивача зі служби, а з часом встановлення йому інвалідності, внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження військової служби, незалежно від строку, що минув після звільнення з військової служби.

Оскільки інвалідність позивача настала 21 жовтня 2013 року то виплата одноразової грошової допомоги повинна здійснюватись на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №499, яка була чинна на момент встановлення позивачу інвалідності.

Аналогічний висновок викладений Верховним судом України у постановах від 18.11.2014 року (справа № 21-446а14) та від 21.04.2015 року (справа № 21-183а13).

Згідно ст. 244 -2 КАС України Висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Згідно ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Матеріалами справи безспірно підтверджено, що захворювання ОСОБА_1 пов'язане із виконанням ним обов'язків військової служби в Республіці Афганістан у період з 23.12.1982 року по 13.11.1984 року. Згідно довідки МСЕК серії КИО-1 №0401778 від 22.10.2013 року позивачу встановлено ІІ групу інвалідності з 21 жовтня 2013 року довічно.

Доводи представника відповідача про відсутність документів підтверджуючих настання інвалідності під час проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільненя з такої служби, самоушкодженя, отримання інвалідності під час відбування покарнаня спростовуються зібраними у справі доказами.

Судом встановлено, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності ІІ групи внаслідок захворювання пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебування в країнах, де велися бойові дії порядок призначення і виплата, якої повинна відбуватись на підставі Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №499.

У зв'язку з вищевикладеним позовна вимога про визнання відмови Міністерства оборони України у нарахування та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності ІІ групи внаслідок захворювання пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії підлягає задоволенню.

Також судом встановлено, що на час встановлення позивачу інвалідності діяв Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №499.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Визнаючи дії відповідача неправомірними суд вважає за необхідне задовольнити вимогу позивача про зобов'язання відповідача вчинити відповідні дії, так як порушені права позивача підлягають захистові саме у спосіб зобов'язання Міністерство оборони України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги по інвалідності 2 групи, яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії у розмірі, що визначається у відсотках десятирічного грошового забезпечення, виходячи зі складу грошового забезпечення, визначеного ч.2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» на день встановлення інвалідності - 21 жовтня 2013 року .

Керуючись ст.ст. 2, 3, 9, 86, 158-163, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Київського обласного військового комісаріату Міністерства оборони України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати неправомірною відмову Міністерства оборони України у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності 2 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Зобов'язати Міністерство оборони України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги по інвалідності 2 групи, яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії у розмірі, що визначається у відсотках десятирічного грошового забезпечення, виходячи зі складу грошового забезпечення, визначеного ч.2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» на день встановлення інвалідності - 21 жовтня 2013 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Обухівський районний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання її копії.

СуддяПроць Т. В.