Вирок № 58992892, 18.07.2016, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Єдиний унікальний № 497/2500/15-к

Провадження № 1-кп/500/268/16

У К Р А Ї Н А

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________

ВИРОК

Іменем України

18 липня 2016 року м. Ізмаїл

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

у складі: головуючого - судді Яковенка І.І.,

за участю: секретаря судового засідання Наконечної В.А.,

учасники судового провадження:

прокурор Русанжик В.П.,

захисник ОСОБА_1,

обвинувачений ОСОБА_3

потерпіла ОСОБА_2,

розглянувши в місті Ізмаїлі Одеської області у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12015160270000521, за обвинуваченням

ОСОБА_3, що народився ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Дмитрівка Болградського району Одеської області, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

встановив:

20 липня 2015 року приблизно о 13:00 годині ОСОБА_3, знаходячись в житловій кімнаті будинку АДРЕСА_2, де також знаходилася його дружина ОСОБА_2, маючи умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_2, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків у результаті своїх дій, ножем наніс останній шість колото-різаних ударів в області грудної клітини зліва, живота, лівого стегна і спини зліва, в результаті чого, згідно висновку експерта № 70 від 01.10.2015 р. їй було спричинено тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав себе винним в обсязі пред'явленого йому обвинувачення. В ході судового розгляду він детально розповів про обставини злочину та щиро розкаявся в його вчиненні, не піддавши сумніву обставини, викладені в обвинувальному акті. Так, обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що 20.07.2015 р. він перебував у себе вдома та працював на городі, а його дружина ОСОБА_2 перебувала в будинку його доньки. В той день його дружина ОСОБА_2 неодноразово дзвонила йому на мобільний телефон, вони посварилися. Він також був ображений на неї за те, що вона витратила гроші, які були зібрані мешканцями села в якості допомоги у зв'язку з пожежею, що у них раніше відбулася. Приблизно в обідній час, коли він прийшов у будинок доньки, де знаходилася його дружина ОСОБА_2, зайшов до неї у кімнату та вони продовжили сварку, під час якої він завдав їй кілька ударів ножем, який у нього знаходився та який він використовував для чистки сапи, у її тулуб. У той час він не перебував у стані сп'яніння, алкогольні напої вжив вже після цього інциденту. Крім того, після інциденту він вчинив спробу самогубства, але з причин, що не залежали від нього, йому не вдалося позбавити себе життя. А далі приїхали працівники міліції та затримали його.

Потерпіла ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася у зв'язку зі смертю, відповідно до копії свідоцтва про смерть та довідки про причину смерті ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2, у зв'язку з цирозом печінки (а.п. 158, 159). Враховуючи, що потерпіла ОСОБА_2 померла не внаслідок вчиненого відносно неї злочину, то положення про потерпілого відповідно до ч. 6 ст. 55 КПК України не можуть поширюватися на близьких її родичів чи членів її сім'ї.

У матеріалах кримінального провадження містяться її заяви, згідно яким обвинуваченого ОСОБА_3. за вчинений ним злочин відносно неї вона простила, оскільки він являється її чоловіком і батьком її дітей, просить суд суворо не карати його, за можливості застосувати до нього найменшу міру покарання, претензій матеріального та морального характеру до нього не має (а.п. 10, 71), сторона захисту також надала суду ще одну заяву потерпілої ОСОБА_2 від 29.05.2016 р., в якій підпис потерпілої ОСОБА_2 посвідчений сільським головою с. Дмитрівка Болградського району Одеської області ОСОБА_4, та в якій ОСОБА_2 також зазначила, що претензій до обвинуваченого ОСОБА_3. вона не має, просить не позбавляти його волі (а.п. 161). Крім того, у підготовчому судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 також зазначила, що у тому що сталося вона винна, претензій до обвинуваченого не має.

Приймаючи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини в обсязі пред'явленого йому обвинувачення, а також те, що він не піддавав сумніву обставини, викладені в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, у суду не виникає сумнівів у добровільності позиції обвинуваченого, у суду також не виникає сумнівів у добровільності позиції інших учасників судового провадження. У зв'язку з цим згідно ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинуваченого ОСОБА_3., дослідженням даних висновку судово-медичної експертизи, а також документів, що стосуються особи обвинуваченого. При цьому судом роз'яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку.

Крім повного визнання себе винним обвинуваченим ОСОБА_3, його винність у вчиненні злочину також повністю підтверджується даними судово-медичної експертизи № 70 від 01.10.2015 р., згідно яким у ОСОБА_2 були виявлені такі тілесні ушкодження: два колото-різаних поранення живота в епігастральній ділянці, які проникають у черевну порожнину з пошкодженням великого сальника, порожньої кишки і її брижі, лівого купола діафрагми і кровотечею в черевну порожнину, одне колото-різане поранення грудної клітини зліва в сьомому міжреберному просторі по передній пахвовій лінії, яке проникає в ліву плевральну порожнину, які за ознакою небезпеки для життя відноситься до тяжких тілесних ушкоджень; одне сліпе непроникаюче колото-різане поранення живота в епігастральній ділянці з пошкодженням м'яких тканин передньої черевної стінки, одне сліпе колото-різане поранення спини в проекції 2-го і 3-го остистих відростків грудних хребців зліва з пошкодженням м'яких тканин спини, одне сліпе колото-різане поранення лівого стегна в середній третині по передній поверхні з пошкодженням м'яких тканин стегна, які спричинили короткочасний розлад здоров'я тривалістю понад шість днів, але не більше як три тижні (21 день) і за цією ознакою відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я.

На тілі ОСОБА_2 виявлено шість колото-різаних поранень, які виникли від шести ударів колючо-ріжучим предметом, можливо клинком ножа.

Колото-різані поранення за терміном давності могли утворитися 20.07.2015 р., незадовго до госпіталізації ОСОБА_2 в Болградську ЦРЛ 20.07.2015 р. о 15:30 год. (а.п. 57 - 59).

Крім того, відповідно до даних судово-психіатричної експертизи № 124 від 07.10.2015 р., ОСОБА_3 в момент вчинення злочину не страждав яким-небудь хронічним хворобливим психічним розладом (психотичного рівня), тимчасовим хворобливим психічним розладом, вродженим чи набутим слабоумством, розладом зрілої особистості (психопатією). Виявляв психічні розлади у вигляді «Розлади особистості і поведінки внаслідок вживання алкоголю», (що відповідає діагностичним критеріям рубрики F10,71 в класифікації психічних і поведінкових розладів за «Міжнародною класифікацією хвороб» 10-го перегляду, тобто «Хронічний алкоголізм з психопатизацією особистості» за МКХ 9-го перегляду), які за глибиною і ступеню вираженості впливу на його вольові та критичні функції на той момент не досягали хворобливого психотичного рівня, стану декомпенсації (психотичного рівня), тому він міг в повній мірі усвідомлювати фактичне (реальне) значення своїх дій, усвідомлювати свої дії та керувати ними.

На теперішній час ОСОБА_3. також не страждає яким-небудь хронічним хворобливим психічним розладом, вродженою або набутою розумовою відсталістю, розладом зрілої особистості. Виявляє психічні порушення у вигляді «Розладів особистості і поведінки внаслідок вживання алкоголю з легкими когнітивними порушеннями» (що відповідає діагностичним критеріям рубрики F10,71 в класифікації психічних і поведінкових розладів за «Міжнародною класифікацією хвороб» 10-го перегляду, тобто «Хронічному алкоголізму з психопатизацією особистості» за МКХ 9-го перегляду), які за глибиною і ступенем вираженості не досягають хворобливого стану і ступеня декомпенсації (психотичного рівня), деменції (тобто не супроводжуються значимими для даного кримінального провадження інтелектуально-мнестичними порушеннями) і не позбавляють його здатності правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, давати про них пояснення, відновити в пам'яті події вчиненого злочину з проходженням часу. За своїм психічним станом може предстати перед слідством та судом. Застосування примусових заходів медичного характеру та примусового лікування від алкоголізму не потребує. Рекомендоване динамічне спостереження нарколога за місцем перебування (а.п. 60 - 69). Тому суд визнає ОСОБА_3. осудним та таким, що підлягає кримінальній відповідальності.

Таким чином, суд вважає, що досліджені докази є належними, допустимими та достовірними, а в сукупності вони є достатніми та взаємопов'язаними для постановлення обвинувального вироку.

Тому, суд вважає доведеною винність ОСОБА_3. у вчиненні ним злочину, та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3., суд у відповідності до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_3. вчинив тяжкий злочин.

ОСОБА_3. за місцем проживання характеризується позитивно (а.п. 74, 111).

До обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_3., суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, про наявність яких свідчить зокрема те, що обвинувачений ОСОБА_3. після вчинення злочину зробив спробу самогубства, після чого докладно розповів органам досудового розслідування про обставини вчинення злочину та брав участь у всіх необхідних слідчих діях.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_3., суд не вбачає.

При призначенні покарання ОСОБА_3. суд також враховує позицію потерпілої ОСОБА_2, згідно заяв якої, обвинуваченого ОСОБА_3. за вчинений ним злочин відносно неї вона простила, оскільки він являється її чоловіком і батьком її дітей, просила суд суворо його не карати та не позбавляти його волі, претензій матеріального та морального характеру до нього не мала (а.п. 10, 71, 161).

З урахуванням вказаних обставин, а саме того, що обвинувачений ОСОБА_3 вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, позиції потерпілої ОСОБА_2, яка просила суд не позбавляти свободи обвинуваченого, а також того, що обвинувачений ОСОБА_3 щиро розкаявся у вчиненому злочині та активно сприяв його розкриттю, того, що в обвинуваченого відсутні обставини, що обтяжують його покарання, суд у відповідності до вимог закону України про кримінальну відповідальність та передбачених цим законом санкцій вважає, що винному ОСОБА_3. необхідним та достатнім для його виправлення та запобігання нових злочинів буде призначення покарання у виді позбавлення волі на певний строк в нижніх межах санкції ч.1 ст. 121 КК України зі звільненням його на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням, з покладанням обов'язків, передбачених п. п. 2 - 4 ч. 1 ст. 76 КК України, оскільки в даному випадку таке покарання повністю досягне мети його призначення та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

При призначенні покарання ОСОБА_3. суд позбавлений можливості врахувати висновки Апеляційного суду Одеської області щодо м'якості покарання, викладені в його ухвалі від 25.02.2016 р., якою був скасований вирок Болградського районного суду Одеської області від 23.11.2015 р. відносно ОСОБА_3. та був призначений новий розгляд у суді першої інстанції, з таких підстав.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 415 КПК України, висновки і мотиви, з яких скасовані судові рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді.

Однак, частиною 2 ст. 415 КПК України встановлена заборона для суду апеляційної інстанції призначаючи новий розгляд у суді першої інстанції вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання.

У зв'язку з викладеним, системний аналіз наведених положень кримінального процесуального закону свідчить про те, що при новому розгляді для суду першої інстанції є обов'язковими лише висновки і мотиви, з яких скасовані судові рішення, які не стосуються питань про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання.

При вирішенні цивільного позову, пред'явленого прокурором в інтересах держави про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3. 2 715,96 грн. в якості відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої від злочину ОСОБА_2 для зарахування на розрахунковий рахунок Болградської центральної районної лікарні (а.п. 8), суд керується положеннями ч.ч. 1, 3 ст. 1206 ЦК України, відповідно до яких особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Таким чином, із вказаної норми права випливає, що витрати закладу охорони здоров'я на лікування потерпілої від злочину повинен відшкодувати обвинувачений ОСОБА_3., який вчинив злочин, в результаті якого закладом охорони здоров'я були витрачені кошти в розмірі 2 715,96 грн. на лікування потерпілої, що підтверджується даним рахунку-калькуляції Болградської центральної районної лікарні від 16.10.2015 р. (а.п. 70), вина ОСОБА_3. повністю доведена вищенаведеними доказами, які були досліджені судом, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі. Обвинувачений ОСОБА_3. позовну заяву визнав повністю.

Судом встановлено, що ОСОБА_3. затримувався у даному кримінальному провадженні 20 липня 2015 року та перебував під вартою по 31 липня 2015 року, у зв'язку з тим, що ухвалою слідчого судді Болградського районного суду Одеської області від 22.07.2015 р. відносно нього був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 17 вересня 2015 року з визначенням застави у розмірі 12 180 грн. з покладанням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у зв'язку із внесенням якої ОСОБА_3. був звільнений з-під варти 31 липня 2015 року, після чого, згідно даним Реєстру матеріалів досудового розслідування, строк дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, був продовжений ухвалою слідчого судді Болградського районного суду Одеської області від 15.09.2015 р. на строк до 20 жовтня 2015 року, строк дії яких на теперішній час сплив, у зв'язку з чим в силу ч. 6 ст. 194 КПК України ухвала про застосування запобіжного заходу у виді застави припинила свою дію. Клопотань про застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_3. до набрання вироком законної сили від прокурора не надійшло.

Враховуючи викладені обставини, а також те, що запобіжний захід у виді застави на теперішній час припинився, обвинувачений ОСОБА_3 не порушував умови застосування цього запобіжного заходу та застава не була звернена в дохід держави, суд дійшов висновку, що вона, в силу вимог ч. 11 ст. 182 КПК України, повинна бути повернута обвинуваченому ОСОБА_3 При цьому, враховуючи, що застава була внесена обвинуваченим ОСОБА_3, має бути частково звернена на виконання вироку в частині майнових стягнень в сумі 2 715,96 грн. на користь держави для зарахування на розрахунковий рахунок Болградської центральної районної лікарні, решта сума застави у розмірі 9 464,04 грн. підлягає поверненню обвинуваченому ОСОБА_3

Крім того, суд вважає за необхідне зарахувати в строк покарання ОСОБА_3. строк попереднього його ув'язнення з 20 по 31 липня 2015 року, виходячи в силу вимог абз. 1 ч.5 ст. 72 КК України з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

В силу ч. 4 ст. 174 КПК України з набранням вироком законної сили слід скасувати накладений на підставі ухвали слідчого судді Болградського районного суду Одеської області від 22.07.2015 р. арешт, та ніж загальною довжиною 225 мм., довжиною рукоятки 105 мм., яка складається з двох пластмасових частин синього кольору, з'єднаних між собою заклепками, відповідно до п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України слід конфіскувати, як знаряддя злочину, усі інші ж предмети з урахуванням того, що потерпіла ОСОБА_2 померла, слід повернути обвинуваченому ОСОБА_3

Керуючись ст. ст. 369 - 371, 373 - 375 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3. звільнити від відбування покарання з випробуванням строком на три роки.

В силу ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3. обов'язки, що передбачені п. п. 2 - 4 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи;

- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Іспитовий строк ОСОБА_3 обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 18 липня 2016 року.

В силу ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_3 у строк покарання у виді позбавлення волі строк попереднього ув'язнення з 20 по 31 липня 2015 року, виходячи з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

З набранням вироком законної сили скасувати накладений на підставі ухвали слідчого судді Болградського районного суду Одеської області від 22.07.2015 р. арешт, та речові докази, що знаходяться на зберіганні в камері зберігання Болградського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області, а саме:

- ніж загальною довжиною 225 мм., довжиною рукоятки 105 мм., яка складається з двох пластмасових частин синього кольору, з'єднаних між собою заклепками, - конфіскувати;

- джинсові шорти (бриджі) синього кольору; футболку чорного кольору; рушник темно-зеленого кольору; ніж загальною довжиною 230 мм. довжиною рукоятки 100 мм., рукоятка пластикова, лита, молочного кольору; ніж загальною довжиною 220 мм. довжиною рукоятки 110 мм., яка складається з двох дерев'яних частин, з'єднаних між собою заклепками; ніж загальною довжиною 215 мм довжиною рукоятки 100 мм., яка складається з двох нержавіючих частин, з'єднаних між собою заклепками; ніж загальною довжиною 265 мм. довжиною рукоятки 120 мм., рукоятка яка виготовлена з цільного дерева жовто-коричневого кольору; складний ніж загальною довжиною 215 мм. довжиною рукоятки 120 мм., яка складається з двох пластмасових частин фіолетового кольору, з'єднаних між собою заклепками; складний ніж загальною довжиною 205 мм. довжиною рукоятки 120 мм., яка складається з двох пластикових частин зеленого кольору, з'єднаних між собою заклепками; ніж загальною довжиною 235 мм., довжиною рукоятки 95 мм., рукоятка пластмасова, лита, молочного кольору, повернути ОСОБА_3;

- халат червоного кольору, на якому наявні плями бурого кольору; пару жіночих шльопанців чорного кольору з написом «Fisher» з наявними плямами бурого кольору, - повернути ОСОБА_3.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави задовольнити в повному обсязі. Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1) на користь держави в особі Болградської районної ради для зарахування на розрахунковий рахунок Болградської центральної районної лікарні (р/р 35421201026469, банк ГУДКСУ в Одеської області, ОКПО 01998710, МФО 828011) 2 715,96 грн. (дві тисячі сімсот п'ятнадцять гривень 96 коп.) в якості відшкодування витрат закладу охорони здоров'я на лікування потерпілої від злочину.

Заставу, внесену 31 липня 2015 року ОСОБА_3, звернути частково на виконання вироку в частині майнових стягнень в рахунок погашення цивільного позову в сумі 2 715,96 грн., решту суму застави в розмірі 9 464,04 грн. - повернути обвинуваченому ОСОБА_3.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Апеляційним судом Одеської області.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, а обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.

СУДДЯ

Ізмаїльського міськрайонного суду І.І. Яковенко