Рішення № 58989852, 13.07.2016, Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1218/16 Головуючий у суді І-ї інстанції Циганаш І. А.

Доповідач Черненко В. В.

РІШЕННЯ

Іменем України

13.07.2016 колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Черненко В.В.

суддів - Потапенка В.І., Чорнобривець О.С.

за участю секретаря - Гончар В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 08.04.2016 року по цивільній справі за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИЛА:

ПАТ «Дельта Банк» звернувся у суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 15.10.2011 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 001-10502-151011, відповідно до якого банк відкрив держателю кредитну лінію на загальну суму 30 000 грн. та на день укладання кредитного договору встановлює ліміт Кредитної лінії на Рахунку в сумі 10000 грн.

Позивач зазначив, що відповідач зобов'язаний щомісяця в строки, визначені Правилами, здійснювати погашення частини суми заборгованості за кредитною лінією, яка виникла за попередній звітний місяць, а також здійснювати погашення в повному обсязі заборгованості за Овердрафтом, яка виникла за попередній звітний місяць, сплачувати всю суму процентів та всю суму пені, яка нарахована за попередній звітний місяць у разі порушення строків сплати заборгованості за кредитною лінією та процентів за користування Кредитною лінією.

Позивач зазначив, що станом на 05.09.2014р. відповідач не виконує належним чином зобов'язання за кредитним договором в результаті чого виникла заборгованість в сумі 12 325,56 грн., яка складається з тіла кредиту в розмірі 12325,56 грн., прострочене тіло кредиту - 0,00 грн., заборгованість за відсотками - 0,00 грн., заборгованість за комісіями-0,00 грн.

Просив суд стягнути з ОСОБА_2 на користь банку заборгованість по кредитному договору на загальну суму 12 325,56 грн. та судовий збір.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 08.04.2016 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в зв'язку з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Зокрема зазначається, що суд першої інстанції не встановив дійсні обставини справи, не перевірив належним чином докази сторін на підтвердження позову та частині заперечення проти позову.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції встановив, що 15 жовтня 2011 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2 укладено договір №001-10502-151011 на відкриття поточного рахунку з використанням платіжної картки та обслуговування платіжної картки, згідно умов якого банк, відповідно до наданого клієнтом пакету документів, а також згідно з вимогами банку та чинного законодавства України, відкриває клієнту поточний рахунок з використанням платіжної картки НОМЕР_1 в національній валюті України - гривні, випускає та/або надає в користування клієнту платіжну картку міжнародної платіжної системи Visa International та/або МаsterCard Worldwide, а також ПІН-код до картки, здійснює обслуговування клієнта згідно переліку послуг та на умовах, викладених в Тарифному пакеті Кредитна картка №1, що міститься в Додатку №1 до цього договору та згідно з умовами цього договору, Умовами надання картки і Правил ( а.с. 3-4 ).

Суд першої інстанції зазначив, що згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Суд першої інстанції зазначив, що відповідно до п. 1.3 вказаного договору банк надає клієнту кредит шляхом відкриття клієнту відновлювальної відкличної кредитної лінії в загальному розмірі 100 000 грн. та на день укладення цього договору встановлює ліміт кредитної лінії на рахунку в сумі 10 000 грн. Ліміт кредитної лінії розраховується банком самостійно.

Згідно п. 5.2 вказаного договору цей договір набуває чинності з дати його укладання сторонами та діє до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором.

В законодавстві визначаються різні поняття як строк дії договору, так і строк (термін) виконання зобов'язання (ст. ст. 532, 631 ЦК України). Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п'ята статті 261 ЦК України).

Частиною 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Суд першої інстанції зазначив, що з розрахунку заборгованості по договору №001-10502-151011 на відкриття поточного рахунку з використанням платіжної картки та обслуговування платіжної картки від 15 жовтня 2011 року вбачається, що станом на 05.09.2014р. ОСОБА_2 перед банком має заборгованість на загальну суму 12 325 грн. 56 коп., яка складається з тіла кредиту - 12 325 грн. 56 коп. ( а.с. 9 ). Згідно вказаного розрахунку вбачається, що відповідачем ОСОБА_2 останній платіж було здійснено у платіжний період 03.12.2012р.-29.12.2012р., а саме було сплачено заборгованість по кредиту у розмірі 1153 грн. 39 коп., комісію у розмірі 2684 грн. 92 коп., пеню у розмірі 75 грн.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що згідно розрахунку заборгованості відповідачем було здійснено платежі за кредитним договором, останній з яких було проведено у грудні 2012 року, тобто своїми діями відповідач визнавав заборгованість по кредитному договору і переривав строк позовної давності, тому суд стягнув з відповідача на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за договором №001-10502-151011 на відкриття поточного рахунку з використанням платіжної картки та обслуговування платіжної картки від 15 жовтня 2011 року у розмірі 12 325 грн. 56 коп., а також відповідно до ст. 88 ЦПК України сплачений судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп.

Проте погодитись з висновком суду першої інстанції в повному обсязі неможливо.

Відповідно до статті 213 ЦПК України обґрунтованим є рішення ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин , на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 215 ЦПК України в рішенні суду повинно бути зазначено на підставі яких доказів та з яких мотивів суд вважає встановленою наявність або відсутність фактів якими обґрунтовувались вимоги чи заперечення.

Рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним нормам права.

З матеріалів справи вбачається, що 15 жовтня 2011 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2 укладено договір №001-10502-151011 на відкриття поточного рахунку з використанням платіжної картки та обслуговування платіжної картки, згідно умов якого банк, відповідно до наданого клієнтом пакету документів, а також згідно з вимогами банку та чинного законодавства України, відкриває клієнту поточний рахунок з використанням платіжної картки НОМЕР_1 в національній валюті України - гривні, випускає та/або надає в користування клієнту платіжну картку міжнародної платіжної системи Visa International та/або Маster Card Worldwide, а також ПІН-код до картки, здійснює обслуговування клієнта згідно переліку послуг та на умовах, викладених в Тарифному пакеті Кредитна картка №1, що міститься в Додатку №1 до цього договору та згідно з умовами цього договору, Умовами надання картки і Правил ( а.с. 3-4 ).

Встановлені обставини свідчать , що між позивачем та відповідачем укладено договір на відкриття поточного рахунку з використанням платіжної картки та обслуговування платіжної картки.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 05.09.2014р. ОСОБА_2 має заборгованість перед банком на загальну суму 12 325 грн. 56 коп., яка складається з тіла кредиту - 12 325 грн. 56 коп. ( а.с. 9 ).

Відповідно до статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних , свобод чи інтересів. У випадках встановлених законом, до суду можуть звертатись органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

Відповідно до ст. ст. 10, 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених вимог та на підставі наданих доказів.

Відповідно до статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 цього кодексу.

Відповідно до статті 57 ЦПК України доказами є будь які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних, як свідків , показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експерта.

Статтею 59 ЦПК України встановлено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов висновку згідно розрахунку заборгованості відповідачем було здійснено платежі за кредитним договором, останній з яких було проведено у грудні 2012 року, тобто своїми діями відповідач визнавав заборгованість по кредитному договору і переривав строк позовної давності, тому суд стягнув з відповідача на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за договором №001-10502-151011 на відкриття поточного рахунку з використанням платіжної картки та обслуговування платіжної картки від 15 жовтня 2011 року у розмірі 12 325 грн. 56 коп.,

Однак задовольняючи позов суд першої інстанції не перевірив якими доказами підтверджуються доводи позивача в частині заборгованості відповідача по договору. Суд першої інстанції не перевірив та не дав належної оцінки поясненням відповідача зокрема , що відповідачем не отримувались гроші відповідно до договору та не проводилось з його боку ніяких платежів по спірному договору.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до п.2.1 договору моментом надання банком клієнту кредиту є день здійснення операцій за допомогою картки або день утримання платежів , передбачених тарифами, за умови відсутності на рахунку власних коштів клієнта.

Відповідно до п.3.1. режим функціонування рахунку та користування картки регулюється чинним законодавством України, умовами Платіжної системи, Правилами, а також умовами цього договору.

Відповідно до п.3.2. договору банк забезпечує приймання та зарахування на Рахунок грошових коштів , а також проведення розрахунків за операціями, здійсненими з використанням картки , в межах Витратного ліміту. При здійснені переказу для зарахування коштів на Рахунок, переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на Рахунок.

Відповідно до п. 3.12. договору банк , щомісячно до 5 числа місяця, наступного за звітним формує виписки, в яких відображаються рух коштів на рахунку клієнта за звітний період, тобто з дати , що слідує за останнім робочим днем попереднього місяця, по осатаній робочий день поточного місяця включаючи цей день. Надання клієнту виписок здійснюється на вимогу клієнта .

Не погоджуючись з позовом відповідач звертався до позивача з проханням надати виписку руху грошових коштів по картковому рахунку НОМЕР_1 (договір № 001-10502-15001 від 15.10.2011 р) Однак відповіді не отримав.

Встановлені обставини свідчать проте , що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження розрахунку наданого позивачем , зокрема відсутні виписки, в яких відображаються рух коштів на рахунку клієнта за звітний період.

Також вбачається, що в матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження того, що на рахунок відповідача відповідно до договору надійшли кошти, а також , що відповідач проводив платежі відповідно до договору № 001-10502-15001 від 15.10.2011 р.

З розрахунку наданого позивачем (а.с.9) вбачається, що тіло кредиту станом на період 01.12.2011 -30.12.2011 р. становить 10000 грн. в подальшому тіло кредиту зменшується, а станом на 02.01.2013 - 31.01.2013 р. становить 12325.56 грн. при цьому мотивованих доказів які б належними доказами підтвердили зміни в бік зростання тіла кредиту в матеріалах справи відсутні.

Колегія суддів приймаючи до уваги встановлені обставини дійшла висновку що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог зокрема , що відповідач користувався коштами відповідно до договору і має заборгованість по договору перед позивачем.

Суд першої інстанції при розгляді справи не звернув уваги на зазначені обставини і дійшов висновку задовольнивши позовні вимоги який не ґрунтуються на нормах діючого законодавства.

Відповідно до п. 4 ст. 309 ЦК України зазначені обставини є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення, яким у задоволені позову відмовити у зв'язку з необґрунтованістю і недоведеністю позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

Вирішила :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 08.04.2016 року - скасувати. Ухвалити нове рішення.

У задоволені позову «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №001-10502-151011 від 15.10.2011 року - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: