Постанова № 58986606, 21.06.2016, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючогоВолкова О.Ф.,суддів:Гриціва М.І., Коротких О.А., Маринченка В.Л., Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., Терлецького О.О., -

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом обслуговуючого кооперативу автостоянки «ДРУЖБА» (надалі - Кооператив) до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві (далі - Інспекція) про визнання протиправними дій та скасування рішення,

в с т а н о в и л а:

У грудні 2013 Кооператив звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправними дії Інспекції при проведенні позапланової перевірки Кооперативу щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та визнати нечинною й скасувати постанову Інспекції від 21 листопада 2013 року № 557/13/7/26-56/2111/03 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в розмірі 11 470 грн.

На обґрунтування позову послався на те, що дії під час проведення перевірки Кооперативу та висновки, зроблені посадовими особами Інспекції, не відповідають дійсності, оскільки Кооператив не є суб'єктом містобудування у розумінні положень статті 2 Закону України від 14 жовтня 1994 року № 208/94-ВР «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності» (далі - Закон № 208/94-ВР), на яку посилається відповідач в оскаржуваній постанові. При цьому, за твердженням представника позивача, Кооператив як юридична особа зареєстрований 19 червня 2013 року, на цю дату на земельній ділянці вже була розташована двоповерхова будівля, технічний паспорт на яку було виготовлено ще 3 грудня 2009 року.

Суди встановили, що під час перевірки Інспекція виявила, що Кооператив у своїй діяльності використовує об'єкт нерухомості, щодо якого відсутні документи про введення його в експлуатацію у передбаченому законом порядку. На цій підставі відповідач на адресу Кооперативу виніс припис від 9 вересня 2013 року про усунення порушень містобудівного законодавства.

Згідно з матеріалами справи Кооператив як особа, що здійснює експлуатацію будівлі, отримав припис Інспекції від 9 вересня 2013 року про усунення порушень містобудівного законодавства.

Вказаний припис не було оскаржено у передбаченому законом порядку.

З метою перевірки виконання вимог припису від 9 вересня 2013 року відповідач провів позапланову перевірку, результати якої оформлені актом від 12 листопада 2013 року, та встановив, що Кооператив вимоги припису в частині усунення порушення вимог законодавства не виконав.

Приписом від 12 листопада 2013 року Кооператив зобов'язано знести самовільно збудовану двоповерхову будівлю, розташовану за адресою: м. Київ, вул. Сулеймана Стальського, 29. Крім того, складено протокол та призначено розгляд справи про правопорушення.

Постановою від 21 листопада 2013 року Кооператив визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом другим пункту 1 частини шостої статті 2 Закону № 208/94-ВР, <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_332454/ed_2015_09_01/pravo1/Z020800.html?pravo=1> та накладено на нього штраф у розмірі 11 470 грн.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 24 січня 2014 року, залишеною без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2014 року та Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2015 року, у задоволенні позову відмовив.

Залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій, касаційний суд погодився з їхніми висновками про правомірність дій відповідача з огляду на те, що Кооператив вимоги припису в частині усунення порушення вимог законодавства не виконав, у Інспекції були підстави для застосування до позивача наслідків, передбачених абзацом другим пункту 1 частини шостої статті 2 Закону № 208/94-ВР.

Не погоджуючись із рішенням Вищого адміністративного суду України, Кооператив звернувся із заявою про його перегляд з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), у якій, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, просить скасувати постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 24 січня 2014 року, ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2014 року та Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2015 року, та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

На підтвердження неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї й тієї ж самої норми права позивач надав рішення Вищого адміністративного суду України від 16 вересня 2015 року (К/800/23806/14).

Перевіривши наведені заявником доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що заява не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи, перевірка правильності встановлення яких не належить до компетенції Верховного Суду України.

У справі, що розглядається, касаційний суд дійшов висновку, що оскільки Кооператив вимоги припису в частині усунення порушення вимог законодавства не виконав, у Інспекції були підстави для застосування до позивача наслідків, передбачених абзацом другим пункту 1 частини шостої статті 2 Закону № 208/94-ВР.

У рішенні, наданому заявником на підтвердження наведених у заяві доводів, касаційний суд, скасовуючи рішення апеляційного суду, виходив із того, що позицію суду першої інстанції щодо відсутності у позивача статусу замовника будівництва об'єкта (у разі провадження містобудівної діяльності) або замовника і підрядника одночасно апеляційний суд не спростував, а позивач є орендарем будівлі та не є суб'єктом, зазначеним у частині другій статті 2 Закону № 208/94-ВР. Одночасно колегія суддів касаційного суду погодилась із позицією судів попередніх інстанцій щодо правомірності припису про усунення позивачем порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 4 грудня 2013 року.

Оскільки обставини, встановлені у справі, що розглядається, не є подібними до обставин, встановлених у справі, рішення у якій додано до заяви, то у задоволенні заяви Кооперативу слід відмовити.

Ураховуючи наведене, керуючись частиною першою статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні заяви обслуговуючого кооперативу автостоянки «ДРУЖБА» відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.Ф. Волков Судді: М.І. Гриців О.А. Коротких В.Л. Маринченко О.Б. Прокопенко І.Л. Самсін О.О. Терлецький