Постанова № 58985119, 11.07.2016, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

11.07.2016 справа №905/1247/16

ОСОБА_1 апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий: судді ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4при секретарі судового засідання за участю представників сторін від позивача від відповідача від відповідача від третьої особи розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_5 ОСОБА_6 представник за довіреністю №05/01-05/16 від 24.03.2016 р. ОСОБА_7 представник за довіреністю №б/н від 14.03.2016 р. ОСОБА_8 представник за довіреністю №б/н від 15.06.2016р. не з`явились Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Красний Лиманна рішення господарського суду Донецької областівід24.05.2016р.у справі№905/1247/16(суддя Мальцев М.Ю.)за позовомПриватного підприємства "ВТБ Лізинг Україна", м. Київдо за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Красний Лиман Державного підприємства Донецька залізниця, м. Донецькпростягнення заборгованості та штрафних санкцій за договором фінансового лізингу у загальному розмірі 34 931 391,15 грн. ВСТАНОВИВ: ВСТАНОВИВ:

У березні 2016 р. Приватне підприємство "ВТБ Лізинг Україна", м. Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Красний Лиман про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за договором фінансового лізингу у загальному розмірі 34 931 391,15 грн.

12.04.2016 року ухвалою суду було залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_9 підприємство Донецька залізниця, м. Донецьк.

Рішенням господарського суду Донецької області від 24.05.2016р. позовні вимоги Приватного підприємства ВТБ Лізинг Україна м. Київ до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Красний Лиман, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_9 підприємство Донецька залізниця, м. Донецьк про стягнення 34 931391,15 грн., задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Приватного підприємства ВТБ Лізинг Україна заборгованість за договором фінансового лізингу №88-ФЛ Д/Т-071443/НЮ у розмірі 34 931 391,15 гривень з яких: сума заборгованості з оплати лізингових платежів у розмірі 34 722 885,01 грн.; 3% річних у розмірі 208 506,14 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 206 700,00 грн.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Красний Лиман звернулось з апеляційною скаргою від 03.06.2016р. №б/н., в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 24.05.2016 р. у справі №905/1247/16 про стягнення 34 931 391, 15 грн. та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства ВТБ Лізинг Україна до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог скарги заявник посилається на те, що рішення винесено судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права України, а висновки господарського суду, не відповідають фактичним обставинам справи.

Ухвалою ОСОБА_1 апеляційного господарського суду від 16.06.2016 р. було прийнято апеляційну скаргу у справі №905/1247/16 до провадження, справу призначено до розгляду на 11.07.2016р. о 14:00.

Розпорядженням керівника апарату ОСОБА_1 апеляційного господарського суду №724 від 07.07.2016р. у звязку з неможливістю розгляду справи суддею-членом колегії ОСОБА_10 призначено повторний автоматизований розподіл справи №905/1247/16.

Протоколом судового розподілу від 07.07.2016 р. по справі №905/1247/16 було визначено колегію суддів у складі: Головуючий суддя - Чернота Л.Ф., судді - Бойченко К.І., Стойка О.В.

08.07.2016 р. через канцелярію ОСОБА_1 апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Красний Лиман на рішення господарського суду Донецької області від 24.05.2016 р. по справі №905/1247/16 залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 24.05.2016 р. по справі №905/1247/16 залишити без змін. Відзив розглянуто колегією суддів та долучено до матеріалів справи.

11.07.2016р. через канцелярію ОСОБА_1 апеляційного господарського суду від відповідача надійшло доповнення до апеляційної скарги, в якому останній просить задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Красний Лиман у повному обсязі. Відповідачем як додаток до доповнення було надано завірену копію Сертифікату(висновку) торгово промислової палати України №1361 про настання обставин непереборної сили. Доповнення відповідача розглянуто та долучено до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні вважав рішення суду законним та обґрунтованим, тому просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представники відповідача в судовому засіданні наполягали на вимогах, викладених в апеляційній скарзі. Просили долучити до матеріалів справи копію Сертифікату(висновку) торгово промислової палати України №1361 про настання обставин непереборної сили. Клопотання розглянуто та задоволено.

Представник третьої особи у судове засідання 11.07.2016 р. не зявився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у звязку з чим судова колегія вважає за можливе розглянути скаргу без участі представника третьої особи, що не скористався правом на участь у судовому засіданні апеляційної інстанції.

В матеріалах справи міститься ОСОБА_1 апеляційного господарського суду від 17.06.2016 про те що, ухвала про порушення провадження у справі від 16.06.2016 р. №905/1247/16 не приймається до пересилання третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача на підставі листа Харківської дирекції Поштампт-ЦПЗ №1 від 01.06.2016 р. № 7-14-226.

Ухвала суду про порушення провадження у справі від 16.06.2016 р. № 905/1247/16 була розміщена на сторінці ОСОБА_1 апеляційного господарського суду офіційного веб-сайту Судова влада України в мережі Інтернет.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду, відповідає вимогам чинного законодавства України, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи 02.07.2007 р., між Приватним підприємством ВТБ Лізинг Україна, (лізингодавець) та ОСОБА_9 підприємством Донецька залізниця(лізингоодержувач) з урахуванням протоколу розбіжностей та протоколу узгодженості розбіжностей було укладено договір фінансового лізингу №88-ФЛ ДТ/-071443/НЮ. Відповідно до п. 1.1 предметом даного договору є майно, вказане в специфікації (Додаток № 1) Електровози магістральні ДЕ1, відповідно до встановлених лізингоодержувачем технічних вимог, визначених Додатком № 2, яке передається лізингодавцем в строкове платне володіння, користування з правом викупу (далі-лізинг) лізингоодержувачу на умовах, визначених цим договором з відома і дозволу лізингодавця.

Положеннями п. 2.1. договору передбачено, що лізингодавець набуває у власність у продавця предмет лізингу, визначений лізингоодержувачем, технічні параметри, гарантія якості, необхідний склад документації, яких задовольняють потреби лізингоодержувача, і передає їх лізингоодержувачу за плату в тимчасове володіння і користування на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 2.2. договору, якісні показники, виробник, модель предмета лізингу визначаються Додатком № 2 до цього договору.

Згідно з п.1.7 договору, графік лізингових платежів викладений у Додатку № 4 до договору, який є невідємною частиною цього договору. Лізингові платежі сплачуються лізингоодержувачем ануїтет ними щомісячними платежами згідно з графіком нарахування лізингових платежів. В лізинговий платіж входять суми, які включають: платіж по відшкодуванню предмету лізингу, винагороду лізингодавця за отримане у лізинг майно, що включає компенсацію відсотків за кредитом, залученим з метою придбання предмета лізингу, інші втрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням цього Договору.

Сторони за договором узгодили, що за користування предметом лізингу передбачений лізинговий платіж-сума грошових коштів, що підлягають перерахуванню лізингодавцю в день розрахунку, відповідно до графіку нарахування платежів (п.п. 1.8-1.9 договору).

Лізингові платежі за користування предметом лізингу по кожному графіку здійснюється лізингоодержувачем до закінчення Лізингового періоду не пізніше 20 числа поточного місяця, відповідно до графіка і мають бути скоригованими на коефіцієнт коригування (К) сумами Лізингових платежів(п. 3.5 договору).

Платежі за цим договором здійснюються в гривнях, відповідно до графіку нарахування лізингових платежів та умов цього договору.

Згідно п.5.2 договору лізингоодержувач набуває право користування предметом лізингу на умовах цього договору з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акта приймання - передачі предмета лізингу в лізинг.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство "ВТБ Лізинг Україна", м. Київ на виконання умов договору фінансового лізингу №88-ФЛ Д/Т-071443/НЮ від 02.07.2007р. згідно акту приймання передачі майна в лізинг від 06.11.2007 р. передав, а ОСОБА_9 підприємство Донецька залізниця, м. Донецьк прийняв в тимчасове користування предмет майна в лізинг Електровоз ДЕ 1 , серійний номер № 36, згідно акту приймання передачі майна в лізинг від 30.12.2007 р. передав, а ОСОБА_9 підприємство Донецька залізниця, м. Донецьк прийняв в тимчасове користування предмет майна в лізинг Електровоз ДЕ 1 , серійний номер № 38, згідно акту приймання передачі майна в лізинг від 11.03.2008 р. передав, а ОСОБА_9 підприємство Донецька залізниця, м. Донецьк прийняв в тимчасове користування предмет майна в лізинг Електровоз ДЕ 1 , серійний номер № 40. Вищевказані акти було складено на ст. Красний Лиман, Донецька область. На теперішній час відповідач не надав доказів до матеріалів справи в розумінні ст.ст. 33,36 Господарського процесуального кодексу України, що зазначений предмет лізингу, а саме Електровози магістральні ДЕ1 не знаходяться на ст. Красний Лиман, Донецька область.

Відповідно до п. 4.1 додаткової угоди № 5 від 09.09.2014 року до договору фінансового лізингу №88-ФЛ Д/Т-071443/НЮ від 02.07.2007 року, строк фінансового лізингу складає 91 місяць (лізинговий період). Відповідно до п.2 цієї Угоди додається та є невідємною частиною Договору Додаток № 4в (Графік лізингових платежів).

Зобовязання Лізингоодержувача по оплаті Лізингових платежів, Викупної вартості і інших сум, що підлягають сплаті, вважається виконаним тільки після зарахування суми відповідного платежу на рахунок Лізингодавця. У разі надання Лізингоодержувачем платіжного доручення в день платежу, завіреного банківською установою, датою здійснення відповідного платежу, завіреного банківською установою, датою здійснення відповідного платежу вважається дата, вказана в платіжному дорученні (п.3.6. договору).

Відповідач свої зобовязання щодо здійснення своєчасної оплати належним чином не виконував, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи і вірно встановлено судом першої інстанції, між сторонами підписано акт звіряння від 30.09.2015 року ДП Донецька залізниця за яким узгоджена сума боргу лізингових платежів.

Загальні правові та економічні засади фінансового лізингу регламентуються Законом України "Про фінансовий лізинг".

За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі), відповідно до ч. 2 ст. 1 вказаного вище Закону.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг", лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Статтею 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Згідно вимог статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Судом першої інстанції встановлено, що лізингоодержувач не виконував зобов'язань з оплати лізингових платежів належним чином, що призвело до виникнення заборгованості за договором, з серпня 2014р. по жовтень 2015р. у розмірі 34 722 885,01 грн.

При розрахунку позовних вимог Приватне підприємство ВТБ Лізинг Україна м. Київ посилався на п. 1.8-1.9.Договору.

Коефіцієнт коригування К NBU коефіцієнт, що розраховується за фактом зміни офіційного курсу НБУ грн./долл. США між датою передачі одиниці предмету лізингу в лізинг та датою, що передує даті сплати чергового лізингового платежу.

К NBU = Курс2/Курс1, де:

Курс 1 - курс, встановлений НБУ для одного долара США на дату підписання договору, Курс 2 - курс, встановлений НБУ для одного долара США на день, що передує дню, коли фактично здійснюється лізинговий платіж відповідно до графіку нарахування лізингових платежів.

Під час сплати лізинговий платіж підлягає коригуванню на коефіцієнт коригування К NBU. Коефіцієнт коригування К NBU застосовується до загальної суми лізингового платежу. При цьому застосування К NBU не змінює вартості предмету лізингу.

"Коригування" - встановлений цим договором відповідно до частини 1 статті 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" порядок сплати лізингових платежів, що полягає у погодженому сторонами способі визначення в кожний конкретний момент часу величини лізингових платежів, що підлягають сплаті лізингоодержувачем в такий момент.

Сума позовних вимог розрахована Приватним підприємством "ВТБ Лізинг Україна", м. Київ з використанням коефіцієнту коригування, розрахованим станом на 22.03.2016р. (дата звернення до суду з позовною заявою від 25.03.2016р.).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарським судом попередньої інстанції встановлено, що заборгованість відповідача за договором фінансового лізингу №88-ФЛ Д/Т-071443/НЮ від 02.07.2007 р. за період з серпня 2014р. по жовтень 2015р. складає 34 722 885,01 грн. Доказів погашення заборгованості відповідачем не надано. Тому колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про стягнення суми основного боргу.

Одночасно, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення 3 % річних у розмірі 208506,14 гривень.

Відповідно до вимог статті 610 Цивільного кодексу України порушення зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 статті 625 Кодексу).

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд першої інстанції установив факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань зі сплати лізингових платежів та також визнав обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 208 506,14 грн. підлягають задоволенню.

Посилання відповідача про виконання зобовязання Державного підприємства Донецька залізниця у повному обсязі, правомірно не прийняті судом першої інстанції до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи.

Твердження відповідача про невідповідність п.п.1.8.-1.9. Договору вимогам діючого законодавства, не може бути прийнято судовою колегією до уваги оскільки, сторони узгодили відповідні пункти договору. Доказів зміни умов договору чи визнання недійсним договору в цій частині до матеріалів справи не додано.

Як було встановлено судом першої інстанції, всі права та обовязки Державного підприємства Донецька залізниця, перейшли до його правонаступника - Публічного акціонерного товариства Укрзалізниця в особі Регіональної філії Донецька залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця. З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 25 Господарського процесуального кодексу України, у разі припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Беручи до уваги положення ч. 6 ст.2 Закону України Про особливості утворення Публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування від 28.06.2015 року, а також факт реєстрації Публічного акціонерного товариства Українська залізниця, положення статей 1, 2 статуту якого визначають положення щодо правонаступництва, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Товариство є правонаступником усіх прав і обовязків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту.

Твердження апелянта відносно порушення судом при винесенні рішення ст.ст.104, 107 Цивільного кодексу України, а також незастосування п.5 Постанови Кабінету Міністрів України №200 «Про утворення Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» та п.2 Постанови Кабінету Міністрів України №604 «Про деякі питання інвентаризації майна підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції» відхиляється апеляційним господарським судом, з огляду на таке:

- по-перше, ч.6 ст.2 Закону України Про особливості утворення Публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування має спеціальний (пріоритетний у застосуванні) характер по відношенню до загальних норм ст.ст.104, 107 Цивільного кодексу України, що вбачається з п.2 Перехідних та прикінцевих положень цього Закону, і за своїм змістом не покладає факт правонаступництва створеного ПАТ «Українська залізниця» за правами і обовязками визначених підприємств Укрзалізниці в залежність від обовязкового попереднього припинення означених підприємств (у тому числі і третьої особи по даній справі);

- по-друге, системний аналіз ч.ч.3 і 9 ст.2 Закону України Про особливості утворення Публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування, та послідовності дій зі створення ПАТ «Українська залізниця», визначений Постановою КМУ №200 від 25.06.2014р., дає підстави для висновку, що злиття підприємств, на базі яких мало створюватися ПАТ «Українська залізниця», у тому числі складанні відповідних передавальних актів та формування статутного фонду, мало хронологічно передувати державної реєстрації їх правонаступника - ПАТ «Українська залізниця» - моменту набуття ним статусу субєкта правовідносин у розумінні ст.ст.91, 92 Цивільного кодексу України. Отже, факт створення правонаступника за умов чинності ч.3 ст.2 Закону і перебування третьої особи серед переліку підприємств, на базі яких мало бути створено ПАТ «Українська залізниця» як їх правонаступник, є цілком самодостатнім для правонаступництва;

- по-третє, за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.14 т.3), які за ч.1 ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» презюмуються достовірними, ПАТ «Українська залізниця» визначена правонаступником у тому числі і третьої особи у цій справі, що узгоджується і зі змістом ч.2 п.2 Статуту ПАТ «Українська залізниця», затвердженого постановою КМУ №735 від 02.09.2015р., які не були змінені чи скасовані у встановленому діючим законодавством порядку на підтвердження наведених скаржником аргументів щодо відсутності правонаступництва;

-по-четверте, ч.1 ст.2 Закону України Про особливості утворення Публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування уповноважує Кабінет Міністрів України прийняти рішення про створення означеного ПАТ, проте його статус як правонаступника відповідних підприємств (у тому числі третьої особи по даній справі) безпосередньо визначений цим Законом і можливість запровадження винятків чи обмежень щодо такого правонаступництва за підприємствами визначеного переліку, у тому числі в залежності від здійснення/нездійснення дій з інвентаризації майна у розумінні згадуваної скаржником Постанови КМУ №604 від 12.11.2014р., вказаним Законом не передбачена.

За висновком апеляційного суду, наведені вище обставини утворюють у Приватного підприємства "ВТБ Лізинг Україна", м. Київ, як кредитора у зобовязанні, щодо якого в межах справи №905/1247/16 було винесено рішення, законні підстави (сподівання) вважати Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» таким, що набуло статусу боржника по зобовязаннях Державного підприємства «Донецька залізниця», оскільки припущення ймовірності покладання можливості здійснення прав кредитора щодо особи, яка за чинними нормативними актами вже визначена правонаступником, в залежність від здійснення інвентаризаційних дій щодо певної частини майна правопопередника, проведення яких (дій) не тільки жодною мірою не залежать від дій позивача, але й навіть не регламентовані певним проміжком часу , призвело б до:

-невиправданого надмірного затягування виконання судового рішення і порушення гарантій, встановлених ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р. в контексті правової позиції, приведеної в п.п.33, 34 рішення ЄСПЛ у справі «Ромашов проти України», адже у звязку із проведенням Антитерористичної операції на території, на якій розташоване майно третьої особи по справі через відсутність щодо певної частини такої території можливості функціонування органів державної влади України (а отже і ефективного здійснення всіх заходів примусового виконання рішення, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» щодо третьої особи по справі), позивач обєктивно обмежений у можливості отримати присуджене судом від третьої особи;

- непропорційного втручання в контексті його оцінки, приведеної в п.48 рішення ЄСПЛ у справі «Жовнер проти України», в гарантоване ст.1 Першого протоколу права мирного володіння майном (яким за усталеною практикою ЄСПЛ є і борги за судовим рішенням п.45 рішення ЄСПЛ у справі «Агротехсервіс» проти України»), адже набуття кредиторами підприємств, на базі яких згідно визначених чинних нормативних актів створено ПАТ «Українська залізниця», статусу кредиторів останнього як правонаступника таких підприємств за Законом, не може залежати (набуття статусу) від ознак того, на якій саме території України знаходиться і здійснює свою діяльність третя особа по даній справі. Дискримінація кредиторів за цією ознакою є неприйнятною у світлі ст.14 згадуваної Конвенції, тим більше, що і Закон України України Про особливості утворення Публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування не містить з цього приводу будь-яких спеціальних застережень відносно ДП «Донецька залізниця».

Тому, посилання скаржника на продовження здійснення з боку Державного підприємства «Донецька залізниця» діяльності як самостійним господарюючим субєктом жодною мірою не впливає на факт правонаступництва.

Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія ОСОБА_1 апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 24.05.2016 року у справі №905/1247/16 ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Посилання відповідача на існування Сертифікату (висновку) торгово промислової палати України №1361 про настання обставин непереборної сили за висновком якого Торгово-промислова палата України засвідчила настання обставин непереборної сили Державному підприємству «Донецька залізниця» з 01 серпня 2014 року при здійсненні господарської діяльності на території ОСОБА_1 та Луганської областей та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обовязкових платежів, не впливає на вирішення спору за даною справою.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Красний Лиман, на рішення господарського суду Донецької області від 24.05.2016 р. у справі №905/1247/16 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 24.05.2016 р. у справі №905/1247/16 без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Л.Ф.Чернота

Судді К.І. Бойченко

ОСОБА_3

Надруковано 6 прим:

1. позивачу;

1. відповідачу;

1. 3 особі

1. у справу;

1. ДАГС;

1. ГСДО.