Рішення № 58985081, 14.07.2016, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2016 р.Справа № 922/1933/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Макаренко О.В.

при секретарі судового засідання Нагірна М.Т.

розглянувши справу

за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків до Головного управління МВС України у Харківській області, м. Харків про стягнення 2 912,16 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність №01-16юр/3221 від 25.04.2016 р.

відповідача - ОСОБА_2, довіреність №1477/119/01/29-2016 від 08.07.2016 р.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерна компанія "Харківобленерго" (позивач) звернулася до господарського суду з позовною заявою до Головного управління МВС України у Харківській області (відповідача) про стягнення пені в розмірі 2 456,08 грн., 3% річних в розмірі 168,00 грн. та інфляційних втрат в розмірі 288,08 грн. за договором про постачання електричної енергії №05-0636 від 21.06.2005 р., а також судового збору в розмірі 1 378,00 грн. за подання до суду даного позову.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити в повному обсязі. Подав до суду заяву (вх.№22260 від 07.07.2016 р.), в якій просить вважати вірним період часу постачання електричної енергії з січня 2016 р. по квітень 2016 р.

Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву (вх.№23030 від 13.07.2016 р.) позовні вимоги визнає в повному обсязі. При цьому просить суд зменшити розмір пені на 90 % у зв'язку з важким фінансовим становищем відповідача.

Представник позивача заперечує проти клопотання відповідача про зменшення розміру пені.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.06.2005 р. між позивачем (постачальником) та відповідачем (споживачем) був укладений договір про постачання електричної енергії № 05-0636 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити електричну енергію відповідачу, а відповідач зобов'язався оплатити постачальнику її вартість та здійснити інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Згідно з п. 2.1.2. договору постачальник зобов'язався постачати споживачу електроенергію, як різновид товару: в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 договору, з урахуванням вимог розділів 6, 7 цього договору, відповідно до додатку 1 "Договірні величини постачання електричної енергії і потужності споживачу" відповідно до Додатку №2 "Порядок розрахунків".

Згідно з п. 5 Додатку № 2 остаточний розрахунок відповідача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом).

За результатами розрахункового періоду споживачем та постачальником електричної енергії визначається фактичний обсяг поставленої споживачу електричної енергії та оформлюється додаток №20 "Акт про використану електричну енергію", який споживач отримує разом із рахунками та повинен повернути підписаним та скріпленим печаткою в термін до 5 днів.

Для проведення остаточного розрахунку споживач протягом 3-х робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділенні відповідного РВЕ або у відділі розрахунків з юридичними особами СО "Харківенергозбут" рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений споживачем протягом 5 операційних днів з дня його отримання.

В разі неявки споживача для отримання рахунку постачальник направляє рахунок споживачу рекомендованим листом. У такому разі рахунок вважається отриманим споживачем з дня його відправлення.

Розрахунковим періодом вважається період з 01 числа місяця до такого ж числа наступного місяця (п. 1 Додатку №2 до договору).

Даний договір пролонгований на 2016 р. (п. 9.4. договору).

Відповідно до п. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 2 ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

При цьому за умовами ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав повністю та належним чином, у період з січня 2016 р. по квітень 2016 р. здійснив відпуск електричної енергії відповідачеві та виставив рахунки на оплату електричної енергії.

Однак, відповідач в порушення умов договору оплатив виставлені позивачем рахунки не вчасно, про що свідчать платіжні доручення №43 від 31.03.2016 р. на суму 28 807,56 грн., № 45 від 31.03.2016 р. на суму 24 489,48 грн. та №57 від 07.04.2016 р. на суму 11 425,44 грн. (а.с. 30).

Частиною 2 статті 193 ГК України передбачено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Через порушення відповідачем умов договору позивач нарахував та пред'явив до стягнення з відповідача пеню в розмірі 2 456,08 грн., 3% річних в розмірі 168,00 грн. та інфляційні втрати в розмірі 288,08 грн.

Перевіривши правильність нарахування позивачем 3% річних в розмірі 168,00 грн. та інфляційних втрат в розмірі 288,08 грн., суд вважає позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, п. 4.2.1. договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктом 2.2.5. цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком №2 "Порядок розрахунків", відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, 3% річних та індекс інфляції. При цьому сума пені нараховується відповідачу з дати остаточного розрахунку, зазначеного в Додатку №2 "Порядок розрахунків", до дня ліквідації заборгованості включно та зазначається в рахунку окремою строчкою.

Перевіривши правильність нарахування позивачем пені в розмірі 2 456,08 грн., суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в цій частині є також обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, відповідач просить суд зменшити розмір пені в розмірі 2 456,08 грн. на 90%, обґрунтовуючи дане клопотання тим, що відповідач був позбавлений можливості своєчасно розрахуватися за спожиту електричну енергію, оскільки відповідач знаходиться в процесі припинення юридичної особи в результаті ліквідації на підставі постанови Кабінету міністрів України від 16.09.2015 р. № 730 "Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ". До кошторису надходжень та видатків на 2016 рік неодноразово вносились зміни у зв'язку з чим договір про закупівлю послуги з постачання електроенергії № 6-0175С/16 був підписаний 09.03.2016 р., звіт про результати проведення процедури закупівлі послуги з постачання електроенергії підписано 24.03.2016 р. та оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель лише 25.03.2016 р., після чого відповідача і здійснив оплату електричної енергії.

Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Частиною 1 ст. 233 ГК України передбачено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 90% і враховуючи те, що установа відповідача є неприбутковою та фінансується з державного бюджету України, суд вважає за можливе у відповідності до ст. 233 ГК України та п. 3 ст. 83 ГПК України зменшити розмір пред'явленої позивачем до стягнення пені на 50%. Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 1 228,04 грн.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 1 228,04 грн., 3% річних в розмірі 168,00 грн. та інфляційних втрат в розмірі 288,08 грн. В частині стягнення з відповідача пені в розмірі 1 228,04 грн. слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір в повному обсязі слід покласти на відповідача в повному обсязі ( в розмірі 1 378,00 грн.).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 193, 233 Господарського кодексу України, ст. ст. 6, 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610-612, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4, 12, 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління міністерства внутрішніх справ України у Харківській області (61002, м. Харків, вул. Раднаркомівська, 5, код ЄДПРОУ 08592313, п/р 35216001008687, 35221201008687 в ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011) на користь Акціонерної компанії „Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, код ЄДРПОУ 00131954, п/р 26005474695 в АТ "ОСОБА_3 Аваль" м. Київ, МФО 380805 ) пеню в розмірі 1 228,04 грн., 3% річних в розмірі 168,00 грн., інфляційні втрати в розмірі 288,08 грн. та судовий збір в розмірі 1 378,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Повне рішення складено 15.07.2016 р.

Суддя ОСОБА_4