Ухвала суду № 58985020, 15.07.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2

УХВАЛА

про відмову у прийнятті позовної заяви

15.07.2016Справа № 910/12843/16

Суддя Турчин С.О., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТЕХІНВЕСТ"

до Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві, Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м Києва "Хрещатик", ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м.Києві

про зняття арешту з майна

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕХІНВЕСТ» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві, Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Хрещатик», ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві про знаття арешту з майна.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в ході виконавчих проваджень, відкритих на підставі наказів Господарського суду міста Києва накладено арешт на майно та кошти боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕХІНВЕСТ». В подальшому постановами державного виконавця від 19.02.2014 виконавчі документи ВП №28577705, № 31180205, № 35943349, № 38167314 були повернені стягувачам, а постановою державного виконавця від 26.06.2015 виконавче провадження № 44357727 було завершено та повернуто виконавчий документ. Позивач зазначає, що строк повторного пред'явлення виконавчих документів до виконання закінчився, а виконавче провадження № 44357727 фактично закінчене. Однак, всупереч положенням Закону України "Про виконавче провадження", арешт з майна боржника державним виконавцем знято не було.

Розглянувши матеріалів позовної заяви, суд дійшов висновку відмовити у прийнятті позовної заяви на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

В п. 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" зазначено, що відповідно до статті 60 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту. Відповідачами у справах за цими позовами є стягувач і боржник, а справи підлягають розглядові за правилами господарського судочинства, якщо вони виникають у цивільних чи господарських правовідносинах і суб'єктний склад сторін у них відповідає вимогам статті 1 ГПК.

Що ж до заперечень проти арешту (опису) майна, які не пов'язані зі спором про право на це майно, а стосуються порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, то їх слід розглядати за правилами статті 121-2 ГПК.

Тобто, з позовом про зняття арешту з майна може звертатися особа, яка не являється учасником виконавчого провадження і вважає, що на її майно накладено арешт неправомірно.

Як зазначено в п.п. 9.1, 9.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", за змістом статті 121-2 ГПК скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає виключно місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції, тобто той господарський суд, що видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу), і в тому ж складі суду (якщо цьому не перешкоджають об'єктивні обставини, як-от звільнення судді, його захворювання, перебування у відпустці тощо). Виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду є невід'ємною частиною судового процесу, тому господарські суди не повинні порушувати нове провадження за скаргою на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби.

У даному випадку позивачем оскаржується бездіяльність Відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві, яка полягає у не знятті арешту з майна, при цьому, спір щодо права власності на арештоване майно відсутній.

Таким чином, позивач, як сторона виконавчих проваджень, може оскаржувати дії (бездіяльність) державного виконавця в порядку ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, звернувшись з відповідними скаргами до суду, який видав виконавчі документи, в межах вже існуючих господарських справ, а не шляхом подання окремого позову.

Відповідно до ст.12 Господарського процесуального кодексу України Господарським судам підвідомчі:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:

спорів про приватизацію державного житлового фонду;

спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;

спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;

спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;

інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутство;

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;

4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів;

5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери;

6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів;

7) справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України;

8) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до порушення справи про банкрутство.

За таких обставин, подана позивачем заява не підлягає розгляду в господарських судах України в порядку позовного провадження.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 62, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Відмовити у прийнятті позовної заяви.

Суддя С.О. Турчин