Рішення № 58984978, 11.07.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.07.2016Справа №910/7862/16

За позовомПриватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча"доПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаДержавне підприємство "Донецька залізниця"простягнення 77523,63 грн.Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача не з'явилисьвід відповідача Корсун Ю.Ю. - представниквід третьої особине з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (ПАТ "Укрзалізниця") збитків у розмірі 77523,63 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно із залізничною накладною №51487296 на адресу позивача 24.07.2016 зі станції відправлення "Ровеньки" Донецької залізниці на станцію Маріуполь - Сортувальний Донецької залізниці був відправлений вагон №68618024 з вантажем антрацит, вантажовідправником яких є Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит". Вказаний вагон на станцію призначення не прибув, про що було складено комерційний акт №724384/1316 від 30.10.2015. Вартість вантажу у вказаному вагоні склала 77523,63 грн., у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача, як правонаступника усіх прав та обов'язків Державного підприємства "Донецька залізниця", зазначеної суми збитків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.05.2016 за вказаним позовом порушено провадження у справі №910/7862/16 та розгляд справи призначено на 01.06.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2016, відповідно до ст.27 Господарського кодексу України судом залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ДП "Донецька залізниця", у зв'язку з чим відкладено розгляд справи на 16.06.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2016, за клопотанням відповідача судом продовжено строк розгляду спору у справі №910/7862/16 на 15 днів, а у зв'язку з неявкою в судове засідання представника третьої особи та неподанням третьою особою витребуваних судом документів, розгляд справи відкладено на 11.07.2016.

Представник позивача в судове засідання 11.07.2016 не з'явився, 21.06.2016 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача в судовому засіданні.

Представник відповідача в судове засідання 11.07.2016 з'явився, надав суду відзив на позов, в якому проти заявлених позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що він не став правонаступником підприємств залізничного транспорту, розташованих на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції (в тому числі й Державного підприємства "Донецька залізниця"), оскільки процедура реорганізації цих підприємств та передача всіх їх прав та обов'язків до ПАТ "Укрзалізниця" призупинена до завершення проведення антитерористичної операції відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.11.2014 № 604. Крім цього, відповідач зазначив, що юридична особа є такою, що припинилася з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення, однак Державне підприємство "Донецька залізниця", яке знаходиться в зоні проведення антитерористичної операції, залишається юридичною особою, самостійно продовжує здійснювати свою господарську діяльність і нести відповідальність за договірними та позадоговірними зобов'язаннями, що виникли за його участі.

Представники третьої особи в судове засідання 11.07.2016 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили. Про проведення судового засідання третя особа була повідомлена належним чином.

Відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до залізничної накладної №51487296 на адресу Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" 24.07.2016 зі станції відправлення "Ровеньки" Донецької залізниці на станцію Маріуполь - Сортувальний Донецької залізниці було відправлено вагон №68618024 з вантажем антрацит, вантажовідправником яких є Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит".

Вказаний вагон на станцію не прибув, у зв'язку з чим було складено комерційний акт №724384/1316 від 30.10.2015, в якому зазначено, що відправником було відправлено вантажоодержувачу 138000 кг антрациту у вагоні №68618024, однак вагон не прибув.

Вартість втраченого вантажу, яка була розрахована позивачем відповідно до договору № УПр14/28/162 від 30.12.2013, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча"), як покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Трейдинг", як постачальником та рахунку - фактури вантажовідправника - Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит" № 1330 від 26.07.2014 з урахуванням норми недостачі вантажу 2% склала 77523,63 грн.

Підпунктом 8 п. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України визначено, що одним з способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Стаття 224 Господарського кодексу України зобов'язує учасника господарських відношень, який порушив господарські зобов'язання або встановлені вимоги, які стосуються здійснення господарської діяльності, відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушені. Під збитками розуміються витрати, здійсненні уповноваженою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не отримані їй доходи, які уповноважена сторона отримала б у разі належного виконання зобов'язання або дотримання правил здійснення господарської діяльності іншою стороною.

Вимогами статті 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у разі порушення його цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому збитки визначаються, як втрата, яку особа отримала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила чи повинна зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально отримати при звичайних обставинах, якщо б його право не було порушено (упущена вигода).

Стаття 623 Цивільного кодексу України зобов'язує сторону, яка порушила зобов'язання відшкодувати завданні у результаті цього збитки

Згідно з ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Відповідно до статті 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 (далі - Статут), накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Статтею 110 Статуту передбачено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Згідно із статтею 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі (ст. 114 Статуту).

Згідно ст. 115 Статуту, вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Матеріалами справи підтверджується, що договір перевезення вантажу був укладений між позивачем та Державним підприємством "Донецька залізниця" вагон №68618024 був прийняті до перевезення Державним підприємством "Донецька залізниця", на станцію призначення не прибув, у зв'язку з чим було складено комерційний акт №724384/1316 від 30.10.2015 із зазначенням кількості відправленого вантажу.

Позивач вказує, що обов'язок по відшкодуванню вартості втраченого вантажу покладається на відповідача як правонаступника Державного підприємства "Донецька залізниця", проте суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно зі ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Частиною 3 статті 59 Господарського кодексу України передбачено, що у разі приєднання одного або кількох суб'єктів господарювання до іншого суб'єкта господарювання до останнього переходять усі майнові права та обов'язки приєднаних суб'єктів господарювання.

Із матеріалів справи вбачаться, що відповідно до п. 1 Статуту ПАТ "Українська залізниця", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №735 від 02.09.2015, Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" є юридичною особою, що утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

За змістом п. 2 Статуту ПАТ "Українська залізниця" товариство утворено як публічне акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Укрзалізниці, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовано шляхом злиття, згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200. Товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту.

В той же час, моментом переходу прав до правонаступника юридичної особи слід вважати дату внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців в порядку, визначеному статтею 37 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Отже, до внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи, її цивільна правоздатність не припиняється, при цьому, до правонаступника (у разі припинення шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення) переходять усі права та обов'язки припиненої юридичної особи лише з моменту внесення такого запису.

Станом на дату вирішення спору по суті Державне підприємство "Донецька залізниця" знаходиться в стані припинення. Доказів внесення відповідного запису про припинення юридичної особи - Державного підприємства "Донецька залізниця" позивачем не надано.

При цьому, лише з моменту внесення запису до Єдиного державного реєстру юридична особа вважається такою, що припинена як суб'єкт господарювання, в той час як початок роботи новоствореного товариства не є обставиною, з якою пов'язується перехід прав від правопопередника до правонаступника в процедурі припинення та її завершення.

Аналогічні висновки містяться у постанові Вищого господарського суду України від 07.06.2016 у справі №910/24774/15.

Більш того, із відзиву на позов вбачається, що процедура реорганізації ДП "Донецька залізниця" та передача всіх його прав та обов'язків до відповідача відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №604 від 12.11.2014 призупинена до завершення проведення антитерористичної операції.

З огляду на викладене суд вважає передчасними висновки позивача у справі про те, що відповідач є правонаступником всіх прав та обов'язків ДП "Донецька залізниця", а відтак несе відповідальність за збереження таким підприємством вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі.

За таких обставин, підстави для задоволення позову відсутні.

У зв'язку з відмовою в задоволенні позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15.07.2016

Суддя Ю.М. Смирнова