Вирок № 58984658, 05.07.2012, Марківський районний суд Луганської області

Справа № 1216/70/12.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.2012 смт Марківка

Марківський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Логвіненко Т. Г.

секретаря Грибєнік О.В.

за участю прокурора Шило Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду с.Марківка кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1, місце нарождення:

с.Нижньотепле Станично-Луганський р-ну,

Луганської області, українка, громадянка України,

освіта середня-спеціальна, не заміжня, має 3-х

неповнолітніх дітей, безпартійна, не військовозобов,язана

раніше судима, судимості

погашені, не працює, зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_2

вул.Карла Лібкнєхта, 61 б, проживає м.Луганськ

вул. Холмістая, 33, запобіжний захід - підписка про

невиїзд, -

у скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190, ч.2 ст.190

КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Органами досудового слідства ОСОБА_1 звинувачується у тому, що вона, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, з метою заволодіння грошовими коштами в сфері кредитування, для оформлення кредитних договорів здійснювала підбір клієнтів, як правило з неблагополучних сімей, які не працюють, зловживають спиртними напоями, не мають стабільних доходів від трудової діяльності, до яких втералася в довіру, вмовляла їх оформити на своє ім,я договір кредиту на умовах того, що сама буде сплачувати цей кредит, попередньо інструктуючи цих клієнтів про те, які документи вони повинні мати при собі та яку саме інформацію відносно себе вони мають повідомити представнику банку при оформленні кредиту, та відвозила їх до філії Приватбанкув с. Біловодськ Луганської області з метою оформлення договорів кредитування. У вказаній філії банку ОСОБА_1, діючи шляхом обману, який виражався у повідомленні менеджеру банку неправдивих відомостей про особу, на яку оформлялась банківська кредитна картка, з метою отримання по цій картці грошей готівкою, організовувала укладання з ПАТ КБ ПриватБанкдоговорів кредитування та отриманням по цим договорам кредитних карток, а саме: ОСОБА_1 з участю клієнта чи без його участі отримувала від менеджера банку анкету-заяву, обов,язкову до заповнення для отримання кредитної картки, власноруч за наявності паспорта та довідки про присвоєння індефікаційного коду клієнта заповнювала вказану анкету-заяву, вводячи до неї неправдиві дані, клієнт у анкеті-заяві ставив свій підпис, після чого вказана анкета-заява предоставлялась менеджеру банку, після чого з кожним із підібраних громадянкою ОСОБА_1 клієнтів оформлявся договір кредитування з використанням кредитки Універсальна, 30 днів пільгового періоду, цілеспрямований на перерахування коштів банку на поточний рахунок кредитки, про що оформлялася довідка про умови кредитування з використанням вказаної кредитки, з фінансовими умовами якої ознайомлювався клієнт і йому видавалася кредитна картка з грошима на рахунку. Після чого, ОСОБА_1 забирала кредитну картку собі, знімала з картки гроші та віддавала клієнту незначне винагородження, завіряючи клієнта, що буде самостійно виплачувати кредит у повному обсязі в залежності від отриманої суми, при цьому клієнт, довіряючи ОСОБА_1, не знав та нездогадувався про її злочинні наміри не сплачувати кредит, довіряв ОСОБА_1 самостійно виконувати операції по переказу грошей для погашення кредиту по своєму кредитному договору залишаючи кредитну картку ОСОБА_1

Таким чином на протязі 2011 року ОСОБА_1 вказаним способом організувала укладення кредитних договорів з наступними громадянами.

28.07.2011 р. в після обідній час, ОСОБА_1, діючи шляхом обману та зловживання довірою, привезла до філії Приватбанкув с. Біловодськ Луганської області ОСОБА_2, до якої попередньо втерлася у довіру, вмовивши її оформити для неї на своє ім,я кредит за умови, що сплачуватиме його сама, попередньо повідомивши їй, що при собі потрібно мати паспорт та довідку про присвоєння ідентифікаційного коду та проінструктувавши її, які саме данні відносно своєї особи ОСОБА_2 мала повідомити співробітнику банку при оформленні кредитних документів. В філії ПриватбанкуОСОБА_2 взяла у менеджера банку анкету-заяву для отримання кредитної картки за договором кредитування та ОСОБА_1, користуючись паспортом та ідентифікаційним кодом ОСОБА_3, внесла данні до анкети-заяви, а ОСОБА_2 проставила в ній свій підпис. Після чого, ОСОБА_2 надала вказану анкету-заяву менеджеру банку який після перевірки всіх даних, вказаних у ній, оформив кредитку Універсальна, 30 днів пільгового періодуна суму 6800 грн., цілеспрямовану на перерахування коштів банку на рахунок кредитки і видавав кредитну картку ОСОБА_2 Після чого, ОСОБА_1 забрала кредитну картку собі, завіряючи ОСОБА_2, що буде самостійно виплачувати кредит у повному обсязі, при цьому ОСОБА_2, довіряючи ОСОБА_1, не знала та не здогадувалася про її злочинні наміри не сплачувати кредит, довіряла ОСОБА_1 самостійно виконувати операції по переказу грошей для погашення кредиту по своєму договору кредитування, залишаючи кредитну картку ОСОБА_1, однак остання зобов,язання не виконала і кредит не виплачувала, заволодівши таким чином шляхом обману та зловживання довірою кредитними коштами, наданими ОСОБА_2, у сумі 6800 грн, чим спричинили їй матеріальні збитки на вказану суму.

Крім того, продовжуючи свої злочинні дії, 08.08.2011 р. в ранковий час, ОСОБА_1, діючи шляхом обману та зловживання довірою та діючи повторно, привезла до філії Приватбанкув с. Біловодськ Луганської області ОСОБА_4, до якої попередньо втерлася у довіру, вмовивши її оформити для неї на своє ім,я кредит за умови, що сплачуватиме його сама, попередньо повідомивши їй, що при собі потрібно мати паспорт та довідку про присвоєння ідентифікаційного коду та проінструктувавши її, які саме данні відносно своєї особи ОСОБА_4 мала повідомити співробітнику банку при оформленні кредитних документів. В філії ПриватбанкуОСОБА_4 взяла у менеджера банку анкету-заяву для отримання кредитної картки за договором кредитування та ОСОБА_1, користуючись паспортом та ідентифікаційним кодом ОСОБА_4 внесла данні, до анкети-заяви, а ОСОБА_4 проставила в ній свій підпис. Після чого ОСОБА_4 надала вказану анкету-заяву менеджеру банку, який після перевірки всіх даних, вказаних у ній, оформив кредитку Універсальна, 30 днів пільгового періодуна суму 3000 грн., цілеспрямовану на перерахування коштів банку на рахунок кредитки і видавав кредитну картку ОСОБА_4 Після чого, ОСОБА_1 забрала кредитну картку собі, зняла з картки гроші в сумі 300 грн. і віддала їх, як винагородження, ОСОБА_4, завіряючи її, що буде самостійно виплачувати кредит у повному обсязі, при цьому ОСОБА_4, довіряючи ОСОБА_1, не знала та не здогадувалася про її злочинні наміри не сплачувати кредит, довіряла ОСОБА_1 самостійно виконувати операції по переказу грошей для погашення кредиту по своєму кредитному договору залишаючи кредитну картку ОСОБА_1, однак остання зобов,язання не виконала і кредит не виплачувала, заволодівши таким чином шляхом обману та зловживання довірою кредитними коштами, наданими ОСОБА_4, у сумі 3000 грн., чим спричинила їй матеріальні збитки на вказану суму.

Продовжуючи свої злочинні дії, 29.08.2011 р. у денний час, ОСОБА_1, діючи шляхом обману та зловживання довірою та діючи повторно, привезла до філії Приватбанкув с. Біловодськ Луганської області ОСОБА_5, до якого попередньо втерлася у довіру, вмовивши його оформити для неї на своє ім,я кредит за умови, що сплачуватиме його сама, попередньо повідомивши йому, що при собі потрібно мати паспорт та довідку про присвоєння ідентифікаційного коду та проінструктувавши його, які саме данні відносно своєї особи ОСОБА_5 мав повідомити співробітнику банку при оформленні кредитних документів. В філії ПриватбанкуОСОБА_1 взяла у менеджера банку анкету-заяву для отримання кредитної картки за договором кредитування та, користуючись паспортом та ідентифікаційним кодом ОСОБА_5, внесла данні до анкети-заяви, а ОСОБА_5 проставив у ній свій підпис. Після чого, ОСОБА_1 надала вказану анкету-заяву менеджеру банку, який, після перевірки всіх даних, вказаних у ній, оформив кредитку Універсальна, 30 днів пільгового періодуна суму 5000 грн., цілеспрямований на перерахування коштів банку на поточний рахунок кредитки і видавав кредитну картку ОСОБА_5 Після чого, ОСОБА_1 забрала кредитну картку собі, зняла з картки гроші і 100 гривень віддала ОСОБА_5, як винагородження, завіряючи його, що буде самостійно виплачувати кредит у повному обсязі, при цьому ОСОБА_5М, довіряючи ОСОБА_1, не знав та не здогадувався про її злочинні наміри не сплачувати кредит, довіряв ОСОБА_1 самостійно виконувати операції по переказу грошей для погашення кредиту по своєму кредитному договору залишаючи кредитну картку ОСОБА_1, однак остання зобов,язання не виконала і кредит не виплачувала, заволодівши таким чином шляхом обману та зловживання довірою кредитними коштами, наданими ОСОБА_5, у сумі 5000 грн., чим спричинила йому матеріальні збитки на вказану суму.

Продовжуючи свої злочинні дії, 26.09.2011 р. у денний час, ОСОБА_1, діючи шляхом обману та зловживання довірою та діючи повторно, привезла до філії Приватбанкув с. Біловодськ Луганської області ОСОБА_3, до якого попередньо втерлася у довіру, вмовивши його оформити для неї на своє ім,я кредит за умови, що сплачуватиме його сама, попередньо повідомивши йому, що при собі потрібно мати паспорт та довідку про присвоєння ідентифікаційного коду та проінструктувавши його, які саме данні відносно своєї особи ОСОБА_3 мав повідомити співробітнику банку при оформленні кредитних документів. В філії ПриватбанкуОСОБА_1 взяла у менеджера банку анкету-заяву для отримання кредитної картки за договором кредитування та, користуючись паспортом та ідентифікаційним кодом ОСОБА_3В,. внесла данні, в тому числі неправдиві, до цієї анкети-заяви, а ОСОБА_3 проставив в ній свій підпис. Після чого, ОСОБА_3 надав вказану анкету-заяву менеджеру банку, який, після перевірки всіх даних вказаних у ній, оформив кредитку Універсальна, 30 днів пільгового періодуна суму 4900 грн., цілеспрямовану на перерахування коштів банку на рахунок кредитки і видавав кредитну картку ОСОБА_3. Після чого, ОСОБА_1 забрала кредитну картку собі, зняла з картки гроші, з яких 300 грн. ОСОБА_1 дала ОСОБА_3, як винагородження, при цьому ОСОБА_3, довіряючи ОСОБА_1, не знав та не здогадувався про її злочинні наміри не сплачувати кредит, довіряв ОСОБА_1 самостійно виконувати операції по переказу грошей для погашення кредиту по своєму кредитному договору залишаючи кредитну картку ОСОБА_1, однак остання зобов,язання не виконала і кредит не виплачувала, заволодівши таким чином шляхом обману та зловживання довірою кредитними коштами, наданими ОСОБА_3, у сумі 4900 грн., чим спричинила йому матеріальні збитки на вказану суму.

Допитана в судовому засіданні в якості підсудної ОСОБА_1 свою вину в скоєному злочині, передбаченому ч.1 ст. 190, ч.2 ст.190 КК України визнала повністю, дав суду докладні свідчення щодо обставин скоєного, які не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та добровільності, та не протирічать обвинуваченню. Кається у скоєному. Матеріальні збитки не відшкодовані. Позови потерпілих до неї визнає у повному обсязі.

Потерпіла ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, надала суду письмову заяву в якій прохає справу розглянути у її відсутність, підтримала заявлений нею цивільний позов в якому прохає стягнути на її користь з ОСОБА_1 6800 грн.

Потерпілий ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, надав суду письмову заяву в якій прохає справу розглянути у його відсутність, підтримав заявлений ним цивільний позов в якому прохає стягнути на його користь з ОСОБА_1 4900 грн.

Потерпілий ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, надав суду письмову заяву в якій прохає справу розглянути у його відсутність, підтримав заявлений ним цивільний позов в якому прохає стягнути на його користь з ОСОБА_1 5000 грн.

Потерпіла ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилася, надала суду письмову заяву в якій прохає справу розглянути у її відсутність, претензій матеріального та морального характеру до підсудної не має.

Враховуючи викладені обставини, суд на підставі ст. 299 КПК України визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Проаналізувавши показання підсудної, суд приходить до висновку що її дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 190, ч.2 ст.190 КК України, а саме як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), а також шахрайство вчинене повторно.

При призначенні покарання, суд у відповідності зі ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненного злочину- відноситься до тяжких злочинів, особу винного - у побуті характеризується негативно, не працює, знаходиться в декретній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку, не одружена, на утриманні має 3-х неповнолітніх дітей, раніше судима, судимості погашені, у лікаря-нарколога, у лікаря-психіатра на обліку не перебуває.

Обставинами, пом'якшуючими покарання ОСОБА_1 у відповідності із ст. 66 КК України суд визнає його щире каяття та сприяння розкриттю злочину. Крім того, суд враховує те, що вона має трьох неповнолітніх дітей.

Обтяжуючих обставин по справі не встановлено.

Враховуючи викладене, суд вважає, що цілі покарання, передбачені ст. 50 КК України- виправлення засудженого, а також запобігання вчинення ним нових злочинів можуть бути досягнені без їзоляції підсудної від суспільства, шляхом призначення їй покарання у межах санкції за ч.1 ст.190 КК України у вигляді 2 /двох/ років обмеження волі та за ч.2 ст.190 КК України у вигляді 2 /двох/ років позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України із випробувальним строком два роки із покладенням на неї обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу, підсудній ОСОБА_1 залишити без зміни - підписка про невиїзд.

Цивільні позови по справі ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_2 до підсудної враховуючи її повне визнання- задовольнити.

Судові витрати по кримінальній справі-відсутні.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності ст.81 КПК України.

Керуючись ст.ст. 321-346 КПК України, суд-

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_1 винною у скоєнні злочину, передбаченому

ч. 1 ст. 190 КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання за ч.1 ст.190 КК України покарання у вигляді 2 /двох/ років обмеження волі.

Визнати ОСОБА_1 винною у скоєнні злочину, передбаченому

ч.2 ст.190 КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання за ч.2 ст.190 КК України покарання у вигляді 2 /двох/ років позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України призначити покарання ОСОБА_1 за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим та остаточно призначити покарання у вигляді 2 /двох/ років позбавлення волі.

Звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, призначивши їй іспитовий термін 2 \два\ роки з покладенням на неї наступних обов'язків, які засудженна повинна виконувати у період іспитового терміну,-

- не виіжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-

виконавчої системи;

- периодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_1 залишити без змін - підписка про невиїзд.

Цивільний позов по справі заявлений ОСОБА_3 задовольнити у повному обсязі, стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 майнову шкоду в сумі 4900 грн.

Цивільний позов по справі заявлений ОСОБА_5 задовольнити у повному обсязі, стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 майнову шкоду в сумі 5000 грн.

Цивільний позов по справі заявлений ОСОБА_2 задовольнити, стягнути у повному обсязі з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 майнову шкоду в сумі 6800 грн.

Речові докази по справі- документи - листи та рішення надіслані з ПАТ КБ "Приват Банк" на ім,я ОСОБА_5 та ОСОБА_2, які знаходяться в матеріалах кримінальної справи - залишити при матеріалах кримінальної справи.

На вирок суду може бути подана апеляція протягом 15 діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Луганської області через Марківський районний суд.

ГОЛОВУЮЧИЙ Т. Г. ЛОГВІНЕНКО