Ухвала суду № 58984214, 12.07.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2016 року м. Київ К/800/8730/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2015

та постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29.10.2013

у справі № 808/7087/13-а

за позовом Державного підприємства «Дослідне господарство «Соцземлеробство» Національної академії аграрних наук України

до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Дослідне господарство «Соцземлеробство» Національної академії аграрних наук України звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області № 0000032221 від 28.05.2013.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 29.10.2013, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2015, позов задоволено; визнано протиправним та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з мотивів обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

В зв'язку з цим, касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної планової виїзної перевірки ДПДГ «Соцземлеробство» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 30.09.2012, складено акт № 36/22/00853323 від 12.02.2013, в якому зафіксовано порушення, зокрема: п. 187.1 ст. 187, п. 201.1, п. 201.7 ст. 201, п. 209.1, п. 209.2, п. 209.6, п. 209.11 ст. 209 Податкового кодексу України, що призвело до: заниження податкових зобов'язань по податку на додану вартість за загальною декларацією на загальну суму 2 111 601 грн.; завищення суми позитивного значення з ПДВ, за спеціальною декларацією, яка залишається в розпорядженні підприємства та підлягає перерахуванню на спеціальний рахунок підприємства на загальну суму 2 115 312 грн.; завищення суми перевищення суми податкового кредиту над сумою податкового зобов'язання звітного періоду, що зараховується до складу податкового періоду наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 424 209 грн.; неправомірно (необґрунтовано) застосовано пільгу з ПДВ за період з 01.11.2010 по 30.09.2012 на суму 1 787 932 грн.

На підставі результатів проведеної перевірки та процедури адміністративного оскарження, 28.05.2013 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000032221 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 4 365 112,75 грн., в т.ч.: 2 111 600 грн. основного платежу та 2 253 512,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Матеріалами справи встановлено, що позивач зареєстрований в якості юридичної особи 18.11.2010. Наявна у справі копія Свідоцтва № 100312911 свідчить про те, що позивач є суб'єктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, а саме платником фіксованого сільськогосподарського податку, та здійснює діяльність за КВЕД: 01.11.0 вирощування зернових та технічних культур; 01.41.0 надання послуг у рослинництві, облаштування ландшафту; 01.21.0 розведення великої рогатою худоби; 01.23.0 розведення свиней. Позивач зареєстрований платником ПДВ 16.07.1997, а в якості суб'єкта спеціального режиму оподаткування з 01.01.2009.

У перевіряємому періоді між ДПДГ «Соцземлеробство» (Продавець) та ТОВ «Торговий дім «Украгропром» (Покупець) були укладені наступні форвардні контракти:

- № 09/09-10-05 від 09.09.2010. Згідно цього контракту та додаткових угод до нього № 2, № 3 від 31.07.2011, № 4 від 07.11.2011, Продавець був зобов'язаний передати Покупцю у власність пшеницю фуражну 5-6 класу власного врожаю, у кількості 3 520 тонн, за ціною одиниці товару 1 150 грн. Загальна вартість контракту - 4 048 000 грн., у тому числі ПДВ - 674 666,67 грн. Кінцевий строк поставки - 15.07.2012. Оплата вартості товару проводиться покупцем на умовах 100% передплати до 10.09.2011;

- № ФК 06/05-11-01 від 06.05.2011. Згідно цього контракту та додаткових угод до нього № 1, № 2 від 01.09.2011, № 3 від 07.11.2011 позивач був зобов'язаний передати у власність Покупця соняшник (товар-1) власного урожаю у кількості 995 тонн за ціною 2 000 грн./т з ПДВ, льон (товар-2) у кількості 215 тонн за ціною 1 500 грн./т з ПДВ, ячмінь озимий (товар-3) у кількості 590 т за ціною 1 200 грн./т з ПДВ, ярий ячмінь (товар-4) у кількості 1110 т за ціною 1200 грн./т з ПДВ та овес (товар-5) у кількості 78 тонн за ціною 750 грн./т з ПДВ. Загальна вартість цього контракту становить 4 411 000 грн., в тому числі ПДВ - 735 166,67 грн. Кінцевий строк поставки товарів: товар-1 до 15.10.2013, товар-2 до 15.08.2012, товари-3, 4, 5 до 31.12.2013. Оплата вартості товару проводиться покупцем на умовах 100% передплати, строк останнього траншу передплати - 31.12.2011.

У зазначений період позивач також уклав форвардні контракти із ТОВ «Торгова Аграрна Компанія» (Покупець), а саме:

- № ФК 01-09-11-03 від 01.09.2011. Згідно цього контракту та додаткових угод до нього № 1, 2 від 14.09.2011, № 3 від 15.08.2012, № 4 від 07.11.2012, позивач був зобов'язаний виростити власними силами та передати у власність Покупця пшеницю озиму (товар-1) у кількості 3 555 тонн за ціною 1 480 грн./т з ПДВ та ячмінь (товар-2) у кількості 1 072 тонн за ціною 1 500 грн./т з ПДВ. Загальна вартість цього контракту клала 6 869 400 грн., в тому числі 1 144 900 грн. ПДВ. Кінцевий строк поставки для товарів-1, 2 - 15.08.2013. Оплата вартості товару проводиться на умовах часткової передплати з кінцевим строком розрахунків до 31.12.2012;

- № ФКЯ14/12-11-26 від 14.12.2011. Згідно цього контракту та додаткових угод до нього №1 від 02.08.2012, № 2, № 3 від 15.08.2012, № 4 від 07.11.2012 ДПДГ «Соцземлеробство» повинно було виростити власними силами та передати у власність Покупця ячмінь (товар-1) власного врожаю у кількості 1 163 тонн за ціною 1 250 грн./т з ПДВ, овес (товар-2) власного врожаю у кількості 125 тонн за ціною 750 грн./т з ПДВ, соняшник (товар-3) власного врожаю у кількості 941 тонн за ціною 2 800 грн./т з ПДВ та льон (товар-4) власного врожаю у кількості 507 тонн за ціною 3 250 грн./т з ПДВ. Загальна вартість цього контракту склала 6 120 800 грн., в тому числі ПДВ 1 020 133,33 грн. Кінцевий строк поставки товарів-1, 2, 4 до 15.08.2013, а товару-3 до 15.10.2013. Оплата вартості товару проводиться на умовах часткової передплати, рангами із кінцевим строком розрахунків до 31.12.2012.

Згідно умов зазначених вище форвардних контрактів ДПДГ «Соцземлеробство» повинно передавати у власність покупців лише власний врожай або врожай, набутий у інший спосіб, не заборонений законодавством України, який відповідає вимогам ДСТУ.

На виконання своїх договірних зобов'язань ТОВ «Торговий дім «Украгропром» та ТОВ «Торгова Аграрна Компанія» перерахували на рахунок позивача передплату у сумі 7 143 230,80 грн. (ПДВ - 1 190 537,50 грн.) та 3 763 902 грн. (ПДВ - 627 317,10 грн.) відповідно. Отримана сума передплат відображена позивачем у складі податкових зобов'язань у спеціальних (скорочених) деклараціях з ПДВ.

У перевіряємому відповідачем періоді, позивач одночасно користувався спеціальним режимом оподаткування діяльності у сфері сільського господарства та загальними нормами оподаткування ПДВ, підприємство вело податковий облік операцій, пов'язаних зі спеціальним режимом оподаткування та окремо із загальним. Позивачем окремо складено реєстри виданих та отриманих податкових накладних та подано дві декларації: загальну податкову декларацію з ПДВ, за якою здійснюються розрахунки із бюджетом та податкову декларацію з ПДВ (скорочену) спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства, відповідно до якої сума податку на додану вартість нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит.

Обґрунтовуючи свій висновок про завищення позивачем показників податкових зобов'язань за спеціальною (скороченою) декларацією з ПДВ, на загальну суму 4 572 423 грн., та заниження податкових зобов'язань з ПДВ за загальною декларацією на загальну суму 4 961 612 грн., відповідач зазначає в акті перевірки, що відображення отриманих позивачем передплат, згідно форвардних контрактів, у спеціальних (скорочених) деклараціях з ПДВ здійснено ДПДГ «Соцземлеробство» із порушенням вимог ст. 209 ПК України, оскільки вона передбачає відображення постачання вироблених (наданих) сільськогосподарських товарів, а таке постачання товарів, відповідно до форвардних контрактів, у повному обсязі позивачем не здійснено.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно з пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції чинній до 01.01.2011) датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до п. п. 81.1, 81.2 ст. 81 зазначеного Закону резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 81.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування. Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України (набрав чинності з 01.01.2011) датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 209.1 ст. 209 ПК України резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України (п. 209.2 ст. 209 ПК України).

Пунктом 1.2 Розд. 1 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 166 від 30.05.1997, зокрема, передбачено, що платники податку, у яких згідно з чинним законодавством (стаття 81 Закону) суми податку на додану вартість, нараховані сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), повністю залишаються у розпорядженні таких сільськогосподарських підприємств для відшкодування сум податку, сплачених (нарахованих) постачальникам на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку таких сум податку - для інших виробничих цілей, подають податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену), яка є невід'ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму, установленого указаною статтею.

Згідно п. 6 Розділу І Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 1492 від 25.11.2011, платники податку, які згідно зі статтею 209 розділу V Кодексу застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, крім декларації 0110 подають податкову декларацію з позначкою "0121"/"0122"/"0123" (далі - декларація 0121 - 0123), яка є невід'ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму, установленого указаною статтею.

Таким чином, платники, які зареєстровані як суб'єкти спеціального режиму оподаткування повинні забезпечити ведення окремого обліку операцій, пов'язаних із сільськогосподарським виробництвом та інших операцій.

Тобто, отримавши попередню оплату за сільськогосподарські товари власного виробництва, позивачем правомірно були віднесені суми ПДВ до складу податкових зобов'язань у спеціальних (скорочених) сільськогосподарських деклараціях.

Однак, визначення дати виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість і для платників, які зареєстровані як суб'єкти спеціального режиму оподаткування, здійснюється в загальному порядку, відповідно до вищенаведених норм законодавства, чинного на час виникнення спірних відносин.

Тож позивачем правомірно було віднесено до складу податкових зобов'язань у відповідних податкових періодах у скороченій декларації з податку на додану вартість суми ПДВ по передплатам за вищезазначеними форвардними контрактами за першою подією - датою зарахування коштів від покупця.

Щодо посилання відповідача на факт того, що на дату укладання договорів продавець не визначився, яку саме продукцію він буде постачати - продукцію власного врожаю, або набутий продавцем в інший, не заборонений законодавством України спосіб, слід зазначити наступне.

Згідно умов форвардних контрактів, укладених між позивачем (продавець) та його контрагентами (покупець), наведеними в акті перевірки, продавець зобов'язується виростити власними силами та передати покупцю у власність базовий актив - сільськогосподарську продукцію врожаю 2012 року у номенклатурі, кількості та за цінами, вказаними в цьому Контракті.

Також, згідно додаткових угод до форвардних контрактів, укладених протягом 2011-2012 років між позивачем та його контрагентами, було продовжено строки поставки продукції до липня, серпня, жовтня та грудня 2013 року і змінено базовий актив контракту, відповідно до яких поставляється власновирощена сільськогосподарська продукція 2011-2013 років, що знайшло своє відображення в акті позапланової перевірки № 413/22/00853323 від 25.04.2013.

Станом на дату проведення відповідачем перевірки строк виконання таких зобов'язань ще не настав, тому висновки перевіряючих є передчасними та безпідставними.

За наведених обставин, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що отримавши попередню оплату за сільськогосподарські товари власного виробництва, позивачем правомірно були віднесені суми податку на додану вартість до складу податкових зобов'язань у спеціальних (скорочених) сільськогосподарських деклараціях по першій події - даті зарахування коштів від покупця.

Враховуючи вказані обставини, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2015 та постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29.10.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний