ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 липня 2016 року м. Київ К/800/31054/15
Вищий адміністративний суд України у складі суддів:
головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області
на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 16.09.2014 року
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2015 року
у справі № 803/1768/14
за позовом Приватного підприємства «М-Трейдінг»
до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області
про визнання протиправним та скасування наказу,
встановив:
Приватне підприємство «М-Трейдінг» звернулось до суду з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 16.09.2014 року у справі № 803/1768/14, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2015 року, позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ в.о. начальника Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області № 1798 від 08.08.2014 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства «М-Трейдінг».
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 16.06.2014 року відповідачем на адресу позивача направлено письмовий запит № 8383/10/03-18-22-02 про надання письмових пояснень та їх документального підтвердження щодо взаємовідносин із ТОВ «Укр-Тест-Стандарт» за період з 01.06.2011 року по 01.06.2014 року.
Листом від 25.06.2014 року № 55-14 позивач повідомив відповідача про відмову у наданні запитуваної інформації та копій документів, у зв'язку із відсутністю у запиті достатніх підстав для його направлення.
У зв'язку із ненаданням пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит, 08.08.2014 року відповідачем відповідно до п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України прийнято наказ № 1798 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки».
Суди попередніх інстанцій прийшли до висновку щодо задоволення позовних вимог, оскільки відповідачем не доведено правомірності оскаржуваного наказу.
Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм податкового законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій.
Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Пункт 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України містить перелік обставин, за яких здійснюється документальна позапланова перевірка.
Підпунктом 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Таким чином, обов'язковою умовою призначення перевірки в порядку пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України є ненадання платником податків пояснення та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, який має містити можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що письмовий запит від 16.06.2014 року № 8383/10/03-18-22-02 направлено позивачу у зв'язку із отриманням відповідачем довідки Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 16.05.2014 року № 1679/22-03/35809174 про результати проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Укр-Тест-Стандарт» щодо документального непідтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Лігал Плюс», їх реальності та повноти відображення в обліку за період лютий 2014 року.
Встановлено, що зустрічна звірка ТОВ «Укр-Тест-Стандарт» проведена виключно щодо господарських відносин із ТОВ «Лігал Плюс». Предметом вказаної зустрічної звірки взаємовідносини між ПП «М-Трейдінг» та ТОВ «Укр-Тест-Стандарт» не були.
Отже, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що письмовий запит про надання інформації та її документального підтвердження не містив фактів про можливі порушення позивачем податкового, валютного та іншого законодавства.
Таким чином, колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про протиправність оскаржуваного наказу та задоволення позовних вимог.
За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та встановлених обставин справи.
З урахуванням викладеного, є підстави вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено обґрунтовані рішення, які постановлені з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх скасування не вбачається.
Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області відхилити.
Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 16.09.2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2015 року у справі № 803/1768/14 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Ю.І.Цвіркун
Судді Л.В.Ланченко
Н.Г.Пилипчук
Судове рішення № 58984168, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 04.07.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 803/1768/14. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: