Ухвала суду № 58984064, 12.07.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

12 липня 2016 року м. Київ К/800/18710/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Іваненко Я.Л., перевіривши касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України, Головного управління Національної поліції України в Житомирській області, Міністерства внутрішніх справ України, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити дії, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив: визнати протиправним та скасувати наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області № 00139 о/с від 04 листопада 2015 року в частині його звільнення в запас Збройних Сил України за статтею 64 "г" (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ; зобов'язати Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області поновити його на посаді начальника 2-го відділу управління оперативної служби Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області; зобов'язати Управління Міністерства внутрішніх справ України на підставі статті 9 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про Національну поліцію" перевести його на службу до Головного управління Національної поліції в Житомирській області на підставі поданого рапорту від 06 листопада 2015 року; стягнути з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області на його користь грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 07 листопада 2015 року по день прийняття рішення; стягнути з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області на його користь моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн.; відповідно до пункту 2 частини 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України допустити до негайного виконання рішення в частині поновлення на службі на посаді начальника 2-го відділу управління оперативної служби Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області, переводу на службу до Головного управління Національної поліції України в Житомирській області.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2016 року скасовано постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року та прийнято нове рішення про часткове задоволення позовних вимог. Визнано протиправним та скасовано наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області №00139 о/с від 04 листопада 2015 року в частині звільнення ОСОБА_1 в запас Збройних Сил України за статтею 64 "г" (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника 2-го відділу управління оперативної служби Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області з 07 листопада 2015 року. Зобов'язано Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області нарахувати та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29 квітня 2016 року по 15 червня 2016 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

08 липня 2016 року відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2016 року.

Статтею 213 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені вимоги до касаційної скарги.

Як вбачається з касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, вона не відповідає вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки в порушення положень пункту 2 частини 2 та частини 5 зазначеної статті в касаційній скарзі не зазначено ім'я (найменування), поштова адреса осіб, які беруть участь у справі, а також їх номери засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є, не додано копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та документ про сплату судового збору у розмірі ставки цього збору, передбаченої Законом України "Про судовий збір" у редакції зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIІІ, яка за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду складає 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. Судовий збір сплачується за реквізитами: отримувач коштів: УДКCУ у Печерському р-ні, рахунок отримувача: 31210255700007, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, код банку отримувача: 820019, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходу бюджету: 22030105 "Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)".

При цьому, відповідно до положень частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як вбачається з доданої до касаційної скарги копії постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2016 року, повний текст якої виготовлено 16 червня 2016 року, суд апеляційної інстанції розглянув справу у відкритому судовому засіданні за участю представників позивача та відповідачів.

Згідно положень частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України на вимогу особи, яка бере участь у справі, а так само особи, яка не брала участі у справі, але щодо якої суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси чи обов'язки, суд у цей самий день видає копію постанови (або її вступної та резолютивної частин) чи ухвали суду. У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частин постанови суд повідомляє час, коли особи, які беруть участь у справі, можуть одержати копію постанови в повному обсязі. Суд складає повний текст постанови у строк, передбачений частиною третьою статті 160 цього Кодексу.

Згідно з частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Відповідно до частини 2 статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

Оскільки касаційна скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження, а відповідачем не порушується питання про поновлення строку на касаційне оскарження, дану касаційну скаргу необхідно залишити без руху та надати строк для подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних причин його пропуску та наданням відповідних доказів на їх підтвердження.

Згідно частини 3 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу, а тому касаційна скарга повинна бути залишена без руху до усунення відповідачем зазначених вище недоліків.

Керуючись статтями 108, 212, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України, Головного управління Національної поліції України в Житомирській області, Міністерства внутрішніх справ України, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити дії, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди залишити без руху.

Протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху відповідач має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних причин його пропуску та належним підтвердженням цього, а також виправити інші недоліки касаційної скарги, зазначені в мотивувальній частині ухвали.

Попередити, що невиконання вимог статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження, а невиконання вимог статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для повернення касаційної скарги особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Я.Л. Іваненко