Ухвала суду № 58981736, 29.06.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2016 р.м.ОдесаСправа № 523/18763/15-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Кисельов В.К. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Домусчі С.Д.,

- Кравець О.О.,

за участю: секретар судового засідання - Курманова І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 18 січня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про перерахунок та виплату пенсії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, в якому просила: здійснити відповідні висновки по перерахунку її пенсії на основі доданих документів: УПФУ Суворовського району м. Одеси: а) розпорядження 102759 від 09.07.2010 року, б) заперечення від 13.10.2010 року; згідно ч. 4 ст. 42 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (без змін внесених Законом України від 27 грудня 2008 року № 107 «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» здійснити перерахунок пенсії з 1 січня 2009 року по сьогоднішній день та на майбутнє, за винятком отриманих нею 3655,54 грн., згідно рішення Суворовського районного суду від 10.03.2011 року та додати в перерахунок пенсії пропущений місяць трудового стажу роботи згідно запису у трудовій книжці.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 18 січня 2016 року заявлений позов за період з 01 січня 2009 року по 16 червня 2015 року залишено без розгляду.

Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 18 січня 2016 року у задоволенні заявленого позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення заявлених вимог, наголошуючи, зокрема, на порушенні судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що з 04.09.1985 року позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до Закону про Державні пенсії СРСР.

За заявою позивача з 05.01.2009 року їй було здійснено перерахунок пенсії з урахуванням додатково набутого страхового стажу, що загалом склав 48 років 6 місяців 20 днів та середньомісячної заробітної плати у розмірі 3442,55 грн. за періоди з 01.06.1995 року по 31.01.1996 року, з 01.03.1996 року по 30.06.2000 року, з 01.07.2000 року по 31.03.2004 року та з 01.12.2006 року по 30.11.2008 року (із застосування середньо заробітної плати за 2007 рік у розмірі 1197,91 грн.).

Не погоджуючись із діями відповідача щодо застосування при проведенні в 2009 році перерахунку пенсії позивача показника середньо заробітної плати за 2007 рік, вважаючи, що, оскільки вона звернулась за перерахунком пенсії в січні 2009 року, відтак застосуванню підлягає показник середньої заробітної плати за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, тобто за 2008 рік, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 18 січня 2016 року заявлений позов за період з 01 січня 2009 року по 16 червня 2015 року залишено без розгляду.

Вказане рішення суду першої інстанції позивачем оскаржено не було.

Вирішуючи заявлені позивачем вимоги в межах шестимісячного строку звернення до суду, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача з огляду на викладене.

Згідно ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (чинної та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії проводиться не раніш як через 2 роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсій. Перерахунок пенсій здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону.

Наведена редакція існує після визнаних такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 змін, внесених підпунктом «б» підпункту 10 пункту 35 Розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-6.

Скасовані зміни надавали можливість перераховувати пенсію із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

Аналізуючи відновлену (діючу та чинну та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) норму абзацу 3 частини 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вбачається, що перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

Частина 1 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року.

Відповідно до частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» одним з показників, який враховується в формулі визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії є середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення не за перерахунком, а за призначенням пенсії. При цьому, колегія суддів зазначає, що термін «обчислення пенсії» у правовому розумінні тотожний терміну «призначення пенсії», а не перерахунку.

Виходячи з наведеного при перерахунку пенсії не підлягає врахуванню показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для призначення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, у зв'язку з визнанням даних змін до Закону неконституційними, оскільки приписами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції чинній з 22 травня 2008 року, застосування такого показника при перерахунку пенсії не передбачене.

Правове розуміння понять «середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України» та «показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно до цього закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії» є різними правовими категоріями.

Згідно змісту вищенаведених норм законів правила частини 1 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» при перерахунку пенсії застосовуються з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід), а частина 2 цієї ж статті передбачає формулу для обчислення, а не перерахунку пенсії з застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України.

Виходячи з наведеного середня заробітна плата працівників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, використовується як складова для призначення пенсії відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і є величиною постійною, не змінною при перерахунку пенсії, на відміну від інших показників, які використовуються при визначенні заробітної плати (доходу) застрахованої особи для обчислення пенсії. Тобто, під час перерахунку пенсії величина середньої заробітної плати (доходи) враховується та, яка використовувалася під час призначення пенсії.

Враховуючи наведене, правові підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки за рік, що передує року звернення за перерахунок пенсії, відсутні, вказаний показник середньої заробітної плати застосовується виключно для призначення пенсії, застосування його для перерахунку є безпідставним.

При цьому, вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати за рік, що передує року звернення за перерахунок пенсії, колегія суддів враховує, що Верховний Суд України вже вирішував питання щодо правильного застосування зазначених норм матеріального права при розгляді інших справ. Так, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 12 та 26 червня 2012 року, 04 грудня 2012 року, від 17 вересня 2013 року (№№ 21-187а12, 21-195а12, 21-371а12, 21-214а13 відповідно) міститься висновок, згідно з яким перерахунок пенсії на підставі частини 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» здійснюється із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, та розраховується за формулою, наведеною в частині 2 статті 40 цього Закону. При такому перерахунку зазначений показник середньої заробітної плати залишається незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії.

Що стосується позовних вимог позивача про здійснення відповідних висновків по перерахунку її пенсії та додати в перерахунок пенсії пропущений місяць трудового стажу роботи згідно запису у трудовій книжці, колегія суддів зазначає, що звертаючись до суду з вказаними вимогами позивачем не визначено який саме період її стажу роботи не врахований відповідачем, коли були вчинені відповідачем такі дії (при призначенні пенсії чи перерахунку).

Разом з тим, з досліджених судом апеляційної інстанції копій матеріалів пенсійної справи позивача, колегією суддів встановлено, що позивачу здійснюється виплата пенсії з урахуванням страхового стажу, що загалом склав 48 років 6 місяців 20 днів та середньомісячної заробітної плати у розмірі 3442,55 грн. за періоди з 01.06.1995 року по 31.01.1996 року, з 01.03.1996 року по 30.06.2000 року, з 01.07.2000 року по 31.03.2004 року та з 01.12.2006 року по 30.11.2008 року. При цьому, період роботи позивача з 01.12.2006 року по 30.11.2008 року врахований відповідачем з огляду на дані трудової книжки позивача та дані системи персоніфікованого обліку щодо нарахування позивачу заробітної плати та сплати страхових внесків за вказаний період, що відповідає вимогам ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення вимог позивача.

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Таким чином, оскільки висновки суду першої інстанції обґрунтовані та відповідають чинному законодавству, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують, колегія суддів, на підставі ст. 200 КАС України, приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 18 січня 2016 року - залишити без задоволення.

Постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 18 січня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про перерахунок та виплату пенсії - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання законної сили безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: М.П. Коваль

Суддя: С.Д. Домусчі

Суддя: О.О. Кравець