Ухвала суду № 58981647, 13.07.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2016 року м. Київ К/800/8487/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді - Загороднього А.Ф.,

суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2014 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2015 року

у справі № 820/14626/14

за позовом Державного підприємства «Новопокровський комбінат хлібопродуктів»

до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

ДП «Новопокровський комбінат хлібопродуктів» звернулося до суду з адміністративним позовом до Чугуївської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 24 липня 2014 року: №0001642211 про застосування штрафних санкцій в розмірі 26250 грн.; №0001652211 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «Податок на прибуток підприємств» в розмірі 176 331 грн., в тому числі за основним платежем - 117554 грн. та штрафними санкціями - 58 777 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2015 року, позовні вимоги задоволено повністю.

Чугуївська ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області, не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій подала касаційну скаргу, в якій посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі акта перевірки від 08 липня 2014 року №476/20-29-22/00953042, Чугуївською ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 24 липня 2014 року:

- № 0001642211, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 26250 грн., за порушення пункту 2.6 розділу 2 Постанови №637 «Про затвердження Положення про введення касових операцій у національній валюті в Україні» та підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 глави 4 розділу ІІ Податкового кодексу України та згідно з пункту 1 Указу президента № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»;

- № 0001652211, яким збільшено суми грошового зобов'язання за платежем «Податок на прибуток підприємств» в розмірі 176 331 грн., в тому числі за основним платежем - 117554 грн. та штрафними санкціями - 58 777 грн., за порушення пункту 57.1 статті 57, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України.

Пунктом 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, визначено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Згідно пункту 4.7 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01 грудня 2000 року №614, реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від'ємної суми тільки в разі забезпечення алгоритмом роботи РРО окремого накопичення у фіскальній пам'яті від'ємних сум розрахунків. Якщо РРО не забезпечує такого накопичення, то дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції «службова видача».

Відповідно до пункту 4.8 даного Порядку, якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 гривень, то матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що дії передбачені приписами наведених пунктів Положення від 15 грудня 2004 року № 637 та Порядку від 01 грудня 2000 року №614, було проведено касиром ДП «Новопокровський комбінат хлібопродуктів» шляхом реєстрації видачі коштів за допомогою операції «службова видача», тобто було проведено відміну помилково проведеної суми розрахунку, про що було складено акт від 15 квітня 2013 року.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку щодо відсутності з боку позивача порушень щодо оприбуткування готівки, і відповідно протиправності застосування щодо нього штрафних санкцій в розмірі 26250 грн.

Стосовно податкового повідомлення-рішення від 24 липня 2014 року №0001652211, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання за платежем «Податок на прибуток підприємств» на 176 331 грн., колегія суддів погоджує висновки судів щодо його протиправності, з огляду на наступне.

Пунктом 135.1 статті 135 Податкового кодексу України передбачено, що доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 138.1. статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті.

Згідно абзацу 1 пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Судами встановлено, що згідно наданого ДП «Новопокровський КХП» аналізу бухгалтерського рахунку № 92 «Адміністративні витрати», адміністративні витрати підприємства за 2012 рік становлять 17 891 783 грн., але в декларації з податку на прибуток віднесено суму 18 399 498 грн. Розбіжність у сумі 507 715 грн. виникла в результаті того, що перевіряючими не було враховано всі адміністративні витрати, які були понесені Комбінатом в 2012 році.

Зокрема, судами досліджено, що адміністративні витрати підприємства не обмежуються рахунком № 92, а останній кореспондується з багатьма іншими рахунками бухгалтерського обліку, Зокрема, з рахунком №47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів», які має наступні субрахунки: 471 «Забезпечення виплат відпусток», 472 «Додаткове пенсійне забезпечення», 473 «Забезпечення гарантійних зобов'язань», 474 «Забезпечення інших витрат і платежів», 475 «Забезпечення призового фонду (резерв виплат)», 476 «Резерв на виплату джек-поту, не забезпеченого сплатою участі у лотереї», 477 «Забезпечення матеріального заохочення».

Також, судами встановлено, що на підтвердження понесення позивачем в 2012 році адміністративних витрат, надано подорожні листи, посвідчення водіїв, посвідчення про відрядження, банківські виписки, накладні на переміщення товарно-матеріальних цінностей у просторі. Передача матеріалів в експлуатацію підтверджується актами, доданих до накладних на переміщення товарно-матеріальних цінностей у просторі, акти списання, звіти про використання коштів з доданими документами, касові книги, видаткові касові ордери, документи щодо отриманих послуг та виконаних робіт, табелі використання робочого часу, податковий розрахунок за формою 1ДФ, документи щодо виплати заробітної плати (графіки, табелі, відомості та інше), акти виконаних робіт по технічному обслуговуванню обладнання, аналізи бухгалтерських рахунків №№477, 651, 66, 92 та тощо.

В ході судового розгляду, наведені документи підтвердили всі адміністративні витрати понесені ДП «Новопокровський КХП» у 2012 році.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо протиправності дій Чугуївської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області стосовно прийняття оспорюваних податкових повідомлень - рішень від 24 липня 2014 року №0001642211 та №0001652211.

Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржувані рішення є законними та обґрунтованими, і підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2015 року - без змін.

Ухвала підлягає перегляду Верховним Судом України у порядку, строки та з підстав, передбачених главою третьою розділу ІV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий А.Ф. Загородній

Судді О.А. Веденяпін

М.П. Зайцев