Ухвала суду № 58981590, 13.07.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2016 року м. Київ К/800/33473/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Лосєва А.М.,

Бившевої Л.І.,

Шипуліної Т.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Теплодом» на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2015 рокуу справі804/480/14за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Теплодом»доДержавної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Теплодом» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Теплодом») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовами до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Жовтневому районі міста Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська), в яких просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 19 липня 2014 року №0003181501 та №0003151501.

Ухвалами суду зазначені позови об'єднані в одне провадження

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року позов було задоволено.

За результатами перегляду зазначеного судового рішення Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом від 24 лютого 2014 року винесено постанову, якою постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року скасовано, а в задоволенні позову відмовлено.

Вважаючи рішення суду апеляційної інстанції таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року та залишити в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року.

Відповідач письмових заперечень на касаційну скаргу не надав.

На підставі пункту 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вирішила розглядати справу у порядку письмового провадження.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Теплодом» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Виробнича компанія «Віконні Системи» за період з 01 вересня 2011 року по 30 листопада 2012 року.

Підставою для проведення позапланової перевірки стала постанова слідчого, яку винесено у межах досудового розслідування у кримінальному провадженні.

За результатами перевірки 05 липня 2013 року складено акт №21/226/34188630, в якому зроблено висновки про порушення позивачем вимог:

підпункту 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток;

пункту 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України, внаслідок чого ТОВ «Теплодом» завищено податковий кредит на загальну суму 683906,16 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем 19 липня 2013 року прийнято податкові повідомлення - рішення:

№0003151501, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 861428,73 грн.;

№0003181501, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 854882,70 грн.

Постановляючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що у позивача наявні всі необхідні первинні документи, на підставі яких позивачем задекларовано грошові зобов'язання з податку на додану вартість (договори, податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення, тощо). Складені контрагентом податкові накладні відповідають вимогам законодавства України стосовно форми і порядку їх оформлення, а придбані позивачем товари та послуги використані у власній господарській діяльності, що не заперечується матеріалами перевірки.

Крім того, на момент прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень у відповідача не було відомостей щодо прийняття судом рішення у кримінальній справі, що свідчить про передчасність визначення грошових зобов'язань.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем як підставу позову визначено порушення відповідачем вимог пункту 86.9 статті 86 та пункту 58.4 статті 58 Податкового кодексу України, якими встановлено заборону винесення та надіслання платнику податків податкових повідомлень-рішень до набрання законної сили рішенням в кримінальній справі, у разі проведення перевірки на підставі постанови слідчого, яку прийнято у межах досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Тим часом, положення правової норми, закріпленої у пункті 86.9 статті 86 Податкового кодексу України, поширюватись на тих платників податків (юридичну особу) або фізичну особу - підприємця, що перевіряються податковим органом в межах кримінального провадження, якщо кримінальне провадження проводиться стосовно посадової особи (посадових осіб) таких платників.

У зв'язку з тим, що перевірка позивача була проведена на виконання постанови, винесеної в рамках кримінального провадження, порушеного стосовно посадових осіб контрагента позивача - ТОВ «ВК Віконні системи», підстави для задоволення позову відсутні.

Переглянувши рішення суду апеляційної інстанції у межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Як встановлено судами, підставою для збільшення грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість та податку на прибуток стало виявлення під час перевірки віднесення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість та до складу витрат сум, сплачених ТОВ «ВК Віконні системи», яке не мало технічних та трудових можливостей для виконання укладеного договору. Крім того, позивачем не надано первинних документів, яким підтверджується реальне виконання договірних відносин із зазначеним контрагентом.

Тим часом, звертаючись до суду з відповідним позовом, ТОВ «Теплодом» посилався виключено на порушення відповідачем положень пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України та винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень до отримання податковим органом судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, пункт 86.9 статті 86 Податкового кодексу України в редакції, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - ПК України) закріплював, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 71 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким податковим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим податковим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

За результатами аналізу наведеної правової норми, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що положення вказаної норми поширюватись на тих платників податків (юридичну особу) або фізичну особу - підприємця, що перевіряються податковим органом в межах кримінального провадження, якщо кримінальне провадження проводиться стосовно посадової особи (посадових осіб) таких платників.

З постанови старшого слідчого з ОВС ГСУ ДПС України Борисенко В.М. від 31 січня 2013 року про призначення позапланової документальної перевірки ТОВ «Теплодом» у кримінальному провадженні №32013180000000005 вбачається, що кримінальне провадження проводиться стосовно посадових осіб контрагента позивача - ТОВ «ВК Віконні системи», а тому в контексті даної справи положення пункту 86.9 статті 86 ПК України не розповсюджується на позивача, а тому перешкод для винесення податкових повідомлень-рішень стосовно нього немає.

Також колегія суддів погоджується з посиланням суду апеляційної інстанції на положення Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими до виключних прав позивача належить право визначити підстави та предмет позову.

Відповідно до частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову з викладених у ньому підстав.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 210, 214, 215, 220, 222, 223, 224, 230, 231, 236, частиною 6 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплодом» залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року у справі №804/480/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: А.М. Лосєв

Судді: Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна