Ухвала суду № 58981520, 13.07.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" липня 2016 р. м. Київ К/800/10699/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Лосєва А.М.,

Бившевої Л.І.,

Шипуліної Т.М.,

за участю секретаря Титенко М.П.

представників сторін:

позивача Колич Я.М., Сапуги О.Ю.,

відповідача не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Блюм Україна»на постановуЛьвівського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2016 рокута ухвалуЛьвівського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2016 рокуу справі№813/165/16за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Блюм Україна»доГоловного управління Державної фіскальної служби у Львівській областіпровизнання недійсною та скасування індивідуальної податкової консультації,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Блюм Україна» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Блюм Україна») звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДФС у Львівській області), в якому просило визнати недійсною та скасувати індивідуальну податкову консультацію від 27 липня 2015 року №3719/10/13-01-15-01-10.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2016 року, в задоволенні позову відмовлено.

Вважаючи рішення судів першої та апеляційної інстанції такими, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року та ухвалу львівського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2016 року і постановити нове рішення, яким позов задовольнити.

Відповідач в письмових запереченнях на касаційну скаргу просив в її задоволенні відмовити.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 06 липня 2015 ТОВ «Блюм Україна» звернулося до Головного управління ДФС у Львівській області з запитом про надання індивідуальної податкової консультації щодо питання чи є об'єктом оподаткування податком на додану вартість операції з розповсюдження (роздачі) клієнтам рекламних матеріалів (брошур, флаєрів, каталогів і т.п.).

Головним управлінням ДФС у Львівській області 27 липня 2015 надано податкову консультацію №3719/10/13-01-15-01-10, у якій зазначено, що відповідно до підпунктів 14.1.13, 14.1.202 пункту 14.1 статті 14, підпункту «б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «б» пункту 186.3 статті 186 Податкового кодексу України операції з безоплатного розповсюдження клієнтам кінцевим споживачам рекламних матеріалів (брошур, флаєрів, каталогів, тощо) є об'єктом оподаткування податком на додану вартість на загальних підставах за основною ставкою.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що операції з безоплатного розповсюдження клієнтам - кінцевим споживачам рекламних матеріалів (брошур, флаєрів, каталогів тощо) є об'єктом оподаткування податком на додану вартість на загальних підставах за основною ставкою.

Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

За змістом пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України у редакції, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - ПК України) об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

Однак, під час постановлення рішень, судами першої та апеляційної інстанцій не здійснено правової оцінки визначення поняття товару, яке закріплене у Податковому кодексі України та відповідності рекламних матеріалів, названих позивачем у зверненні на отримання податкової консультації, такому визначенню.

Також, поза увагою судів залишились посилання позивача на те, що матеріальні носії реклами є виключно засобами розповсюдження інформації про товар, який реалізує позивач. Таким чином, на переконання ТОВ «Блюм Україна», відповідна рекламна продукція не може бути використана кінцевим споживачем будь-яким іншим чином, крім як джерело інформації, а отже не є активом в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Без здійснення відповідної оцінки висновки судів про правомірність наданої відповідачем податкової консультації є передчасними.

Згідно статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дали передчасну юридичну оцінку встановленим фактичним обставинам справи, а тому ухвалені ними судові рішення не можна вважати законними та обґрунтованими.

Наведені порушення судами першої та апеляційної інстанцій вимог норм процесуального права щодо всебічного та повного встановлення обставин у справі, як такі, що могли призвести до неправильного вирішення справи, не можуть бути усунені судом касаційної інстанції з огляду на встановлені статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України межі перегляду справи судом касаційної інстанції, що згідно частин 2 та 4 статті 227 цього Кодексу є підставою для скасування ухвалених у справі судових рішень і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 210, 214, 215, 220, 221, 223, 227, 230, 231, 236, частиною 6 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Блюм Україна» задовольнити частково.

2. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2016 року у справі №813/165/16 скасувати.

3. Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та перегляду не підлягає.

Головуючий суддя: А.М. Лосєв

Судді: Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна