Рішення № 5898152, 27.07.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.07.09р.Справа № 8/127-09 За позовомПетропавловської районної спілки споживчих товариств (смт. Петропавлівка Дніпропетровської області)

до1)Хлібокомбінату Петропавлівської районної спілки споживчих товариств (смт. Петропавлівка Дніпропетровської області)

2)Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (смт. Петропавлівка Дніпропетровської області)

про визнання недійсним договору та зобовґязання повернути майно

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

від позивача:Вербицька А.І. - представник (дов. б/№ від 16.02.09 р.)

від відповідача1:не зґявився

від відповідача2:не зґявився

Суть спору:

Позивач звернувся до відповідачів з позовом про:

Швизнання недійсним договору оперативної оренди основних засобів, виробничих площ та обладнання від 11.08.03 р., укладений між відповідачами;

Шзобов'язання відповідача2 повернути об'єкт нерухомості - магазин «Свіжий хліб»загальною площею 53 кв.м., розташований за адресою: Дніпропетровська область, Петропавлівський район, смт Петропавлівка, вул. Леніна, 60, а також основні засоби, обладнання та торговий інвентар, переданий згідно акту приймання - передачі основних засобів від 11.08.03 р.

Позовні вимоги мотивовані наступним:

Відповідно до умов вищевказаного договору відповідач1 передав в оперативну оренду відповідачу2 об'єкт нерухомості - магазин «Свіжий хліб», розташований в смт. Петропавлівка по вул. Леніна, 60, загальною площею 53 кв.м.

Згідно акту прийому - передачі основних засобів від 11.08.03 р., відповідач1 також передав в оперативну оренду відповідачу2 основні засоби: холодильний прилавок (без агрегату), холодильник «Норд», холодильний ларь, обладнання та торговий інвентар, загальною первісною вартістю на момент передачі - 4 911,97 грн.

Названий договір оренди укладений відповідачами з порушенням законодавства та підлягає визнанню недійсним.

Зокрема, в порушення ст. 10 Закону України «Про споживчу кооперацію»та п. 4.2. Положення про громадське майно (основні засоби) споживчої кооперації, затвердженого постановою шостих зборів Ради Укоопспілки сімнадцятого скликання 3 квітня 2003 року, без погодження з Петропавлівською РССТ та правлінням Дніпропетровської облспоживспілки Хлібокомбінат передав вищевказаний магазин в довгострокову оренду.

Таким чином, при укладенні договору оренди Хлібокомбінат вийшов за межі своєї спеціальної дієздатності.

Відповідач1 позов підтримав в повному обсязі та з тих же підстав.

Відповідач2 проти позову заперечує з наступних підстав:

Відповідно до ч. 1 ст. 92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Згідно Статуту Хлібокомбінату, вищим органом управління Хлібокомбінату є Петропавлівська райспоживспілка (позивач по справі).

Пунктом 3.1. Статуту врегульвано коло питаннь які приймає виключно вищий орган управління, зі змісту якого не вбачається обов'язковість отримання згоди райспоживспілки на укладення договорів найму нежитлових приміщень які належать на праві власності Хлібокомбінату.

Також Статутом не передбачено обовґязковість погодження укладення договорів найму нежитлових приміщень з Радою Хлібокомбінату, управліньські повноваження якої містить п. 3.4. Статуту Хлібокомбінату.

Керівник Хлібокомбінату, відповідно до п. 3.7. Статуту, вирішує всі питання діяльності підпримства за винятком питань, віднесених статутом до компетенції власника, Ради підприємства або загальних зборів трудового колективу, та розпоряджається в рамках представлених йому прав майном підприємства, заключає договори (угоди, контракти).

Отже, статутом Хлібокомбінату укладення договорів, в тому числі найму нерухомого майна належного на праві власності Хлібокомбінату, віднесено до компетенції керівника, як виконавчого органу цього підприємства, і вирішення відповідного питання не віднесено до будь - якої іншої компетенції.

Нотаріус при укладенні цивільно - правових договорів зобов'язаний перевірити повноваження сторін, що і було зроблено при укладенні спірного договору, а підстав для відмови в нотаріальному посвідченні договору під час укладення не вбачалось.

Законами України "Про кооперацію" та "Про споживчу кооперацію" не передбачено обмежень у реалізації права власності споживчого товариства з боку спілки споживчих товариств, а тому посилання позивача на Положення про громадське майно (основні засоби) споживчої кооперації України є безпідставним.

Вказане Положення є внутрішнім нормативним актом Укоопспілки, а отже не є частиною законодавства України.

Позивачем не надано доказів того, що відповідачу2 було відомо про будь-які обмеження щодо повноважень представництва Хлібокомбіната.

Крім того, позивачем на вказано, яким вимогам ст. 203 ЦК України не відповідає спірний правочин.

Ухвалою голови господарського суду від 23.06.09 р. строк вирішення спору по справі був продовжений по 24.07.09 р. включно.

По справі оголошувались перерви: з 08.07.09 р. по 22.07.09 р. та з 22.07.09 р. по 24.07.09 р.

В судове засідання 24.07.09 р. відповідач1 не зґявився, надіслав клопотання про розгляд справи за відсутністю свого представника.

Господарський суд вважає за можлипве задовольнити вказане клопотання, оскільки відповідач1 надав відзив на позов.

Відповідач2 також в судове засідання не зґявився, причин свого незґявлення суду не повідомив.

Господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача2, оскільки останній був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується розпискою представника відповідача2 про оголошення йому перерви в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши позивача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно довідці № 89 з ЄДРПОУ від 08.12.06 р., Петропавлівська районна спілка споживчих товариств (позивач) є юридичною особою та за організаційно-правовою формою відноситься до спілок споживчих товариств.

Правові, економічні та соціальні основи діяльності споживчої кооперації в Україні визначає Закон України "Про споживчу кооперацію" (далі-Закон).

Стаття 4 вказаного Закону визначає, що відносини, пов'язані із створенням і діяльністю споживчої кооперації, регулюються цим Законом та іншими законодавчими актами України.

Згідно ст.ст. 5, 8 Закону, первинною ланкою споживчої кооперації є споживче товариство - самостійна, демократична організація громадян, яке на основі добровільності членства і взаємодопомоги за місцем проживання або роботи об'єднуються для спільного господарювання з метою поліпшення свого економічного і соціального стану. Основним документом, що регулює діяльність споживчого товариства, є статут. У ньому визначається порядок вступу до товариства і виходу з нього, права та обов'язки членів товариства, його органи управління, контролю та їх компетенція, порядок утворення майна товариства і розподілу прибутку, умови реорганізації і ліквідації товариства та інші положення, що не суперечать законодавчим актам України. Споживче товариство вважається створеним, визнається юридичною особою і може здійснювати господарську та іншу діяльність з дня його державної реєстрації. Споживчі товариства можуть на добровільних засадах об'єднуватися в місцеві спілки, Центральну спілку споживчих товариств України, і мають право вільного виходу з них. Спілка визнається юридичною особою і може здійснювати господарську та іншу не заборонену чинним законодавством діяльність з дня її державної реєстрації.

Відповідно до ст. 9 Закону, власність споживчої кооперації є однією з форм колективної власності. Вона складається з власності споживчих товариств, спілок, підпорядкованих їм підприємств і організацій та їх спільної власності. Володіння, користування та розпорядження власністю споживчої кооперації здійснюють її органи відповідно до компетенції, визначеної статутами споживчих товариств та їх спілок. Власністю споживчих товариств є засоби виробництва, вироблена продукція та інше майно, що належать їм і необхідні для здійснення статутних завдань. Споживчим товариствам та їх спілкам можуть належати будинки, споруди, устаткування, транспортні засоби, машини, товари, кошти та інше майно відповідно до цілей їх діяльності. Власність споживчих товариств утворюється з внесків їх членів, прибутків, одержуваних від реалізації товарів, продукції, послуг, цінних паперів та іншої діяльності, не забороненої чинним законодавством. Власність спілок споживчих товариств створюється з майна, переданого їх членами, коштів, одержаних від господарської діяльності підприємств і організацій спілки, реалізації цінних паперів та іншої діяльності. Об'єкти права власності споживчої кооперації можуть перебувати у спільному володінні споживчих товариств та спілок. Їх частка у власності визначається взаємними угодами. Суб'єктами права власності споживчої кооперації є члени споживчого товариства, трудові колективи кооперативних підприємств і організацій, а також юридичні особи, частка яких у власності визначається відповідними статутами.

Згідно ст. 10 Закону, власність споживчої кооперації є недоторканною, перебуває під захистом держави і охороняється законом нарівні з іншими формами власності. Забороняється відволікання майна споживчих товариств та їх спілок на цілі, не пов'язані з їх статутною діяльністю. Майно споживчих товариств та їх спілок може бути продано, передано, здано в оренду, надано в позичку і безплатне тимчасове користування членам споживчих товариств, державним, кооперативним та іншим організаціям, трудовим колективам, окремим громадянам тільки за рішенням загальних зборів, конференцій та з'їздів відповідних спілок або уповноважених ними органів.

Постановою шостих зборів Ради Укоопспілки сімнадцятого скликаннявід 3 квітня 2003 р.(в редакції, яка діяла на момент укладення спірного договору оренди) було затверджене Положення про громадське майно (основні засоби) споживчої кооперації України (далі Положення).

Згідно п.п. 1.1., 1.2. названого Положення, останнє розроблено відповідно до законів України "Про споживчу кооперацію", "Про власність", "Про підприємства в Україні", інших законодавчих актів України, рішень з'їздів (конференцій) споживчої кооперації України, зборів Ради Укоопспілки, статуту Укоопспілки, Кримспоживспілки, облспоживспілки, райспоживспілки і споживчого товариства з метою забезпечення раціонального використання, збереження та примноження громадського майна (основних засобів) споживчої кооперації України. Положення є нормативним актом Укоопспілки, обов'язковим для виконання споживчими товариствами, споживспілками, їх підприємствами (об'єднаннями), іншими суб'єктами господарювання системи Центральної спілки споживчих товариств України (Укоопспілки).

Відповідно до п.п. 1.4., 4.2. вказаного Положення, володіння, користування і розпорядження основними засобами здійснюють вищі органи управління споживчих товариств і споживспілок або уповноважені ними органи згідно з законодавством України, нормативними актами Укоопспілки та статутами споживчих товариств і споживспілок. Передача орендодавцем права користування окремими інвентарними об'єктами основних засобів (крім будівель і споруд) орендарю на платній основі та на визначений власником термін проводиться за рішенням вищого органу управління споживчого товариства, споживспілки або уповноваженим ним органом, а будівель і споруд, крім того, - за попередньою згодою (постановою) правління облспоживспілки, Кримспоживспілки, Укоопспілки

Постановою правління Петропавлівської райспоживспілки від 13.09.91 р. № 63 було затверджено Статут Хлібокомбіната Петропавлівської райспоживспілки (відповідач1).

Вказаний Статут зареєстрований розпорядженням Петропавлівської РДА від 02.07.97 р. № 197.

Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. Статуту відповідача1, Хлібокомбінат належить Петропавлівській райспоживспілці, є самостійним господарчим субґєктом, юридичною особою, керується в своїй діяльності законодавством України, Статутом райспоживспілки, статутом підприємства, має самостійний баланс, печатку зі своєю назвою, штамп, діє на принципах господарського розрахунку, може від свого імені заключати договора, придбавати майнові та індивідуальні немайнові права і обовґязки, бути позивачем та відповідачем в арбітражі, суді і третейському суді.

Згідно п. 2.1.Статуту відповідача1, майно останнього формується за рахунок:

Шприналежних Петропавлівській райспоживспілці на правах власності і переданих підприємству будівель, споруд, обладнання, інших грошових і матеріальних цінностей; частини доходів (прибутку), отриманих від реалізації продукції, робіт, послуг, а також від інших видів господарської діяльності підприємства; амортизаційних відрахувань; доходів від ціних паперів;

Шкредитів банків та інших кредиторів;

Шінших джерел, не заборонених законодавчими актами України.

Відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 21051010 від 26.11.08 р., виданому КП "Павлоградське МБТІ", позивач Петропавлівська райспоживспілка є власником будівль та споруд, розташованих за адресою: Дніпропетровська область, Петропавлівський район, смт Петропавлівка, вул. Леніна, 60, в тому числі будівлі хлібозаводу, магазину та інших будівель, на підставі свідоцтва про право власності САВ № 227586 від 17.01.03 р.

Вказані будівлі та споруди були передані відповідачу1 у повне господарське ведення, що також підтверджується п. 2.1. Статуту Хлібозаводу, згідно якому:

Майно належить відповідачу1 на правах повного господарського ведення.

При цьому відповідач1 не має права без дозволу власника (позивача) передавати (надавати) безкоштовно майно підприємства іншим підприємствам, організаціям і установам, реалізовувати будівлі, споруди, машини і обладнання, які є основними для діяльності підприємства.

Відповідно до п.п. 2.3., 2.6. Статуту, здійснючи права повного господарського ведення майна, відповідач1 володіє, користується і розпоряджається вказання майном і на свій розсуд здійснює по відношенню до нього різні дії, що не суперечать закону, статуту організації споживчої кооперації, власному статуту та інтересам власника (позивача). Забороняється відволікання майна підприємства на цілі, не повґязані з виконанням статутних завдань.

Відповідач1 має право:

а) купувати, продавати і передавати іншим підприємствам, організаціям, продавати, обмінювати, здавати в оренду, надавати в тимчасове користування будівлі, споруди, обладнання, транспортні засоби, інвентарь, інші матеріальні цінності,а також списувати майно, яке числиться на балансі підприємства. Конкретний порядок реалізації, передачі та списання майна установлюється власником (позивачем).

Пунктом 3.1. Статуту відповідача1 зокрема визначено, що управління підприємством (відповідач1) здійснюється на основі поєднання принципів самоврядування трудового колективу і прав споживспілки-власника (позивача) по господарчому використанню свого майна. Власник (позивач) здійснює управління як безпосередньо, так і через органи управління підприємства: раду підприємства і керівника підприємства. Споживспілка (позивач) вирішує різні питання, звґязані з правом власності на належне йому майно.

Таким чином, вищим органом управління підприємства відповідача1 є Петропавлівська райспоживспілка (позивач).

Приймаючи до уваги вимоги вищенаведених нормативних актів та положення Статуту відповідача1, господарський суд дійшов висновку про те, що:

Шмайно споживчих спілок може бути здано в оренду державним, кооперативним та іншим організаціям та окремим громадянам тільки за рішенням загальних зборів, конференцій та з'їздів відповідних спілок або уповноважених ними органів, а будівель і споруд, крім того, - за попередньою згодою (постановою) правління облспоживспілки;

Швідповідач1 не має права без дозволу власника (позивача) передавати (надавати) безкоштовно майно підприємства іншим підприємствам, організаціям і установам, реалізовувати будівлі, споруди, машини і обладнання, які є основними для діяльності підприємства;

Шздійснючи права повного господарського ведення майна, відповідач1 на свій розсуд здійснює по відношенню до нього різні дії, що не суперечать закону, власному статуту та інтересам власника (позивача) і має право здавати в оренду будівлі, споруди, обладнання, інвентарь, інші матеріальні цінності, але конкретний порядок реалізації, передачі та списання майна установлюється власником (позивачем);

Шуправління підприємством відповідача1 здійснюється зокрема на основі принципу права споживспілки-власника (позивача) по господарчому використанню свого майна, який здійснює управління як безпосередньо, так і через органи управління підприємства: раду підприємства і керівника підприємства, вирішує різні питання, звґязані з правом власності на належне йому майно;

Швищим органом управління підприємства відповідача1 є Петропавлівська райспоживспілка (позивач).

Господарським судом також встановлено:

11.08.03 р. між відповідачами був укладений договір оперативної оренди основних засобів, виробничих площ та обладнання, посвідчений нотаріусом та зареєстрований за реєєстровим №1278.

Згідно умовам вказаного договору, відповідач1 передав, а відповідач2 прийняв в строкове платне володіння і користування обґєкт нерухомості магазин "Свіжий хліб" загальною площею 53 кв.м., розташований за адресою: Дніпропетровська область, Петропавлівський район, смт Петропавлівка, вул. Леніна, 60, строком на 15-ть років з 11.08.03 р. по 11.08.18 р.

Відповідно до акту прийому - передачі основних засобів в оперативну оренду від 11 серпня 2003 року, який є невідґємною частиною вказаного договору, відповідач1 також передав відповідачу2 основні засоби: холодильний прилавок (без агрегату), холодильник «Норд», холодильний ларь; обладнання та торговий інвентар, загальною первісною вартістю основних засобів на момент передачі - 4 911,97 грн.

Вказаний факт також був підтверджений сторонами в судовому засіданні.

Доказів виконання відповідачами при укладенні названого договору оренди вищевказаних вимог Закону та Статуту відповідача1 в частині отримання відповідного рішення та дозволу позивача, а також попередньою погодження правління облспоживспілки на передачу майна в оренду сторонами суду не надано.

Факт відсутності вказаних рішення, дозволу та погодження сторонами не оспорюється.

При викладених обставинах господарський суд вважає позовні вимоги позивача обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи також з наступного:

Враховуючи, що спірний договір оренди був укладений відповідачами 11.08.03 р., в частині визнання його недійсним слід застосовувати цивільне законодавство, яке діяло на момент його укладення.

Згідно ч. 1 ст. 48 ЦК УРСР, який діяв на той час, недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.

Відповідно до ст. 63 ЦК УРСР, угода, укладена від імені другої особи особою, не уповноваженою на укладення угоди або з перевищенням повноважень, створює, змінює і припиняє цивільні права і обов'язки для особи, яку представляють, лише в разі дальшого схвалення угоди цією особою. Наступне схвалення угоди особою, яку представляють, робить угоду дійсною з моменту її укладення.

Як свідчать матеріали справи, спірний договір оренди був укладений відповідачами з порушенням вимог чинного на той час законодавства України, а саме без отримання відповідного рішення та дозволу позивача, а також попередньою погодження правління облспоживспілки на передачу майна в оренду.

Таким чином, керівник відповідача1, укладаючи спірний договір, діяв з перевищенням своїх повноважень.

Господарський суд вважає, що відсутні підстави вважати, що дії керівника відповідача1 в подальшому були схвалені позивачем, як особою, яку відповідач1 представляв при укладені спірного правочину.

Так, позивач, дізнавшись про укладення вказаного договору, звернувся до Дніпропетровської облспоживспілки з відповідним листом, а Облспоживспілка повідомила (а.с. 29), що її правління не надавало попередньої згоди на передачу Хлібокомбінатом в оренду основних засобів з обладнанням відповідачу2, а також запропонувала визнати укладений договір оренди недійсним.

Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що позивач схвалив укладений договір оренди.

Викладене є підставою для визнання спірного договору оренди недійсним.

Згідно ст. 59 ЦК УРСР, угода, визнана недійсною, вважається недійсною з моменту її укладення. Проте, якщо з самого змісту угоди випливає, що вона може бути припинена лише на майбутнє, дія угоди визнається недійсною і припиняється на майбутнє.

Оскільки за змістом спірного договору оренди неможливо повернути усе одержане за ним, зокрема відповідачем2 вже було здійснене протягом певного часу користування орендованим майном, спірний договір оренди слід визнати недійсним на майбутнє.

Приймаючи до уваги те, що вимоги про повернення майна відповідачем2 заявлені власником-позивачем після набрання чинності ЦК України, в цій частині слід застосовувати положення вказаного кодексу.

Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Оскільки недійсна угода не породжує для її сторін правових наслідків крім тих, що повґязані з недійсністю угоди, а спірний договір оренди визнаний судом недійсним на майбутнє, суд вважає, що відповідач2 володіє орендованим ним майном незаконно, без відповідної правової підстави, що є підставою для задоволення позовних вимог щодо зобовґязання відповідача2 повернути власникупозивачу переданого в оренду майна.

Судові витрати слід покласти пропорційно на відповідачів, оскілько спірні правовідносини виникли внаслідок їх неправомірних дій.

Керуючись Законом України "Про споживчу кооперацію", ст.ст. 48, 59, 63 ЦК УРСР, ст.ст. 321, 387 ЦК України, ст.ст. 33, 44, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати недійсним на майбутнє договір оперативної оренди основних засобів, виробничих площ та обладнання від 11.08.03 р., укладений між Хлібокомбінатом Петропавлівської районної спілки споживчих товариств Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, посвідчений нотаріусом та зареєстрований в реєстрі за № 1278.

Зобовязати Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (52700, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця серія НОМЕР_2, рахунки в установах банків невідомі) повернути Хлібокомбінату Петропавлівської районної спілки споживчих товариств (юридична адреса: 52700, Дніпропетровська область, Петропавлівський район, смт. Петропавлівка, вул. Леніна, 60; фактична адреса: 52700, Дніпропетровська область, Петропавлівський район, смт. Петропавлівка вул. Червона, 75; код 017299884, п/р 26004120984 в Петропавлівському відділенні ДОД ВАТ «Райффайзен банк «Аваль», МФО 305653):

Шоб'єкт нерухомості - магазин «Свіжий хліб» загальною площею 53 кв.м., розташований за адресою: Дніпропетровська область, Петропавлівський район, смт. Петропавлівка, вул. Леніна, 60;

Шосновні засоби, обладнання та торговий інвентар загальною первісною вартістю основних засобів на момент передачі - 4 911,97 грн., передані згідно акту приймання - передачі основних засобів від 11.08.03 р.

Стягнути з Хлібокомбіната Петропавлівської районної спілки споживчих товариств (юридична адреса: 52700, Дніпропетровська область, Петропавлівський район, смт. Петропавлівка, вул. Леніна, 60; фактична адреса: 52700, Дніпропетровська область, Петропавлівський район, смт. Петропавлівка вул. Червона, 75; код 017299884, п/р 26004120984 в Петропавлівському відділенні ДОД ВАТ «Райффайзен банк «Аваль», МФО 305653) на користь Петропавловської районної спілки споживчих товариств (52700, Дніпропетровська область, Петропавлівський район, смт. Петропавлівка, вул. Червона, 75, код 01745727, п/р 26007120981 в Петропавлівському відділенні ДОД ВАТ «Райффайзен банк «Аваль», МФО 305653) - 88,34 грн. витрат на держмито, 59,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (52700, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця серія НОМЕР_2, рахунки в установах банків невідомі) на користь Петропавловської районної спілки споживчих товариств (52700, Дніпропетровська область, Петропавлівський район, смт. Петропавлівка, вул. Червона, 75, код 01745727, п/р 26007120981 в Петропавлівському відділенні ДОД ВАТ «Райффайзен банк «Аваль», МФО 305653) - 88,34 грн. витрат на держмито, 59,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Видати накази.

СуддяІ.Ю. Дубінін