Ухвала суду № 58981394, 12.07.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/790/16

Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук А.М.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

12 липня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Білоуса О.В. Совгири Д. І. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області в особі Ізяславського відділення до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В :

Славутська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної Служби в особі Ізяславського відділення звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 травня 2016 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Статтею 197 КАС України, зокрема п.1 ч. 1, встановлено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у матеріалах справи письмовими доказами, надавши їм оцінку, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено, що за відповідачем рахується податковий борг в сумі 48243,52 грн. по земельному податку з фізичних осіб, що підтверджується податковим повідомленням-рішенням форми "Ф" від 30.06.2015 року №1910308 на суму 1991 грн. 48 коп. (сплачено 0,66 грн., борг - 1990 грн. 82 коп.); податковим повідомленням-рішенням форми "Ф" №1910314 від 30.06.2015 року на суму 38850 грн. 15 коп. та пеня - 7402 грн. 55 коп. Даний факт також підтверджується розрахунком заборгованості та матеріалами справи.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що заборгованість відповідача є обґрунтованою, її наявність підтверджується податковими повідомленнями-рішеннями, розрахунком заборгованості та матеріалами справи.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з положеннями п. 15.1. ст. 15 Кодексу, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

ОСОБА_2 виставлено та надіслано податкову вимогу від 24.09.2014 року №958-25.

Відповідно до п. 16.1.4. ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 20.1.34. ст. 20 Кодексу, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 87.11 ст. 87 ПКУ орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податків - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У відповідності зі статтею 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Апелянт у своїй скарзі відзначає, що йому 30.09.2015 була вручена податкова вимога форми «Ф» від 24.09.2014 року № 958-25 у відповідності до якої його податковий борг перед бюджетом (земельний податок) становив 75211,72 грн.

У зв'язку з цим 18.08.2015 року Славутська ОДПІ Головного управління ДФС у Хмельницькій області подала до суду позов про стягнення 57259,34 грн. заборгованості. Вказані позовні вимоги відповідач визнав у повному обсязі, а відтак, постановою Хмельницького окружного адміністративного суду у справі № 822/5285/15 адміністративний позов Славутської ОДПІ Головного управління ДФС у Хмельницькій області задоволено.

24.09.2015 року та 25.09.2015 року згадана сума була оплачена відповідачем, що підтверджено копіями квитанцій, що містяться в матеріалах справи.

Враховуючи, що податкова вимога від 24.09.2014 року № 958-25 була заявлена на 75211,72 грн., то залишок, на думку відповідача, має становити 17951,72 грн. (75211,72 грн. - 57260 грн.).

З цього приводу колегія суддів відзначає наступне.

Відповідачем не враховано, що усі зазначені у апеляційній скарзі суми податкового боргу сплачувались не своєчасно, за що відповідно до ст. 129 Податкового кодексу України нараховувалась пеня. Також, попередній борг заявлений позивачем до суду на підставі податкового повідомлення-рішення №2381-15 від 27.06.2014 року, тоді як заявлений до стягнення податковий борг у розмірі 48 243,52 грн. на підставі податкового повідомлення-рішення форми «Ф» від 30.06.2015 року № 1910308 на суму 1991,48 грн. (сплачено 0,66 грн., борг - 1990,82 грн.); податкового повідомлення-рішення форми «Ф» №1910314 від 30.06.2015 року на суму 38850,15 грн.

Таким чином, з урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, а відтак, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 травня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Головуючий Курко О. П. Судді Білоус О.В. Совгира Д. І.