Ухвала суду № 58981382, 08.07.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

08 липня 2016 року м. Київ К/800/18382/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Мойсюк М.І., розглянувши касаційну скаргу Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2016 року у справі за позовом Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорпостач» про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені, -

в с т а н о в и в:

Чернігівське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - відділення Фонду) звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорпостач» (далі - Товариство) в якому просило стягнути з відповідача на його користь адміністративно - господарські санкції та пеню за невиконання нормативу працевлаштування інвалідів, відповідно до статей 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" у розмірі 25151,36 гривень (далі - спірні кошти).

В обґрунтування своїх вимог посилалось на те, що відповідач не виконав встановлений законодавством обов'язок щодо працевлаштування 1 інваліда, а тому відділення Фонду просило про задоволення позову.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 4 травня 2016 року позов задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача спірні кошти.

Оскаржуваною постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову про відмову в позові.

Позивач подав касаційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить ухвалене ним судове рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Разом з тим, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити враховуючи наступне.

За правилами частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

При цьому, згідно з положеннями частини 3 статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову апеляційний суд, на підставі наявних у справі даних встановив і правильно виходив з того, що відповідач вчинив усі передбачені законодавством дії щодо працевлаштування інваліда на створене робоче місце.

Такі висновки апеляційного суду узгоджуються з вимогами законодавства, яким врегульовано спірні правовідносини, відповідають дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, доводи касаційної скарги його висновків не спростовують, такі ґрунтуються на помилковому трактуванні правових норм, а тому касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Відповідно до положень пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на неправильне застосування судами норм матеріального права при вирішенні справи або порушення норм процесуального права.

Виходячи зі змісту касаційної скарги, правової позиції, висловленої у постановах Верховного Суду України, та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального або порушив норми процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

У відкритті касаційного провадження у справі за позовом Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорпостач» про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені, за касаційною скаргою Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2016 року, відмовити.

Матеріали касаційної скарги повернути скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого адміністративного

суду України М.І. Мойсюк