Ухвала суду № 58981265, 11.07.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2016 р.Справа № 820/1798/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.

Суддів: Старостіна В.В. , Бегунца А.О.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

представника позивача: Першина В.В.,

представника відповідача: Іхненко Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кронекс-Харків" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2016р. по справі № 820/1798/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кронекс-Харків"

до Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кронекс-Харків", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просив суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області від 18.12.2015р. №0001182200.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2016р. в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Кронекс-Харків" до Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на незаконність постанови суду першої інстанції, вважає її такою, що підлягає скасуванню у зв'язку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та порушенням судом першої інстанції норм матеріального права.

Відповідач в своїх додаткових поясненнях стосовно заявленої апеляційної скарги посилається на те, що оскільки позивачем як до перевірки, так і до матеріалів справи не надано документи, що підтверджують використання резидентом товару за межами України, та які б давали підстави вважати здійснені позивачем імпортні операції завершеними та виключали б застосування до платника податків негативних наслідків за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, то контролюючим органом правомірно нараховано пеню за таке порушення.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача вважала рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим та просила залишити його без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Кронекс - Харків" з питань дотримання вимог валютного законодавства по взаємовідносинам з фірмою нерезидентом ТОВ "РАНОК" (Російська Федерація) по зовнішньому економічному договору від 01.04.2014р. №02-10/2013 за період часу з 01.08.2015р. - 31.10.2015р.

10.12.2015 р. за результатами вказаної вище перевірки складено акт № 282/20-20-22-08/38933788, яким встановлено наступні порушення податкового законодавства:

- ст. 2 Закону України від 23.09.1994р. №135/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" із змінами та доповненнями, підприємством ТОВ "Кронекс-Харків" перевищено граничний строк розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності по зовнішньоекономічному контракту №02-10/2013 від 01.04.2014р.

На підставі висновків вказаного акту перевірки податковим органом стосовно позивача було прийняте податкове повідомлення - рішення від 18.12.2015р. №0001182200 про застосування штрафної санкції в розмірі 125 077,50 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до зовнішньоекономічного контракту №02-10/2013 від 01.04.2014р., укладеного між ТОВ "Кронекс-Харків" (Покупець) та ООО "РАНОК" (Постачальник) (ІПН 3123142829, 308013, м. Бєлгород, вул. Комунальна, б.2 офіс 36) продавець реалізує Покупцю макулатуру відсортовану марок : МС-1А, МС-2А, МС- 11В, в кількості 5000 тонн, вартість товару вказана в специфікації на кожну партію товару.

З аналізу контракту встановлено, що загальна вартість за контрактом становить 7 000 000,00 Російських рублів та збільшена додатковою угодою від 01.06.2014року №1 до 20 000 000,00 Російських рублів, умова поставки (відповідно Інкотермс -2000) на кожну партію погоджується окремо і вказується в специфікації на партію та оплата за кожну партію товару проводиться протягом 180 днів після поставки, також передбачено попередню оплата в розмірі 100% згідно специфікації на партію. Контракт вступає в силу з моменту підписання та діє до 31.12.2015р.

Крім того, сторонами було укладено додаткову угоду від 17.12.2014р. № 1/1 до договору від 01.04.2014р. № 02-10/2013, згідно з умовами якої місцем постачання товару є склад постачальника, при цьому сторони погодили, що право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту отримання покупцем повідомлення про готовність товару до відгрузки, пакету документів, що передбачені п. 3.3 вищезазначеного договору, підписання та отримання акту прийому - передачі на товар, а також здійснення розрахунків.

На виконання умов договору від 01.04.2014 р. № 02-10/2013 та додаткової угоди до нього від 17.12.2014 р. № 1/1 ТОВ "РАНОК" було поставлено (з переходом права власності) ТОВ "Кронекс - Харків" макулатуру відсортовану без фактичного її ввозу на митну територію України, що підтверджується повідомленнями про готовність товару до відгрузки, отриманими Покупцем специфікаціями та сертифікатами якості не товар, отриманими та підписаними Покупцем актами - прийому передачі товару, а також здійсненням розрахунку.

Судовим розглядом встановлено, що станом на 01.08.2015р., за даними бухгалтерського обліку та результатів попередньої перевірки (акт перевірки від 25.08.2015 року №91/20-20-22-08/38933788), дебіторська заборгованість ТОВ "РАНОК" (Російська Федерація) перед ТОВ "Кронекс-Харків" по контракту №02-10/2013 від 01.04.2014 року складає 2448082,40 російських рублів, в т.ч. з порушенням граничного строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, внаслідок чого ТОВ "РАНОК", у зв'язку з не виконанням умов контракту №02-10/2013 від 01.04.2014р., повернуто позивачеві попередню оплату 2448082,40 російських рублів, що підтверджено банківськими виписками.

Так, відповідно до ст. 1 ЗУ "Про зовнішньоекономічну діяльність", імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Згідно з до ч.1 ст.2 ЗУ "Про порядок проведення розрахунків в іноземній валюті" імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.

Відповідно до ч.3,4 ЗУ "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Постановами правління Національного банку України від 20.08.2014р. №515, від 20.11.2014р. №734 та від 01.12.2014р. №758 визначено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюється у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Постановою Правління Національного банку України від 20.08.2014р. №515 "Про врегулювання ситуації на валютному ринку України", яка набрала чинності з 21.08.2014р. і діяла до 21.11.2014р., встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 ЗУ "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Крім того, Постановою Правління Національного банку України від 20.11.2014р. №734 "Про врегулювання ситуації на валютному ринку України", яка набрала чинності з 22.11.2014р. і діяла до 02.12.2014р. включно встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 ЗУ "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Постановою Правління Національного банку України від 01.12.2014р. № 758 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України", яка набрала чинності 03.12.2014р. і діяла до 03.03.2015р. включно, встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 ЗУ "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", також здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Враховуючи зазначене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно встановлено, що оскільки ТОВ "РАНОК", у зв'язку з не виконанням умов контракту №02-10/2013 від 01.04.2014р., позивачеві було повернуто попередню оплату 2448082,40 російських рублів, то з боку позивача мало місце порушення 90-денного строку розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами, встановленого вищезазначеними постановами Нацбанку.

Слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 4 ЗУ "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Також, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції відносно безпідставності посилання позивача на ту обставину, що він не повинен нести відповідальність за дії, вчинені його контрагентом та те, що до спірних відносин не застосовуються положення постанови Кабінету Міністрів України від 05.12.2007р. № 1392, якою встановлено строки та умови завершення імпортної операції без ввезення товару на територію України, оскільки в даному випадку індивідуальний характер юридичної відповідальності платника податків не спростовує того, що до спірних відносин підлягають застосуванню норми ст. 2 ЗУ "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", якою Нацбанку України надано право встановлювати інші, крім 180-денних, строки розрахунків для зовнішньоекономічних імпортних контрактів, і Нацбанк таким правом скористався, встановивши для проведення розрахунків за імпортними операціями резидентів 90-денний строк.

Так, ЗУ "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" прямо встановлено фінансову відповідальність платника податків-резидента за порушення його контрагентом-нерезидентом строків здійснення таких розрахунків.

Згідно з ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Враховуючи наведене вище, підставою для зупинення строків, передбачених ст. 1, 2 ЗУ "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", є факт прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, а підставою для несплати пені за порушення відповідних строків - рішення суду про задоволення позову.

Судовим розглядом встановлено, що позивач не скористався правом звернення до вищевказаних судових установ, що стало б підставою для зупинення строків розрахунків по зовнішньоекономічним контрактам, а тому повинен нести відповідальність, встановлену ЗУ "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" та відповідними постановами Нацбанку.

Слід звернути увагу на те, що згідно з п.3 Порядку, імпортна операція резидента без увезення товару на територію України вважається завершеною за наявності однієї з таких умов: зарахування виручки, одержаної від нерезидента, на рахунок резидента в уповноваженому банку в разі продажу нерезиденту товару за межами України; подання документів, що підтверджують використання резидентом товару за межами України, перелік яких визначається Національним банком.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем ані до податкового органу, ані до суду не надано документів, які у розумінні абз. 2 п. 3 Порядку давали б підстави вважати здійснені позивачем імпортні операції завершеними та виключали б застосування до позивача наслідків у вигляді пені за прострочення розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами.

Крім того, постанова Кабміну від 05.12.2007р. №1392 зареєстрована в Міністерстві юстиції України, а відтак, набрала статусу нормативно-правового акту, є чинною, має загальнообов'язковий характер та підлягає застосуванню до спірних відносин.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що відповідачем обґрунтовано застосовано до ТОВ «Кронекс-Харків» штрафні (фінансові) санкції за порушення строків розрахунків по імпортним операціям за зовнішньоекономічними договорами.

Також, колегія суддів звертає увагу, що суд не приймає до уваги посилань позивача в апеляційній скарзі на висновки суду встановлені в постанові Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.2016р. по справі 820/11748/15, за якою задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кронекс-Харків" до Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, оскільки вказана постанова була скасована постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2016р. та прийнята нова постанова, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Кронекс-Харків" до Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 18.09.2015 року № 0000772200 та № 0000782200 відмовлено.

Отже, суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого обґрунтовано відмовив в задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 11.05.2016р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновком суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків, щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кронекс-Харків" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2016р. по справі № 820/1798/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Рєзнікова С.С.Судді(підпис) (підпис) Старостін В.В. Бегунц А.О. Повний текст ухвали виготовлений 15.07.2016 р.