Постанова № 58981156, 11.07.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2016 р. Справа № 589/3741/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Старостіна В.В.

Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 19.04.2016р. по справі № 589/3741/15-а

за позовом ОСОБА_2

до Шосткинської міської ради третя особа ОСОБА_3

про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до Шосткінського міськрайонного суду Сумської області з позовом до Шосткинської міської ради, третя особа ОСОБА_3, в якому просив суд:

- визнати бездіяльність відповідача при розгляді звернень від 27.04.2015 року та від 16.06.2015 року протиправними;

- зобов'язати відповідача у відповідності до приписів ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та глави 25 Земельного кодексу України розглянути земельний спір з приводу суміжного землекористування та відновити межу між домоволодіннями АДРЕСА_1 приймаючи до уваги рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 10.06.2013 року у справі №1819/2412/12 та від 22.04.2015 року у справі №589/854/14, врахувавши данні кадастрової документації, що наявні в матеріалах інвентаризаційних справ вказаних домоволодінь, що зберігаються в КП Шосткинське МБТІ;

- визнати бездіяльність відповідача при розгляді інформаційного запиту від 16.07.2015 року та ненадання на нього відповіді протиправною;

- зобов'язати відповідача надати інформацію затребувану позивачем в інформаційному запиті від 16.07.2015 року.

В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначав, що 27.04.2015 року усно на особистому прийомі Шосткинського міського голови та 16.06.2015 року письмово, звертався до відповідача з приводу вирішення земельного спору шляхом відновлення меж суміжних земельних ділянок землекористувачів домоволодінь АДРЕСА_1. На вказані звернення відповідачем тільки було надано розпорядження міського голови від 18.05.2015 року №23-ОД "Про утворення комісії по обстеженню меж домоволодіння АДРЕСА_1. 02.07.2015 року комісія, утворена на виконання цього розпорядження голови, склала акт обстеження меж домоволодіння АДРЕСА_2, який був надісланий позивачу 13.07.2015 року, посуті відмовившись відновлювати або ж встановлювати втрачену межу, тим самим ухилившись від виконання приписів закону, яким покладено на відповідача обов'язок розгляду земельних спорів. Ігнорування відповідачем звернень від 27.04.2015 року та 16.06.2015 року вимусило звернутись 16.07.2015 року з інформаційним запитом до нього з приводу надання інформації щодо прийнятих заходів по вирішенню земельного спору. 22.07.2015 року відповідач повідомив, що питання потребує додаткового вивчення, тому про результати його розгляду буде повідомлено до 01.08.2015 року. Але станом на 04.08.2015 року ніяких повідомлень не отримав.

Постановою Шосткінського міськрайонного суду Сумської області позов ОСОБА_2 до Шосткинської міської ради, третя особа : ОСОБА_3 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії задоволено частково.

Визнано бездіяльність Шосткинської міської ради Сумської області при розгляді звернень від 27.04.2015 року та від 16.06.2015 року протиправними.

В іншій частині позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача, в судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

Відповідно до ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 27.04.2015 року усно на особистому прийомі Шосткинського міського голови та 16.06.2015 року письмово, звертався до відповідача з приводу вирішення земельного спору шляхом відновлення меж суміжних земельних ділянок землекористувачів домоволодінь АДРЕСА_1.

На вказані звернення відповідачем тільки було надано розпорядження міського голови від 18.05.2015 року №23-ОД "Про утворення комісії по обстеженню меж домоволодіння АДРЕСА_1.

02.07.2015 року комісія, утворена на виконання цього розпорядження голови, склала акт обстеження меж домоволодіння АДРЕСА_2, який був надісланий позивачу 13.07.2015 року (а.с.4-7).

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що для відновлення меж необхідні документи на підставі яких має бути вирішено спір, такими документами є дані земельного кадастрової документації, яка розробляється на замовлення власника житлового будинку, які відсутні в матеріалах справи, не надані самим позивачем.

Колегія суддів частково не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача у відповідності до приписів ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та глави 25 Земельного кодексу України розглянути земельний спір з приводу суміжного землекористування та відновити межу між домоволодіннями АДРЕСА_1 приймаючи до уваги рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 10.06.2013 року у справі №1819/2412/12 та від 22.04.2015 року у справі №589/854/14, врахувавши данні кадастрової документації, що наявні в матеріалах інвентаризаційних справ вказаних домоволодінь, що зберігаються в КП Шосткинське МБТІ, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

За змістом частини другої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій.

До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

В постановах Верховного Суду України від 11.11.2014 року у справі №21-493а14, від 09.12.2014 року у справі №21-308а14, від 17.02.2015 року у справі №21-551а14, від 24.02.2015 року у справі №21-34а15, зазначена наступна правова позиція.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі Zand v. Austria від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Згідно статті 80 Земельного кодексу України, суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Відповідно до ст. 2 Земельного Кодексу України, земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Суд попередньої інстанцій дійшов висновку, що позивачем не надано необхідної документації для розгляду земельного спору з приводу суміжного землекористування та відновити межу між домоволодіннями АДРЕСА_1 та що такий спір, може бути розглянуто за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Як наголосив Верховний Суд України, прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність, подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції.

В цьому випадку неоднаково застосовано статтю 6 Конвенції стосовно "суду, встановленого законом". Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

За приписами статті 15 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Аналізуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги щодо зобов'язання відповідача у відповідності до приписів ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та глави 25 Земельного кодексу України розглянути земельний спір з приводу суміжного землекористування та відновити межу між домоволодіннями АДРЕСА_1 приймаючи до уваги рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 10.06.2013 року у справі №1819/2412/12 та від 22.04.2015 року у справі №589/854/14, врахувавши данні кадастрової документації, що наявні в матеріалах інвентаризаційних справ вказаних домоволодінь, що зберігаються в КП Шосткинське МБТІ не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, постанову суду першої інстанції в цій частині необхідно скасувати, а провадження по справі закрити.

Щодо позовних вимог щодо визнання бездіяльності відповідача при розгляді інформаційного запиту від 16.07.2015 року, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи на запит позивача від 16.07.2015 року, відповідачем відповідно до ст. 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації", протягом п'яти робочих днів, 22.07.2015 року було направлено повідомлення про те що, питання потребує додаткового вивчення та про результати роботи заявника буде додатково повідомлено.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що позовні вимоги щодо визнання бездіяльності відповідача при розгляді інформаційного запиту від 16.07.2015 року та ненадання на нього відповіді протиправною та зобов'язання відповідача надати інформацію затребувану позивачем в інформаційному запиті від 16.07.2015 року не підлягають задоволенню.

Через неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального права, колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового скасування рішення суду першої інстанції та закриття провадження у цій частині.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам ст. 159 КАС України, оскільки воно ухвалено при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду - частвому скасуванню з закриттям провадження у цій частині.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 4 ст. 198, п. 1, 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 19.04.2016р. по справі № 589/3741/15-а скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання відповідача у відповідності до приписів ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та глави 25 Земельного кодексу України розглянути земельний спір з приводу суміжного землекористування та відновити межу між домоволодіннями АДРЕСА_1 приймаючи до уваги рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 10.06.2013 року у справі №1819/2412/12 та від 22.04.2015 року у справі №589/854/14, врахувавши данні кадастрової документації, що наявні в матеріалах інвентаризаційних справ вказаних домоволодінь, що зберігаються в КП Шосткинське МБТІ, в цій частині закрити провадження у справі.

В іншій частині постанову Шосткінського міськрайонного суду Сумської області від 19.04.2016 року по справі № 589/3741/15-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Старостін В.В.Судді(підпис) (підпис) Рєзнікова С.С. Бегунц А.О. Повний текст постанови виготовлений 15.07.2016 р.