Постанова № 58980999, 12.07.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/4970/13-а

Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Стеценко О. О.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.,

суддів - Бойка А.В.,

- Яковлєва О.В.,

при секретарі - Осавуляк О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області (правонаступник-Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області) на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області (правонаступник-Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області) про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області про скасування постанови № 119 від 12 червня 2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що постанова Інспекції ДАБК в Одеської області № 119 від 12 червня 2013 року про накладення на неї штрафу в розмірі 51 615,00 грн. є незаконною, оскільки корпус побутових приміщень належить їй на праві приватної власності як фізичній особі, а оскаржувана постанова прийнята по відношенню до неї відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності" як до фізичної особи-підприємця.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013 року адміністративний позов задоволений.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що Інспекція ДАБК в Одеській області не має повноважень на накладення штрафів за порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, такими повноваженнями наділений лише центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, а саме Державна архітектурно-будівельна інспекція України.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду скасувати та ухвалити нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

29 липня 2014 року постановою Одеського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області задоволено. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013 року скасовано. Прийнято по справі нову постанову, якою відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області про скасування постанови № 119 від 12 червня 2013 року.

02 лютого 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2014 року скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції для повного встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

10 червня 2013 року, відповідно до наказу Інспекції ДАБК в Одеській області № 921 від 03 червня 2013 року /а.с 79/ та направлення на здійснення позапланової перевірки № 1082 від 03 червня 2013 року /а.с. 54/, посадовими особами Інспекції ДАБК в Одеській області проведена позапланова перевірка позивача щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів, а саме - достовірності даних у декларації про готовність об'єкту до експлуатації за адресою вул.Бугаєвська, 21, м.Одеса.

Підставою для проведення перевірки є лист прокуратури Малиновського району м. Одеси від 22 травня 2013 року № (16-70) 3832 вих. 13. /а.с. 14/

За результатами проведення перевірки Інспекцією ДАБК в Одеській області складений акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 10 червня 2013 року.

На підставі зазначеного акту, Інспекцією ДАБК в Одеській області 10 червня 2013 року відносно позивача складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності щодо виявлення порушення надання недостовірних відомостей у декларації від 21 червня 2013 року № ОД 14212103772 /а.с. 11-12/ та припис з вимогою привести документацію з реконструкції корпусу побутових приміщень за адресою вул.Бугаєвська, 21, м.Одеса до вимог містобудівного законодавства. /а.с. 10/

За результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності начальником Інспекції ДАБК в Одеської області 12 червня 2013 року винесено постанову відносно позивача про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в розмірі 51 615,00 грн. /а.с. 15-16/

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (у редакції Закону України від 16 жовтня 2012 року № 5459-VI, що набрав чинності 18 листопада 2012 року) справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Накладати штраф від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, мають право його керівник та уповноважені ним посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Однак, згідно частин 2, 3 та 4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону.

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» встановлено порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 2 Порядку справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядаються ДАБК України та її територіальними органами.

Накладати штраф від імені інспекцій мають право керівник ДАБК України та уповноважені ним його заступники, керівники територіальних органів ДАБК України та їх заступники у межах своїх повноважень.

Крім того, пунктами 6 та 9 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 08 квітня 2011 року № 439/2011, встановлено, що ДАБК України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі або міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька регіонів) територіальні органи.

ДАБК України у межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України видає накази організаційно-розпорядчого характеру.

19 листопада 2012 року головою Державної архітектурно-будівельної інспекції України видано наказ за № 187 «Про уповноваження територіальних органів - інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі (щодо дозвільно-реєстраційних процедур та здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю)».

Згідно п. 2 вказаного наказу територіальним органам необхідно забезпечити здійснення від імені ДАБК України розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про адміністративні правопорушення у спосіб та у межах затверджених ДАБК України положень про територіальні органи та інших нормативно-правових актів України на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Названим наказом уповноважено керівників територіальних органів та їх заступників від імені ДАБК України накладати штрафи у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та Кодексом України про адміністративні правопорушення, у спосіб та у межах затверджених ДАБК України положень про територіальні органи та інших нормативно-правових актів України на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Відповідно до вищевикладених норм законодавства вбачається, що Інспекція ДАБК в Одеській області наділена повноваженням накладати штрафи за порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

До такого ж висновку дійшли Одеський апеляційний адміністративний суд в постанові від 29 липня 2014 року та Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 02 лютого 2016 року.

Щодо правомірності винесення оскаржуваної постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області № 119 від 12 червня 2013 року колегія суддів зазначає наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року №3038-VI (Далі - Закон № 3038-VI), Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 14 жовтня 1994 року № 208/94-ВР (Далі - Закон № 208/94-ВР), порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затвердженим постановою КМ України від 23 травня 2011 року № 553(Далі - Порядок № 553), у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до ч. 2 ст. 39-1 Закону "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч.8 ст.36 Закону № 3038-VI замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

Відповідно до п.1 ст. 39 Закону № 3038-VI прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I-III категорій складності, та об'єктів,будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Форма декларації про готовність об'єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України ( 461-2011-п ).

Згідно п.10 ст. 39 Закону № 3038-VI замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

Відповідно до підпункту «а» пункту 3 частини четвертої статті 41 Закону N 3038-VI посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Отже, приписи посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю є обов'язковими для виконання.

Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності передбачена Законом України від 14 жовтня 1994 року N 208/94-ВР «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (надалі - Закон N 208/94-ВР).

Відповідно до статті 1 Закону N 208/94-ВР правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Згідно з абзацом 2 пункту 1 частини шостої статті 2 Закону N 208/94-ВР суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема, за невиконання приписів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат.

Підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є відповідний протокол, складений посадовою особою інспекції за результатами перевірки. Разом з протоколом складається припис.

Згідно з пунктами 6,7 Порядку питання про накладення штрафу розглядається в 15-денний строк з дня одержання протоколу про правопорушення. У разі потреби справа може розглядатися за участю представників суб'єкта містобудування, експертів, інших причетних до неї осіб.

Рішення про накладення штрафу оформлюється постановою про накладення на суб'єкта містобудування штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що є виконавчим документом і підлягає виконанню в установленому законом порядку. У постанові зазначається розмір штрафу.

Як вбачається з матеріалів справи, під час позапланової перевірки Інспекцією ДАБК в Одеській області виявлено порушення норм діючого законодавства, оскільки згідно акта перевірки від 10 червня 2013 року встановлено, що під час подання декларації про готовність об'єкта до експлуатації зазначені недостовірні дані, а саме:

1) Дозвіл від 23 травня 2006 року №283, який вказано у п.10 Декларації, замовником на вимогу Інспекції не надано, що є порушенням п.10 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

2) у п.11.1 декларації вказано рішення виконкому Одеської МРДТ про виділення земельної ділянки від 07 листопада 1945 року №702, замість належного документу, який повинен посвідчувати право власності чи користування земельною ділянкою відповідно до ст. 125 Земельного Кодексу України та п.10 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

До того ж, не під час розгляду справи судом першої інстанції, ні під час подальшого розгляду судами даної справи, позивачем не надано жодного з вищевикладених документів для дослідження та підтвердження достовірності даних зазначених в декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Аналіз викладених законодавчих норм та обставин справи, свідчить про те, що відповідач, при прийнятті оскаржуваної постанови, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та Законами України.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивач зазначає, що постанова Інспекції ДАБК в Одеської області № 119 від 12 червня 2013 року про накладення на неї штрафу в розмірі 51 615,00 грн. є незаконною, оскільки корпус побутових приміщень належить їй на праві приватної власності як фізичній особі, а оскаржувана постанова прийнята по відношенню до неї відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності" як до фізичної особи-підприємця.

Колегія суддів не приймає до уваги цей довід позивачки, оскільки він спростовується матеріалами справи.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця 16 квітня 2001 року Виконавчим комітетом Одеської міської ради включено ОСОБА_2 до єдиного державного реєстру як фізичну особу підприємця. /а.с.64/

Тобто, на момент укладання договору купівлі-продажу нерухомого майна, а саме корпусу побутових приміщень розташованих в місті Одесі по вулиці Бугаївській під номером 21, від 20 вересня 2003 року позивачка вже перебувала в статусі фізичної особи-підприємця, дії якого на момент укладання вказаного договору не були призупиненими.

До того ж, відповідно до листа прокуратури Малиновського району міста Одеси від 22 травня 2013 року № (16-70) 3832 вих. 13. /а.с. 14/, який став підставою для проведення позапланової перевірки позивача щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів, постановою Одеського апеляційного господарського суду у справі №26/173-10-4482 від 15 березня 2012 року, яка набрала законної чинності, зобов'язано фізичну особу підприємця за свій рахунок знести самовільно збудоване одноповерхове побутове приміщення згідно технічного паспорту, виданому 04 квітня 2008 року фізичній особі підприємцю ОСОБА_2, площею 447,5 кв.м., яке розташоване на земельній ділянці за адресою: вул.Бугаєвська, 21, м.Одеса, та повернути зазначену земельну ділянку, зайняту вказаним самовільно збудованим побутовим приміщенням.

Тобто з вищевикладеного вбачається, що позивачка приймала участь в даній справі, яка набрала законної сили, як відповідач та в подальшому - апелянт, в статусі фізичної особи підприємця.

До того ж, з тексту вищезазначеної постанови Одеського апеляційного господарського суду у справі №26/173-10-4482 від 15 березня 2012 року вбачається те, що фізична особа підприємець ОСОБА_2 є власником корпусу побутових приміщень, що знаходиться за адресою: вул.Бугаєвська, 21, м.Одеса, загальною площею 541,7 м.кв. /а.с.5 вказаної постанови/.

А також, відповідно до вищевикладеної постанови від 15 березня 2012 року вбачається, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2011 року у справі №2-а/1570/650/2011 залишено без задоволення позов ОСОБА_2 до комунального підприємства «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» про визнання неправомірними дій щодо скасування державної реєстрації права власності на салон для експонування, торгівлі та зберігання текстильної продукції з прибудовою складського приміщення, площею 986,1 кв.м. по вул.Бугаєвська, 21, м.Одеса та зобов'язання поновити права власності.

Тобто, вищевикладена постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2011 року є підтвердженням того, що позивачка має намір використовувати приміщення по вул.Бугаєвська, 21, м.Одеса в якості комерційної діяльності як фізична особа підприємець.

Аналізуючи вищевикладені обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Інспекції ДАБК в Одеської області № 119 від 12 червня 2013 року про накладення на позивача штрафу в розмірі 51 615,00 грн. є такою, що відповідає діючому законодавству України.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, відповідно апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова Одеського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013 року - скасуванню.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.3 ч.1 ст. 198; п.3, п.4 ч.1 ст. 202; ч.2 ст. 205; ст. 207; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області (правонаступник-Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області) задовольнити, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013 року скасувати.

Прийняти у справі нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області (правонаступник-Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області) про скасування постанови № 119 від 12 червня 2013 року.

Постанова суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Головуючий: Т.М. Танасогло

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: О.В. Яковлєв