Ухвала суду № 58980689, 14.07.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/22594/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В. А. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2016 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменка В. В.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А. Г.,

за участю секретаря Видмеденко О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Текстиль-Контакт» до Київської міської митниці ДФС про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою Київської міської митниці ДФС на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.04.2016, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товару від 27 серпня 2015 року №100250005/2015/000036/2; просив визнати заявлену декларантом митну вартість товару щодо товарів, які імпортуються, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок митних платежів у відповідності до заявленої декларантом митної вартості.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що Митниця безпідставно визначила іншу митну вартість імпортованих товарів і відмовила Товариству у їх митному оформленні. Товариство надало Митниці всі документи, які підтверджують складову декларованої ним митної вартості та не містять жодних неточностей чи розбіжностей.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.04.2016 позов задоволено частково.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Особи, які беруть участь в справі, в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином, тому у відповідності до ч. 6 ст. 12, ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позову в частині виходячи з того, що спірне рішення не містить наявної в митного органу інформації, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; та не містить обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Колегія суддів погоджується з даним висновком, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Текстиль-Контакт" подало до Київської міської митниці митну декларацію №100250005/2015/113508, з метою здійснення митного оформлення товару, а саме "тканини із синтетичних комплексних ниток, з вмістом не текстурованих ниток з поліефіру не менш як 85%, пофарбовані; торгівельна марка: відсутні дані; країна виробництва - CN, виробник: Shanghai Third Party Logistics LTD".

Митна вартість товару визначена позивачем за ціною договору (основним методом).

Вказані товари ввезено позивачем на підставі зовнішньоекономічного контракту від 22 серпня 2012 року №1, укладеного між Shanghai Third Party Logistics LTD (продавець) та ТОВ "Текстиль-Контакт" (покупець).

На підтвердження заявленої митної вартості позивач надав копії документів: вказаного вище контракту, додаткові угоди до нього, прейскуранту (прайс-листа) виробника товару, рахунків-фактури (інвойсів), інформації про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару, митної декларації країни відправлення, картки обліку особи, яка здійснює операції з товарами, коносаменту, міжнародної автомобільної накладної (CMR), банківських платіжних документів, висновку про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, пакувальних листів, страхового полісу, договору (контракту) про перевезення, декларацій про походження товару.

Київською міською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 27 серпня 2015 року №100250005/2015/000036/2, у зв'язку з тим, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, оскільки документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарі, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена, або підлягає сплаті за ці товари, а саме: згідно пункту 4.1 зовнішньоекономічного контракту оплата товару здійснюється на умовах 20% вартості партії товару - протягом п'яти банківських днів з дати підтвердження покупцем інвойсу, 80% партії товару - протягом п'яти банківських днів від дати отримання покупцем письмового повідомлення продавця про готовність партії товару до відвантаження. Тобто загальна оплата за партію товару становить 100%. Згідно наданих платіжних доручень, загальна сума платежу становить 66 851,7 доларів США, загальна сума за рахунком (сума інвойсів) 75 184,80 доларів США. Також в платіжних дорученнях відсутні посилання на дати і номери інвойсів. В інвойсі від 14 липня 2015 року №КТ150326J-2 зазначений номер ZIMUSNH3153905 та дата коносаменту 26 липня 2015 року, який випущений пізніше. У наданому експертному висновку не зазначені конкретні виробники та постачальники подібної продукції, не зазначені повні дані інтернет-сторінок, на яких розміщена зазначена інформація. Експертний висновок виданий на товар, що має відмінності від заявленого у відношенні щільності тканини. У прайс-листі не зазначено одиницю виміру, до якої повинні застосовуватись ціни. Також прайс-лист не містить умов продажу щодо мінімальної партії товару, умов сплати та термінів відвантаження, що зазвичай пропонуються навіть у мережі інтернет.

Не погодившись з вищевказаним рішенням митного органу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи колегія суддів виходить з наступного.

Статтею 259 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частинами 1-3 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч. 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у ч. 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребовувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України. Вказана позиція підтверджується постановою ВСУ від 10.04.2012 у справі № 21-52а12.

Отже, приписи вказаних статей зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у достовірності.

Позивач в якості підтвердження митної вартості товарів надав необхідні та достатні документи при митному оформлені товару та додаткові документи на вимогу митниці; у свою чергу відповідачем не доведено суду, що надані позивачем документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Наявність розбіжностей у сумі, згідно наданих платіжних доручень та сумі за рахунком (сума інвойсів), позивач пояснив, що вказана розбіжність є наслідком господарсько-правових договірних відносин, якими передбачено відстрочку платежу у зв'язку з необхідністю купівлі іноземної валюти, що підтверджується заявою про купівлю іноземної валюти та платіжним дорученням.

В частині зазначення в інвойсі від 14 липня 2015 року №КТ150326J-2 дати коносаменту 26 липня 2015 року, який випущений пізніше, позивач пояснив тим, що оскільки коносамент заповнюється датою завантаження, то на момент оформлення інвойсу позивач вказав датою коносаменту дату завантаження; будь-яких застережень щодо заповнення інвойсу чинним законодавством не передбачено.

Апелянт посилається на те, що у прайс-листі не зазначено одиницю виміру, до якої повинні застосовуватись ціни та відсутні умов продажу щодо мінімальної партії товару, умови сплати та терміни відвантаження.

Однак, позивачем надано лист Shanghai Third Party Logistics LTD, у якому зазначено, що одиницею виміру товару, ціна якого зазначена, є один метр погонний, а поняття мінімальної партії у відношенні позивача відсутнє.

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів (ч. 1 ст. 55 МК України).

Відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 2 та 3 ст.58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Спірні рішення обґрунтовані тим, що документи, надані позивачем до митного оформлення, містять розбіжності, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що не є достатніми підставами для невизнання задекларованої позивачем вартості товару наявність експертного висновку щодо рівня цін, так як він не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, та носить консультаційний характер.

Чинним законодавством не встановлено конкретних вимог та переліку відомостей (критеріїв), які повинні містити прайс-лист та експертний висновок.

Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок, що позивачем подано відповідачу повний та достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за основним методом, заявлена позивачем митна вартість товарів за ціною договору відповідає вимогам ст.58 Митного кодексу України; відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар; правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Доводи, наведені відповідачем в апеляційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Відповідачем подано клопотання про повернення надміру сплаченого судового збору.

Клопотання обґрунтовано тим, що Київською міською митницею ДФС помилково сплатило більший розмір судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 р. № 3674-VI.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 цього Закону сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Із матеріалів справи вбачається, що платіжним дорученням № 478 від 24.06.2016 р. відповідачем сплачено 4547,40 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги, тоді як Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2016 року про залишення апеляційної скарги без руху, зобов'язано сплатити судовий збір у розмірі 4019,40 грн.

За таких обставин, клопотання відповідача про повернення надміру сплаченого судового збору підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 року № 7 колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Київської міської митниці ДФС на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.04.2016 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Текстиль-Контакт» до Київської міської митниці ДФС про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.04.2016 - залишити без змін.

Клопотання Київської міської митниці ДФС про повернення судового збору - задовольнити.

Повернути Київській міській митниці ДФС (Код ЄДРПОУ 39422888) з Державного бюджету України надмірно сплачену суму судового збору у розмірі 528 (п'ятсот двадцять вісім) грн. 00 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

А. Г. Степанюк

Повний текст ухвали виготовлено 15.07.2016.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.