Ухвала суду № 58980677, 14.07.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/270/16 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б. Суддя-доповідач: Бабенко К.А

У Х В А Л А

Іменем України

14 липня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Кузьменка В.В., Степанюка А.Г., секретаря Нестеренко Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства Юридична фірма "Імператив плюс" на Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства Юридична фірма "Імператив плюс" до Державної екологічної інспекції України про визнання нечинним (незаконним) та скасування Наказу, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 квітня 2016 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить судове рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників Сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а Постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Наказом Відповідача «Про затвердження Переліку конфіденційної інформації, що є власністю держави в Державній екологічній інспекції України та Переліку посадових осіб, яким дозволено працювати з документами з грифом «Для службового користування» в Держекоінспекції України» від 05 червня 2015 року №39, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 15), відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27 листопада 1998 року №1893 «Про затвердження інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави» затверджено та введено в дію Перелік конфіденційної інформації, що є власністю держави в Державній екологічній інспекції України; затверджено Перелік посадових осіб, яким дозволено працювати з документами з грифом «Для службового користування» в Держекоінспекції України; право присвоювання документам грифу «Для службового користування» залишено за Головою Держекоінспекції України.

Позивачем в інтересах осіб, які звернулись до нього за правовою допомогою, надіслано до Відповідача Запит на публічну інформацію, яка становить суспільний інтерес від 28 жовтня 2015 року, копія якого також наявна в матеріалах справи (а.с.8-10), в якому просив надати: інформацію про всі проведені за останні 5 (п'ять) років перевірки природоохоронного законодавства Державною екологічною інспекцією України і підпорядкованими структурами, які прямо чи непрямо пов'язувались з діяльністю Трипільської ТЕЦ (дослідження ґрунтів, повітря, водних ресурсів, виробничих процесів, тощо); завірені копії всіх документів, які фіксували результати цих перевірок; завірені копії документів реагування на виявлені порушення, якщо такі були; інформацію про отримання чи неотримання Трипільською ТЕЦ всіх спецдозволів, які вимагаються за природоохоронним законодавством.

Листом Відповідача «Щодо розгляду запиту на публічну інформацію» від 06 листопада 2015 року, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 11), надано Позивачу вичерпну інформацію про проведені перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Трипільською ТЕС та про вжиті заходи впливу. Проте, у наданні копій актів перевірки та документів реагування на виявленні порушення Позивачу відмовлено, оскільки зазначені документи містять конфіденційну інформацію та інформацію, яку включено до Переліку конфіденційної інформації, що є власністю держави в Державній екологічній інспекції України, затвердженого оскарженим Позивачем Наказом Відповідача.

Згідно з частиною другою ст. 6 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 року №2657-XII (надалі - Закон №2657-XII), право на інформацію може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку, з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Відповідно до ст. 20 Закону №2657-XII, за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.

Згідно з частинами першою, другою та третьою ст. 21 Закону №2657-XII, інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація; конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом. Відносини, пов'язані з правовим режимом конфіденційної інформації, регулюються законом; порядок віднесення інформації до таємної або службової, а також порядок доступу до неї регулюються законами.

Пунктом 1 Інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять службову інформацію, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 27 листопада 1998 року №1893 (надалі - Інструкція), визначено обов'язковий для всіх центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності (далі - організації) порядок обліку, зберігання, використання та знищення документів, справ, видань, магнітних та інших матеріальних носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави (далі - документи). Переліки відомостей, які містять службову інформацію, затверджуються міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями.

Пунктом першим Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року №454/2011 (надалі - Положення), передбачено, що Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України (далі - Міністр).

Відповідно до п. 9 Положення, Держекоінспекція України у межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства та доручень Міністра видає накази організаційно-розпорядчого характеру, які підписує Голова Держекоінспекції України.

А згідно з пп. 3 п. 10 Положення, Голова Держекоінспекції України вносить Міністрові пропозиції щодо формування державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, розроблені Держекоінспекцією України з питань, що належать до її компетенції, проекти законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів Міністерства.

Відповідно до п. 35 Інструкції, забороняється користуватися відомостями з документів з грифом "Для службового користування" для відкритих виступів або опублікування у засобах масової інформації, експонувати такі документи на відкритих виставках, демонструвати їх на стендах, у вітринах або інших громадських місцях. У разі потреби з письмового дозволу керівника організації допускається опублікування або передання для опублікування несекретних відомостей обмеженого поширення, якщо такі відомості не суперечать перелікам, зазначеним у пункті 1 цієї Інструкції.

А згідно з п. 37 цієї ж Інструкції, зокрема представники інших організацій допускаються до ознайомлення і роботи з документами з грифом "Для службового користування" з дозволу керівників організацій (структурних підрозділів), у володінні та розпорядженні яких перебувають ці документи, за наявності письмового запиту організацій, в яких вони працюють, із зазначенням характеру завдання, що виконується.

Позивачем в обґрунтування адміністративного позову зазначено про необхідність проведення державної реєстрації оскарженого ним Наказу Відповідача відповідно до вимог Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» від 03.10.1992 року №493 та Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 року № 731, оскільки він є нормативно-правовим актом.

Проте, відповідно до п. 1.4. Розділу І Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 12.04.2005 року №34/5 (у редакції Наказу Міністерства юстиції України 15.05.2013 №883/5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 квітня 2005 року за №381/10661, зокрема наказ, розпорядження, постанова, рішення (далі - розпорядчий документ) - акт організаційно-розпорядчого характеру чи нормативно-правового змісту, що видається суб'єктом нормотворення у процесі здійснення ним виконавчо-розпорядчої діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданої компетенції з основної діяльності, адміністративно-господарських або кадрових питань, прийнятий (виданий) на основі Конституції та інших актів законодавства України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та спрямований на їх реалізацію, спрямування регулювання суспільних відносин у сферах державного управління, віднесених до його відання; нормативно-правовий акт - офіційний документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законом формі та порядку, який встановлює норми права для неозначеного кола осіб і розрахований на неодноразове застосування.

Указом Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» від 03 жовтня 1992 року №493/92 (надалі - Указ №493/92), зокрема установлено, що з 1 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації. Державну реєстрацію здійснюють, зокрема нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю - Міністерство юстиції України.

Згідно з п. 5 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року №731 (надалі - Положення №731), на державну реєстрацію не подаються акти: а) персонального характеру (про склад комісій, призначення на посаду і звільнення з неї, заохочення працівників тощо); б) дія яких вичерпується одноразовим застосуванням, крім актів про затвердження положень, інструкцій та інших, що містять правові норми; в) оперативно-розпорядчого характеру (разові доручення); г) якими доводяться до відома підприємств, установ і організацій рішення вищестоящих органів; д) спрямовані на організацію виконання рішень вищестоящих органів і власних рішень міністерств, інших органів виконавчої влади, що не мають нових правових норм; е) рекомендаційного, роз'яснювального та інформаційного характеру (методичні рекомендації, роз'яснення, у тому числі податкові, тощо), нормативно-технічні документи (національні та регіональні стандарти, технічні умови, будівельні норми і правила, тарифно-кваліфікаційні довідники, кодекси усталеної практики, форми звітності, у тому числі щодо державних статистичних спостережень, адміністративних даних та інші).

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржений Позивачем Наказ Відповідача не є нормативно-правовим актом, а має організаційно-розпорядчий характер, а тому і не має реєструватись відповідно до вимог Указу №493/92 та Положення №731.

Крім того, як вбачається з п. 15 Переліку конфіденційної інформації, що є власністю держави в Державній екологічній інспекції України, затвердженого оскарженим Позивачем Наказом Відповідача, до конфіденційної інформації, що є власністю держави в державній екологічній інспекції України належать матеріали інспекційних перевірок об'єктів з обмеженим доступом.

Відповідно до частини другої ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 року №2939-VI, обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

ПАТ «Центренерго» (код за ЄДРПОУ 22927045), відокремленим підрозділом якого є Трипільська ТЕС, включено до Переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого відповідною Постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року №83.

За таких обставин, надати Позивачу допуск до документів з грифом «Для службового користування» не є обов'язком Відповідача, а є саме його правом. Відповідач при прийнятті рішення про віднесення матеріалів інспекційних перевірок з обмеженим доступом Трипільської ТЕС до переліку конфіденційної інформації діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, і з метою забезпечення національної безпеки.

З урахуванням викладеного вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення адміністративного позову.

Згідно зі ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, за таких підстав, апеляційна скарга залишається без задоволення, а Постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Юридична фірма "Імператив плюс" залишити без задоволення, а Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 квітня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалу складено у повному обсязі 14.07.2016 року.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Кузьменко В.В.

Степанюк А.Г.

Головуючий суддя Бабенко К.А

Судді: Кузьменко В. В.

Степанюк А.Г.