Ухвала суду № 58980526, 13.07.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

13 липня 2016 року

справа № 808/8849/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого судді: Коршуна А.О. (доповідач)

суддів: Панченко О.М. Чередниченко В.Є.

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Запорізької митниці ДФС

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду

від 24.02.2016 року у справі №808/8849/15

за позовом:

Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна»

до:

про:

Запорізької митниці ДФС та Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області

визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

01.12.2015р. Публічне акціонерне товариство «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» (далі – ПАТ «Дніпроспецсталь») звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Запорізької митниці ДФС (далі – Запорізька митниця), Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області (далі – ГУ ДКСУ у Запорізькій області) про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії . /а.с. 4-9/.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 04.12.2015р. за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження у справі №808/8849/15 та справу призначено до судового розгляду / а.с. 2 /.

Позивач, посилаючись у позовній заяві з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог / а.с. 87/ на те, що 13.06.2014р. з метою проведення митного оформлення поставленого товару – виливниці, який позивачем було отримано від продавця в межах укладеного з компанією «INTERCOMMODITIES SA», Швейцарія, (продавець) контракту №2014/MOULDS від 24.04.2014р., звернувся до Запорізької митниці з вантажною митною декларацією (далі - ВМД) №112030000/2014/009989 у якій митна вартість задекларованого товару була визначена за ціною угоди (основний метод визначення митної вартості) та платежі ввізного мита повинні становити 152389,44 грн., але у ході здійснення митного оформлення митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості №112030000/2014/000139/2 від 18.06.2014р., яким митна вартість задекларованого товару була визначена за шостим методом визначення митної вартості, та прийнято картку відмови у митному оформленні №112030000/2014/00169 від 18.06.2014р., позивач 19.06.2014р. звернувся до митного органу з зверненням про випуск товару у вільний обіг шляхом надання гарантій та 19.06.2014р. подав нову ВМД №112300000/2014/010596 у якій митна вартість задекларованого товару була визначена відповідно до прийнятого митним органом рішення та платежі ввізного мита за цією ВМД становили 207724,81 грн., сума була сплачена та товар випущено у вільний обіг. У подальшому постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 02.04.2015р., яке набрало законної сили 18.06.2015р., рішення Запорізької митниці про визначення митної вартості №112030000/2014/000139/2 від 18.06.2014р. та картка відмови у митному оформленні №112030000/2014/00169 від 18.06.2014р. визнані протиправними та скасовані, отже переплата ввізного мита становить 53834,47 грн. (207724,81-152839,44=52834,47). Відповідно до положень чинного законодавства 15.07.2015р. позивач звернувся до Запорізької митниці з заявою щодо повернення надмірно сплачених митних платежів в сумі 52834,47 грн. за ВМД №112300000/2014/010596 від 19.06.2014р. та надав митному органу первісну ВМД та ВМД від 19.062014р., копії рішення про визначення митної вартості та картки відмови, копії платіжних доручень про перерахунок митних платежів та копії рішень суду, але Запорізька митниця повідомили позивача листом від 28.07.2015р. про відсутність підстав для оформлення висновку про повернення з Державного бюджету суми надмірно сплачених митних платежів, отже вищенаведене свідчить про те, що відповідач фактично ігнорує рішення суду, яке набрало законної сили, тому позивач вважає, що така бездіяльність митного органу порушує його права та охоронювані законом інтересі і саме така бездіяльність обумовила його звернення до суду за захистом порушених прав, тому просив суд: - визнати неправомірною бездіяльність Запорізької митниці щодо ненадання ГУ ДКСУ у Запорізькій області висновку про повернення з Державного бюджету України позивачу надмірно сплачених платежів за ВМД №112300000/2014/010596 від 19.06.2014р у розмірі 52834,47 грн.; - зобов’язати Запорізьку митниці надати висновок ГУ ДКСУ у Запорізькій області про повернення з Державного бюджету України позивачу надмірно сплачених платежів за ВМД №112300000/2014/010596 від 19.06.2014р у розмірі 52834,47 грн..

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 24.02.2016р. у справі №808/8849/15 адміністративний позов задоволено, визнано неправомірною бездіяльність Запорізької митниці щодо ненадання ГУ ДКСУ у Запорізькій області висновку про повернення з Державного бюджету України ПАТ «Дніпроспецсталь» надмірно сплачених коштів за ВМД №112030000/2014/010596 від 19.06.2014 в розмірі 52834,47 грн., зобов’язано Запорізьку митницю надати висновок до ГУ ДКСУ у Запорізькій області про повернення ПАТ «Дніпроспецсталь» надмірно сплачених митних платежів за ВМД №112030000/2014/010596 від 19.06.2014 в розмірі 52834,47 грн. (суддя Батрак І.В.) / а.с. 121-127/.

Відповідач – Запорізька митниця, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу / а.с. 165-173/, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з’ясовано усі обставини, які мали значення для вирішення справи, та було зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, просив постанову суду першої інстанції від 24.02.2016р. скасувати та постановити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог у повному обсязі.

Позивач, у письмових запереченнях на апеляційну скаргу / а.с. 142-146/, заперечував проти доводів апеляційної скарги та посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи об’єктивно та повно з’ясовано усі обставини справи, надано оцінку усім доказам, які були надані суду сторонами у справі під час її розгляду, та постановлено у справі рішення без порушень норм чинного законодавства, просив суд апеляційну скаргу митниці залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 24.02.2016р. у даній справі залишити без змін.

Відповідач – ГУ ДКСУ у Запорізькій області, надав суду письмове клопотання / а.с. 162-163/, у якому зазначив, що відповідно до норм чинного законодавства органи державної казначейської служби не приймають самостійно рішення щодо повернення помилково та /або надміру зарахованих до бюджету митних та інших платежів, а здійснюють таке повернення тільки на підставі висновків органів Державної фіскальної служби або за рішенням суду, просив суд розглянути дану справу за наявними матеріалами справи за відсутності представника ГУ ДКСУ у Запорізькій області.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, підтримав доводи викладені у письмових запереченнях на апеляційну скаргу та додаткових поясненнях, та просив суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 15.02.2016р. у даній справі залишити без змін.

Представники відповідачів у судове засідання не з’явились. Відповідачі про день, годину та місце розгляду даної справи апеляційним судом повідомлені належним чином /а.с. 158-161/. За таких обставин колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу у відсутність представників відповідачів.

Заслухавши у судовому засіданні представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали даної адміністративної справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Позивач у справі – ПАТ «Дніпроспецсталь», ідентифікаційний код 00186536, зареєстровано як юридична особа 15.04.1994р. Виконавчим комітетом Запорізької міської ради / а.с. 10-28/ .

Під час розгляду даної адміністративної справи, як судом першої інстанції так і апеляційним судом встановлено, що 13.06.2014р. позивач з метою проведення митного оформлення поставленого на митну територію України товару – виливниці, який ним було отримано від продавця в межах укладеного з компанією «INTERCOMMODITIES SA», Швейцарія, (продавець) контракту №2014/MOULDS від 24.04.2014р., звернувся до Запорізької митниці з вантажною митною декларацією (далі - ВМД) №112030000/2014/009989 у якій митна вартість задекларованого товару була визначена за ціною угоди (основний метод визначення митної вартості) та платежі ввізного мита повинні становити 152389,44 грн. /а.с. 29-36/, але у ході здійснення митного оформлення митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості №112030000/2014/000139/2 від 18.06.2014р. /а.с. 35-36/, яким митна вартість задекларованого товару була визначена за шостим методом визначення митної вартості, та прийнято картку відмови у митному оформленні №112030000/2014/00169 від 18.06.2014р. /а.с. 37-39/

19.06.2014р. декларант – позивач у даній справі, звернувся до митного органу з зверненням про випуск товару у вільний обіг шляхом надання гарантій та 19.06.2014р. подав нову ВМД №112300000/2014/010596 /а.с. 40-45/, у якій митна вартість задекларованого товару була визначена відповідно до прийнятого митним органом рішення та платежі ввізного мита за ВМД №112300000/2014/010596 від 19.06.2014р. становили 207724,81 грн., які були декларантом сплачені та товар випущено у вільний обіг.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 02.04.2015р. у справі 808/8452/14 / а.с. 48-53/, яка залишено без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2016р. / а.с. 54/, рішення Запорізької митниці про визначення митної вартості №112030000/2014/000139/2 від 18.06.2014р. та картка відмови Запорізької митниці у митному оформленні №112030000/2014/00169 від 18.06.2014р. визнані протиправними та скасовані.

Постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 02.04.2015р. у справі 808/8452/14 відповідно до ч. 3 ст. 254 КАС України набрала законної сили 18.06.2015р. та відповідно до ст. 255 КАС України є обов’язковою для осіб, які беруть участь у справі та підлягає виконанню на всій території України і обставини, які встановлені цим рішенням, не потребують повторного доведення, а також не можуть оспорюватись в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

У подальшому - 15.07.2015р. позивачем за допомогою засобі поштового зв’язку було направлено на адресу Запорізької митниці заяву за вих. №171/1-305 / а.с. 55/, у якій підприємство просило повернути на розрахунковий рахунок надмірно сплачені до бюджету грошові кошти за ВМД №112030000/2014/010596 від 19.06.2014 у розмірі 52834,47 грн. переплати ввізного мита, також вказано напрям перерахування коштів .

Але митний орган листом за вих. №749/11/08-70-25 від 28.07.2015р. повідомила ПАТ «Дніпроспецсталь» про те, що відповідно до ч. 9 ст. 55 Митного кодексу України відсутні підстави для оформлення висновку про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених митних та інших платежів у сумі 52834,47 грн., оскільки у період дії гарантії, за заявленими деклараціями, рішень про визнання заявленої декларантом митної вартості, митний орган не приймав / а.с. 58/.

Також необхідно звернути увагу на те, що у митного органу (Запорізької митниці) не було будь-яких заперечень або претензій щодо оформлення позивачем вищезазначеної заяви, які і не було заперечень щодо розміру встановленої позивачем до відшкодування суми, а також митним органом не зазначалось про наявність у позивача, на момент звернення з вищезазначеною заявою, податкового боргу.

Саме вищезазначена відмова митного органу у вчиненні дій щодо повернення ПАТ «Дніпроспецсталь» надміру сплачених платежів стала підставою для звернення підприємства з позовом до суду з метою захисту порушених прав.

При цьому необхідно зазначити, що передумовою сплати позивачем надлишкової суми митних платежів у розмірі 52834,47 грн. стало прийняття митним органом – Запорізькою митницею рішення про визначення митної вартості задекларованого позивачем товару №112030000/2014/000139/2 від 18.06.2015р., яке скасовано постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 02.04.2015р. у справі 808/8452/14, що набрала чинності 18.06.2016р., що у свою чергу дає можливість зробити висновок про те, що скасована підстава для сплати декларантом (позивачем) грошових коштів (митних платежів) під час здійснення митних операцій з розмитнення задекларованого позивачем товару у розмірах, які визначені митним органом (Запорізькою митницею).

Спірні відносини, які виникли між сторонами у даній справі, з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного та Податкового кодексів України, а положеннями Порядку взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань також іншими законами України з питань оподаткування, який затверджено спільним наказом Міністерства доходів і зборів України і Міністерства фінансів України №882/1188 від 30.12.2013р. (далі – Порядок) .

Аналіз положень чинного законодавства, яке регулює спірні відносини. які виникли між сторонами у справі, зокрема сукупний аналіз положень ст.ст. 289,295,301 Митного кодексу України, пп. 14.1.115 п. 14.1 ст.14, ст. 43 Податкового кодексу України, ст.. 45 Бюджетного кодексу України, положень п. 5-10 Порядку, дає можливість зробити висновок про те, що митне законодавство передбачає можливість виникнення правової ситуації, яка пов’язана з помилковою та/або надмірною сплатою митних платежів, під якими, відповідно до норм податкового законодавства, розуміють суму коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату, але при цьому митне та податкове законодавство не містить переліку причин, через які може статися помилкова та/або надмірна сплата сум платежів, оскільки визначення розміру (суми) митних платежів здійснюється шляхом дій над кількісними числовими показникам (одиницями) виміру, не виключено, що операції з ними з якихось причин можуть призвести до неправильного (хибного) розрахунку чи обчислення сум платежів. Обов'язковою умовою для здійснення повернення надмірно сплачених сум митних та інших платежів є наявність факту надмірної сплати коштів, подання платником податків заяви у довільній формі про таке повернення до митного органу не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України із зазначенням шляху перерахування коштів, а підставою для відмови митним органом заявнику у поверненні надмірно сплачених митних платежів може бути або невідповідність поданих документів вимогам цього порядку, або відсутність переплати.

Отже враховуючи вищезазначене, та приймаючи до уваги, що факт наявності надмірної сплати позивачем митних платежів у розмірі 52834,47 грн. встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили (постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 02.04.2015р. у справі 808/8452/14, що набрала чинності 18.06.2016р.), а тому не потребує повторного доведення під час розгляду даної справи, декларант (позивач у справі) звернувся до митного органу (Запорізької митниці) з заявою про повернення цієї суми 15.07.2015р. – у встановлений чинним законодавством 1095 денний строк від дня , наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України, у митного органу були відсутні будь-які заперечення щодо правильності оформлення декларантом заяви про повернення надміру сплачених коштів, митним органом не заперечувався розмір суми надміру сплачених митних платежів – 52834,47 грн., як і не зазначалось про наявність у декларанта на момент звернення з заявою – 15.07.2015р., непогашеного податкового боргу, що свідчить про те, що позивачем було дотримано законодавчо встановлений порядок щодо звернення з заявою про повернення надміру сплачених сум до Державного бюджету України, а також були наявні законодавчо визначені підстави для такого звернення, а Запорізька митниця, яка у спірних відносинах виступає у якості суб’єкта владних повноважень, безпідставно листом за вих. №749/11/08-70-25 від 28.07.2015р. повідомила ПАТ «Дніпроспецсталь» про відсутність підстав для оформлення висновку про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених митних та інших платежів у сумі 52834,47 грн., чим допустила бездіяльність у виконанні покладених на неї функцій з надання відповідного висновку, яка є неправомірною та такою, що порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, а тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав таку бездіяльність відповідача неправомірною, та з метою захисту прав та інтересів позивача у справі зобов’язав Запорізьку митницю надати висновок до ГУ ДКСУ у Запорізькій області про повернення ПАТ «Дніпроспецсталь» надмірно сплачених митних платежів за ВМД №112030000/2014/010596 від 19.06.2014 в розмірі 52834,47 грн., та постановив у справі правильне рішення про задоволення заявлених позивачем вимог у повному обсязі.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що аналогічна правова позиція, щодо розв’язання спірних відносин, які виникли між сторонами у даній справі, висловлена Верховним судом України у постанові від 25.11.2014р. у справі №21-207а14, яка у свою чергу відповідно до ст. 244-2 КАС України є обов’язковою для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України, які зобов’язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного суду України.

Так у вищезазначеній постанові Верховним Судом України зазначено, що у разі якщо суд визнає рішення і дії митних органів із зазначених питань протиправними, зобов'яже вчинити певні дії відповідно до вимог митного законодавства і коли у рішенні суду буде констатована неправильність чи хибність рішень чи дій митних органів, які зумовили (призвели, потягли) помилкову та/або надмірну сплату сум митних платежів, ці платежі повертаються декларанту в порядку і на умовах, встановлених у статті 301 Митного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України і статті 45 Бюджетного кодексу України, з дотриманням процедури, врегульованої Порядком повернення коштів та Порядком взаємодії, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи об’єктивно, повно та всебічно з’ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, та застосовано до правовідносин, які виникли між сторонами у даній справі, норми матеріального права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблено правильний висновок про обґрунтованість заявлених позивачем у справі позовних вимог та ухвалено законне рішення, яким заявлені позивачем у справі позовні вимоги задоволено у повному обсязі, і оскільки апеляційним судом під час розгляду даної справи не було встановлено порушень чи неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які б потягли за собою наявність підстав для скасування чи зміни оскаржуваної судової постанови, тому колегія суддів вважає необхідним постанову суду першої інстанції від 24.02.2016р. у даній адміністративній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки заявником апеляційної скарги доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції у даній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196,198,200,205,206 КАС України, суд–

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Запорізької митниці ДФС - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24.02.2016р. у справі №808/8849/15 – залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст виготовлено – 15.07.2016р.

Головуючий: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко