Постанова № 58979561, 14.07.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2464/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2016 рокум.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом виробничо-комерційної фірми «МАРС» (мале підприємство) у формі товариства з обмеженою відповідальністю до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 від 14.03.2016р.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До суду надійшов адміністративний позов виробничо-комерційної фірми «МАРС» (мале підприємство) у формі товариства з обмеженою відповідальністю до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області № НОМЕР_1 від 14.03.2016р.;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області № НОМЕР_2 від 14.03.2016р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2012 р. по 31.12.2014 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 р. по 31.12.2014 р., результати якої оформлено актом №1849/15-53-22-01/13880445 від 25.03.2015 р., державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області прийнято податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 від 14.03.2016р. Позивач звертає увагу, що за ініціативою ВКФ "МАРС" з боку ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області прийнято рішення № 9312/10/15-53-22-00 від 10.04.2015 р. щодо погодження застосування процедури податкового компромісу, відповідно до якого до позивача застосовано податковий компроміс: щодо податкового зобов'язання за податком на прибуток на загальну суму 5119999,00 грн. за податковим повідомленням-рішенням № 000312201 від 06.04.2015 р. та щодо податкового зобов'язання за податком на додану вартість на загальну суму 3729346,00 грн. за податковим повідомленням-рішенням № 000322201 від 06.04.2015 р. Крім того, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14.09.2015р. у справі № 815/2178/15 адміністративний позов Виробничо-комерційної Фірми МАРС (Мале підприємство) у формі Товариства з обмеженою відповідальністю задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області № 000312201 від 06.04.2015 р. в частині податкового зобовязання за податком на прибуток на загальну суму 217 746 грн.; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області № 000322201 від 06.04.2015 р. в частині податкового зобовязання за податком на додану вартість на загальну суму 246 617,22 грн. Позивач зазначає, що вказані податкові повідомлення-рішення оскаржені в частині нарахованих податкових зобовязань з урахуванням рішення № 9312/10/15-53-22-00 від 10.04.2015р. щодо погодження застосування процедури податкового компромісу. Позивач наголошує, що згідно постанови Одеського окружного адміністративного суду по справі від 14 вересня 2015 року у справі № 815/2178/15 суд дійшов висновку, що податковий кредит позивача за результатами господарських операцій, які мали місце між позивачем та контрагентами ТОВ АРКОМБУД, ТОВ Шелеш, ТОВ ТД Будсвіт, сформований у повній відповідності з положеннями р.5 Податкового кодексу України та підстав для невключення до складу податкового кредиту з ПДВ у відповідні звітні періоди суми 246617,22 грн. у відповідача не було. Також позивач акцентує увагу, що при вирішенні вказаної справи суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень-рішень № 000312201 від 06.04.2015 р. та № 000322201 від 06.04.2015 р., при тому, що позивач довів суду реальність здійснення господарських операцій з контрагентами та відсутність порушень податкового законодавства, зазначених у висновках акту перевірки №1849/15-53-22-01/13880445 від 25.03.2015 року. Таким чином, на думку позивача, здійснене податковим органом донарахування штрафних санкцій за відсутності основаного податкового зобов'язання є протиправним. Позивач вважає, що за таких обставин відповідач не мав правових підстав нараховувати штрафні санкції за оскаржуваними у даній справі податковими повідомленнями-рішеннями.

Відповідач явку представника до судового засідання не забезпечив, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином та завчасно.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, у звязку з відсутністю перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених ст.128 КАС України, відсутністю потреби заслухати свідка чи експерта, справа розглянута в порядку письмового провадження

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області у період з 12.03.2015 р. по 18.03.2015 р. проведено документальну позапланову виїзну перевірку Виробничо-комерційної Фірми МАРС (Мале підприємство) у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (код за ЄДРПОУ 13880445) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2012 р. по 31.12.2014 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 р. по 31.12.2014 р.

За наслідками перевірки складено акт №1849/15-53-22-01/13880445 від 25.03.2015 р. «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Виробничо-комерційної Фірми МАРС (Мале підприємство) у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, код за ЄДРПОУ 13880445, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2012 року по 31.12.2014 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 року по 31.12.2014 року» (а.с. 21-41), відповідно до висновків якого, серед іншого, встановлено порушення:

п.п.14.1.27, п.п. 14.1.36 п.14.1 ст.14, п.138.2, п.138.4, п.138.8 ст.138, п.п.138.8 ст.138, п.139.1 ст.139, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в сумі 5337745 грн.;

п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.192.1 ст.192, п.п.192.1.1 п.192.1 ст.192, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст.201, п.200.1 ст.200 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, у сумі 4030364 грн.

Як встановлено під час розгляду справи № 815/2178/15, за результатами перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення: № 000312201 від 06 квітня 2015 року про збільшення суми грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 8006618 грн., з яких за основним платежем - 5337745 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 2668873 грн.; № 000322201 від 06 квітня 2015 року про збільшення суми грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість у сумі 6045546 грн., з яких за основним платежем - 4030364 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 2015182 грн.

На підставі рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області № 9312/10/15-53-22-00 від 10.04.2015 р. до ВКФ МАРС (Мале підприємство) у формі TOB застосовано податковий компроміс щодо податкового зобовязання: по податку на прибуток на загальну суму 5119999 грн. за податковим повідомленням-рішенням № 000312201 від 06.04.2015 року, у звязку з чим підлягає сплаті 255999,95 грн. по податку на прибуток підприємства після якої 4863999,05 грн. (95% основного податку) та 255999,95 грн. (штрафної санкції) вважатимуться погашеними; по податку на додану вартість на загальну суму 3729346 грн. за податковим повідомленням-рішенням № 000322201 від 06.04.2015 року, у звязку з чим підлягає сплаті 186467,3 грн. по податку на додану вартість, після якої 3542878,7 грн. (95% основного податку) та 1864673 грн. (штрафної санкції) вважатимуться погашеними (а.с. 9-10).

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2015 року у справі № 815/2178/15 адміністративний позов Виробничо-комерційної Фірми МАРС (Мале підприємство) у формі Товариства з обмеженою відповідальністю задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області № 000312201 від 06.04.2015 року в частині податкового зобовязання за податком на прибуток на загальну суму 217 746 грн.; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області № 000322201 від 06.04.2015 року в частині податкового зобовязання за податком на додану вартість на загальну суму 246 617,22 грн. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2016р. у справі № 815/2178/15 апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області залишено без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2015 року без змін.

Як встановлено під час розгляду справи № 815/2178/15, після погодження відповідачем застосування процедури податкового компромісу, спірною залишилася сума грошового зобовязання 2017746 грн. по податковому повідомленню-рішенню № 000312201 від 06.04.2015 року та сума грошового зобовязання 246617,22 грн. по податковому повідомленню-рішенню № 0322201 від 06.04.2015 року. Сума неузгодженого грошового зобовязання з податку на прибуток 217746 грн. стосується господарських відносин позивача в період червень-липень 2014 року з ТОВ Аркомбуд. Сума неузгодженого грошового зобовязання з податку на додану вартість 246617,22 грн. складається з сум податкового кредиту позивача за результатом господарських операцій: з ТОВ Шелеш у листопаді 2013 року 2477,27 грн.; з ТОВ ТД Будсвіт у березні 2014 року 2199,95 грн.; з ТОВ Аркомбуд у червні-липні 2014 року 241940 грн.

При цьому, суд дійшов висновку, що податковий кредит позивача за результатами господарських операцій, які мали місце між позивачем та контрагентами - ТОВ АРКОМБУД, ТОВ Шелеш, ТОВ ТД Будсвіт, сформований у повній відповідності з положеннями р.5 Податкового кодексу України та підстав для невключення до складу податкового кредиту з ПДВ у відповідні звітні періоди суми 246617,22 грн. у відповідача не було. Крім того, як вбачається зі змісту постанови Одеського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2015 року у справі № 815/2178/15, відповідачем не доведено суду правомірність та обґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 06.04.2015 року № 000312201 та від 06.04.2015 року № 000322201, при тому, що позивач довів суду реальність здійснення господарських операцій з контрагентами та відсутність порушень податкового законодавства, зазначених у висновках Акту перевірки №1849/15-53-22-01/13880445 від 25.03.2015 року.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, з посиланням на акт перевірки №1849/15-53-22-01/13880445 від 25.03.2015 р., рішення щодо застосування податкового компромісу від 10.04.2015 року за № 9312/10/15-53-22-00, ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду у справі № 815/2178/15 та на порушення позивачем п.п.14.1.27, п.п. 14.1.36 п.14.1 ст.14, п.138.2, п.138.4, п.138.8 ст.138, п.п.138.8 ст.138, п.139.1 ст.139, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, п. 123.1 ст.123 ПК України, прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 14.03.2016р., яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств за штрафними санкціями у розмірі 108 873,00 грн. (а.с. 7).

Також, посилаючись на акт перевірки №1849/15-53-22-01/13880445 від 25.03.2015 р., рішення щодо застосування податкового компромісу від 10.04.2015 року за № 9312/10/15-53-22-00, ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду у справі № 815/2178/15 та на порушення позивачем п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.192.1 ст.192, п.п.192.1.1 п.192.1 ст.192, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст.201, п.200.1 ст.200 ПК України відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 14.03.2016 р., яким збільшено позивачу суму грошового зобовязання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за штрафними санкціями у розмірі 123 309,00 грн. (а.с. 8).

Згідно п. 123.1 ст. 123 ПК України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи, в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 від 14.03.2016р. податкового зобовязання не визначалось, визначено лише штрафні санкції.

Як було встановлено судом, на підставі рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області № 9312/10/15-53-22-00 від 10.04.2015 р. до позивача застосовано податковий компроміс щодо податкового зобовязання по податку на прибуток на загальну суму 5119999 грн. за податковим повідомленням-рішенням № 000312201 від 06.04.2015 року та по податку на додану вартість на загальну суму 3729346 грн. за податковим повідомленням-рішенням № 000322201 від 06.04.2015 року.

Крім того, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2015 року у справі № 815/2178/15 нарахування податкового зобовязання визнано протиправним та податкові повідомлення-рішення № 000312201 від 06 квітня 2015 року про збільшення суми грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 8006618 грн., з яких за основним платежем - 5337745 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 2668873 грн.; № 000322201 від 06 квітня 2015 року про збільшення суми грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість у сумі 6045546 грн., з яких за основним платежем - 4030364 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 2015182 грн. визнано протиправними та скасовано.

Таким чином, податковим органом донараховано штрафні санкції за відсутності основного зобовязання, що не відповідає вимогам діючого законодавства, зокрема п. 123.1 ст. 123 ПК України.

Враховуючи наведене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 від 14.03.2016р. є такими, що не відповідають нормам чинного законодавства, тому підлягають скасуванню.

Частиною 1 ст.5 КАС України встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Так, згідно з статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997р., (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Дану справу суд вирішує, як справу майнового характеру, на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010р. у справі «Щокін проти України», зі змісту якого вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

У зв'язку з викладеним, протиправне винесення податковим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень становить втручання у мирне володіння майном суб'єкта господарювання, що порушує статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.

Рішення Європейського суду з прав людини згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" застосовуються судами як джерело права.

Відповідно до ч.2 ст.8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Згідно з ч.2 ст.71 цього КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав до суду жодних належних та допустимих доказів щодо правомірності прийняття державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 від 14.03.2016р. Так, відповідач в ході судового розгляду не надав до суду будь-яких обґрунтованих заперечень на позов та жодних доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи заявлені позовні вимоги, виходячи з аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги виробничо-комерційної фірми «МАРС» (мале підприємство) у формі товариства з обмеженою відповідальністю є обґрунтованими та підлягають задоволенню .

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 11, 71, 86, 94, 128, 159-164, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов виробничо-комерційної фірми «МАРС» (мале підприємство) у формі товариства з обмеженою відповідальністю до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 від 14.03.2016р., - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області № НОМЕР_1 від 14.03.2016р.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області № НОМЕР_2 від 14.03.2016р.

Стягнути з державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь виробничо-комерційної фірми «МАРС» (мале підприємство) у формі товариства з обмеженою відповідальністю (65009, м.Одеса, вул. Зоопаркова, 25, ЄДРПОУ 13880445) судовий збір у розмірі 3482,73 грн. (три тисячі чотириста вісімдесят дві гривні 73 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя: Г.П. Самойлюк