Постанова № 58979437, 12.07.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2016 року № 813/2090/16

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.,

при секретарі Зубач С.А.

за участю:

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому з асіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до Пустомитівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про скасування постанови та зобовязання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Державна архітектурно-будівельна інспекція України звернулось до Пустомитівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Пустомитівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №51350145 від 07.06.2016 та зобовязати Пустомитівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області повторно розглянути заяву від 25.05.2016 вих. №1013/6/3179-16 про відкриття виконавчого провадження згідно виконавчого листа №813/852/14.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем при здійсненні виконавчих дій неправомірно відмовлено у відкритті виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа з підстав неналежного стягувача. За таких обставин позивач вважає, що вказаними діями та рішенням відповідач порушує чинне законодавство України та перешкоджає виконанню завдань Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

В судове засідання представник позивача не зявився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час тім місце судового засідання, про припини неявки суд не повідомив.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з мотивів, наведених в письмових запереченнях на позовну заяву. Заперечення мотивує тим, що виконавчий документ подано до виконання Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, в той час як стягувачем за виконавчим документом є Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області, що згідно даних ЄДРЮО та ФОП припинила свою діяльність як юридична особа. Заявником не додано документів, які підтверджують заміну сторони у даній справі, що підтверджується поданою ухвалою Львівського окружного адміністративного суду №813/852/14 від 08.04.2016 року. Відтак заявником було порушено вимоги ч.1 ст.19 Закону України "Про виконавче провадження".

Заслухавши пояснення представника відповідача, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив наступні правовідносини.

26.02.2014р. Львівським окружним адміністративним судом винесено постанову у справі № 813/852/14, якою задоволено позов інспекції ДАБК у Львівській області до ОСОБА_2 про зобов'язання до вчинення дій, а саме здійснення перебудови дачного будинку в садовому товаристві «Орбіта» в с Липники, Пустомитівського району Львівської області, згідно норм п. 3,25 ДБН 360-92**, а саме забезпечити дотримання відстані в 1 метр від найбільш виступаючої конструкції будинку до межі земельної ділянки гр. ОСОБА_3

Постанова Львівського окружного адміністративного суду залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2014.

Львівським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі № 813/852/14, у якому вказано строк пред'явлення до виконання до 27.11.2015.

30.01.2015 позивачем скеровано даний виконавчий лист для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції у відповідності до вимог ст. 258 КАС України та ст. 2. 20 Закону України «Про виконавче провадження».

Однак, 11.02.2015 державним виконавцем ВДВС Пустомитівського РУЮ було винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження № ВП 46432823 у зв'язку із ліквідацією стягувача на підставі п.8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», а саме із мотивів необхідності заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні у порядку ст. 264 КАС України.

25.05.2015 Державна архітектурно будівельна інспекція України подала до суду заяву про заміну сторони виконавчого провадження.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 02.06.2015 відмовлено у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження, із мотивів відсутності відкритого виконавчого провадження.

Не погодившись із даною ухвалою, Державна архітектурно будівельна інспекдія України подала апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, яким 23.09.2015 було прийнято ухвалу про відмову у задоволенні апеляційної скарги та залишено ухвалу суду першої інстанції від 02.06.2015 без змін.

06.07.2016 позивач звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із заявою про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання та ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 08.04.2016 (яка набрала законної сили 26.04.2016) клопотання задоволено та поновлено строк на пред'явлення виконавчого листа до виконання.

25.05.2016 Департамент ДАБІ у Львівській області скерував виконавчий лист у цій справі для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції у відповідно ст. до вимог ст. 258 КАС України та ст. 2 20 Закону України «Про виконавче провадження».

07.06.2016 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції ОСОБА_1 винесено постанову ВП №51350145 про відмову у відкритті виконавчого провадження, яка мотивована тим, що виконавчий документ подано до виконання Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, в той час як стягувачем за виконавчим документом є Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області, що згідно даних ЄДРЮО та ФОП припинила свою діяльність як юридична особа. Заявником не додано документів, які підтверджують заміну сторони у даній справі, що підтверджується поданою ухвалою Львівського окружного адміністративного суду №813/852/14 від 08.04.2016 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статтею 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Відповідно до вимог статті 129 Конституції України обовязковість рішень суду є однією з основних засад судочинства, а згідно з ст.ст. 7, 14 КАС України принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV (далі Закон України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною 1 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею 6 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають виконанню державною виконавчою службою також виконавчі листи, що видаються судами.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Частиною 1 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Судом встановлено, що підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження стало те, що виконавчий документ подано до виконання Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, в той час як стягувачем за виконавчим документом є Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області, що згідно даних ЄДРЮО та ФОП припинила свою діяльність як юридична особа. Заявником не додано документів, які підтверджують заміну сторони у даній справі.

Однак судом також встановлено, що позивач не може надати державному виконавцю докази заміни сторони виконавчого провадження, що підтверджується вищеописаними ухвалами судів про відмову у заміні сторони виконавчого провадження у звязку з тим, що останнє не відкрито.

З даного приводу суд зазначає, що відповідно до ст..14 та ст. 255 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді ухвалюється іменем України. Постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Таким чином суд дійшов висновку, що державний виконавець не відкриває виконавчого провадження у звязку з ліквідацією позивача, а суд відмовляє у заміні сторони виконавчого провадження, що в свою чергу призводить до невиконання судового рішення та є порушенням ст. 255 КАС України.

Враховуючи факт ліквідації первинного позивача (стягувача) по справі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю України у Львівській області, суд вважає, що вказані обставини є поважними та за змістом ст. 261 КАС України, такі що спричинили дійсні істотні перешкоди та труднощі для своєчасного вчинення процесуальних дій, а також такі що не залежали від волі нового стягувача, оскільки позивачем вживались усі можливі дії для виконання рішення суду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що головним державним виконавцем Пустомитівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_1 неправомірно відмовлено у відкритті виконавчого провадження шляхом винесення постанови ВП №51350145 від 07.06.2016, яка виходячи із вищенаведеного є протиправною та підлягає скасуванню.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати у формі судового збору зі сторін не належить стягувати.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 86, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Пустомитівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №51350145 від 07.06.2016.

Зобовязати Пустомитівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області повторно розглянути заяву від 25.05.2016 вих. №1013/6/3179-16 про відкриття виконавчого провадження згідно виконавчого листа №813/852/14.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя Р.М. Брильовський