Постанова № 58979410, 12.07.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2016 року справа № 813/1056/16

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Кухар Н.А.

за участю секретаря Єдинак Г.Б.

за участю позивача ОСОБА_1А

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Червоноградського відділу поліції Головного управління національної поліції у Львівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов»язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Червоноградського відділення поліції Головного управління національної поліції у Львівській області та просить суд визнати бездіяльність у вигляді невжиття дієвих заходів стосовно знешкодження Червоноградської корупції протиправною та зобов»язати звільнити м.Червоноград у спосіб визначений ст.19 ч.2 Конституції України від корупції.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що прокуратурою м.Червонограда скеровано відповідачу його звернення від 03.12.2015 року, однак таке відповідачем розглянуто не було, так як позивача не повідомлено про результати його розгляду, чим порушив Конституцію України. Крім того, порушенні у зверненні питання щодо незаконних валютних операцій та продаж низькоякісного алкоголю у м.Червонограді продовжують свою діяльність.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, уточнив, що позовні вимоги стосуються його звернення від 03.12.2015 року, яке не розглянуте відповідачем та про наслідки розгляду його не повідомлено, просив позов задоволити та стягнути судові витрати з відповідача.

Відповідач участь представника в судовому засіданні не забезпечив, про день та час розгляду справи неодноразово повідомлявся, заперечення на позов не подав.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

07.12.2015 року прокурор м. Червонограда скерував звернення ОСОБА_1 від 03.12.2015 року в частині реалізації алкогольних напоїв, діяльності «міняйл» на території автовокзалу м.Червонограда для організації розгляду начальнику Червоноградського відділу відділення поліції Головного управління національної поліції у Львівській області, про що свідчить лист № 14-20/3459 вих.

Позивач стверджує, що відповідачем не повідомлено його про розгляд звернення, так як жодної відповіді він не отримував.

Відповідач надав суду: висновок по зверненні громадян від 19.12.2015 року, у якому зазначено: розгляд звернення гр. ОСОБА_1 припинити, так як підстав для внесення в ЄРДР немає, про прийняте рішення повідомити гр. ОСОБА_1 та відповідь від 19.12.2015 року №О-82 адресовано позивачу, у якій зазначено, що встановити факт «міняйл» та торгівлю низькоякісним алкоголем не виявилося можливим, однак в подальшому будуть проводитись заходи по виявленню «міняйл» та осіб, які торгують низькоякісним алкоголем на Червоноградському автовокзалі та міському ринку і буде вирішуватись питання про притягнення винних до відповідальності, про що позивача буде повідомлено додатково.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів, згідно з ч. 2 цієї ж статті, можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Юрисдикція адміністративних судів, відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України, поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Закріплений у ч. 1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Вирішуючи дану справу суд керується положеннями Конституції України, Закону України "Про прокуратуру", Закону України "Про звернення громадян".

Відповідно до ст.1 Закону України "Про звернення громадян", громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, обєднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обовязків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Статтями 4, 5 Закону України Про звернення громадян визначено, що до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обовязки або його незаконно притягнуто до відповідальності. Звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, обєднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Згідно зі ст.14 Закону України Про звернення громадян, органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, обєднання громадян, посадові особи зобовязані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду. За змістом ч.1 ст.15 указаного Закону, органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, обєднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобовязані обєктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Частиною 1 ст.16 Закону України Про звернення громадян передбачено, що скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, обєднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням безпосередньо до суду.

Статтею 18 Закону України Про звернення громадян встановлено права громадянина при розгляді заяви чи скарги, зокрема, громадянину гарантується право одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

Зазначеному праву кореспондує обовязок органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, обєднань громадян, засобів масової інформації, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг, визначений у ст.19 Закону, яким передбачено їх обовязок письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення. Окрім цього, цією ж статтею передбачено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, обєднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобовязані обєктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги, забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у звязку з заявою чи скаргою рішень, не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам.

Відповідно до норм ст.20 Закону України Про звернення громадян, звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, невідкладно, але не пізніше пятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому, загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока пяти днів.

Відповідачем на вимогу суду не надано доказів, які б свідчили, що відповідачем перевірялись викладені у зверненні факти та скеровувалась позивачу відповідь, а тому суд розцінює таке, як порушення Закону України Про звернення громадян та бездіяльність відповідача.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені ) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Виходячи із розяснень пункту 10.3. Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України Про судове рішення в адміністративній справі від 20.05.2013 № 7 у разі визнання судом неправомірними дій чи бездіяльності відповідача суд може зобовязати його вчинити чи утриматися від вчинення певних дій у спосіб, визначений чинним законодавством, яким може бути захищено/відновлено порушене право.

Резолютивна частина рішення не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобовязання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє.

В силу наданих частиною другою статті 162 КАС України повноважень, суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що позов слід задоволити та визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не належного розгляду звернення від 03.12.2015 року та зобов»язати розглянути звернення ОСОБА_1, перевіряти викладені в ньому факти та приймати рішення відповідно до чинного законодавства, про що повідомити автора звернення.

Згідно ст.94 КАС України документально підтверджені судові витрати в розмірі 119,65 грн. (а.с. 88-94) слід стягнути з відповідача.

Керуючись ст. ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 128, 159-163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Червоноградського відділу поліції Головного управління національної поліції у Львівській області щодо не належного розгляду звернення ОСОБА_1 від 03.12.2015 року.

Зобов»язати Червоноградський відділ поліції Головного управління національної поліції у Львівській області розглянути звернення ОСОБА_1, перевірити викладені в ньому факти та прийняти рішення відповідно до чинного законодавства, про що повідомити автора звернення.

Стягнути з Червоноградського відділу поліції Головного управління національної поліції у Львівській області в користь ОСОБА_1 (ід. № НОМЕР_1) судові витрати в сумі 119,65( сто дев»ятнадцять грн.. коп) грн.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

СуддяКухар Н.А.

Повний текст постанови виготовлено 15.07.2016 року.