Постанова № 58979210, 21.06.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2016 року

Справа № 808/1421/16

м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Нечипуренко О.М., при секретарі Резніченко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовною заявою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС в Запорізькій області

до ТОВ "Інженерно-будівельне підприємство "ФОРТ"

про стягнення податкової заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) надійшла позовна заява Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - позивач) до до ТОВ "Інженерно-будівельне підприємство "ФОРТ" (далі - відповідач), в якому просить стягнути суму боргу у розмірі 46132,20 грн.у т.ч. податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у розмірі 44303,53 грн., з земельного податку юридичних осіб у розмірі 1828,67 грн.

Ухвалою суду від 04.05.2016 відкрито провадження в адміністративній справі №808/1421/16, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду на 25.05.2016.

В судове засідання 25.05.2016 представники сторін не прибули.

До судового засідання позивачем подано клопотання про зменшення позовних вимог, в якому він просить стягнути з відповідача податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у розмірі 44303,53 грн.

Судом прийнято зменшення позовних вимог.

Також, до судового засідання, 25.05.2016, позивачем надано суду клопотання про зупинення провадження у справі до терміну, встановленого судом, для надання додаткових доказів, яке він просив розглянути без його участі.

У зв'язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч.6 ст.12 та ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.156 КАС, суд має право за обґрунтованим клопотанням сторони зупинити провадження у справі до терміну, встановленого судом.

Розглянувши заявлене клопотання, суд визнав його обґрунтованим, направленим на забезпечення всебічного з'ясування обставин справи, а також дотримання прав сторін у процесі, та зважаючи на скорочені терміни розгляду, суд вважає за необхідне провадження у справі зупинити до визначеного терміну. Справу зупинено до 21.06.2016.

Представник позивача у судове засідання 21.06.2016 не з'явився, проте надіслав на адресу суду клопотання від 21.06.2016 про розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату місце та час судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до п.4 ст. 122 КАС України, особа, яка бере участь в справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь в справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

У зв'язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч.6 ст.12 та ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, оцінивши надані докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, відповідач має борг перед бюджетом у розмірі 44303,53 грн. з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів.

Податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів виник на підставі наступного:

Нарахування на підставі декларації з ПДВ №9273821738 за 20.01.2016 (термін сплати 30.01.2016) на суму 54092,00 грн. з урахуванням сплати у розмірі 22887,02 грн. залишок боргу складає 31204,98 грн.

Нарахування на підставі декларації з ПДВ №9020236749 за 19.02.2016 (термін сплати 01.03.2016) на суму 6769,00 грн.

Посадовими особами контролюючого органу була проведена камеральна перевірка ТОВ "ІБП "ФОРТ" щодо своєчасності реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних за результатами якої складено акт від 03.02.2016 №214/08-28-12-01/13615921. Перевіркою встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення - рішення форми "Н" №0003411501 від 01.03.2016, згідно якого застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 10% - у сумі 3478,78 грн.

Нарахування на підставі декларації з ПДВ №9039287665 від 21.03.2016 (термін сплати 30.03.2016) на суму 2606,00 грн.

На підставі п.п.129.1.1. п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов'язань з вказаного податку, де визначено, що нарахування пені розпочинається від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, відповідачу нарахована пеня у розмірі 244,77 грн.

Сума зобов'язань визначена податковим органом та боржником самостійно, у строки визначені законом сплачена не була та набула стану податкового боргу.

Згідно п.п. 14.1.39 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/ або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно пп.14.1.175 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ (далі - Податковий кодекс України) передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно, органи державної податкової служби відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п.57.1. ст.57 Податкового кодексу України N 2755-VI від 2 грудня 2010 року, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем, (ст.49.20 ПКУ)

За приписами ст. 57.2. Податкового кодексу України У разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

Частина 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України визначає: "У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

При цьому, пункт 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України, вказує: "При урахуванні строків давності, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення".

Однак, як свідчать матеріали справи, як самостійно визначена відповідачем сума податкового зобов'язання, так і сума податкового зобов'язання визначена податковим органом, не оскаржувалась та у визначені строки не сплачена у повному обсязі.

Пунктом 59.1. ст. 59 Податкового кодексу встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.3 ст. 59 Податкового кодексу встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Пунктом 59.4. ст. 59 Податкового кодексу встановлено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

ДПІ вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку.

Платнику податків 16.11.2015 була направлена податкова вимога рекомендованим листом з полвідомленням форми "Ю" №2667-23 від 10.11.2015, яка отримана 20.11.2015.

Вищенаведеними нормативними актами не передбачено направлення податкових вимог в інших випадках.

На момент розгляду справи в суді, вказана сума податкової зобов'язання відповідачем не сплачена, заборгованість перед бюджетом не погашена.

Відповідно до пп. 95.1 - 95.3 ст. 95 Податкового кодексу, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Отже, посилання позивача є обґрунтованими та такими, що відповідають законодавству.

Окрім вищевикладеного слід вказати наступне: відповідно до п.95.4 ст.95 Податкового Кодексу - контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України, від 29.12.2010, № 1244 " Про Деякі питання реалізації статті 95 Податкового кодексу України" встановлений Порядок, яким визначений механізм стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу, а саме:

згідно п.2 - "Вилучення готівки у платника податків у рахунок погашення його податкового боргу здійснюється працівниками органу державної податкової служби (далі - працівники) з урахуванням вимог пунктів 95.2 - 95.4 статті 95 Податкового кодексу України".

згідно п.З - "Під час вилучення готівки працівники рахують наявні кошти. У разі коли обсяг готівки у платника податків перевищує суму його податкового боргу, вилученню підлягає готівка на суму боргу".

згідно п.4. - "У рахунок погашення податкового боргу спрямовується також готівка, виявлена працівниками у касі платника податків, у тому числі в скриньці реєстратора розрахункових операцій, та в інших місцях зберігання коштів".

згідно п.5,6 - "За результатами вилучення готівки складається акт встановленої форми. Вилучена готівка в національній валюті вноситься працівником до банку для перерахування до відповідного бюджету в день її стягнення, а в разі неможливості такого внесення - на наступний робочий день. Готівка в іноземній валюті передається банку або іншій фінансовій установі, що має право на реалізацію іноземної валюти, у зазначений строк для її продажу відповідно до законодавства та подальшого перерахування згідно з вимогами абзацу першого цього пункту".

Зважаючи на вищевикладене, погашення податкового боргу згідно чинного законодавства здійснюється за рішенням суду, як з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника так і за рахунок готівки.

На підставі викладеного, враховуючи положення ч. 1 ст. 11 КАС України (розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості) та ч. 1 ст. 71 КАС України (кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення) суд вважає позовні вимоги ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про стягнення з ТОВ "ІБП "ФОРТ" податкової заборгованості у розмірі 44303,53 грн., доведеними, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167,169 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про стягнення з ТОВ «ІБП «ФОРТ» податкової заборгованості у розмірі 44303,53 грн. задовольнити.

Стягнути з ТОВ "Інженерно-будівельне підприємство "ФОРТ" (код ЄДРПОУ 13615921) кошти, у сумі податкового боргу, в розмірі 44303,53 грн. (сорок чотири тисячі триста три грн., 53 коп.), з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (код платежу 14010100 на р/р 31119029700006, отримувач УК у Ленінському районі м.Запоріжжя (код одержувача 38025423 в ГУДКС України у Запорізькій області МФО 813015).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.М. Нечипуренко