Постанова № 58978989, 14.07.2016, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2016 року Справа № 803/1000/16

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Валюха В.М.,

розглянувши в місті Луцьку в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» до Ковельської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» (далі ПАТ «Укрнафта», позивач) звернулося з адміністративним позовом до Ковельської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі Ковельська ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.03.2016 № НОМЕР_1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Ковельською ОДПІ була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПАТ «Укрнафта» з питань правильності відображення показників задекларованих у декларації акцизного податку з реалізації субєктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів за листопад 2015 року, про що складено акт від 25.02.2016 № 338/15.02/00135390.

Перевіркою встановлено порушення позивачем статей 213 - 214, підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215, статті 216 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та наказу Міністерства фінансів України № 14 від 23.01.2015, що призвело до заниження акцизного податку, який підлягає сплаті до бюджету за листопад 2015 року в сумі 14297,87 грн.

На підставі вказаного акту перевірки Ковельською ОДПІ 14.03.2016 було прийняте податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з акцизного податку на 21447,00 грн., в т. ч.: за податковими зобов'язаннями 14298,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 7149,00 грн.

Позивач не погоджується із висновками акту перевірки та вказаним податковим повідомленням-рішенням з тих підстав, що в листопаді 2015 року ПАТ «Укрнафта» здійснювало реалізацію нафтопродуктів на підставі договору поставки від 01.11.2004 № 26/1314в-АЗС нафтопродуктів Товариству з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельній фірмі «Авіас» (далі ТзОВ ВТФ «Авіас»), яке є платником акцизного податку, перевіркою первинні документи досліджені не були, тому визначення позивачу грошового зобовязання з акцизного податку згідно з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням призводить до подвійного оподаткування.

Позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ковельської ОДПІ від 14.03.2016 № НОМЕР_1.

В поданих до суду письмових запереченнях проти позову від 13.07.2016 (а. с. 37-39) представник відповідача адміністративний позов не визнав та просить відмовити в його задоволенні з тих підстав, що встановлені під час документальної позапланової невиїзної перевірки порушення базувалися на здійсненому аналізі податкової звітності позивача за листопад 2015 року, а через мережу АЗС здійснюється лише роздрібний продаж нафтопродуктів кінцевому споживачеві і такі операції є обєктом оподаткування підакцизним податком, відтак, у звязку із виявленим перевіркою заниженням акцизного податку відповідач правомірно виніс оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

З урахуванням вимог частини першої статті 41, частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та у звязку із надходженням до судового засідання клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності (а. с. 24), судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що згідно із наказом Ковельської ОДПІ від 04.02.2016 № 65 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» було призначено тривалістю 3 робочих дні, з 22.02.2016 документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ «Укрнафта» щодо правильності відображення показників задекларованих у декларації з реалізації субєктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів за листопад 2015 року (а. с. 43).

04.02.2016 за вих. № 10/03-06-1501 Ковельська ОДПІ направила на ПАТ «Укрнафта» повідомлення про проведення перевірки (а. с. 44).

Ковельською ОДПІ була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПАТ «Укрнафта» з питань правильності відображення показників задекларованих у декларації з акцизного податку з реалізації субєктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів за листопад 2015 року, про що складено акт від 25.02.2016 № 338/15.02/00135390 (а. с. 7-9).

З матеріалів перевірки вбачається, що за результатами аналізу податкової звітності ПАТ «Укрнафта» встановлено неправомірне відображення в рядках 5.4 та 6.4 додатку 6 до декларації з акцизного податку за листопад 2015 року вартість від реалізації пального для комерційного призначення в сумі 285957,45 грн. Перевіркою зроблено висновок про порушення позивачем статей 213 - 214, підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215, статті 216 ПК України та наказу Міністерства фінансів України № 14 від 23.01.2015, що призвело до заниження акцизного податку, який підлягає сплаті до бюджету за листопад 2015 року в сумі 14297,87 грн.

На підставі вказаного акту перевірки Ковельською ОДПІ 14.03.2016 було прийняте податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з акцизного податку на 21447,00 грн., в т. ч.: за податковими зобов'язаннями 14298,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 7149,00 грн. (а. с. 6).

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI (з наступними змінами та доповненнями) передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобовязання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Згідно із частиною другою статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюються на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідач не довів правомірність оскаржуваного в даній адміністративній справі податкового повідомлення-рішення, з огляду на таке.

Відповідно до підпункту 14.1.4 пункту 14.1 статті 14 ПК України (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) акцизний податок непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Підпунктом 212.1.11 пункту 212.1 статті 212 ПК України визначено, що платниками акцизного податку є, зокрема, особа субєкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

Згідно з підпунктом 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 ПК України об'єктом оподаткування є операції, зокрема, з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Відповідно до пункту 215.1 статті 215 ПК України до підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія.

Підпунктом 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що реалізація підакцизних товарів (продукції) будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація субєктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Реалізація субєктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших субєктах господарювання громадського харчування.

З цього слідує, що обовязковою умовою реалізації субєктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є передача цих товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків.

Національний стандарт України ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять», затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 05.07.2004 № 130, надає визначення поняттям роздрібної та оптової торгівлі.

Зокрема, роздрібна торгівля це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачеві та надання йому торговельних послуг. Оптова торгівля це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів за договорами поставки партіями для подальшого їх продажу кінцевому споживачеві через роздрібну торгівлю або для виробничого споживання та надавання повязаних із цим послуг.

Згідно із Порядком заповнення та подання декларації акцизного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №14, Додаток 6 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації субєктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» до декларації акцизного податку заповнюється в такому порядку:

графа 3 - загальна вартість (з податком на додану вартість) реалізованих підакцизних товарів у роздрібній торговельній мережі та у мережі громадського харчування споживачам незалежно від форми розрахунків;

графа 4 - вартість (з податком на додану вартість) реалізованих підакцизних товарів у роздрібній торговельній мережі споживачам незалежно від форми розрахунків для їх комерційного використання, тобто для подальшої реалізації кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання;

у графі 5 «Вартість підакцизних товарів до оподаткування, грн. (гр.3 - гр.4)» вказується різниця між графами 3 та 4 цього розрахунку.

З аналізу наведеного вбачається, що законодавцем окремою графою виділено вартість підакцизних товарів, реалізованих для комерційного використання, та які не включаються у базу оподаткування акцизним податком.

Судом встановлено, що 18.12.2015 ПАТ «Укрнафта» подало до Ковельської ОДПІ декларацію акцизного податку за листопад 2015 року, зазначивши місцезнаходження пункту продажу товарів с. Колодяжне Ковельського району, вул. Луцька, 33. В додатку 6 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації субєктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» до декларації акцизного податку за листопад 2015 року позивач у графі 4 відобразив суму від реалізації підакцизних товарів для комерційного використання (бензини моторні в сумі 88903,49 грн., інші нафтопродукти в сумі 166464,54 грн., скраплений газ 30589,42 грн.) (а. с. 10-12).

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 01.11.2004 між ПАТ «Укрнафта» (постачальник) та ТзОВ ВТФ «Авіас» (покупець) укладено договір поставки № 26/1341в-АЗС, предметом якого є: постачальник на умовах, викладених в розділах цього договору, зобовязується поставити, а покупець прийняти та оплатити паливно-мастильні матеріали (бензини, дизельне паливо і газ), в кількості і за ціною, передбаченими у додатках, які є невідємною частиною цього договору. Умовами даного договору передбачено наступне: товар за цим договором поставляється на умовах EXW АЗС. Перелік АЗС постачальника зазначений в додатку № 1 до цього договору; поставка товару оформляється актами прийому-передачі ПММ за формою, передбаченою у додатку № 4 до цього договору; товар поставляється (видається) по довірчим документам покупця (а. с. 13-14).

З листа ТзОВ ВТФ «Авіас» від 18.03.2016 № 83/1, адресованого позивачу, слідує, що вартість нафтопродуктів, отриманих від ПАТ «Укрнафта» за договором поставки № 26/1341в-АЗС від 01.11.2004 на АЗС, які розташовані у Волинській області, протягом листопада 2015 року була раніше реалізована споживачам по довірчим документам та включена до декларацій акцизного податку у таких періодах, в яких відбулася фактична реалізація довірчих документів покупцям через торгівельні точки, розташовані у Волинській області (а. с. 15). Крім того, вказані обставини також підтверджуються додатково наданими позивачем первинними документами: актами приймання-передачі товару від 30.11.2015 № 2, № 3 (а. с. 26-27), податковими накладними від 30.11.2015 № 30047, № 30046 (а. с. 28-29), декларацією акцизного податку ТзОВ ВТФ «Авіас» за грудень 2015 року (а. с. 30-36).

Таким чином, з наявних в матеріалах справи документів слідує, що ПАТ «Укрнафта» згідно із договором поставки № 26/1341в-АЗС від 01.11.2004 було реалізовано в адресу ТзОВ ВТФ «Авіас» оптову партію нафтопродуктів, відпуск яких за умовами поставки здійснюється по довірчим документам через АЗС.

Суд зазначає, що порядок відпуску нафтопродуктів на АЗС врегульовано Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та звязку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 №281/171/578/155 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 за № 805/15496).

Відповідно до пункту 10.3 даної Інструкції відпуск нафтопродуктів здійснюється: 1) за готівку; 2) за відомостями; 3) за талонами; 4) за платіжними картками.

Пунктом 216.9 статті 216 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а у разі реалізації товарів фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, - є дата надходження оплати за проданий товар.

Згідно із статтею 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (з наступними змінами та доповненнями) розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно до пункту 1 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 № 1442 (з наступними змінами та доповненнями), ці Правила визначають порядок приймання та роздрібної торгівлі бензином, дизельним паливом, скрапленим вуглеводневим газом, гасом, маслами, мастилами (далі - нафтопродукти), розфасованими нафтопродуктами, а також регламентують вимоги стосовно дотримання прав споживачів щодо належної якості нафтопродуктів, безпеки для життя та здоровя споживачів, навколишнього природного середовища і рівня торговельного обслуговування.

Тобто, вказані Правила регулюють саме порядок роздрібної торгівлі нафтопродуктами та не регулюють правовідносин з їх оптового продажу.

На думку суду, здійснення роздрібного продажу нафтопродуктами через мережу АЗС не позбавляє права позивача здійснювати оптовий продаж нафтопродуктів для подальшого їх продажу кінцевому споживачеві через роздрібну торгівлю або для виробничого споживання.

Судом також встановлено, що на повідомлення про проведення перевірки від 04.02.2016 за вих. № 10/03-06-1501 позивачем листом від 19.02.2016 № 84, одержаним Ковельською ОДПІ 22.02.2016 (а. с. 45), було надіслано відповідачу первинні документи бухгалтерського та податкового обліку (договір поставки № 26/1341, акти приймання-передачі товару № 2, № 3, декларації з акцизного податку по АЗС № 02/014 та АЗС № 02/009, розрахунки сум акцизного податку по АЗС № 02/014 та АЗС № 02/009, реєстри виданих податкових накладних по АЗС № 02/014 та АЗС № 02/009, звіти № 0840, № 0871, № 0956, № 0987) (а. с. 45).

Разом з тим, як слідує із пункту 2.7 акту перевірки від 25.02.2016 № 338/15.02/00135390, контролюючим органом при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ «Укрнафта» фактично досліджувалися лише податкова декларація акцизного податку за листопад 2015 року та додаток 6 до неї розрахунок суми акцизного податку з реалізації субєктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Тобто, надані позивачем для перевірки первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, на підставі яких були сформовані показники декларації акцизного податку за листопад 2015 року, Ковельська ОДПІ під час вказаної перевірки позивача взагалі не досліджувала, мотивів неврахування вказаних документів в акті перевірки від 25.02.2016 № 338/15.02/00135390 не наведено.

На думку суду, висновки податкового органу, зроблені під час перевірки ПАТ «Укрнафта» про заниження останнім акцизного податку за листопад 2015 року без урахування первинних документів, є передчасними та такими, що ґрунтуються на припущеннях.

З наведених вище підстав, виходячи з наданих суду статтею 162 КАС України повноважень, адміністративний позов підлягає до задоволення повністю шляхом прийняття постанови про визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення Ковельської ОДПІ від 14.03.2016 № НОМЕР_1.

Згідно із частиною першою статті 94 КАС України (із змінами, внесеними Законом України»Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 № 484-VIII, який набрав чинності 01.09.2015) якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь позивача слід присудити за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 1378,00 грн., сплачений за позовну вимогу майнового характеру (визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення) платіжним дорученням № 1023 від 22.06.2016 (а. с. 2), та який був зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України (а. с. 18).

Керуючись статтями 41, 94, 122, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ковельської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області від 14 березня 2016 року № НОМЕР_1.

Присудити на користь Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» за рахунок бюджетних асигнувань Ковельської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області судовий збір в розмірі 1378 гривень 00 копійок (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень нуль копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М.Валюх